Справа № 727/5781/25
Провадження № 2/727/568/26
22 січня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючого-судді: Одовічен Я.В.,
за участю секретаря:Зінич О.М.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача ВК ЧМР: Філіп М.О.
представника відповідача ЧМКВТЗГПР ЧМР: Турика І.М.
представника відповідача КП «Містосервіс»: Плеван Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради, комунального підприємства «Містосервіс», закладу дошкільної освіти компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Чернівецька міська рада про стягнення матеріальної шкоди, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог:
Позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради, комунального підприємства «Містосервіс», закладу дошкільної освіти компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Чернівецька міська рада про стягнення матеріальної шкоди.
Посилався на те, що 11.10.2024 року о 15 год. 55 хв. на транспортний засіб марки «Mercedes Benz» д.н. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , впало дерево, що розташоване на розі вулиць Гончарова-Коперника м.Чернівці. Внаслідок падіння дерева транспортному засобу було завдано механічних пошкоджень.
Відповідно до висновку експерта №1940/24 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи колісного автомобіля від 27.12.2024 року, вартість відновлювального ремонту автобуса марки «Mercedes Benz» д.н. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження від падіння дерева 11.10.2024 року, становить 1145158 грн. 12 коп.
Вказував на те, що листом від 21.11.2024 року Департамент інфраструктури та благоустрою ЧМР повідомив, що балансоутримувач дерева за адресою м.Чернівці вул.Коперніка, 13Б відсутній, а земельна ділянка, на якій росло дерево, знаходиться у комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади.
Також, листом від 25.05.2023 року №1240 Департамент повідомив, що за Чернівецьким міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради закріплено на праві господарського відання зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах. 28.08.2024 року Департаментом видано КП «Містосервіс» ордер №87 на видалення зелених насаджень по АДРЕСА_1 . Причиною видачі ордера був незадовільний стан зелених насаджень.
Вказував, що листом від 18.11.2024 року КП «Містосервіс» повідомило, що дерево, яке 11.10.2024 року впало на автобус марки «Mercedes Benz» д.н. НОМЕР_1 , не знаходиться на балансі КП «Містосервіс» та росло не на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт від 18.11.2024 року, останній не є балансоутримувачем зелених насаджень в м.Чернівеці, а є відповідальним за збереження та догляд зелених насаджень на міських територіях загального користування, які не належать до прибудинкових територій.
Окрім того, посилався на те, що на час перебування транспортного засобу в несправному стані він знаходиться на платній стоянці ТДВ «Чернівецьке автотранспортне підприємство-1774».
Просив стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 1151218 грн.12 коп. та понесені судові витрати.
У подальшому, представник позивача збільшила позовні вимоги. Зазначила, що відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи №12-08-СЕ від 20.08.2025 року, ринкова вартість транспортного засобу до падіння дерева склала 1273219 гривень, вартість відновлювального ремонту автобуса - 1227512 гривень, вартість автобуса після пошкодження - 621752 гривень. При цьому експерт вбачає економічну доцільність ремонту автобуса після падіння дерева.
Просила стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 1227512 грн.82 коп., витрати по зберіганню транспортного засобу у розмірі 10620 гривень та понесені судові витрати.
Процесуальні дії у справі :
Ухвалою суду від 26.05.2025 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 25.06.2025 року за клопотанням представників відповідачів було призначено у справі судову транспортно-товарознавчу експертизу.
18.09.2025 року провадження у справі було поновлено.
02.10.2025 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої позивач остаточно просив стягнути солідарно з відповідачів майнову шкоду у розмірі 1238132 грн. 82 коп.
Ухвалою суду від 22.10.2025 року підготовче провадження по справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Узагальнені доводи учасників справи:
Представником відповідача Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт було подано відзив на позов. У відзиві представник позовні вимоги не визнав.
Зазначив, що відповідно до Правил благоустрою, зелені насадження комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, закріплені за Чернівецьким міським виробничим комунальним трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання, однак на баланс підприємству зазначені зелені насадження не передані.
Згідно акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 27.02.2024 року, комісією оглянуто зелені насадження за адресою АДРЕСА_1 (у дворі будинку) та встановлено, що підлягають видаленню 4 дерева: верба, береза, дві тополі. Вирішено видалити вказані дерева у зв'язку з їх незадовільним станом.
Ордером №87 на видалення зелених насаджень від 28.02.2024 року на КП «Містосервіс» покладено обов'язок видалити 4 дерева на підставі акту обстеження від 27.02.2024 року. Термін видалення встановлено до 01.02.2025 року.
Таким чином, комісія, визначена рішенням ВК ЧМР, керуючись нормами чинного законодавства та правилами благоустрою м.Чернівці визначила відповідального за збереження, догляд, обрізку та видалення зелених насаджень, зазначених в акті, в тому числі й аварійного дерева, внаслідок падіння якого було завдано шкоду позивачу.
Окрім того, посилався на те, що відповідно до додатку 1 до правил №1282 утримання прилеглої території дворів, тротуарів, покриття проїзної частини проїздів, прибудинкової території житлового фонду, які утримуються ЖК, ЖБК, ОСББ, управлінськими компаніями, здійснюється житловими кооперативами, обєднаннями співвласників багатоквартирного будинку на відстані 50 метрів від огорожі, споруди або межі території та до проїжджої частини вулиці, а утримання території, прилеглої до об'єктів соціальної інфраструктури, закладів охорони здоров'я та навчальних закладів покладається на суб'єктів господарювання, що експлуатують вказані об'єкти, на відстані 15 м. від межі земельної ділянки до проїжджої частини вулиці.
Вважає, що позивач не надав належних доказів вини Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт у завданні шкоди позивачу. Просив відмовити у задоволенні позову до Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт.
Представником відповідача закладу дошкільної освіти компенсуюючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» ЧМР також подано відзив на позовну заяву.
Вказував на те, що пунктом 2.1 розділу 2 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджених наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105, балансоутримувачі - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень, розташованих на територіях зеленого господарства.
