Житомирський апеляційний суд
Справа №278/5894/25 Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В. І.
Номер провадження №33/4805/522/26
Категорія ч.3 ст.172-20 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.
22 січня 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі захисника Кувшина І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді першої інстанції та ухвалити нове рішення про закриття провадження у адміністративній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування скарги посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не з'ясовано всіх обставин справи, не надано належну правову оцінку доказам, а постанова суду не відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Також вказав, що суд першої інстанції не звернув увагу на порушення норм ст.255, 256 КУпАП при складанні протоколу, не перевірив повноважень у особи, яка складала протокол, невірно встановив фактичні обставини справи, і в обґрунтування рішення послався на наявні документальні докази, які не можуть бути достатніми та допустимими для встановлення факту вчинення правопорушення. Також вказував, що суд першої інстанції порушив право на захист та не повідомляв про дату і час розгляду справи, в судове засідання його не викликали, а долучена до протоколу письмова заява була складена під час оформлення протоколу.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на необізнаність про дату засідання і прийняте рішення, а копію постанови він отримав 02.12..2025, що підтверджується матеріалами справи.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливим поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що в даній конкретні справі був пропущений з поважних причин.
Належним чином повідомлений про час і місце апеляційного розгляду ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, доказів поважності причин неявки суду не надав, тому апеляційний суд розглянув справу у його відсутність за участі його захисника.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом статті 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та іншими доказами.
Зі змісту ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не в повному обсязі були дотримані.
Згідно з частиною 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
В пункті 14 ч.1 статті 255 КУпАП передбачено суб'єктів, яким надано право на складання протоколу за правопорушення, передбаченні статтею 172-20 КУпАП, зокрема, до таких осіб належать командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172-10- 172-20).
Відповідно до положень статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Із наведених положень статті 256 КУпАП слідує, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю та змістом є ключовим і первинним документом, в якому викладено суть вчиненого особою обвинувачення, і яке має повністю відповідати змісту об'єктивної сторони диспозиції порушеного Закону чи статті КУпАП. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому також зазначаються інші відомості, необхідні для вирішення справи, до яких безумовно слід віднести відомості про особу, яка складає протокол, а також ознаки і склад правопорушення, який узгоджується із наявними в кодексі нормами статей.
В межах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися судовий розгляд.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, вимоги до оформлення якого мають бути на тому рівні, щоб забезпечити достатнє розуміння як особі, так і суду, а також недвозначне його тлумачення під час захисту та правозастосуванні при розгляді справи в суді.
Пленум ВСУ у своїй постанові від 23.12.2005 N 14 (пункті 24) відзначив, що необхідно визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП ( 80732-10 ), відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Положеннями ст.278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (п.2), а в разі неправильного складання такого протоколу, у тому числі і про адміністративне правопорушення, передбачене ст.172-20 КУпАП, повернути матеріали адміністративної справи органу, який порушив справу про адміністративне правопорушення для належного (додаткового) оформлення.
Однак, незважаючи на те, що наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідав достатнім чином вимогам ст.256 КУпАП, суд першої інстанції матеріали адміністративної справи не повернув для належного оформлення офіцеру психологічної підтримки персоналу, а прийняв до провадження та розглянув по суті.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії А1586 № 36 від 12 листопада 2025 року вбачається, що він був складений офіцером психологічної підтримки персоналу ОСОБА_2 .
Також до протоколу долучено наказ командира військової частини НОМЕР_1 №17 від 09.01.2025р., в якому закріплено перелік посадових осіб, уповноважених на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення, серед яких однією із таких уповноважених осіб є начальник групи психологічного супроводу та відновлення. Втім, серед цього списку посадових осіб не відображено посаду «офіцера психологічної підтримки персоналу». Так само із наявних у справі матеріалів не є зрозумілим, чи є офіцер психологічної підтримки персоналу одночасно і начальником групи психологічного супроводу та відновлення, який уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суддя, у провадження до якого надійшла справа, за змістом п.2, 4 ст.278 КУпАП, повинен був своєю постановою повернути матеріали справи офіцеру психологічної підтримки персоналу ОСОБА_2 , як суб'єкту, який порушив адміністративне переслідування ОСОБА_1 , для належного оформлення та долучення підтверджуючих повноваження документів, проте, розглянувши справу, також допустився порушень закону.
На даному етапі суд апеляційної інстанції не має право на збирання доказів винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, або доказів, які б погіршували становище особи, чи спростовували б доводи його апеляційної скарги.
Вказані обставини не були предметом перевірки в суді першої інстанції та, водночас, в порушення статті 268 КУпАП не було забезпечено право бути присутнім при розгляді адміністративних матеріалів як ОСОБА_1 , так і автору протоколу. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази будь-якого судового повідомлення осіб про дату та час розгляду справи, що є істотним процесуальним порушенням фундаментальних прав для забезпечення змагального процесу, що є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Оскільки наведені порушення закону є істотними і не можуть бути усунені в судовому засіданні апеляційної інстанції, постанова суду підлягає скасуванню, а матеріали справи, як неналежно оформлені, - направленню до органу, який порушив справу про адміністративне правопорушення, для усунення вказаних у постанові недоліків та неповноти підтверджуючих повноваження автора протоколу документів.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, суддя
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу повернути офіцеру психологічної підтримки персоналу ОСОБА_2 для належного оформлення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: