Єдиний унікальний номер 725/8432/25
Номер провадження 2/725/3010/25
16.12.2025 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:
головуючого судді Войтуна О.Б.,
при секретарі Сумарюк М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про залишення проживання дитини з батьком, -
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ..
В обґрунтування позову посилався на те, що з 28.09.2007 року перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачкою, який між ними було розірвано 18 жовтня 2019 року рішенням Заводського району суду м. Миколаєва.
Вказував, що спору щодо місця проживання дитини у них немає. Після фактичного припинення відносин син залишився проживати разом із ним. Відповідачка має намір виїжджати за межі України з метою пошуку роботи, що зумовлює необхідність у встановленні факту самостійного виховання та утримання дитини батьком для можливості представляти інтереси дитини.
Згідно зміни позовних вимог просив суд малотінього ОСОБА_3 залишити проживати разом з його батьком ОСОБА_1 на його самостійному вихованні та утриманні.
В судове засідання позивач не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі..
Відповідачка в судове засідання не прибула. Від неї надійшла заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнала та проти поданого позову не заперечувала.
Враховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі у якому у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Заводського району суду м. Миколаєва від 18.10.2019 року шлюю між ними розірвано.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У відповідності до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Але даний принцип не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст. 141 Сімейного кодексу України, так і зі змісту Конвенції про права дитини.
Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно із вимогою про розірвання шлюбу.
В даному випадку батьки дитини у зареєстрованому шлюбі не перебувають, однак це не може бути перешкодою у вирішенні питання про залишення проживання дитини з батьком чи матір'ю у разі відсутності у них спору з даного питання.
Відповідно до нотаріального договору укладеного між батьками дитини, вони дійшли згоди, що місцем проживання дитини буде місце проживання батька, а також батько буде самостійно виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини її усесторонній розвиток, забезпечуватиме дитині достатній рівень освіти.
Враховуючи викладене суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи перш за все із інтересів дитини вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150, 155, 160, 161 СК України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293-294 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на його самостійному вихованні та утриманні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Войтун О. Б.