Своїм листом ДІБ ЧМР підтвердив, що балансоутримувач дерева за адресою: м.Чернівці, вул. Коперника, 13 «Б» відсутній.
Рішенням Чернівецької міської ради від 25.05.2023 року № 1240 за Чернівецьким міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання закріплено зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах. Пунктом 2 рішення вирішено: Чернівецькому міському комунальному виробничому тресту зеленого господарства та протизсувних робіт провести технічну інвентаризацію зелених насаджень, зазначених у пункті 1 цього рішення.
Правилами благоустрою Чернівецької міської територіальної громади, затвердженими рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 29.06.2023 року №1282, передбачено, що належний догляд за деревами на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних, насаджень (окрім дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці, а також знесення аварійних дерев) покладається на власників (орендарів) житлових, громадських і промислових будівель та споруд, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров'я тощо, які розташовані у житлових районах.
Згідно пункту 1 додатку 1 «Межі утримання прилеглих територій підприємств, установ, організацій» Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, затверджених рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання від 29.06.2024 року № 1282 - житлові кооперативи, житлово-будівельні кооперативи, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управлінські компанії утримують прилеглі території на відстані до 50 м та до проїжджої частини вулиці.
Відповідно до зазначеної вище інформації, дерево, що стало причиною завданої матеріальної шкоди, перебуває у межах прилеглих територій будинків по АДРЕСА_2 .
З огляду на зазначене, вважає, Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради є відповідальним за утримання та збереження зелених насаджень уздовж вулиць і доріг в парках, скверах, на алеях, бульварах, а також відповідальних за проведення технічної інвентаризації зелених насаджень Чернівецької міської територіальної громади.
Отже, ЗДО № 17 «Паросток» жодного відношення до цього дерева немає.
Також, звернув увагу на те, що ЗДО №17 «Паросток» не отримував ордер на видалення зелених насаджень по АДРЕСА_1 (у дворі будинку).
Департаменту інфраструктури та благоустрою міської ради надано КП «Містосервіс» ордер від 28.02.2024 року № 87 на видалення зелених насаджень по АДРЕСА_1 (у дворі будинку). Причиною, яка стала підставою для видачі ордера, був незадовільний (аварійний) якісний стан зелених насаджень, що підтверджується актом обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 27.02.2024 року.
Відповідні роботи з видалення дерев, що перебували в аварійному стані, мали б проводитись КП «Містосервіс», а вирубана деревина передана Чернівецькому міському комунальному виробничому тресту зеленого господарства та протизсувних робіт.
На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача закладу дошкільної освіти компенсуюючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» ЧМР.
Окрім того, до суду надійшов відзив від відповідача комунального підприємства «Містосервіс». У відзиві представник позовні вимоги не визнав. Зазначив, що КП «Містосервіс» є правонаступником КЖРЕП 4, КЖРЕП 5, КЖЕРП 6, КЖРЕП 9, КЖРЕП 11, КЖРЕП 14, КЖРЕП №17 з передачею прав та обов'язків правонаступнику. Як правонаступник житлово-ремонтних підприємств КП «Містосервіс» надає послуги по управлінню багатоквартирними будинками за договорами, зокрема: надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 на підставі договору №Ос/72/2024 від 01.08.2024 року. Складові переліку послуги з управління багатоквартирним будинком, визначені у додатку №4 до Договору. Серед визначених послуг не передбачено обрізки або видалення дерев. Такі послуги надаються виключно як додаткові, на комерційній основі, за окремим договором між співвласниками та управителем, із затвердженим кошторисом на загальних зборах співвласників будинку. Щодо видалення зелених насаджень, відповідного договору та замовлення не було.
Ордер на видалення дерева, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , видано на підставі акту обстеження та комісійного обговорення. Водночас, від Чернівецької міської ради, як балансоутримувача зазначеної земельної ділянки, не надходило жодних пропозицій щодо залучення КП «Містосервіс» для надання відповідної послуги. Комунальне підприємство не брало участі у процедурах закупівлі і не укладало прямого договору на виконання таких послуг, а отже відсутні правові підстави в КП «Містосервіс» для видалення зелених насаджень.
Листом від 18.11.2024 року №01-06/1143 підприємство офіційно повідомило, що дерево не перебуває на балансі КП «Містосервіс» та не розташоване на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 , яке підприємство обслуговує як управитель.
Таким чином, підприємство не мало юридичних підстав та обов'язку здійснити послугу з видалення зелених насаджень. Так, дерево, яке впало на мікроавтобус, розташоване поза межами прибудинкової території будинку №13, від якої його відділяє проїзна частина дороги. Частина земельної ділянки, на якій росло дерево, належить Чернівецькій територіальній громаді. Саме вона, як балансоутримувач, повинна була б виступати замовником послуги шляхом проведення процедури закупівлі або укладення прямого договору. Жодного замовлення до КП «Містосервіс» не надходило, а тому підприємство не мало підстав здійснювати такі послуги.
При цьому, заявником на отримання ордера може бути балансоутримувач або власник земельної ділянки, на якій розташовані дерева. Видача ордера не створює обов'язку виконання послуг для інших осіб, якщо вони не є заявниками або виконавцями за відповідним договором.
Також посилалась на те, що у даних правовідносинах відсутня вина КП «Містосервіс» у завданні шкоди позивачу. Підприємству не виділялись кошти на виділення дерев, а надання таких послуг на безоплатній основі не передбачене ні фінансовими можливостями підприємства, ні чинним законодавством.
Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
11.06.2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Виконавчого комітету Чернівецької міської ради. У відзиві представник позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що ВК ЧМР є неналежним відповідачем у справі.
Рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради VІІІ скликання №1240 від 25.05.2023 року закріплено за Чернівецьким міським виробничим комунальним трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах. Пунктом 2 вказаного рішення визначено: Чернівецькому міському виробничому комунальному тресту зеленого господарства та протизсувних робіт провести технічну інвентаризацію зелених насаджень, зазначених у пункті 1 цього рішення.
