Справа № 756/7069/25
Провадження № 2/756/3249/26
19 січня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судових засідань - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ПрАТ «АК «Київводоканал» забезпечує надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі публічного договору (оферти) про надання позивачем, як виконавцем житлово-комунальних послуг.
Відповідачі отримали від позивача послуги з водопостачання та водовідведення. Однак, не сплатили кошти за спожиті послуги за період з 01.01.2017 по 31.01.2025, у зв'язку з чим у них перед позивачем утворилася заборгованість за надані послуги у розмірі 70068,09 грн., яка складається з 68371,02 грн. заборгованості з оплати послуг за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 46,90 грн. - заборгованість зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку, 1650,17 грн. - заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування. Крім того, позивач просив суд стягнути зі боржника 3% річних у розмірі 6942,10 грн., інфляційні витрати у сумі 34517,72 грн., а також судовий збір у сумі 3028,00 грн. та витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у розмірі 41,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 27.05.2025 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі із призначенням судове засідання. Витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відомості, що підтверджують право власності/користування об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
01.07.2025 на адресу суду від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшли відомості, відповідно до яких об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності не зареєстрований.
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2025 позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги на загальну суму 70068, 09 грн, інфляційні витрати у розмірі 34517,72 грн, 3% річних у розмірі 6942,10 грн. Стягнуто у дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 41,00 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн., з кожного по 1534,50грн.
09.11.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення від 10.10.2025, в якій просив скасувати заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2025 у справі №756/7069/25 та призначити справу до розгляду за правилами позовного провадження.
В обґрунтування заяви відповідач ОСОБА_1 зазначив, що не був повідомлений про дату час і місце розгляду справи належним чином. Відповідно до витягу №125756518 від 06.02.2025 з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні зареєстрованими особами, крім відповідачів, є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які також є споживачами житлово-комунальних послуг, однак не є відповідачами за їх оплату. Грошові зобов'язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Дана обставина є істотною для правильного вирішення справи, оскільки вона впливає на розподілення заборгованості між споживачами житлово-комунальних послуг, які зареєстровані та проживають у квартирі. Крім того, до позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання та водовідведення, які надані/спожиті до лютого 2017 року (включно), а також про стягнення інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних, нарахованих на вищезазначену заборгованість, має застосовуватися позовна давність. З урахуванням наведеного, просив розглянути дану заяву, скасувати заочне рішення суду від 10.10.2025 та призначити справу до розгляду в порядку позовного провадження.
21.11.2025 до суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на заяву відповідача про перегляд заочного рішення суду.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24.11.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2025 у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задоволено, скасовано заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10.10.2025 у цивільній справі №756/7069/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін та призначити судове засідання
Уповноважений представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся. При цьому, 12.01.2026 подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Як вбачається з відповідей з Єдиного державного демографічного реєстру № 1413039 від 26.05.2025, № 1413021 від 26.05.2025, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що 26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 року №1198, яким внесено зміни до закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
У газеті «Хрещатик» № 110 (4510) 05.08.2014 року опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічне акціонерне товариство «АК «Київводоканал», в подальшому перейменованим у Приватне акціонерне товариство «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній станом на 05.08.2014) послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення з використанням внутрішньо будинкових систем).
Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору.
Також у повідомленні зазначено, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал» для оформлення припинення надання цих послуг.
Відповідно до п. 1.1 договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових мереж), а боржник зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
За приписами п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Окрім того, 31.05.2021 на офіційному вебсайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію (оферту) ПрАТ «АК «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення), у зв'язку з чим з 01.07.2021 вказаний договір вважається укладеним.
Згідно з п. 1 Договору Виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, що передбачені договором.
Відповідно до п. 15 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.
Пунктом 7 Договору визначено, що плата за послуги складається з:
1)плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства;
2)плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.
Плата за абоненське обслуговування по договору/особовому рахунку на місяць (для будинків, у яких встановлений вузол комерційного обліку) становить 23,45 грн з ПДВ (в т.ч. з централізованого водопостачання 14,12 грн з ПДВ, з централізованого водовідведення 9,32 грн з ПДВ).
