Житомирський апеляційний суд
Справа №274/36/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/152/26
Категорія ч.2 ст.367 КК Доповідач ОСОБА_2
15 січня 2026 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м.Житомирі матеріали судового провадження №274/36/23 в межах кримінального провадження №12023060400002357 від 31.07.2023 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.04.2025 стосовно
ОСОБА_11 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,
зазначеним вироком ОСОБА_11 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій в органах держаної лісової охорони на три роки зі штрафом в розмірі двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 грн (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 коп.) в дохід держави.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_11 звільнено від відбування основного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України, зобов'язано ОСОБА_11 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_11 на користь держави в особі Чуднівської територіальної громади, Краснопільської територіальної громади, Райгородецької територіальної громади, Державної екологічної інспекції Поліського округу суму завданої кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 345134 грн 12 коп.
Арешт, накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.12.2022 на майно ОСОБА_11 , вирішено не скасовувати у зв'язку із задоволенням цивільного позову.
Питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.100 КПК України
Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що він, працюючи відповідно до наказу директора ДП «Бердичівське лісове господарство № 1 від 02.04.2010 на посаді старшого майстра лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівське лісове господарство», будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, наказом директора ДП «Бердичівський лісгосп» № 121 від 01.06.2018 року «Про створення спеціалізованих ланок по відводах та таксації лісосік», погодженого Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, створено спеціалізовану ланку №1 по відводам та таксації лісосік на рубках формування та оздоровлення лісу ( далі - спеціалізована ланка №1), у складі старшого майстра лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_12 - старший ланки, старшого майстра лісу Чорнолозького лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_13 та старшого майстра лісу Гвоздяренського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_14 , за якою закріплено також тавро «3-01-06» ( далі - тавро).
Проте, старший майстер лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_11 , неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, у період з 15.10.2019 по 26.05.2020 вчинив службову недбалість.
Так, ОСОБА_11 15.10.2019, будучи самовпевненим, що упродовж дня, без залучення працівників ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які входили у спеціалізовану ланку №1, зможе самостійно якісно здійснити відведення ділянок для проведення вибіркових санітарних рубок, таксацію та відбір дерев у такі рубки на трьох ділянках, а саме площею 0,8 га, у кварталі 47 виділу 8 Богданівського лісництва, площею 1,2 га на території кварталу 47 виділу 35 Богданівського лісництва, площею 1,0 га, у кварталі 47 виділу 39 Богданівського лісництва, в денний час прибув у квартал 47 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп».
Маючи закріплене за ним тавро залучивши для допоміжної роботи з носіння інвентаря майстра лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 , без участі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які входили у спеціалізовану ланку №1, на території кварталу 47 виділу 8 Богданівського лісництва, площею 0,8 га, розташованого на території Вакуленчуківської селищної ради (за межами населеного пункту) Чуднівського (з 17.07.2020 Житомирського) району Житомирської області, здійснив відбір у рубку 37 дерев породи ялина.
Також під час відведення, ОСОБА_11 здійснив відбір 12 дерев породи дуб звичайний для вибіркової санітарної рубки, шляхом замірювання їх діаметрів на висоті стовбура 1,3 м, визначення категорій їх технічної придатності та проклеймував їх біля шийки кореня відтиском тавра, обробленого фарбою.
Проте, того ж дня 15.10.2019, при складенні у кварталі 47 виділі 8 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» польової перелікової відомості дерев, призначених у рубку та нумераційної відомості дерев, ОСОБА_11 , неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, вніс у польову перелікову відомість та нумераційну відомість, дерева породи дуб звичайний лише в кількості 9 шт., із категорією технічної придатності дров'яні.
Водночас, ОСОБА_11 неналежно виконуючи службові обов'язки через несумлінне ставлення до них 3 дерев породи дуб звичайний клеймованих ним біля шийки кореня відтиском тавра, обробленого фарбою, у польову перелікову відомість дерев, призначених у рубку в кварталі 47 виділі 8 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», площею 0,8 га та нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової, санітарної рубки в кварталі 47 виділі 8 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», площею 0.8 га, не вніс, підписавши дані відомості, та надавши їх для підпису ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які не входили у склад спеціалізованої ланки №1.
Того ж дня 15.10.2019, в денний час ОСОБА_11 , маючи закріплене за ним тавро, разом із майстром лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_15 а також ОСОБА_17 , без участі осіб, які входили у спеціалізовану ланку №1 по відводу і таксації лісосік - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , на території кварталу 47 виділу 39 Богданівського лісництва, площею 1,0 га, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 1825855200:03:000:0004 Чуднівського (із 17.07.2020 Житомирського) району Житомирської області, здійснив відбір 1 дерева породи осика, 2 дерев породи клен 1 дерева породи граб та 31 дерева породи ялина.
Також під час відведення, ОСОБА_11 здійснив відбір 21 дерева породи дуб для вибіркової санітарної рубки, шляхом замірювання їх діаметрів на висоті стовбура 1,3 м, визначення категорій їх технічної придатності та клеймувавши їх біля шийки кореня відтиском тавра, обробленого фарбою.
Водночас, 15.10.2019, при складенні у кварталі 47 виділі 39 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» польової перелікової відомості дерев, призначених у рубку та нумераційні відомості дерев, ОСОБА_11 неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, записав у польову перелікову відомість та нумераційну відомість дерев, дерева породи дуб звичайний лише в кількості 16 шт., а саме: - 10 шт. дерев породи дуб звичайний із категорією технічної придатності - дров'яні, 6 шт. дерев породи дуб звичайний із категорією технічної придатності - напівділові. Проте, 5 сироростучих дерев породи дуб звичайний відібраних та клеймованих ним відтиском тавра обробленого фарбою в ділянці шийки кореня у польову перелікову відомість дерев, призначених у рубку в кварталі 47 виділі 39 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», площею 1,0 га та нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки в кварталі 47 виділі 39 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», площею 1,0 га, не вніс, підписавши дані відомості, та надавши їх для підпису ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , які не входили у склад спеціалізованої ланки №1.
В той же день 15.10.2019, в денний час ОСОБА_11 , маючи закріплене за ним тавро, разом із майстром лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_15 та гр. ОСОБА_16 , які не входили у склад спеціалізованої ланки №1, без участі осіб, які входили у спеціальну ланку №1 - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , на території кварталу 47 виділу 35 Богданівського лісництва, площею 1,2 га, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 1825855200:03:000:0004 Чуднівського (з 17.07.2020 Житомирського) району Житомирської області, здійснив відбір 4 дерев породи ялина.
Також під час відведення, ОСОБА_11 здійснив відбір 15 дерев породи дуб для вибіркової санітарної рубки, шляхом замірювання їх діаметрів на висоті стовбура 1,3 м, визначення категорій їх технічної придатності та клеймував їх біля шийки кореня відтиском тавра, обробленого фарбою.
Водночас, 15.10.2019, при складенні у кварталі 47 виділі 35 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» польової перелікової відомості дерев, призначених у рубку та нумераційної відомості дерев, ОСОБА_11 неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, записав у польову перелікову відомість та нумераційну відомість, дерева породи дуб звичайний лише в кількості 10 шт., а саме: - 10 шт. дерев породи дуб звичайний із категорією технічної придатності - дров'яні. Проте 5 сироростучих дерев породи дуб звичайний відібраних та клеймованих ним біля шийки кореня відтиском тавра обробленого фарбою, у польову перелікову відомість дерев, призначених у рубку та нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки в кварталі 47 виділі 35 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», площею 1,2 га, не вніс, підписавши дані відомості, та надавши їх для підпису ОСОБА_15 та гр. ОСОБА_16 , які не входили у склад спеціалізованої ланки № 1.