Належний догляд за зеленими насадженнями покладається на власників (орендарів) або балансоутримувачів земельних ділянок, на яких вони розташовані, зокрема: а) на об'єктах благоустрою комунальної власності на орендарів (користувачів) земельних ділянок комунальної власності та, у разі їх відсутності, на Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт (в тому числі щодо дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці, а також знесення аварійних дерев), окрім дерев, передбачених абзацом 2 цього пункту.
Утримання та належний догляд за деревами на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень (окрім дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці, а також знесення аварійних дерев) покладається на власників (орендарів) житлових, громадських і промислових будівель та споруд, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров'я тощо, які розташовані у житлових районах.
Отже, обов'язок утримання відповідної території покладається на суб'єкта господарювання, що експлуатують такі об'єкти.
Таким чином, на території Чернівецької міської територіальної громади визначені відповідальні суб'єкти за належний догляд за зеленими насадженнями (деревами), з чого слідує, що у виконавчого комітету Чернівецької міської ради відсутній обов'язок щодо здійснення контролю за станом зелених насаджень, а також з огляду на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) виконавчого комітету Чернівецької міської ради, останній є неналежним відповідачем по даній справі.
Із матеріалів справи слідує, що транспортний засіб позивача використовується туристичною фірмою «DM Тур сервіс», на сайті якої розміщено схожий за ознаками транспортний засіб (Мерседес Спринтер 516 (20 місць), який має відповідну ліцензію на міжнародні пасажирські перевезення Серія АЕ № 572519 від 21.01.2015, що в свою чергу може свідчити про можливе порушення позивачем правил зберігання транспортного засобу (фотокопії з сайту додаються).
Крім того, звертав увагу, що підпунктом б пункту 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 визначено, що стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
Відповідно до частин 1, 2 статті 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Під умислом потерпілого необхідно розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.
У свою чергу, відповідно до інформації про погодні умови в місті Чернівці, що відмічались у період з 10.10.2024 року по 12.12.2024 року, наданої Чернівецьким обласним центром з гідрометеорології на запит юридичного департаменту Чернівецької міської ради, 11 жовтня 2024 року в місті Чернівці була хмарна погода, невеликий дощ, загальна кількість опадів за добу складала 3 мм. Мінімальна температура повітря вночі: 13 градусів, середня швидкість 2-6 м/с, максимальні пориви сягали 11 м/с.
Вважає, що пошкодження транспортного засобу позивача сталось і внаслідок особистої грубої необережності останнього, який здійснив стоянку транспортного засобу з порушенням Правил дорожнього руху та вірогідно правил зберігання автотранспорту для зберігання автобусів, які використовуються для перевезення пасажирів, а саме падіння дерева стало наслідком обставин непереборної сили.
Щодо заявленого розміру матеріальної шкоди посилався на п. 8.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, 142/5/2092 (надалі - Методика), згідно якого у разі визначення вартості матеріального збитку враховується фактичний технічний стан складових частин КТЗ до події (ДТП, страховий випадок, стихійне лихо, протиправні дії, розукомплектування тощо).
Принцип економічної доцільності операції ремонту (заміни) окремого складника КТЗ (включаючи кузовні складники) полягає в тому, що економічно доцільною є та операція заміни чи ремонту, яка є економічно привабливіша у разі одночасного дотримання принципів технічної можливості ремонту та відновлення права особи користуватися КТЗ в тому технічному стані та з такими самими споживчими властивостями, які мали місце до пошкодження.
Відповідно до п. 8.5 Методики, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Абзацом першим п. 7.42. Методики передбачено, що економічна недоцільність подальшої експлуатації зношеного КТЗ у випадку, коли витрати, пов'язані з необхідністю підтримування КТЗ у технічному стані, що відповідає вимогам безпеки, чи у разі необхідності забезпечення його технічних характеристик, перевищують отримувані від експлуатації КТЗ доходи.
Як зазначено у висновку експерта ринкова вартість ідентичних непошкоджених автобусів, 2014 р.в., на дату пошкодження в середньому становила 1 456 180 грн. Проте, експерт зазначив наступне: в довіднику «Бюлетень автотоварознавця» № 137 цінова інформація на такі автобуси відсутня. Крім того, ринкова вартість автобуса визначена за допомогою онлайн сервісу сайту з продажу автотранспортів «auto.ria.com», яка становить 35 327 $ (дол. США).
У свою чергу, відповідно до інформації щодо ринкової вартості транспортного засобу тієї ж моделі, що був пошкоджений внаслідок падіння дерева, становить 26 021 $ (дол.США). Вказував, що судовий експерт визначив, що вартість відновлювального ремонту становить 1 145 158, 12 грн. Таким чином, вважає, що висновок складений із порушеннями визначення ринкової вартості транспортного засобу.
Звертав увагу, що ні представників Тресту зеленого господарства та протизсувних робіт, ні представників Чернівецької міської ради та її виконавчих органів не було запрошено для проведення обстеження пошкодженого транспортного засобу, який був здійсненний у присутності третьої особи.
Крім того, посилався на те, що п. 1.6 Методики передбачає такі поняття як експлуатаційне пошкодження (пошкодження, що утворилося внаслідок експлуатації КТЗ й обумовлене його експлуатаційним зносом (зміною первісних властивостей) та умовами експлуатації), експлуатаційний знос (утрата елементами конструкції КТЗ своїх початкових технічних характеристик, споживчих властивостей або придатності внаслідок дії умов експлуатації та впливу навколишнього природного середовищ).
У свою чергу, вартість відновлювального ремонту у висновку експерта визначена з врахуванням нових складових, що підлягають заміні, без врахування фізичного зносу деталей.
Звертав увагу суду, що відповідно до висновку ФОП ОСОБА_3 , орієнтовна вартість ремонту та відновлення транспортного засобу, враховуючи орієнтовну вартість ремонту та відновлення транспортного засобу становить 513 730, 00 грн. Враховуючи наведене, у відповідача є обргунтовані підстави вважати, що висновок експерта викликає сумніви в правильності визначення суми майнової шкоди.
Просив відмовити у задоволенні позову до відповідача ВК ЧМР.
Представником третьої особи ЧМР було подано письмові пояснення на позов. У поясненнях представник зазначив, що договором №5 від 10.02.2024 року, укладеним між Департаментом інфраструктури та благострою міської ради та трестом зеленого господарства, трест прийняв на себе обов'язки з надання послуг з благоустрою: утримання зелених насаджень на території Чернівецької міської територіальної громади. Рішенням ЧМР №1240 від 25.05.2023 року закріплено за Чернівецьким міським виробничим комунальним трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання зелені насадження комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах. Пунктом 4 рішення вирішено тресту провести технічну інвентаризацію зелених насаджень, зазначених у пунктах 1 цього рішення.
Вважає, що Чернівецький міський трест зеленого господарства та протизсувних робіт є відповідальним за утримання та збереження зелених насаджень уздовж вулиць і доріг у парках, скверах, на алеях, бульварах, а також за проведення технічної інвентаризації зелених насаджень Чернівецької міської територіальної громади.
Утримання та належний догляд за деревами на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень (окрім дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці, а також знесення аварійних дерев) покладається на власників (орендарів) житлових, громадських і промислових будівель, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров'я, тощо, які розташовані у житлових районах.
Звертав увагу на те, що розділом 2.2.1 кошторису до договору №5 від 10.02.2024 року передбачено зняття сухостійних, хворих і аварійних дерев у міських умовах. Тому саме на виконавця робіт лежить обов'язок знесення аварійних та сухостійних дерев.
Одночасно, актом обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 27.02.2024 року комісія у складі представників виконавчих органів ЧМР включно з представником КП «Виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» визначили ряд дерев, які підлягають знесенню та визначили їх стан як незадовільний (аварійний). Вважає, що саме на трест зеленого господарства та протизсувних робіт покладено обов'язок щодо знесення аварійних дерев.
16.06.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив. У відповіді представник позивача зазначила, що пошкоджений транспортний засіб було припарковано на проїзній частині, впритул до бардюру, на якому відсутня суцільна жовта лінія дорожньої розмітки 1.4, якою позначаються місця, де заборонено зупинку. Дорожні знаки 3.34 «Зупинка заборонена» або 3.35 «Стоянку заборонено» також відсутні. Тротуар знаходиться справа від автомобіля на відстані 2-3 метра. Отже, водій транспортного засобу марки «Mercedes Benz» д.н. НОМЕР_1 здійснив стоянку автобуса у відповідності до вимог ПДР.
Представник відповідача помилково ототожнює поняття «стоянка» та «зберігання», що призвело до хибного висновку про порушення позивачем умов зберігання транспортного засобу.
20.06.2025 року представником відповідача ВК ЧМР подано заперечення на відповідь на відзив. У запереченнях представник вказував на те, що автомобіль позивача було припарковано у житловій зоні на тротуарі , а отже з порушенням Правил дорожнього руху України. Окрім того, не погоджується із розміром шкоди, визначеної експертом.
У відзиві на збільшені позовні вимоги від 17.10.2025 року представник відповідача ВК ЧМР також посилався на те, що у висновку експерта від 20.08.2025 року вартість відновлювального ремонту вказаного КТЗ становить 1227512, 82 грн., визначена без врахування коефіцієнту фізичного зносу нових складників. Тому, вартість нових складників становить майже 70% від визначеної вартості відновлювального ремонту.
Таким чином, вартість матеріального збитку (реальні збитки), внаслідок пошкодження транспортного засобу є вартість необхідного відновлювального ремонту чи укомплектування КТЗ з урахуванням коефіцієнту його фізичного зносу та становить 651467 грн. 00 коп.
Вважає, що заявлений розмір ціни позову значно перевищує розмір ринкової вартості автобуса та максимально наближений до ринкової вартості КТЗ до його пошкодження. Тому існують підстави для постановлення питання про передачу пошкодженого автобуса після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
20.10.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив. У відповіді представник зазначила, що при вирішенні питання щодо розміру шкоди, що підлягає стягненню з відповідачів, необхідно обраховувати її розмір, виходячи із розміру витрат, необхідних для ремонту автобуса, з можливістю передачі відповідачам деталей, що були замінені.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та підтвердила, викладені в ньому обставини. Просила позов задовольнити.
Представники відповідачів ВК ЧМР, Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради, комунального підприємства «Містосервіс» у судовому засіданні підтримали подані ними до суду відзиви. Просили відмовити у задоволені позовних вимог.
Представник відповідача закладу дошкільної освіти компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» Чернівецької міської ради у судове засідання не з'явився, у поданому до суду відзиві просив розглянути справу у його відсутності.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що користується транспортним засобом марки «Mercedes Benz» д.н. НОМЕР_1 на підставі нотаріально-засвідченої довіреності, виданої його власником ОСОБА_2 11.10.2024 року він поїхав на автобусі по справам, припаркував автомобіль без порушень Правил дорожнього руху України у дворі. Там поруч були припарковані інші автомобілі. Свідок відійшов по справам приблизно на 30 хв. Коли повернувся, то побачив, що на дах автобуса впало дерево, пошкодивши навіть кузов. Того дня були звичайні погодні умови, трішки накрапав дощ, вітру не було. Він побачив, що на дереві, яке впало на припаркований ним транспортний засіб, була біла мітка. У подальшому, викликав працівників поліції та представників ЧМР. Після того, як було оглянуто місце події, свідок викликав евакуатор, який відвіз пошкоджений автобус на паркінг.
Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 з приводу складеного ним 20.08.2025 року висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи суду пояснив, що на 25 аркуші висновку ним було визначено коєфіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу, який становить 0.7. З урахуванням зазначеного коефіцієнту фізичного зносу вартість матеріального збитку, завданого позивачу відповідно до п.8.3 Методики становить 651467 грн. 04 коп.
