Справа № 752/29098/25
Провадження № 2/752/2005/26
іменем України
21 січня 2026 року Голосіївський районний суду м. Києва в складі головуючого судді Хоменко В.С., при секретарі Павлюх П.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-
у листопаді 2025 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С. від 02.12.2025 року відкрито провадження в цій справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
24.12.2025 року, до початку розгляду справи по суті, ТОВ «Теплопостачсервіс» подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду та повернення сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн з державного бюджету.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали залишенню вказаної позовної заяви без розгляду, розгляд справи по суті розпочато не було, волевиявлення особи, що подала позовну заяву відповідає вимогам закону і не суперечить його визначеним законом правам та інтересам.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вказану позовну заяву залишити без розгляду.
Щодо повернення судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Питання повернення судового збору в разі залишення позову (заяви) без розгляду регулюється ст. 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу (заявнику) судового збору в разі подання та задоволення судом заяви про залишення позову (заяви) без розгляду.
Із системного аналізу п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 257 ЦПК України, вбачається, що судовий збір не підлягає поверненню у разі залишення позовної заяви без розгляду з трьох виключних підстав: 1) у зв'язку з повторним неприбуттям позивача без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України); 2) у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів (п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України); 3) за заявою (клопотанням) позивача, що відповідає нормі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Отже, вимога про повернення судового збору не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України судовий збір не підлягає поверненню у разі залишення позовної заяви за заявою (клопотанням) позивача.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду в цивільній справі № 449/1290/20 від 11.01.2022 року та в справі № 202/16597/23 від 20.05.2024 року.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 257, 260, 261, 353, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості - залишити без розгляду.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» про повернення сплаченого судового збору - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя В.С. Хоменко