Того ж дня 15.10.2019 у приміщенні ДП «Бердичівський лісгосп», що по вул. М.Грушевського, 9 в м. Бердичеві Житомирської області, старший майстер лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_11 надав польові перелікові відомості та нумераційні відомості дерев, призначених у рубку в кварталі 47 виділах 8, 35, 39 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», лісничому Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_18 на підставі зазначених польових перелікових відомостей та нумераційних відомостей дерев, призначених у рубку в кварталі 47 виділах 8, 35, 39 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», лісничим Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_18 складено відомості матеріально-грошових оцінок лісосік Богданівського лісництва №БЗ по кварталу 47 виділу 39 площею 1,0 га, в яку не увійшли 5 сироростучих дерев породи дуб звичайний, №Б4 по кварталу 47 виділу 35 площею 1, 2 га в яку не увійшли 5 сиростучих дерев породи дуб звичайний та № Б5 по кварталу 47 виділу 8 площею 0,8 га, в яку не увійшли 3 сироростучих дерева породи дуб звичайний, клеймованих біля шийки кореня 15.10.2019 відтиском тавра старшим майстром лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_11
14.01.2020 на підставі вказаних польових перелікових відомостей, нумераційних відомостей дерев, відомостей матеріально-грошової оцінки лісосік №№ Б3, Б4 та Б5, начальником відділу лісового господарства ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_19 у м. Бердичеві Житомирської області за допомогою комп'ютера на бланку серії ЖИ ЛРК № 006828 складено, виписано та роздрукувано за допомогою принтеру лісорубний квиток №24 від 14.01.2020 про право на проведення рубок у кварталі 47 виділах, 8, 35, 39 площами відповідно 0,8 га, 1,2 га та 1,0 га Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», у який внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків старшим майстром лісу ОСОБА_11 не увійшли об'єми 3 сироростучих дерев породи дуб звичайний у кварталі 47 виділу 8, площею 0,8 га, 5 сироростучих дерев породи дуб звичайний у кварталі 47 виділу 35 площею 1,2 га та 5 сироростучих дерев породи дуб звичайний у кварталі 47 виділі 39 площею 1.0 га, клеймованих ним відтиском тавра біля шийки кореня.
На підставі зазначеного лісорубного квитка у період з 14.01.2020 по 02.04.2020 на території кварталу 47 у виділах 35, 39 площами відповідно 1, 2 га та 1,0 га, а також у період з 14.01.2020 по 02.05.2020 на території кварталу 47 виділі 8 площею 0,8 га, Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» розташованих на земельній ділянці кадастровий номер 1825855200:03:000:0004 на території Чуднівського (з 17.07.2020 Житомирського) району Житомирської області ФОП ОСОБА_20 здійснено рубку у тому числі дерев породи дуб звичайний в кількості 48 дерев, клеймованих ОСОБА_11 біля шийки кореня відтиском тавра, із яких ФОП ОСОБА_20 , який не був обізнаний із протиправним діянням ОСОБА_11 при відведенні дерев у рубку, незаконно зрубано сироростучі дерева породи дуб звичайний клеймованих 15.10.2019 біля шийки кореня ОСОБА_11 відтиском тавра, помилково вважаючи, що такі дерева у законному порядку відібрані та призначені для проведення рубки, а саме, у період з 14.01.2020 по 02.04.2020, на території кварталу 47 у виділі 39:
- 1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 87,0 см у корі біля шийки кореня;
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 82,0 см у корі біля шийки кореня;
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 79,0 см у корі біля шийки кореня;
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 76,0 см у корі біля шийки кореня;
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 74,0 см у корі біля шийки кореня;
На території кварталу 47 у виділі 35:
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 73,5 см у корі біля шийки кореня;
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 66,0 см у корі біля шийки кореня;
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 67,0 см у корі біля шийки кореня;
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 64,0 см у корі біля шийки кореня;
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 65,0 см у корі біля шийки кореня.
У період з 14.01.2020 по 02.05.2020 на території кварталу 47 виділі 8 площею 0,8 та:
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 80,0 см у корі біля шийки кореня;
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 70,0 см у корі біля шийки кореня;
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 68,0 см у корі біля шийки кореня, чим відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про такси для обчислення шкоди, заподіяної лісу», спричинено майнову шкоди державі в особі ДП «Бердичівський лісгосп» як користувачу лісу, в сумі 296 823 грн. 87 коп.
Продовжуючи свої дії 25.02.2020, в денний час старший майстер лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_11 , будучи самовпевненим, що упродовж дня, без залучення працівників ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_13 та Поліщука ПД, які входили у спеціалізовану ланку №1, зможе самостійно якісно здійснити відведення ділянок для проведення вибіркової санітарної рубки, таксацію та відбір дерев у рубки на території кварталу 63 виділу 17 Богданівського лісництва, площею 1,6 га, в денний час прибув у зазначений квартал Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп».
Маючи закріплене за ним тавро залучивши для допоміжної роботи з носіння інвентаря майстра Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_21 та старшого майстра лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_22 , без участі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які входили у склад спеціалізованої ланки №1, на території кварталу 63 виділу 17 Богданівського лісництва, площею 1, 6 га, розташованого наземельній ділянці кадастровий номер 1825855600:04:000:0110 Чуднівського (з 17.07.2020 Житомирського) району Житомирської області, здійснив відбір 57 відбір породи ялина, 23 дерев породи граб, 74 дерев породи вільха.
Також, під час відведення, ОСОБА_11 здійснив відбір 22 дерев породи дуб звичайний для вибіркової санітарної рубки, шляхом замірювання їх діаметрів на висоті стовбура 1,3 м, визначення категорій їх технічної придатності та клеймувавши їх біля шийки кореня відтиском тавра, обробленого фарбою.
Проте, того ж дня 25.02.2020, при складенні у кварталі 63 виділі 17 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» польової перелікової і помості дерев, призначених у рубку та нумераційні відомості дерев, ОСОБА_11 неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, записав у польову перелікову відомість та нумераційну відомість лише 21 шт. дерев породи дуб звичайний із категорії технічної придатності дров'яні, проте, 1 сироростучого дерева породи дуб звичайний відібраного та клеймованого ним біля шийки кореня відтиском тавра обробленого гарбою, у польову перелікову відомість дерев, призначених у рубку в кварталі 63 виділі 17 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», площею 1,6 га та нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки в кварталі 63 виділі 17 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», площею 1,6 га, не вніс, підписавши дані відомості, та надавши їх для підпису ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які не входили у склад спеціалізованої панки №1.
Того ж дня 25.02.2020 у приміщенні ДП «Бердичівський лісгосп», що по вул. М. Грушевського, 9 в м. Бердичеві Житомирської області, старший майстер лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_11 надав польову перелікову відомість та нумераційну відомість дерев, призначених у губку в кварталі 63 виділі 17 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», разом із план-схемою ділянки лісничому Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_18
25.02.2020 на підставі зазначених польової перелікової відомості та нумераційної відомості дерев, призначених у рубку в кварталі 63 виділі 17 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», лісничим Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_18 складено відомість матеріально-грошової оцінки лісосіки Богданівського лісництва № Біб по кварталу 63 виділу 17 площею 1,6 га, в яку не увійшло одне сироростуче дерево породи дуб звичайний, клеймоване біля шийки кореня 25.02.2020 відтиском тавра старшим майстром лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_11
02.03.2020 на підставі вказаної польової перелікової відомості, нумераційної відомості дерев, відомості матеріально-грошової оцінки лісосіки №Б16, начальником відділу лісового господарства ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_19 у м. Бердичеві Житомирської області за допомогою комп'ютера на бланку серії ЖИ ЛРК № 006867 складено, виписано та роздрукувано за допомогою принтеру лісорубний квиток №37 від 02.03.2020 про право на проведення рубки у кварталі 63 виділі 17 площею 1,6 га, у який внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків старшим майстром лісу ОСОБА_11 не увійшло 1 сироростуче дерево породи дуб звичайний із проставленим на ньому ОСОБА_11 відтиском тавра.
На підставі зазначеного лісорубного квитка у період з 02.03.2020 по 02.04.2020 на території кварталу 63 у виділі 17 площею 1,6 га Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 1825855600:04:000:0110 на території Чуднівського (з Житомирського) району Житомирської області, ФОП ОСОБА_20 здійснено рубку у тому числі дерев породи дуб звичайний в кількості 22 дерев, клеймованих ОСОБА_11 біля кореневої шийки відтиском тавра, із яких ФОП ОСОБА_20 , який не був обізнаний із протиправним діянням ОСОБА_11 при відведенні дерев у рубку, незаконно зрубано 1 сиростуче дерево породи дуб звичайний, клеймоване 25.02.2020 біля шийки кореня ОСОБА_11 відтиском тавра, помилково вважаючи, що таке дерево у законному порядку відібране та призначене для проведення рубки, а саме:
-1 сироростуче дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 59,0 см. у корі біля шийки кореня, чим відповідно до постанови Кабінету міністрів України Лг2 665 від 23.07.2008 «Про такси для обчислення шкоди, заподіяної лісу», спричинено майнову шкоди державі в особі ДП «Бердичівський лісгосп» як користувачу лісу, в сумі 16 695 грн. 56 коп.
Продовжуючи свої дії 26.05.2020, в денний час ОСОБА_11 , будучи самовпевненим, що упродовж дня самостійною, без залучення працівників ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які входили у спеціалізовану ланку №1, зможе самостійно якісно здійснити відведення ділянок для проведення вибіркової санітарної рубки, таксацію та відбір дерев у рубки на території кварталу 85 виділу 12 Богданівського лісництва, площею 6,0 га, в денний час прибув у зазначений квартал Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп».
Так, ОСОБА_11 , неналежно виконуючи свої службові обов'язки маючи закріплене за ним тавро, залучивши для допоміжної роботи з носіння інвентаря громадян ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , без участі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 які входили у склад спеціалізованої ланки №1, у кварталі 85 виділі 12 Богданівського лісництва, площею 6,0 га, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 1820884500:17:000:0001 Бердичівського району Житомирської області, здійснив відбір 73 дерев породи граб, 1 дерева породи черешня, 37 дерева породи ясен.
Також під час відведення, ОСОБА_11 здійснив відбір 48 дерев породи дуб звичайний для вибіркової санітарної рубки, шляхом замірювання діаметрів їх стовбурів на висоті 1,3 м, визначення категорій їх технічної придатності та клеймувавши їх біля шийки кореня, шляхом проставлення відтиску тавра, обробленого фарбою.
Проте, 26.05.2020, при складанні у кварталі 85 виділі 12 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» польової перелікової відомості дерев, призначених у рубку та нумераційної відомості дерев, ОСОБА_11 неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, записав у польову перелікову відомість та нумераційну відомість дерев, дерева породи дуб звичайний лише в кількості 47 шт., а саме: 25 шт. дерев породи дуб звичайний із категорією технічної придатності - дров'яні, 22 шт. дерев породи дуб звичайний із категорією технічної придатності - напівділові. Водночас ОСОБА_11 1 сироростучого дерева породи дуб звичайний відібраного та клеймованого ним біля шийки кореня відтиском тавра, обробленого фарбою, у польову перелікову відомість дерев та нумераційну відомість дерев, призначених для вибіркової санітарної рубки в кварталі 85 виділі 12 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», площею 6,0 га, не вніс, підписавши дані відомості, та надавши їх для підпису ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , які не входили у склад спеціалізованої ланки №1.
Того ж дня 26.05.2020 у приміщенні ДП «Бердичівський лісгосп», що по вул. М. Грушевського, 9 в м. Бердичеві Житомирської області, старший майстер лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_11 надав польову перелікову відомість та нумераційну відомість дерев, призначених у рубку в кварталі 85 виділі 12, разом із викопіюванням із планшету із план-схемою ділянки площею 85 виділ 12 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», лісничому Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_18
26.05.2020 на підставі зазначених польової перелікової відомості та нумераційної відомості дерев, призначених у рубку в кварталі 85 виділі 12, лісничим Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_18 складено відомості матеріально-грошових оцінки лісосік Богданівського лісництва № Б37 по кварталу 85 виділу 12 площею 6,0 га Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», в яку не увійшло одне сироростуче дерево породи дуб звичайний, клеймоване 26.05.2020 біля шийки кореня за допомогою тавра старшим майстром лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_11
29.05.2020 на підставі вказаної польової перелікової відомості, нумераційної відомості дерев, відомості матеріально-грошової оцінки лісосіки №Б37 начальником відділу лісового господарства ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_19 у м. Бердичеві Житомирської області за допомогою комп'ютера на бланку серії ЖИ ЛРК № 006902 складено, виписано та роздрукувано за допомогою принтеру лісорубний квиток №82 від 29.05.2020 про право на проведення у кварталі 85 виділі 12 рубок дерев, в який внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків старшим майстром лісу ОСОБА_11 , не увійшли об'єми одного сироростучого дерева породи дуб по кварталу 85 виділу 12 площею 6,0 га, клеймованого 25.06.2020 за допомогою тавра старшим майстром лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_11 .
На підставі зазначеного лісорубного квитка у період з 29.05.2020 по 04.08.2020 ФОП ОСОБА_20 , який не був обізнаний із протиправними діями ОСОБА_11 , у кварталі 85 виділі 12 Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп», площею 6,0 га., розташованого на земельні ділянці кадастровий номер 1820884500:17:000:0001 на території Бердичівського району Житомирської області незаконно зрубано одне дерево породи дуб звичайний клеймоване біля шийки кореня 26.05.2020 ОСОБА_11 відтиском тавра, помилково вважаючи, що таке дерево у законному порядку відібране та призначене для рубки, а саме:
-1 дерево породи дуб звичайний середнім діаметром 71,0 см. у корі біля пишки кореня, чим відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про такси для обчислення шкоди, заподіяної лісу», спричинено тяжкі наслідки у виді майнової шкоди державі в особі ДП «Бердичівський лісгосп» як користувачу лісу, в сумі 31614 грн. 69 коп.
Загалом при викладених обставинах внаслідок неналежного виконання ОСОБА_11 своїх службових обов'язків при відборі дерев у рубку спричинено тяжкі наслідки у виді майнової шкоди державі в особі ДП Бердичівський лісгосп» як користувачу лісу, в загальній сумі 345134 грн, 12 коп.