Мотивувальна частина
Позиція суду
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Встановлено, що власником транспортного засобу марки « Mercedes Benz» модель «Sprinter 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, є ОСОБА_2 (а.с.16-17).
Зак ОСОБА_6 користується зазначеним транспортним засобом на підставі нотаріально-посвідченої довіреності, виданої 08.05.2018 року ОСОБА_2 . Термін дії довіреності 10 років ( а.с. 35).
11.10.2024 року біля 15 год. 55 хв. за адресою м.Чернівці вул.Коперніка, 13Б на транспортний засіб марки «Mercedes Benz» модель «Sprinter 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, впало дерево. Відомості про вказану подію зареєстровані в журналі Єдиного обліку в ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області за №3944 від 11.10.2024 року (а.с.18).
Із дослідженої судом відповіді Департаменту інфраструктури та благоустрою ЧМР від 21.11.2024 року встановлено, що земельна ділянка, на якій росло дерево, що впало 11.10.2024 року на земельній ділянці між ЗДО №17 «Паросток» та багатоквартирним житловим будинком по АДРЕСА_1 , знаходиться у комунальній власності Чернівецької міської територіальної громади. Департамент повідомив, що балансоутримувач дерева - відсутній (а.с.36-37). Також повідомлено, що Департаментом надано КП «Містосервіс» ордер від 28.02.2024 року №87 на видалення насаджень по АДРЕСА_1 (у дворі будинку). Причиною, яка стала підставою для видачі ордера, був незадовільний (аварійний) якісний стан зелених насаджень.
Судом також установлено, що 27.02.2024 року комісією, призначеною рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.01.2022 року у складі: Голованова О.В. (начальник управління благоустрою департаменту інфраструктури та благоустрою міської ради), Зазуляк М.М. (начальник відділу санітарного очищення управління благоустрою департаменту), Драгобецької Ж.В. (головний спеціаліст департаменту), Кузнєцова О.В. (начальник інспекції з благоустрою управління порядку та контролю за благоустроєм міської ради), Юрова К.В. (представник КП «Виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт»), було оглянуто зелені насадження за адресою АДРЕСА_1 (у дворі будинку) за зверненням на муніципальний контактний центр при ВК ЧМР. Визначено зелені насадження, що підлягають видаленню: п'ять дерев, в тому числі: верба, висотою 12 м., діаметр стовбура 90 см., у зв'язку з незадовільним станом (а.с.39-40 Том 1). Результати обстеження викладено в акті обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 27.02.2024 року.
На підставі акту від 27.02.2024 року Департаментом інфраструктури та благоустрою міської ради 28.02.2024 року видано ордер №87 (а.с.38 Том 1). Згідно ордеру №87 дозволено КП «Містосервіс» видалити чотири дерева за адресою АДРЕСА_1 (у дворі будинку). Термін видалення встановлено до 01.02.2025 року. Використання вирубаної деревини: передача на КП «Виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт».
Листом від 18.11.2024 року КП «Містосервіс» повідомило, що згідно з договором Ос/72/2024 від 01.08.2024 року є управителем багатоквартирного будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_4 , яке впало на транспортний засіб марки «Mercedes Benz» модель «Sprinter 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 , не знаходиться на балансі КП «Містосервіс» та росло не на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 (а.с.41 Том 1).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.12.2025 року, власником земельної ділянки кадастровий номер №7310136300:25:001:0067, площею 1,0575 га, є Чернівецька міська рада. Правокористувачем земельної ділянки на підставі державного акту на право постійного користування землею від 22.04.2008 року є заклад дошкільної освіти компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» Чернівецької міської ради (а.с.138 Том 2).
Також, судом було досліджено інформацію з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 16.12.2025 року, згідно якої земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:25:001:0067, площею 1,0575 га, розташована по АДРЕСА_2 . Категорія земель: землі житлової та громадської забудови. Право постійного користування земельною ділянкою належить закладу дошкільної освіти компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» Чернівецької міської ради (а.с.139-140 Том 2).
Із дослідженого судом рішення Чернівецької міської ради №1240 від 25.05.2023 року видно, що Чернівецька міська рада вирішила закріпити за Чернівецьким міським виробничим комунальним трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах. Чернівецькому міському виробничому комунальному тресту зеленого господарства та протизсувних робіт провести технічну інвентаризацію зелених насаджень, зазначених у п.1 цього рішення (а.с.80 Том 1). Організацію виконання цього рішення покладено на Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, управління комунальної власності міської ради та заступника міського голови.
10.01.2024 року між Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та Чернівецьким міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт було укладено договір №5 «Про послуги з благоустрою - утримання зелених насаджень на території Чернівецької міської територіальної громади». За договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки з надання послуги з благострою: утримання зелених насаджень на території Чернівецької міської територіальної громади, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього договору (п.1.1). Види і кількість наданих послуг, зазначена в кошторисі (додаток №1 до цього договору) (а.с.86-88 Том 1).
У кошторисі на послуги з благоустрою: утримання зелених насаджень на території Чернівецької міської територіальної громади (додаток до договору №5) у розділі №2.2.1 «Зняття сухостійних, хворих і аварійних дерев у міських умовах» передбачені витрати на видалення складних сухостійних, аварійних та фаутних дерев частинами із застосуванням автокрану на загальну суму 100549 грн. 82 коп. (а.с.92 зв.).
Листом від 05.06.2025 року Чернівецький обласний центр з гідрометеорології повідомив, що за даними спостережень метеостанції Чернівці у період з 10.10.2024 року по 12.10.2024 року спостерігались наступні погодні умови: 11.10.2024 року - хмарна погода, невеликий дощ, загальна кількість опадів за добу склала 3 мм. Мінімальна температура повітря вночі 13 градусів. Максимальна температура вдень 18 градусів. Вітер змінних напрямів, середня швидкість 2-6 м/с, максимальні пориви сягали 11 м/с (а.с.151 Том 1).