Плата за абоненське обслуговування по договору/особовому рахунку на місяць (для будинків, у яких відсутній вузол комерційного обліку) становить 18,66 грн з ПДВ (в т.ч. з централізованого водопостачання 9,34 грн з ПДВ, з централізованого водовідведення 9,32 грн з ПДВ).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.
Розмір внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку визначається окремо для кожної будівлі із розрахунку на один рік, для складової витрат на повірку ділиться на строк міжповірочного інтервалу.
Відповідний розмір внеску встановлений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30.09.2019 №1716 для відповідного будинку у розмірі 6,70 грн. щоквартального.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до перелік житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема послуги централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.
Так, відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Згідно із ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 року, визначено, що власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 14 листопада 2018 року у справі №461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року №459/3958/15-ц).
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої договірні зобов'язання шляхом надання відповідачам послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору, оскільки після розміщення Повідомлення та Договору у вищевказаній газеті та на веб-сайті на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та Договору не надходило.
Водночас, відповідачі, усупереч взятим на себе зобов'язань, порушили умови договорів щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.01.2017 по 31.01.2025 послуг з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість на загальну суму 70068,09 грн., з яких: 68371,02 грн. - заборгованість з оплати послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 46,90 грн. - заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, 1650,17 грн. - заборгованість зі внесення плати за абонентське обслуговування, що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення.
На момент розгляду справи відповідачами не сплачено зазначену суму заборгованості, відповідні докази не надано суду.
Одночасно, необхідно зазначити, що як зазначалося вище, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована, в тому числі, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на момент виникнення заборгованості не досягла повноліття, проте зазначена позивачем як боржник.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).
Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (частина перша статті 50 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду заяви за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмет спору та підстави позову є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Схожі за змістом висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
За змістом статті 46 ЦПК України, здатність мати цивільні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частинами 1-2 статті 32 ЦК передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
За приписами п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу України грошові зобов'язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов'язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Згідно з ч. 2 ст. 619 ЦК України до пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника.
Як зазначено вище, на час утворення заборгованості відповідач ОСОБА_2 була неповнолітньою особою, відповідно, не була здатна здійснювати свої права самостійно та виконувати свої грошові зобов'язання до досягнення нею повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно, є неналежним відповідачем у справі за період заборгованості з січня 2017 року до 03.03.2024, відтак у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
У зв'язку із виключенням ОСОБА_2 зі складу відповідачів, змінюється розрахунок заборгованості за період з січня 2017 року до лютого 2024 року наступним чином.
Так, загальна сума заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за вказаний період становить 70068,09 грн. та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .
Тобто, загальний розмір зобов'язання за період з січня 2017 року до лютого 2024 року не змінюється, виключається лише боргове зобов'язання ОСОБА_2 .
Як зазначено вище, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 досягла повнолітнього віку.
За таких обставин, з 03.03.2024 року по 31.01.2025 ОСОБА_2 на рівних правах з іншими боржниками має сплачувати наявну за житлово-комунальні послуги заборгованість.
Оскільки з 03.03.2024 ОСОБА_2 несе відповідальність за невиконане зобов'язання самостійно, відповідно, суд здійснює розрахунок заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 за заявлений позивачем період, а саме до 31.01.2025. При цьому, суд відмічає, що визначений судом розмір заборгованості іншого відповідача залишається незмінним, змінюється лише обсяг зобов'язання ОСОБА_2 .
Як убачається з розрахунку заборгованості станом на березень 2024 року заборгованість становить 67397,91 грн., з яких: 66206,90 грн - заборгованість з оплати послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 46,90 грн. - заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, 1144,11 грн. - заборгованість зі внесення плати за абонентське обслуговування. Тобто, заборгованість у такому розмірі підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Поряд з цим, починаючи з березня 2024 року по 31.01.2025, стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно підлягає сума заборгованості у розмірі 2670,18 грн, з яких: 2164,12 грн. - заборгованості з оплати послуг за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, 506,06 грн. - заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідачів 3% річних у розмірі 6942,10 грн. та інфляційні втрати у розмірі 34517,72 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
Згідно постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 922/175/18 формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні ст. 549 ЦК України.