Дії обвинуваченого ОСОБА_11 , які виразились у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, кваліфіковано судом за ч.2 ст. 367 КК України, як службова недбалість.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10 просить скасувати вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04 квітня 2025 року, а кримінальне провадження закрити у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України і вичерпанням можливості їх отримати. В обґрунтування своїх вимог посилається на невмотивованість вироку суду, не надання ніякої оцінки заявленим клопотанням сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_11 складу злочину. Вказує, що у порушення вимог закону суд першої інстанції не надав жодної оцінки відповідності чи невідповідності дійсному стану справ показанням обвинуваченого та відповідним документам, які містяться у матеріалах кримінальної справи. Звертає увагу, що представник потерпілого ОСОБА_26 охарактеризувала обвинуваченого виключно з позитивної сторони, вказала, що ніякої шкоди підприємству «Бердичівське лісове господарство» заподіяно не було. Вважає, що ні наказ директора, ні інші нормативні акти не містять обов'язку спільного відведення лісосік членами ланки, не надають право старшому ланки керувати діями інших членів ланки. ОСОБА_11 не мав ніяких владних повноважень стосовно старших майстрів інших лісництв державного підприємства ОСОБА_13 та ОСОБА_14 і не міг забезпечити їх участь у відведенні лісосік. Звертає увагу, що відповідно до наказу, який начебто не виконав ОСОБА_11 , такі контрольні повноваження має головний лісничий ОСОБА_27 , на нараді саме головний лісничий ОСОБА_27 дав вказівку членам ланки проводити самостійно відведення дерев у рубку у своїх лісництвах. Наголошує, що прокурором не доведено, а судом не встановлено факту несумлінного відношення ОСОБА_11 до виконання службових обов'язків, який є професіоналом у своїй справі. Не взято до уваги, що пні дерев, які правоохоронцями визначені як свіжопорубані пні дерев породи дуб, могли бути пнями інших дерев, пнями дерев породи дуб, які порубані у попередніх періодах, пнями раніше порубаних дерев, пні яких знижені для зручності трелювання деревини. Мотивує свої вимоги тим, що на розгляді Бердичівського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , з якого було виділено кримінальне провадження щодо ОСОБА_11 та в якому згідно повідомлення про підозру вказаним особам вбачається, що «…усвідомлюючи здійснення невстановленими слідством особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, дій з незаконної порубки дерев породи дуб..». Тобто не ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_20 зрубали дерева, їх зрубали і досі невстановлені правоохоронцями особи. Вказує, що немає жодного доказу того, що зайво зрубані дерева (якщо вони були), відведені у рубку обвинуваченим, а незрубані будь-якими сторонніми особами. Експерт під час проведення експертизи не зміг відповісти на питання, чи залишені відтиски клейм (тавр) на зрізах із пнів дерев породи дуб, вилучених під час проведення оглядів у Богданівського лісництва ДП «Бердичівське лісове господарство» (відбір дерев у рубку в яких проводив ОСОБА_11 ), відтисками клейм (тавр) ДП «Бердичівське лісове господарство», наданими на дослідження (якими користувався при відборі дерев у рубку ОСОБА_11 ). Відповідно до чинного законодавства саме майстер лісу відповідальний за збереження ввіреного саме йому, а не старшому майстру, лісового масиву, що також підтвердили всі свідки. Звертає увагу, що ФОП ОСОБА_31 до кримінальної відповідальності не притягувався, однак навіть якщо і припустити що ОСОБА_11 , допустив інкриміновані йому порушення при відводі дерев у рубку, в його діях все одно відсутній прямий причинний зв'язок, оскільки ФОП ОСОБА_20 прийняв у рубку по акту прийому-передачі стільки дерев, скільки вказано ОСОБА_11 у документах. Якщо ж він вчинив порубку більшої кількості дерев, ніж отримав для порубки, то саме він має нести відповідальність, оскільки не мав права рубати більше дерев, ніж указано у документах. Оглядом акта прийому-передачі лісосіки для розробки від 02.03.2020 року по кварталу 63 виділу 17 встановлено, що ФОП ОСОБА_20 прийняв від лісничого ОСОБА_18 43 дерева для проведення вибіркової санітарної рубки, квартал 85 виділ 12 - 164 дерева. Аналогічні відомості містяться в актах і по інших кварталах і виділах. Тобто, ФОП ОСОБА_20 прийняв саме стільки дерев у рубку, скільки відвів їх старший майстер лісу ОСОБА_11 по документах. Звертає увагу, що до кримінальної відповідальності не притягнуто лісничого ОСОБА_18 , який має такі ж самі обов'язки, як і старший майстер лісу. Не взято судом до уваги і показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які доводять неспроможність пред'явленого ОСОБА_11 обвинувачення, оскільки ними, без залучення обвинуваченого, чомусь таких порушень щодо обліку кількості відведених у рубку дерев не допущено. Захисник аргументує свої вимоги також тим, що під час таврування дерев ОСОБА_11 як старший майстер лісу не виконував будь-яких владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Вважає, що ДП «Бердичівське лісове господарство» жодним чином не може бути потерпілим у справі, так як жодної шкоди йому не спричинено. Крім того, на момент постановлення вироку такого підприємства не існувало, так як воно було припинено шляхом приєднання до ДП «Ліси України». Прокурором та судом не встановлено дійсний розмір шкоди, начебто спричинений протиправними діями ОСОБА_11 . Експертами, які проводили комплексну судово-економічну та інженерно-екологічну експертизи, яка долучена до цієї справи з іншого кримінального провадження, шкода визначена без урахування сухостійких дерев. Одночасно не зрозуміло, яким чином прокурор та суд визначили, що дерева породи дуб, які начебто зайво відведено ОСОБА_11 у рубку є сироростучими ні з матеріалів справи, ні з вироку суду не вбачається. Крім того, звертає увагу, що судом задоволено цивільний позов в інтересах юридичної особи державної екологічної інспекції Поліського округу, яка не була позивачем у справі, а територіальні громади, на користь яких стягнуто грошові кошти не є юридичними особами, не вказав в інтересах кого стягнуто витрати за проведення судових експертиз, за які саме експертні дослідження. Також вважає, що в силу положень ст.1172 ЦК України відповідачем у даній справі має бути лісове господарство, а не ОСОБА_11 . Більше того вважає, що на час постановлення вироку, навіть якби ОСОБА_11 вчинив інкримінований йому злочин, в його діях відсутній склад злочину, оскільки для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України потрібно, щоб її діями/бездіяльністю було завдано шкоди на суму, яка перевищує у 2025 році - 378 500 грн (а згідно вироку суду - 345 134, 12 грн).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_11 , його захисника ОСОБА_10 , які просили апеляційну скаргу сторони захисту задовольнити, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали судового провадження, а також вирок суду в межах, передбачених, ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Зі змісту ст.370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону.
Згідно вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині обвинувального вироку мають бути зазначені, серед іншого: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Наведене узгоджується з положеннями п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».
Системний аналіз положень ч. 3 ст. 374 КПК України, п. 13 ч. 1 ст.3, ст.17 та ст.91 КПК України дає підстави для висновку про те, що під обвинуваченням, визнаним судом доведеним, слід розуміти висновок суду, який зроблений у стверджувальній формі про доведення факту вчинення певною особою діяння, яке підпадає під ознаки конкретного кримінального проступку чи злочину, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, описом цього діяння із викладенням обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що характеризують це діяння.
Опис злочинного діяння повинен відображати всі юридично-значимі обставини, які б дозволили зробити певний висновок про те, як саме і які конкретно дії (бездіяльність) були здійснені обвинуваченим.
Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна починатися з викладу обвинувачення, яке визнано судом доведеним. Без цього не може бути зрозумілим подальший зміст вироку, який являє собою оцінку судом як самого обвинувачення, так і покладених в його основу доказів.