Відповідно до досліджених судом квитанцій ТДВ «Чернівецьке автотранспортне підприємство-17754», оплата послуг із стоянки трансопртного засобу марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 становить: за період з 11.10.2024 року по 01.04.2025 року - 5160 гривень, 900 гривень, з 01.05.2025 року по 30.09.2025 року - 4560 гривень (а.с.49-50 Том 1, а.с.89 Том 2).
Згідно висновку експерта №12-08-СЕ, складеного за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи 20.08.2025 року, ринкова вартість автобуса марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 до падіння дерева 10.10.2024 року становила 1273219, 00 гривень. Вартість відновлювального ремонту автобуса марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження від падіння дерава 11.10.2024 року складає: 1227512, 82 гривень. Вартість автобуса марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 після його пошкодження від падіння дерева 11.10.2024 року становить 621752 гривень. За принципом внеску на найбільш ефективного використання вбачається економічна доцільність ремонту автобуса марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 внаслідок падіння дерева. Значення коефіцієнту фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7, тому приймається за 0,7. Вартість необхідного відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 651467 грн. 04 коп. (а.с.15-40 Том 2).
Мотиви та доводи, з яких виходив суд, та застосовані норми права:
Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» регламентовано, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Статтею 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» урегулювано, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
Статтею 23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що до об'єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об'єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об'єкти загального користування.
Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил.
За змістом ст.24 Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть передавати об'єкти благоустрою на баланс підприємствам, установам, організаціям відповідно до частини першої статті 15 цього Закону. Балансоутримувач об'єкта благоустрою з метою належного його утримання та здійснення своєчасного ремонту може залучати для цього на умовах договору інші підприємства, установи, організації.
Підприємства, установи, організації зобов'язані утримувати закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем території в належному стані відповідно до законодавства та умов договору.
Межі та режим використання закріпленої за підприємствами, установами, організаціями території визначають відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою.
Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України від 06 вересня 2005 року №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV) визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Частиною 4 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» закріплено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування (ч. 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Утримання зелених насаджень у населених пунктах здійснюється у відповідності з Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 року.
Відповідно до п. 2.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.
Згідно п. 5.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів (п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).
Розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об'єкта благоустрою.
Відповідно до п. 9.1.11.2. Правил, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.
Пунктом 9.1.11.3 Правил передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.
Згідно з п. 9.1.12. Правил, аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
На вулицях і площах населених пунктів у процесі обстеження зелених насаджень виявляють і потенційно аварійні гілки. Це скелетні гілки, які мають видимі ознаки враження шкідниками та хворобами. Їх необхідно видаляти (п. 9.1.13. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).
Відповідно до розділу 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.
Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).
На підставі наведеного, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, суд доходить до висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом із тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень підтверджуються наданими позивачем належними та допустимими доказами та представниками відповідачів не заперечується.
Одночасно усі представники відповідачів стверджували про те, що відповідачі, яких вони представляють, є неналежним, оскільки не є балансоутримувачами дерева, що впало на автобус.
У постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року акцентовано увагу, що гарантоване статтею 55 Конституції Україний конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитися у належності особі, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
За змістом ч.2 ст.48 ЦПК України відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (схожі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Визначення позивачем у позові складу сторін у справі має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
За змістом наведених норм цивільного процесуального права, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Таким чином, пред'явлення позовних вимог до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Розглядаючи доводи представників відповідачів та заявлені позовні вимоги про стягнення солідарно завданої шкоди з усіх відповідачів, суд доходить до висновку, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для виникнення солідарної відповідальності відповідачів, а тому у даному спорі необхідно встановити хто є належним відповідачем у справі.
Рішенням Чернівецької міської ради №1282 від 29.06.2023 року було затверджено Правила благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, якими на локальному рівні врегульовано порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою (а.с.82-84 Том 1).
Згідно п.2.9.4 Правил, підприємствам, установам та організаціям територіальної громади всіх форм власності, іншим суб'єктам господарювання та громадянам видалення зелених насаджень дозволяється за наявності спеціального дозволу (ордеру), який видається Департаментом інфраструктури та благоустрою міської ради на підставі акта комісійного обстеження зелених насаджень за відповідною заявою, зі сплатою відновної вартості таких зелених насаджень.
Відповідальність за утримання та належний догляд за зеленими насадженнями покладається на власників або балансоутримувачів земельних ділянок, на яких вони розташовані (п.2.9.9), зокрема:
а) на об'єктах благоустрою комунальної власності - на орендарів (користувачів) земельних ділянок комунальної власності та, у разі їх відсутності, на Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт (в тому числі щодо дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці, а також знесення аварійних дерев), окрім дерев, передбачених абзацом 2 цього пункту.
Утримання та належний догляд за деревами на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень (окрім дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці, а також знесення аварійних дерев) покладається на власників житлових, громадських і промислових будівель та споруд, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров'я, тощо, які розташовані у житлових районах;
б) на територіях підприємств, установ, організацій, а також на прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах - на ці підприємства, установи, організації (окрім дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці)…
Межі утримання прилеглих територій багатоквартирних будинків, підприємств, установ, організацій наведено у додатку 1 до цих правил.
Зокрема, відповідно до п.1 Додатку №1 до прилеглої території віднесено: двори, тротуари, покриття проїзної частини проїздів, прибудинкової території житлового фонду, які утримуються ЖК, ЖБК, ОСББ, управлінськими компаніями. Суб'єктами господарювання, на яких покладається утриманння прилеглої території є: ЖК, ЖБК, ОСББ, управлінські компанії. Межі утримання прилеглої території підприємства, установи, організації (не менше) - 50 м. від огорожі, споруди або межі території та до проїжджої частини вулиці (а.с.84 Том 1).
Згідно п.3 Додатку №1 до прилеглої території віднесено: території, прилеглі до об'єктів соціальної інфраструктури, закладів охорони здоров'я та навчальних закладів. Суб'єктами господарювання, на яких покладається утриманння прилеглої території є: суб'єкти господарювання, що експлуатують вказані об'єкти. Межі утримання прилеглої території підприємства, установи, організації (не менше) - 15 м. від огорожі, споруди або межі території та до проїжджої частини вулиці (а.с.84 Том 1).
Із дослідженої у судовому засіданні фототаблиці місця події встановлено, що дерево, яке 11.10.2024 року впало на автобус марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 росло на відстані менше 1 м. від огорожі закладу дошкільної освіти компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» ЧМР (а.с.51-52 Том 1).
Із вказаною обставиною у судовому засіданні погодились усі представники учасників справи.
Також, із фотозображень вбачається, що будинок АДРЕСА_2 , балансоутримувачем якого є КП «Містосервіс», відділений від земельної ділянки, на якій росло аварійне дерево, проїжджою частиною вулиці, а отже зазначена ділянка не відноситься до прилеглої території будинку. Тому, суд приходить до висновку, що КП «Містосервіс» не є балансоутримувачем дерева, яке впало на транспортний засіб належний позивачу.
Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 16.12.2025 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.12.2025 року, земельна ділянка: кадастровий номер 7310136300:25:001:0067, площею 1, 0575 га, розташована в АДРЕСА_2 , відноситься до земель комунальної власності, правокористувачем земельної ділянки є заклад дошкільної освіти компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» ЧМР (а.с.136-140 Том 2).
Однак, аналізуючи положення п.2.9.9 Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади та рішення Чернівецької міської ради №1240 від 25.05.2023 року та враховуючи те, що аварійне дерево росло повздовж проїжджої частини вулиці, суд приходить до висновку, що відповідальність за утримання та належний догляд за деревом, внаслідок падіння якого було завдано шкоди позивачу, несе Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт.
Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт вказував на відсутність своєї вини в спричиненні шкоди позивачу. Свої доводи обгрунтовував тим, що ордер на видалення аварійного дерева трест не одержував. Натомість, такий ордер одержало КП «Містосервіс», а тому саме на останньому лежить відповідальність за заподіяння шкоди.
Даючи оцінку наведеним аргументам, суд виходить із наступного:
Видалення дерев, кущів, газонів і квітників у межах населеного пункту здійснюється відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМУ від 12.08.2006 року №1045.
За змістом п.2 Порядку видалення зелених насаджень здійснюється, зокрема, у разі: знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев із діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів.
Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень (далі - ордер) (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку) (п.3);
Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акта, що складається відповідно до пункту 4 цього Порядку (пункт 7).
Відповідно до п.4 Порядку комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном. У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з'ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті. Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.
Із дослідженого судом акту від 27.02.2024 року видно, що у складі комісії був присутній представник КП «Виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт»), а отже останньому було надано один примірник акту, згідно якого визначено зелені насадження, що підлягають видаленню: п'ять дерев, в тому числі: верба, висотою 12 м., діаметр стовбура 90 см., у зв'язку з незадовільним станом (а.с.39-40 Том 1).
Таким чином, у Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт був наявний обов'язок та підстави для видалення аварійного дерева, внаслідок падіння якого було спричинено шкоду позивачу.
Однак, в порушення зазначених вище правил та порядку, відповідач Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт після складення 27.02.2024 року акту та до 11.10.2024 року не виконав свого обов'язку та не здійснив видалення аварійного дерева, внаслідок чого він несе відповідальність за заподіяну ОСОБА_2 шкоду.
Щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «Mercedes Benz» д.н. НОМЕР_1 , суд виходить із наступного.
Відповідно до висновку експерта №12-08-СЕ, складеного за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи 20.08.2025 року, ринкова вартість автобуса марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 до падіння дерева на 10.10.2024 року становила 1273219, 00 гривень. Вартість відновлювального ремонту автобуса марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження від падіння дерева 11.10.2024 року складає: 1227512, 82 гривень. Вартість автобуса марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 після його пошкодження від падіння дерева 11.10.2024 року становить 621752 гривень. За принципом внеску на найбільш ефективного використання вбачається економічна доцільність ремонту автобуса марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 внаслідок падіння дерева. Значення коефіцієнту фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7, тому приймається за 0,7. Вартість необхідного відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 651467 грн. 04 коп. (а.с.2-15 Том 2).
Представники відповідача не погодились із зазначеним висновком експерта, вказуючи на його необгрунтованість. Вважають, що розмір матеріального збитку, завданого позивачу, становить 651467 грн. 04 коп. та має бути визначений із урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу.
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (далі - Методика). Вимоги методики є обов'язковими під час проведення авто-товарознавчих експертиз.
Відповідно до пунктів 7.17, 7.18, 7.20 Методики, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.
Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, або із застосуванням методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ.
Вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування.
Згідно п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п. 1.3 вказаної Методики, вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень,а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Тому, з урахуванням вимог п. 1.3 даної Методики слід дійти висновку, що будь-який розрахунок матеріального збитку без урахуванням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів буде суперечити наведеному в п. 2.4. поняттю вартості матеріального збитку.
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
За змістом цих положень законодавства, величина коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Положеннями частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З огляду на викладене, зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Згідно з частиною 1 статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Системний аналіз ст. 22, ч. 2 ст. 1192 та ст. 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі.
На вищевказане звернув увагу й Верховний Суд в постанові від 02.02.2022 року у справі № 757/54513/16.
Суд враховує, що висновок експерта №12-08-СЕ, складений за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи 20.08.2025 року, призначеної судом за клопотанням представників відповідача, відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами), відповідачами будь-якими доказами спростований не був .
Доводи представників відповідачів про те, що стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу не відповідає реальним збиткам та вимогам Закону, суд відхиляє, оскільки, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
За таких обставин, представник відповідача розпорядився своїми процесуальними правами на власний розсуд, до суду з клопотанням про призначення інших експертиз не звертався, а тому суд вважає, що вказаний висновок є належним та допустимим доказом на підтвердженння розміру заподіяних позивачу збитків.
Щодо заяви представника позивача про повернення замінених деталей автомобіля.
У ході судового розгляду представник позивача, заперечуючи проти доводів представників відповідачів щодо необхідності визначення розміру завданого матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, неодноразово вказувала на те, що після проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, позивач не заперечує проти передачі замінених деталей відповідачу.
Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може ви користуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Верховний Суд у постанові від 04 липня 2024 року у справі № 519/1079/21 (провадження № 51-7055 км 23) вказав на те, що відповідно до усталеної судової практики у справах за позовами про відшкодування шкоди, суд, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20, у випадку економічної необґрунтованості ремонту транспортного засобу він вважається фізично знищеним, а відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному у статті 30 Закону № 1961-IV, за яким позивач має передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, що відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
У постанові від 09 червня 2021 року у справі № 766/13258/18 (провадження № 61-13917св20) Верховний Суд звернув увагу на те, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Відтак поверненню відповідачу після відшкодування ним шкоди підлягають лише замінені при ремонті транспортного засобу вузли та деталі автомобіля, які не можуть бути використані за призначенням пропорційно до відшкодованої відповідачем шкоди.
Щодо доводів представників відповідача ВК ЧМР та ЧМКВТЗГПР ЧМР про те, що Зак Д. здійснив стоянку транспортного засобу з порушенням Правил дорожнього руху та вірогідно правил зберігання автотранспорту для зберігання автобусів, які використовуються для перевезення пасажирів - суд зазначає наступне.
Так, на момент падіння аварійного дерева на автобус марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 , останній був припаркований у кишені біля дороги, вздовж якої росло дерево, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами у формі фотографій з місця події (том 1, а.с.51-52). У судовому засіданні представник позивача вказану обставину не заперечувала, а також підтвердила, що відповідні матеріали фотофіксації є достовірними.
Зокрема, як вбачається матеріалів фотофіксації (том 1, а.с.51-51), транспортний засіб позивача у момент падіння дерева розташований під кутом до краю проїзної частини та впритул до огорожі закладу дошкільної освіти компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» ЧМР, чим враховуючи довжину автобуса, створено перешкоду для руху інших транспортних засобів по вул.Коперніка м.Чернівці та перешкоду для руху пішоходів.
Відповідно до Правил дорожнього руху України, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо) (п.1.10) стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Отже, з огляду на покази, які були надані свідком ОСОБА_7 у судовому засіданні щодо припаркування та залишення автобуса на 30 хв., у даному випадку відбулась стоянка транспортного засобу.
Відповідно до п.15.1. Правил, зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху) (п.15.2).
У населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом (п.15.3).
Якщо дорога має бульвар або розділювальну смугу, зупинка і стоянка транспортних засобів біля них забороняються.
Ставити транспортні засоби під кутом до краю проїзної частини дозволяється в місцях, де це не буде перешкоджати руху інших транспортних засобів.
Біля тротуарів або інших місць із пішохідним рухом ставити транспортні засоби під кутом дозволяється лише передньою частиною, а на підйомах - тільки задньою частиною (п.15.5).
Відповідно до п.15.10. Правил, стоянка забороняється, зокрема:
а) у місцях, де заборонена зупинка;
д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
Згідно п.15.9 ПДР зупинка забороняється: ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився; и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що стоянку транспортного засобу марки «Mercedes Benz 516 CDI» д.н. НОМЕР_1 було здійснено з порушенням Правил дорожнього руху України, оскільки було створено перешкоду для руху пішоходів, транспортних засобів, унеможливлено зустрічний роз'їзд по вул.Коперніка м.Чернівці, а отже дії володільця автобуса ОСОБА_7 сприяли виникненню шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується.
Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
Під умислом потерпілого необхідно розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.
Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.
Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись із урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).
Таким чином, враховуючи порушення правил стоянки пошкодженим транспортним засобом, суд приходить до висновку, що причиною пошкодження автомобіля позивача стала, в тому числі і особиста груба необережність водія, який здійснив стоянку транспортного засобу з порушенням Правил дорожнього руху України.
Водночас, суд враховує вину відповідача Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради, який протягом шести місяців після визнання дерева аварійним не здійснив його видалення.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що наведені обставини не звільняють відповідача Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради від цивільно-правової відповідальності, вина якого у неналежному утриманні об'єктів благоустрою доведена, однак підлягає врахуванню судом при визначенні розміру відшкодування, що відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 07 березня 2024 року у справі №177/759/23.
Визначаючи розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню з Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_2 , враховуючи факт наявності грубої необережності володільця транспортного засобу, приходить до висновку про зменшення розміру відшкодування до 800000 гривень, виходячи із засад розумності, пропорційності та справедливості.
Окрім того, обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення витрат по зберіганню транспортного засобу у розмірі 10620 гривень, а тому вони також підлягають задоволенню.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Висновки суду за результатами розгляду справи
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради, комунального підприємства «Містосервіс», закладу дошкільної освіти компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» Чернівецької міської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Чернівецька міська рада про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 05432767), яке розташоване в м.Чернівці по вул.Комунальників, 6, на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), проживаючого в АДРЕСА_5 , майнову шкоду, завдану внаслідок пошкодження транспортного засобу у розмірі 800000 грн. 00 коп. та витрати по зберіганню транспортного засобу у розмірі 10620 гривень, а всього 810620 гривень.
Зобов'язати ОСОБА_2 після отримання відшкодування матеріальної шкоди передати Чернівецькому міському комунальному виробничому тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради пропорційно до відшкодованої шкоди пошкодженні та замінені при ремонті автомобільні деталі, що не можуть використовуватись за призначенням, але мають певну цінність, відповідно до ремонтної калькуляції (розрахунку) від 10.09.2025 року №124/25.
Стягнути з Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 05432767) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 8009 грн. 77 коп.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, комунального підприємства «Містосервіс», закладу дошкільної освіти компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами №17 «Паросток» Чернівецької міської ради - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду буде складено 22.01.2026 року.
Суддя Одовічен Я.В.