Справа № 161/111/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Смокович М. В.
Провадження № 22-ц/802/154/26 Доповідач: Здрилюк О. І.
19 січня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
секретар судового засідання Власюк О. С.,
з участю представника стягувача: АТ КБ «ПриватБанк» - Мельник В. М.,
представника заінтересованої особи: ВДВС у м. Луцьку - Блищук П. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», заінтересована особа - Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 , поданою від його імені представником Лялюгою Лілією Вольдемарівною на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2025 року,
03 листопада 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеною заявою, яку обґрунтовано тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2018 року частково задоволено позов банку і стягнуто солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 03.03.2008 № 358/С у загальному розмірі 47 159,55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 грудня 2015 року становить 1 105 891 грн 45 коп, з яких 33 090,59 доларів США - сума основної заборгованості, 12 053,91 доларів США - сума процентів за користування кредитними коштами, 10,66 доларів США - штраф (фіксована частина), 2 004,39 доларів США - штраф (процентна складова).
Постановою Апеляційного суду Волинської області від 13.09.2018 це рішення суду було залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18 травня 2022 року рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині, що стосується ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасовано та справу направлено на новий апеляційний розгляд.
На даний час, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України ухвалою Волинського апеляційного суду від 26.06.2022 провадження у справі зупинено до закінчення терміну його перебування у складі ЗСУ.
Разом із тим, постановою державного виконавця від 12.09.2025 у виконавчому провадженні № 59082392 звернуто стягнення на доходи боржника і здійснено стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_1 ..
У зв'язку зі скасуванням постанови суду апеляційної інстанції, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.07.2018 не набрало чинності та обов'язок сплати боргу на даний час відсутній.
Ураховуючи наведене, заявники просили визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Луцьким міськрайонним судом 09 жовтня 2018 року у справі № 161/111/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 03.03.2008 № 358/С. Стягнути на користь ОСОБА_1 безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 від імені заявника ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення - про задоволення у повному обсязі заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
У відзиві на апеляційну скаргу стягувач АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Мельник В. М., посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.
У судовому засіданні 12.01.2026 представник заявника ОСОБА_1 - Лялюга Л. В. апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав і просить її задовольнити.
Представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» - Мельник В. М. і представник заінтересованої особи ВДВС у м. Луцьку - Блищук П. В. апеляційну скаргу заперечили і просять залишити її без задоволення.
Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з'явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду в оскаржуваній частині щодо вирішення заяви ОСОБА_1 скасувати з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені у ній причини для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не відносяться до зазначених у ч. 2 ст. 432 ЦПК України матеріально-правових чи процесуального правових підстав.
Проте, до таких висновків суд дійшов помилково, з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі № 824/2/22, провадження № 61-11769ав23 досліджував питання щодо підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та зазначив, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Згідно з матеріалами справи встановлено, що у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 59082392 з примусового виконання виконавчого листа № 161/111-16-ц, виданого 09.10.2018 Луцьким міськроайонним судом Волинської області щодо боржника ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 03.03.2008 № 358/С у загальному розмірі 47 159,55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 грудня 2015 року становить 1 105 891 грн 45 коп, з яких 33 090,59 доларів США - сума основної заборгованості, 12 053,91 доларів США - сума процентів за користування кредитними коштами, 10,66 доларів США - штраф (фіксована частина), 2 004,39 доларів США - штраф (процентна складова).
Цей виконавчий лист видано судом на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2018 року у справі № 161/111-16-ц, із зазначенням у ньому про набрання рішенням законної сили 13 вересня 2018 року.
Разом із тим, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2018 року у справі № 161/111-16-ц на цей час в частині вирішення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором не набрало законної сили, оскільки перебуває на розгляді у суді апеляційної інстанції.
Так, постановою Верховного Суду від 18 травня 2022 року постанову Апеляційного суду Волинської області від 13.09.2018, постанову Верховного Суду від 14.02.2019 та постанову Волинського апеляційного суду від 18.03.2021 в частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості скасовано.
Справу № 161/111-16-ц в частині цих позовних вимог направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова Апеляційного суду Волинської області від 13.09.2018, постанова Верховного Суду від 14.02.2019 та постанова Волинського апеляційного суду від 18.03.2021 в скасованій частині втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 29.06.2022 зупинено апеляційне провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Таким чином, з урахуванням вимог постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2018 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 03.03.2008 № 358/С у загальному розмірі 47 159,55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 грудня 2015 року становить 1 105 891 грн 45 коп, з яких 33 090,59 доларів США - сума основної заборгованості, 12 053,91 доларів США - сума процентів за користування кредитними коштами, 10,66 доларів США - штраф (фіксована частина), 2 004,39 доларів США - штраф (процентна складова), не набрало законної сили.
Ураховуючи наведене, виданий виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду, яке не набрало відносно нього законної сили, є таким, що не підлягає виконанню.
Згідно повідомлення головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 17.11.2025 у межах виконавчого провадження № 59082392 стягнуто 39 605,89 грн.
Наданими представником заявника копіями платіжних доручень підтверджено стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» при примусовому виконанні рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2018 року коштів на загальну суму 39 535,94 грн..
Саме такий розмір підтверджено у судовому засіданні і представником ВДВС у м. Луцьку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 432 ЦПК України про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
У поданій заяві ОСОБА_1 заявив вимогу про стягнення на його користь безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом, а тому з АТ КБ «ПриватБанк» на його користь необхідно стягнути 39 535,94 грн.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 зроблені з порушенням норм процесуального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали суду в оскаржуваній частині щодо вирішення заяви ОСОБА_1 та ухвалення у цій частині нового судового рішення.
Ухвала суду в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_5 сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом і не переглядається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2025 року в оскаржуваній частині щодо вирішення заяви ОСОБА_1 скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 09 жовтня 2018 року у справі № 161/111/16-ц щодо боржника ОСОБА_1 на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2018 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 03.03.2008 № 358/С у загальному розмірі 47 159,55 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 грудня 2015 року становить 1 105 891 грн 45 коп, з яких 33 090,59 доларів США - сума основної заборгованості, 12 053,91 доларів США - сума процентів за користування кредитними коштами, 10,66 доларів США - штраф (фіксована частина), 2 004,39 доларів США - штраф (процентна складова), у якому зазначено, що рішення набрало законної сили 13 вересня 2018 року.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 39 535 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн 94 коп безпідставно одержаних, як стягувачем у виконавчому провадженні № 59082392 за виконавчим листом, виданим Луцьким міськрайонним судом Волинської області 09 жовтня 2018 року у справі № 161/111/16-ц щодо боржника ОСОБА_1 на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2018 року, у якому зазначено про набрання рішенням суду законної сили 13 вересня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий - суддя
Судді