Суд в мотивувальній частині вироку повинен вказати ті діяння обвинуваченого, за які особа визнається винною та які знайшли своє підтвердження безпосередньо в ході судового розгляду, встановлені саме судом і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
В той же час, всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.374 КПК, в мотивувальній частині вироку, суд не сформулював обвинувачення, яке було визнано судом доведеним за результатами судового розгляду, оскільки суд не виклав формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а лише зазначив, що ОСОБА_11 «обвинувачується в тому, що…», що фактично унеможливлює розуміння того, які обставини були встановлені саме судом за результатами розгляду кримінального провадження.
З огляду на зазначене вище, чіткість та конкретність викладення у вироку фактичних обставин скоєного ОСОБА_11 кримінального правопорушення, зокрема у зв'язку з відсутністю чіткого формулювання обвинувачення за ч.2 ст.367 КК України, яке визнано судом доведеним, викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності висновків суду щодо наявності в діях обвинуваченого конкретного злочину, а тому вирок районного суду не може вважатися таким, що відповідає вимогам процесуального закону.
Апеляційний суд звертає увагу, що правова позиція щодо неприпустимості спрощення формулювання обвинувачення та відсутності у вироку формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, неодноразово висловлювалась в рішеннях суду касаційної інстанції, зокрема: в постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі №466/9158/14-к (провадження №51-645 км18), від 22.03.2018 у справі №521/ 11693/16, від 12.10.2023 у справі №717/1639//21, від 09.03.2023 у справі №606/2657/21, від 02.04.2024 у справі №343/1489/20, від 05.02.2024 у справі №396/10037/22.
Допущені судом першої інстанції порушення вимог ст. 370, 374 КПК Україна не можуть бути усунені шляхом зміни вироку апеляційним судом, або ухвалення нового вироку апеляційним судом, оскільки відповідно до вироку районного суду, зокрема його мотивувальної частини, не вбачається які обставини, зокрема який обсяг обвинувачення було встановлено судом першої інстанції за результатами судового розгляду.
Апеляційний суд вважає, що відсутність формулювання обвинувачення, яке визнано судом першої інстанції доведеним за результатами судового розгляду в оскаржуваному вироку, є порушенням прав обвинуваченого, які регламентовані ст.42 КПК, що в силу положень ст.412 КПК також визнається апеляційним судом істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і згідно з п.3 ч.1 ст. 409 КПК України - підставою для скасування вироку.
Окрім наведених порушень процесуального закону, під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що зміст вироку суду першої інстанції, не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості судового рішення. Обґрунтованість вироку полягає в тому, що в ньому повинні бути відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду, які відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, які дослідженими в судовому засіданні та оцінені відповідно до вимог с. 94 КПК України. Вмотивованість полягає в наведені належних і достатніх мотивів та підстав, які свідчать про переконання суду в достовірності зібраних та досліджені у судовому розгляді доказів, на яких ґрунтуються висновки суду стосовно всіх питань.
Так, відповідно до положень ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
За змістом цієї норми закону у мотивувальній частині обвинувального вироку суд зобов'язаний викласти результати дослідження, аналізу та оцінки доказів у кримінальному провадженні, надати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, що містяться в показаннях свідків, потерпілих, обвинувачених, висновках експертів та інших джерелах доказів, які підтверджують або спростовують обвинувачення, а не обмежуватися лише формальним переліком доказів без зазначення того, які саме обставини ними доводяться.
Аналогічні положення містяться в п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».
Апеляційний суд наголошує, що основою мотивувальної частини вироку є аналіз і оцінка досліджених судом доказів. При ухваленні вироку мають одержати оцінку всі докази, розглянуті в судовому засіданні: як докази, на підставі яких суд визнав установленими ті або інші обставини, так і ті з них, через які суд дійшов висновку, що деякі обставини не мали місце в дійсності. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині вироку навести правове обґрунтування, з огляду на яке ці доводи або докази не взято до уваги судом, адже обвинувачений так само, як і потерпілий, має право на отримання вмотивованого, законного та справедливого судового рішення.
При цьому колегія суддів зазначає, що аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи. Так, у пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункту 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Натомість аналіз змісту оскаржуваного вироку свідчить, що його мотивувальна частина фактично зводиться до об'ємного переліку письмових доказів та процесуальних документів, без розкриття того, які конкретні фактичні обставини кожен із них підтверджує, яким чином вони взаємопов'язані між собою та як у своїй сукупності доводять наявність усіх обов'язкових елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Фактично суд першої інстанції, визнаючи вину ОСОБА_11 доведеною, обмежився загальними формулюваннями про те, що докази є належними, допустимими та такими, що у сукупності підтверджують обставини, передбачені ст.91 КПК України, не навівши при цьому жодного аналізу доказів, як того вимагає ст.94 КПК України.
На переконання колегія суддів, у вироку відсутнє мотивоване обґрунтування того: які саме дії чи бездіяльність обвинуваченого суд визнав неналежним виконанням службових обов'язків; який конкретний службовий обов'язок ОСОБА_11 не виконав або виконав неналежно, оскільки суд першої інстанції обмежився загальним посиланням на його участь у процесі відведення дерев; у чому саме полягала службова недбалість обвинуваченого з огляду на розподіл функцій між різними посадовими особами лісгоспу; якими доказами підтверджується причинний зв'язок між можливими порушеннями з боку обвинуваченого та виявленими наслідками; а також з яких підстав суд дійшов висновку про наявність істотної шкоди та тяжких наслідків саме внаслідок дій або бездіяльності ОСОБА_11 .
Перераховуючи, зокрема, посадову інструкцію, лісорубні квитки, польові та нумераційні відомості, акти огляду місць події, висновки експертиз, протоколи негласних слідчих (розшукових) дій та інші документи, суд не розкрив їх доказового значення, не пояснив, яким чином підписи обвинуваченого у відповідних відомостях автоматично свідчать про наявність службової недбалості, а також не перевірив доводи сторони захисту щодо багатоступеневості процедури відводу, погодження та контролю за рубками дерев, можливої причетності інших осіб до незаконної рубки дерев.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, вказавши у вироку, що основу обвинувального вироку становлять показання свідків, безпосередньо допитаних у судовому засіданні, водночас не навів жодних мотивів їх оцінки, обмежившись загальною вказівкою на те, що такі показання «узгоджуються між собою». При цьому суд не здійснив змістовного аналізу показань свідків, не з'ясував їх значення для встановлення наявності чи відсутності в діях обвинуваченого складу інкримінованого кримінального правопорушення, а також не з'ясував, з яких саме підстав показання допитаних свідків покладено в основу вироку, тоді як доводи сторони захисту, що безпосередньо випливають із змісту цих же показань, фактично залишені поза увагою суду та не отримали жодної оцінки у вироку.
Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що виходячи з положень ч.1 ст.367 КК України, кримінальна відповідальність передбачена за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, при цьому ч. 2 цієї норми передбачено відповідальність за вчинення того самого діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
Передбачений ч.1 ст.367 КК склад злочину, як і будь-який інший, містить обов'язкові елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення виступає встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
Об'єктивна сторона службової недбалості характеризується: 1) діянням, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов'язків через несумлінне ставлення до них; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам (ч. 1) чи тяжких наслідків (ч. 2); 3) причинним зв'язком між вчиненим діянням та наслідками.
