про відмову у роз'ясненні судового рішення
20 січня 2026 року м. Київ №640/18318/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області №105 від 02.03.2021 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії, починаючи з 01.04.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області №105 від 02.03.2021 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262). Проте, відповідач при перерахунку його пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №640/28553/21 обмежив пенсію максимальним розміром, що на його думку, є протиправним, оскільки такі обмеження до його пенсії не застосовуються.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області №105 від 02.03.2021 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром пенсії, починаючи з 01.04.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві код ЄДРПОУ 42098368, адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на підставі довідки Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області №105 від 02.03.2021, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053).
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній просить суд роз'яснити рішення суду у справі, а саме щодо визначення того, чи повинно Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при наявності рішення Конституційного Суду України про незаконне застосування обмеження до військових пенсіонерів, при збільшенні розміру пенсії позивача застосовувати обмеження, запроваджені ст. 2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. Nє3668-V1.
Розглянувши заяву позивача про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі №640/18318/22, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Оскільки рішення у справі №640/18318/22 ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Ознайомившись із заявою позивача про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №640/18318/22, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Варто зазначити, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17 зазначила наступне: "…Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення".
З огляду на зазначене, ч. 1 ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Так, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
В ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 року (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Судом не було встановлено наявності факту незрозумілості судового рішення. Суд зазначає, що наведені заявником у заяві про роз'яснення судового рішення доводи аж ніяк не свідчать про незрозумілість судового рішення та не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення судового рішення.
На підставі викладеного, оскільки судове рішення є зрозумілим, а також враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про роз'яснення саме через незрозумілість способу його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення та задоволення заяви.
Керуючись статтею 254, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №640/18318/22.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова