Справа №761/18216/23
1-кп/760/1585/26
16 січня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі Солом'янського районного суду м. Києва кримінальне кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 29.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022010000000130 у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Цвіткове Красногвардійського району АРК Крим, громадянки України, з базовою середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,-
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 29.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022010000000130 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про визнання доказів недопустимими, про витребування доказів, про призначення комп'ютерно-технічної експертизи, про міжнародну правову та про долучення доказів. У судовому засіданні просив суд заявлені клопотання задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у клопотаннях, з метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та встановлю об'єктивної істини.
Прокурори у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених клопотань, оскільки вважав їх безпідставними, необґрунтованими та поданими з метою затягування судового розгляду даного кримінального провадження. Подали письмові заперечення. Просили суд відмовити у задоволенні заявлених клопотань в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Розглянувши подані клопотання та заперечення, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд приходить наступних висновків.
Щодо клопотання про визнання доказів недопустимими.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 КПК України, якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Заявлені у клопотанні докази, які просить визнати недопустимим сторона захисту можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками судового розгляду, шляхом їх дослідження в сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження.
Очевидної недопустимості доказу на цій стадії судового провадження без дослідження його взаємозв'язку з іншими доказами суд не вбачає та вважає передчасним вирішувати питання про його недопустимість.
З огляду на викладене суд вбачає за необхідне клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими долучити до матеріалів кримінального провадження.
Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає наступне.
Питання про витребування певних речей чи документів за клопотанням учасників судового розгляду, відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 КПК України, вирішується виключно з метою підготовки до судового розгляду на стадії підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 20.05.2024 призначено судовий розгляд даного кримінального провадження у спеціальному судовому провадженні.
Крім того, у відповідності до ст. 84 КПК України закріплено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК України). В свою чергу суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Підставою для подання стороною захисту даного клопотання стало те, що витребувана інформація має суттєве значення для встановлення суттєвих обставин у цьому кримінальному провадженні, зокрема розуміння підстав для прийнятих процесуальних рішень, зокрема розшуку обвинуваченої, та, в подальшому здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Судом встановлено, що запитувана стороною захисту інформація стосується обставин, даного кримінального провадження та може впливати на оцінку доводів сторін, проте, сторона захисту не вживала заходи для самостійного отримання відповідних відомостей шляхом направлення адвокатських запитів.
Також, у поданому клопотанні стороною захисту не зазначено, які саме документи, чи докази з вказаної оперативно-розшукової справи підлягають витребуванню, для дослідження в судовому засіданні.
За таких обставин, суд доходить висновку, що витребування таких доказів призвело б до можливого розголошення інформації з обмеженим доступом, а можливо і державної таємниці, з огляду на правовий статус інформації, що може міститись у матеріалах оперативно - розшукової справи, що є неприпустимим у межах даного кримінального провадження.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав задля задоволення заявленого захисником обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_5 клопотання про витребування доказів.
Щодо клопотання про міжнародну правову допомогу суд зазначає наступне.
Стороною захисту заявлено клопотання про необхідність звернення до компетентних органів російської федерації із запитом про міжнародну правову допомогу для отримання відомостей щодо здійснення ОСОБА_6 господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, місця реєстрації та проживання особи, інформації про власників веб-сайтів, тощо.
Суд погоджується із доводами сторони обвинувачення та зазначає, що у період лютого-березня 2014 року, Російська Федерація, використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та рф (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 та федеральним Законом рф № 42-Ф3 від 02.03.1999), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду рф проросійських політичних та інших організацій та об'єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, Луганській та Донецькій областях України, блокування українських військових частин.
Крім цього, 24.02.2022, у зв?язку з відкритим повномасштабним військовим вторгненням рф в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Президентом України видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2002-IX від 24.02.2022, якими на території України введено воєнний стан, строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до теперішнього часу.
1 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі - Закон).
22 грудня 2022 року Закон опубліковано у газеті «Голос України» та 23 грудня 2022 року Закон набрав чинності. Відповідно до закон зупинено дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року N?240/94-BP, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі - Мінська конвенція та Протокол), вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №?140/98-ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь (стаття 1).
Отже, дипломатичні відносини між державою-агресором - рф та Україною не здійснюються, що унеможливлює надання міжнародної правової допомоги, у зв'язку із чим клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про міжнародну правову допомогу задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про призначення комп'ютерно-технічної експертизи суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу, існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з'ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов'язковим.
Суд зазначає, що згідно із усталеною практикою ЄСПЛ, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов'язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи (Хусейн та інші проти Азербайджану (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви №№ 3548505; 3568005; 3608505; 4555305, 26.07.2011, § 196; Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), заяви №№ 5111107, 4275707, §§ 718, 721; Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія (Poletan and Azirovik v. the former Yugoslav Republic of Macedonia), заяви №№ 2671107, 3278610, 3427810, 12.05.2016, § 95).
Досліджуючи заявлене у судовому засіданні клопотання суд зазначає, що доводи, якими сторона захисту обґрунтовує необхідність призначення експертизи не вказують на наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 332, ч. 2 ст. 242 КПК України, які б зобов'язували суд призначити експертизу, з огляду на доводи сторони обвинувачення що кваліфікаційні сертифікати ключів перевірки електронних підписів, призначені для використання учасниками контрактної системи в сфері закупівель, створюються та видаються відповідними посвідчуючими центрами, що отримали акредитацію відповідно до «закону від 6 квітня 2011 року 3 63-Ф3 « про електронний підпис». У матеріалах справи відсутні відомості про сертифікацію електронного цифрового ключа ОСОБА_6 , оскільки їх власником є держава-агресор - російська федерарації, а також враховуючи те, що дипломатичні відносини між державою-агресором - російською федерацією та Україною міжнародно-правова допомога не здійснюється і проведення такого експертного дослідження за викладеним стороною захисту переліком питань є неможливим.
Отже, при вирішення заявленого стороною захисту клопотання суд встановив відсутність підстав, передбачених ст. 242 КПК України, для призначення судової експертизи, у зв'язку із чим клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про призначення комп'ютерно-технічної експертизи задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про долучення доказів суд зазначає наступне.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22 КПК України). В свою чергу суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Судом встановлено, що в ході судового розгляду стороною захисту, з метою надання правової допомоги для здійснення захисту за призначенням, отримано додаткові докази за переліком, викладеним у клопотанні, про наявність яких завчасно повідомлено сторону обвинувачення.
Задля повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи, реалізуючи завдання кримінального провадження, визначені ст. 2 КК України, з метою забезпечення належного права на захист, дотримуючись основоположних засад кримінального провадження, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про долучення доказів до матеріалів кримінального провадження за переліком, викладеним у клопотанні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 99, 242-244, 332, 350, 358, 369-372, 541-543, 545, 551, КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими - долучити до матеріалів кримінального провадження.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про витребування доказів - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про призначення комп'ютерно-технічної експертизи - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про міжнародну правову допомогу - відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про долучення доказів - задовольнити та долучити до матеріалів кримінального провадження:
-копія адвокатського запиту від 20.11.2024 року N?413 на адресу Апарат Верховної Ради України;
-копія документу, який підтверджує направлення запиту адресату;
-копія адвокатського запиту від 20.11.2024 року N?414 на адресу ДП «Центр оцінки та інформації»
-копія адвокатського запиту від 20.11.2024 року N?415 на адресу ДП "Голос України";
-копія листа-відповіді ДП "Центр оцінки та інформації" від 03.12.2024 року N?653/03В наадвокатський запит від 20.11.2024 року N?414;
-копія роздруківки надходження листа від ДП "Центр оцінки та інформації на електронну адресу захисника через програму "Поштовий клієнт Thunderbird";
-копія листа-відповіді ДП "Голос України" від 02.12.2024 року N?379 на адвокатський запит від 20.11.2024 року N?415, конверт;
-копія листа-відповіді Апарату Верховної Ради України від 11.12.2024 року N?07/9-2024/279284 на адвокатський запит від 20.11.2024 року N?413; копія роздруківки надходження листа від Апарату Верховної Ради України на електронну адресу захисника через програму "Поштовий клієнт Thunderbird";
-копія повідомлення від 25.12.2024 року N?464 про відкриття додаткових матеріалів стороною захисту;
-копія роздруківки направлення листа Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя прокурору ОСОБА_3 на електронну адресу прокурора prok.ark@ark.gp.gov.ua через програму "Поштовий клієнт Thunderbird".
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
Головуючий суддя ОСОБА_1