Службова недбалість може виявлятися у формі: а) бездіяльності, коли суб'єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов'язки, або б) дії, коли покладені на нього службові обов'язки хоча і виконуються, але неналежним чином - не так, як того потребують інтереси служби, тобто не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій, у протиріччі з встановленим порядком тощо.
Указівка закону на невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них характеризує перш за все об'єктивну сторону вчиненого і свідчить про те, що службова особа не тільки повинна була, а й мала реальну можливість виконати покладені на неї службові обов'язки належним чином, тобто могла діяти так, як того вимагають інтереси служби.
Тому для наявності об'єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити: а) нормативний акт, яким визначаються компетенція службової особи і коло службових обов'язків, покладених на неї цим актом; б) які саме обов'язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконувати у відповідних умовах; в) чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов'язки в умовах, що склалися; г) у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов'язків і які наслідки вони спричинили; ґ) чи перебували службові порушення у причинному зв'язку з тими наслідками, що настали.
Для кваліфікації злочину за ст.367 КК діяння службової особи обов'язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона не виконала чи виконала неналежним чином, входили в коло її службових обов'язків.
Службова недбалість належить до злочинів з матеріальним складом, який визнається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (якщо мова йде про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч.1 ст.367 КК України), чи тяжких наслідків, які у 250 і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян (якщо мова йде про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України).
З суб'єктивної сторони службова недбалість є необережним кримінальним правопорушенням і характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов'язків правам і законним інтересам може бути завдано істотної шкоди, але легковажно розраховує на її відвернення), або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити). Водночас ставлення службової особи до недбалого виконання своїх службових обов'язків може бути як умисним, так і необережним.
Суб'єкт злочину спеціальний, ним може бути тільки службова особа.
У вироку суд зазначив, що виходить із фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та, не встановлюючи їх самостійно на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, визнав доведеним пред'явлене обвинувачення і визнав ОСОБА_11 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України.
Суд фактично відтворив версію сторони обвинувачення, відповідно до якої старший майстер лісу Богданівського лісництва ДП «Бердичівський лісгосп» ОСОБА_11 , у період жовтень 2019 року - травень 2020 року, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, під час відведення ділянок для проведення вибіркових санітарних рубок самостійно здійснював відбір та клеймування дерев породи дуб звичайний без залучення членів спеціалізованої ланки № 1, передбаченої відповідним наказом підприємства.
Зокрема, 15.10.2019 у кварталі 47 Богданівського лісництва (виділи 8, 35, 39) ОСОБА_11 проклеймував загалом 48 дерев породи дуб (12 + 21 + 15), однак при складанні польових перелікових та нумераційних відомостей до облікових документів було внесено лише 35 дерев (9 + 16 + 10), не відобразивши:
- 3 сироростучі дерева у виділі 8,
- 5 сироростучих дерев у виділі 35,
- 5 сироростучих дерев у виділі 39.
На підставі цих відомостей лісничим було складено відповідні відомості матеріально-грошової оцінки лісосік, до яких не увійшли обсяги 13 сироростучих дерев. Далі на основі зазначених відомостей матеріально-грошової оцінки було оформлено лісорубний квиток № 24 від 14.01.2020, до якого також не були включені ці 13 сироростучих дерев.
У період з січня по травень 2020 року ФОП ОСОБА_20 здійснив рубку дерев у кварталі 47, у тому числі 48 дерев дуба, серед яких 13 сироростучих дерев, що не були внесені до лісорубного квитка та були зрубані помилково, оскільки підрядник вважав їх законно відведеними та призначеними до рубки.
Аналогічні дії мали місце: 25.02.2020 у кварталі 63 виділі 17 ОСОБА_11 проклеймував 22 дерева дуба, але до відомостей внесено лише 21 дерево, внаслідок чого ФОП ОСОБА_32 було зрубано 1 сироростуче дерево. 26.05.2020 у кварталі 85 виділі 12 проклеймовано 48 дерев дуба, але у відомість внесено 47 дерев, що призвело до незаконної рубки ще 1 сироростучого дерева.
За висновком комплексної судово-економічної та інженерно-екологічної експертизи, внаслідок цих дій було незаконно зрубано 15 сироростучих дерев породи дуб, що спричинило майнову шкоду державі в особі ДП «Бердичівський лісгосп» на суму 345 134 грн 12 коп., яку суд визнав тяжкими наслідками.
Отже, за вироком суду першої інстанції, ОСОБА_11 інкриміновано службову недбалість, передбачену ч. 2 ст. 367 КК України, яка, відповідно до встановлених судом фактичних обставин (викладених у обвинувальному акті), проявлялася у наступному:
1.Порушення встановленого порядку відводу та таксації лісосік, а саме:
- здійснення відводу та таксації лісосік одноособово, без участі інших членів спеціалізованої ланки №1, визначеної наказом;
- залучення до допоміжних робіт та підписання документації осіб, які не входили до складу спеціалізованої ланки.
2. Неналежне оформлення первинної облікової документації:
- невнесення до польових перелікових та нумераційних відомостей частини дерев породи дуб, які фактично були відібрані та проклеймовані ним як такі, що підлягають рубці;
- підписання та передача таких відомостей для подальшого оформлення матеріально-грошових оцінок та лісорубних квитків.
Наслідки таких дій, як встановив суд на підставі версії обвинувачення, полягали у наступному:
- на підставі неповних відомостей були оформлені матеріально-грошові оцінки лісосік і лісорубні квитки;
- у подальшому підрядником (ФОП ОСОБА_20 ), який не був обізнаний про будь-які порушення, було зрубано частину сироростучих дерев дуба, не включених до дозвільних документів;
- державі в особі ДП «Бердичівський лісгосп» заподіяно майнову шкоду в загальному розмірі 345 134 грн 12 коп, що кваліфіковано як тяжкі наслідки.
Таким чином, об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_11 кримінального правопорушення, фактично зводиться до твердження про те, що через несумлінне ставлення до службових обов'язків він не відобразив у облікових документах усі проклеймовані дерева, які, як стверджується, згодом призвели до незаконної рубки дерев.
Колегія суддів наголошує, що для складу злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, обов'язковим є прямий причинний зв'язок між неналежним виконанням службових обов'язків конкретною особою та настанням тяжких наслідків. Такий зв'язок має бути безпосереднім, а не опосередкованим через дії інших осіб, які самостійно приймали рішення та здійснювали юридично значимі дії.
Колегія суддів звертає увагу на те, що, визнаючи ОСОБА_11 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, суд першої інстанції обмежився формальним викладенням обставин кримінального провадження та змісту обвинувачення, однак не надав належної правової оцінки наявності обов'язкового елементу складу інкримінованого злочину - причинного зв'язку між діями обвинуваченого та настанням тяжких наслідків, на що обґрунтовано звертає увагу захисник в поданій апеляційній скарзі.
Із викладених у вироку обставин убачається такий причинний ланцюг: ОСОБА_11 склав і передав польові перелікові та нумераційні відомості. Лісничий ОСОБА_18 на їх підставі склав матеріально-грошові оцінки лісосік. Начальник відділу лісового господарства ОСОБА_19 оформив та видав лісорубні квитки. ФОП ОСОБА_20 , керуючись чинними лісорубними квитками здійснив рубку дерев, помилково вважаючи її законною.
Отже, між діями ОСОБА_11 та фактичним заподіянням шкоди наявні самостійні дії інших службових осіб, які перевіряли, узагальнювали, затверджували документацію; а також дії підрядника, який безпосередньо здійснював рубку.