Отже, у зв'язку з простроченням оплати спожитих відповідачами житлово-комунальних послуг та частковим стягненням з відповідачів заборгованості за спожиті послуги, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідачів трьох процентів річних та інфляційних втрат також підлягають частковому задоволенню, а з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню 3 проценти річних у розмірі 6919,94 грн, інфляційні втрати у розмірі 34353,69 грн; солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають три проценти річних у розмірі 22,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 164,03 грн.
Матеріали справи не містять, та відповідачами не надано у спростування зазначеного будь-яких доказів, які б могли спростувати наведені у позовній заяві доводи позивача.
Разом з тим, відповідачем ОСОБА_1 було заявлено про застосування строку позовної давності до вимог щодо стягнення заборгованості.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача - сплату коштів частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового місячного платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, виконавець в свою чергу має право вимагати сплату прострочених щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Правовий висновок щодо застосування строків позовної давності до щомісячних платежів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження 14-10цс18).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 року продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 630 було внесено зміни, зокрема, до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 р. № 1236, продовживши карантин до 31 серпня 2022 року.
Дію карантину, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ, востаннє Постановою КМУ від 25.04.2023 строком до 30.06.2023.
Беручи до уваги вищевказані положення постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023.
Також, слід зазначити, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Законом України від 15.03.2022 (набув чинності 17.03.2022) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Окрім того, Законом України від 08 листопада 2023р. № 3450-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» було внесені зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Закон набрав чинності 30.01.2024.
Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025 пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку було зупинено до 04.09.2025.
З урахуванням наведеного, слід визнати таким, що пропущений позивачем трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період січня 2017 року до березня 2017 року, позивач доказів на підтвердження переривання перебігу позовної давності по кожному з щомісячних платежів суду не надав. Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року до 31 січня 2025 року трирічний строк позовної давності не пропущений.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення на його користь із заборгованості за період з січня 2017 року до березня 2017 року задоволенню не підлягають.
Отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за спожиті послуги у межах строку позовної давності, тобто за період з квітня 2017 року до лютого 2024 року в розмірі 64965,56 грн, заборгованість зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку у розмірі 46,90 грн., заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування в розмірі 1144,11 грн., 3% річних у розмірі 6627,80 грн. та інфляційні втрати у розмірі 32817,73 грн, а також солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за спожиті послуги за період з березня 2024 року по січень 2025 року в розмірі 2164,12 грн, заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування в розмірі 506,06 грн., а також 3% річних у розмірі 22,16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 164,03 грн.
Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 слід зазначити наступне.
Як випливає зі змісту статей 51, 175 ЦПК України, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Тобто, визначення відповідачів є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Позивач, як особа, яка вважає, що її права порушено, є ініціатором судового процесу, самостійно визначає особу, яка, на його думку, повинна відповідати за порушення його прав.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 66156,57 грн. за спожиті житлово-комунальні послуги, 3% річних у розмірі 6627,80 грн. та інфляційних втрат у розмірі 32817,73 грн; а також позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості на загальну суму 2670,18 грн. за спожиті житлово-комунальні послуги, 3% річних у розмірі 22,16 грн. та інфляційні втрати у розмірі 164,03 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню, тим самим частково задовольнивши пред'явлений позов.
Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані з витребуванням доказів та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до квитанції від 17.04.2025, позивачем за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав сплачено 41,00 грн. Окрім того, позивачем при зверненні з даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам витрати по сплаті судового збору та витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 66156 (шістдесят шість тисяч сто п'ятдесят шість) гривень 57 копійок, інфляційні витрати у сумі 32817 (тридцять дві тисячі вісімсот сімнадцять) гривень 73 копійки, 3% річних у сумі 6627 (шість тисяч шістсот двадцять сім) гривень 80 копійок, витрати по сплаті судового збору у сумі 2905 (дві тисячі дев'ятсот п'ять) гривень 88 копійок, витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 40 (сорок) гривень 47 копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 2670 (дві тисячі шістсот сімдесят) гривень 18 копійок, інфляційні витрати у сумі 164 (сто шістдесят чотири) гривні 03 копійки, 3% річних у сумі 22 (двадцять дві) гривні 16 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03327664) витрати, пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 0 (нуль) гривень 53 копійки, витрати по сплаті судового збору у сумі 38 (тридцять вісім) гривень 78 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 19.01.2026.
Відомості про сторін:
1. Позивач: Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03327664);
2. Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );
3. Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя М. М. Ткач