В цій частині колегія суддів констатує, що визнаючи ОСОБА_11 винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд першої інстанції не надав належної оцінки показанням обвинуваченого та більшості допитаних у судовому засіданні свідків, а також не здійснив їх аналізу щодо наявності складу злочину та причинного зв'язку між його діями і наслідками.
Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_11 убачається, що він у 2019-2020 роках обіймав посаду старшого майстра лісу Богданівського лісництва та виконував обов'язки з відведення дерев у санітарну рубку в межах своїх повноважень. При цьому він детально описав регламентований багатоступеневий порядок відведення дерев, який включав не лише його дії, а й обов'язкову подальшу перевірку матеріалів відводу лісопатологами «Вінницялісозахисту», інженерами лісгоспу та погодження управлінням лісового та мисливського господарства, без чого видача лісорубного квитка є неможливою. Обвинувачений послідовно заперечував наявність будь-яких розбіжностей між кількістю клеймованих дерев і даними відомостей та зазначив, що зайвої кубатури при рубці виявлено не було. Також він зазначив, що відсутність інших членів ланки під час відведення, а саме ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , не вплинула на якість відведення, оскільки для проведення робіт він залучав необхідних технічних працівників.
Свідки надали детальні відомості про організацію та контроль відведення і рубки дерев. Так, свідок ОСОБА_19 , начальник відділу лісового господарства ДП «Бердичівське ЛГ», підтвердив, що підставою для рубки є лісорубний квиток, який видається лише після погодження матеріалів відводу кількома органами, а також зазначив, що кожен етап контролю має самостійне значення. Вказав, що коли зрізується останнє дерево, приїздить лісничий, складається акт огляду деревини. Якщо зрізане не те дерево - це є порушенням, яке висвітлюється в акті огляду.
Свідок ОСОБА_15 , майстер Богданівського лісництва, надав показання, що у 2020 році проводилося відведення дерев у санітарно-робочу рубку. Є ланка по відводу, члени цієї ланки там займаються. Представники лісоупорядкування та Вінницялісозахист приїздять на місце, перевіряють кожне дерево і дають погодження на рубку. Коли ОСОБА_31 проводив рубку дерев, він заходив дивився, контролював. Зрізати можна лише проклеймовані дерева, мають співпадати номери дерев. Порушень не бачив, на одній ділянці був зайвий пеньок.
Свідок ОСОБА_18 , лісничий Богданівського лісництва, пояснив, що рубка дерев проводиться на підставі повідомлення про наявність недоліків дерев, таких як зсихання або гриби. Відведення дерев здійснює бригада майстрів, які приходять на конкретну ділянку та позначають дерева для рубки, залучаючи інших працівників для встановлення відміток. Після цього складається перелік дерев (перелікова відомість), де зазначаються номер дерева та причина його взяття на рубку. Далі перелік перевіряє лісопатолог із м.Вінниця щодо правильності відведення дерев, а додатково контроль здійснює управління лісового та мисливського господарства. Після затвердження санітарно-оздоровчих заходів рубку виконує ФОП, якому показані межі ділянки, складається акт прийому-передачі, а правильність порубки перевіряється представниками ФОП, лісничим і майстром по відводах. Свідок підкреслив, що ОСОБА_11 є дуже хорошим спеціалістом, питань чи зауважень до його роботи немає.
Свідок ОСОБА_13 , старший майстер лісу Чорнолозького лісництва, пояснив, що була створена ланка лісосік, до якої входили старші майстри, кожен з яких займався своєю ділянкою. Санітарно-вибіркова рубка проводиться за такою процедурою: вибирається квартал і виділ, визначається склад дерев і межі лісосіки, проставляється клеймо зверху і знизу дерева, ставиться номер, після чого складається відомість із нумерованими деревами. Відомість підписується і передається в центр маси деревини, де на її підставі видається лісорубний квиток майстру лісу. Представники «Вінницялісозахист» приїжджають для перевірки і погоджують або не погоджують вирубку відведених дерев. Старший майстер підписує документи, оскільки він відповідає за роботу. Свідок зазначив, що не вважає можливим, щоб ОСОБА_35 написав одне в документах, а зрубав інше дерево, і охарактеризував його як прекрасного спеціаліста.
Свідок ОСОБА_21 , майстер лісу Богданівського лісництва, повідомив суді першої інстанції, що у 2020 році працював на посаді майстра лісу. У відведенні дерев брали участь інженери відводів. ОСОБА_36 особисто не рахував дерева під час відведення, ходив позаду за ОСОБА_37 . Відведені дерева були клеймовані. Він не бачив, щоб лісоруби зрізали неклеймовані дерева, і після проведення рубки порушень не виявляв. Свідок охарактеризував ОСОБА_38 як дуже хорошого спеціаліста.
Із показань ОСОБА_22 , який раніше працював з ОСОБА_37 на рівнозначних посадах, слідує, що ОСОБА_35 є спеціалістом вищого профілю, відповідальною людиною. У 2019-2020 роках він працював старшим майстром (майстер по відводах та старший майстер по електронному обліку). Волинець визначав, яке дерево брати в рубку, клеймував його, складав матеріали відведення, які підписував, а також підносив інвентар для відведення. ОСОБА_39 знав про наказ щодо створення ланки по відведенню дерев, де кожен майстер відповідав за свою ділянку. Вважає, що рубка має проводитися лише за лісорубним квитком, і неможливо зрубати більше дерев, ніж відведено. Контроль за рубкою здійснює матеріально відповідальний майстер обходу.
Свідок ОСОБА_14 , старший майстер Гвоздяревського лісництва, розповів, що у 2020 році ланка, яка здійснює відведення дерев, складалася з трьох майстрів з різних лісництв: він, ОСОБА_35 і ще один майстер. На ланку було лише одне клеймо, яке передавав лісничий. Коли ОСОБА_35 відводив дерева, його самого не було, і документи він не отримував. Поліщук особисто залучав майстра обходу і одного працівника для нумерації дерев та встановлення клейма. Він показував, яке дерево підлягає санітарній рубці, вносив номер, діаметр, породу дерева у накладну. Правильність відведення перевіряли установи з Житомира, Бердичева та Вінниці. ОСОБА_40 охарактеризував Волинця як грамотного спеціаліста.
Особливе значення колегія суддів надає показанням свідка ОСОБА_20 - безпосереднього виконавця рубки, який підтвердив, що його бригада не здійснювала зруб не клеймованих дерев, оскільки такі дерева не підлягають оплаті, а кількість зрубаних дерев завжди відповідала кількості проклеймованих і зазначених в актах приймання-передачі. При цьому він зазначив, що у разі незаконного зрубу відповідальність покладається на майстра лісу обходу.
Водночас показання свідків сторони обвинувачення - зокрема слідчого ОСОБА_41 та представника екологічної інспекції ОСОБА_42 - зводяться до констатації факту виявлення більшої кількості пнів, ніж зазначено у документах, без встановлення часу, механізму виникнення таких розбіжностей та конкретної службової особи, дії чи бездіяльність якої безпосередньо призвели до цих наслідків.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не проаналізував ряд ключових обставин, встановлених у судовому засіданні, а саме:
1) регламентовану багаторівневу систему контролю за відведенням і рубкою дерев. З показань обвинуваченого та свідків випливає, що кожен етап - від первинного відведення дерев ОСОБА_11 , оформлення дефектовочних відомостей, складання актів приймання-передачі до подальшої перевірки лісопатологами, інженерами лісгоспу та погодження управлінням лісового та мисливського господарства - передбачав контроль і самостійну перевірку. Жодна операція не могла бути виконана без підтвердження на попередньому етапі, а порушення або невідповідності фіксувалися у відповідних актах. Суд не проаналізував, як цей багаторівневий контроль міг впливати на реальну можливість ОСОБА_11 спричинити зайву кубатуру або незаконний зруб;
2) порядок складання матеріалів відводу, відомостей і актів приймання-передачі. Суд першої інстанції не звернув уваги на ці механізми документального контролю, що ускладнює об'єктивне встановлення, чи могла бути «зайва» кубатура наслідком дій саме ОСОБА_11 ;
3) свідків щодо відповідальності за рубку. Свідки - майстри лісу ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 - підтвердили, що рубка здійснювалася лише по проклеймованих деревах, а матеріально відповідальним за дотримання норм і облік був майстер обходу, а не ОСОБА_11 . Особливо це підтвердив ОСОБА_20 , який безпосередньо здійснював рубку: він зазначив, що кількість зрубаних дерев завжди відповідала кількості проклеймованих і відображених в актах прийому-передачі, а будь-які «зайві» дерева просто не могли потрапити в бригаду для рубки. Суд не проаналізував, яким чином Тарасов міг зрізати більше дерев, ніж зазначено у лісорубних квитках, і яким чином така деревина могла опинитися поза обліком.
4) вказівки свідків на відсутність впливу інших членів ланки. Судом першої інстанції не проаналізовано, чи впливала відсутність інших членів спеціалізованої ланки на якість відведення дерев. При цьому суд залишив поза увагою показання обвинуваченого та свідків, які пояснили, що хоча відповідно до наказу директора ДП роботи з відводів лісосік формально мали здійснюватися спеціалізованими ланками, на практиці цей наказ на підприємстві не виконувався. Свідки зазначили, що за вказівкою головного лісничого ОСОБА_27 члени ланок здійснювали відведення дерев самостійно у межах закріплених за ними лісництв, і така практика була усталеною. Суд не дослідив, чи могла за цих умов відсутність інших членів ланки впливати на належність виконання ОСОБА_11 своїх службових обов'язків та якість відведення дерев.
Отже, з мотивувальної частини вироку не вбачається, що суд встановив та обґрунтував, у чому саме полягала безпосередня зумовленість настання шкоди діями ОСОБА_11 , а також чому зазначені наслідки є прямим результатом саме його службової поведінки, а не наслідком подальших самостійних дій інших службових осіб та виконавця рубки.
Судом повністю залишено поза увагою, що на підставі складених ОСОБА_11 первинних відомостей інші посадові особи лісогосподарського підприємства здійснювали перевірку, узагальнення та затвердження документації, зокрема складали матеріально-грошові оцінки та видавали лісорубні квитки, які мали самостійне правове значення і безпосередньо слугували підставою для проведення рубки. Вироком не наведено жодних мотивів, з яких суд дійшов висновку, що зазначені дії інших посадових осіб не переривають причинного зв'язку між первинними діями обвинуваченого та заподіяною шкодою.
Крім того, суд першої інстанції не з'ясував питання неминучості настання тяжких наслідків саме внаслідок дій ОСОБА_11 , не встановив, чи могли такі наслідки бути попереджені на подальших стадіях оформлення та контролю дозвільної документації, а також не надав оцінки тій обставині, що фактичну рубку дерев здійснював підрядник - ФОП ОСОБА_20 , який діяв на підставі чинних лісорубних квитків.
Зокрема, під час судового розгляду досліджувалися акти приймання-передачі лісосік для розробки, з яких убачається, що ФОП ОСОБА_20 приймав у рубку виключно ту кількість дерев, яка була зазначена у відповідних документах. Так, згідно з актом приймання-передачі лісосіки від 02 березня 2020 року по кварталу 63 виділу 17 ФОП ОСОБА_20 прийняв від лісничого ОСОБА_18 43 дерева для проведення вибіркової санітарної рубки, а по кварталу 85 виділу 12 - 164 дерева. Аналогічні відомості містяться й в інших актах приймання-передачі, на що обґрунтовано звертає увагу в поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 .
Водночас суд не проаналізував, яким чином за таких обставин ФОП ОСОБА_20 міг здійснити рубку більшої кількості дерев, ніж було прийнято ним на підставі актів приймання-передачі та лісорубних квитків, а також не з'ясував подальшу долю цієї деревини - чи перебувала вона у підрядника, чи була передана лісгоспу як державному підприємству, і в чому саме полягала реальна шкода. Суд також не звернув уваги на те, що у разі здійснення підрядником рубки понад визначені у документах обсяги, належало з'ясувати межі відповідальності саме особи, яка безпосередньо здійснювала рубку, та можливість або неможливість впливу ОСОБА_11 на дії ФОП ОСОБА_20 після видачі лісорубних квитків.
За таких обставин висновок суду про наявність у діях ОСОБА_11 причинного зв'язку з тяжкими наслідками має характер припущення, не ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні обставин кримінального провадження та не підтверджений належною мотивацією у розумінні вимог ст. 370 КПК України.
Крім того, суд першої інстанції не проаналізував доводи сторони захисту про те, що пні дерев, які правоохоронними органами були ідентифіковані як свіжопорубані пні дерев породи дуб, могли фактично бути пнями інших дерев, пнями дубів, зрубаних у попередні періоди, або пнями раніше порубаних дерев, які з технічних причин були знижені для зручності трелювання деревини. У вироку відсутні будь-які міркування суду щодо цих обставин та причин їх відхилення.
Також суд першої інстанції не надав належної оцінки висновку судової експертизи №СЕ-19/106-22/5393-ТР, відповідно до якого сліди вдавлення клейм (тавр) на фрагментах деревини з пнів є непридатними для порівняльного дослідження та ідентифікації слідоутворюючого об'єкта, а експерт не зміг встановити, чи залишені ці відтиски саме клеймами ДП «Бердичівське лісове господарство», якими користувався ОСОБА_11 . У вироку відсутній аналіз того, як за таких умов суд дійшов висновку про причетність обвинуваченого до відведення спірних дерев у рубку.
Відсутні у вироку також будь-які мотиви відхилення версії сторони захисту про те, що виявлені у лісових кварталах пні дерев могли бути наслідком незаконної порубки, вчиненої іншими, невстановленими особами, а не результатом дій ОСОБА_11 . Захист звертав увагу на те, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_11 було виділене з іншого кримінального провадження, у межах якого іншим особам інкримінується організована незаконна порубка та обіг незаконно зрубаних дерев породи дуб у значних обсягах на тій самій території Богданівського лісництва. Суд не проаналізував, чи могли саме дії цих осіб або інших невстановлених учасників незаконної порубки бути джерелом виявлених пнів, та з яких підстав така версія була відкинута.
Таким чином, суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_11 винним, не навів мотивів відхилення альтернативної версії подій, не перевірив її у сукупності з іншими доказами та не здійснив повного аналізу доказів щодо походження спірної деревини, що свідчить про істотну неповноту судового розгляду та формальний підхід до оцінки доводів сторони захисту.
Як передбачено п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичних обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
При цьому, виходячи з вимог ч.2 ст.415 КПК України про те, що, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що під час нового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, суду першої інстанції необхідно вжити заходів для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, реалізації прав сторін кримінального провадження щодо з'ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в тому числі перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, усунути зазначені в даній ухвалі порушення та прийняти законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.04.2025 стосовно ОСОБА_11 - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :