Справа № 757/26720/25
2/706/396/26
21 січня 2026 року м. Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
05.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2025 у цивільній справі відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Постановленою 12.11.2025 Печерським районним судом м. Києва ухвалою цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, передано на розгляд Маньківського районного суду Черкаської області.
У зв'язку із задоволенням самовідводів суддів та неможливістю утворити новий склад суду для розгляду справи, оскільки відповідачем у справі є суддя Маньківського районного суду Черкаської області, на підставі розпорядження голови Маньківського районного суду Черкаської області від 29.12.2025, цивільна справа №757/26720/25 в порядку ч. 4 ст. 31 ЦПК України передана до Христинівського районного суду Черкаської області, як найбільш територіально наближеного суду до Маньківського районного суду Черкаської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 головуючою у справі визначена суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суддя дійшла таких висновків і такого рішення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України». Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище випливає, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
За приписами частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 26 ЦПК України, підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
Частиною 6 статті 31 ЦПК України унормовано, що справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п'яти днів із дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Оскільки відповідачем у цивільній справі №757/26720/25 є суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, матеріали справи з урахуванням приписів ч. 1 ст. 26, ч. 6 ст. 31 ЦПК України підлягали передачі до Черкаського апеляційного суду для визначення підсудності, однак помилково в порядку ч.4 ст. 31 ЦПК України скеровані до Христинівського районного суду Черкаської області.
З метою недопущення порушення правил територіальної підсудності, забезпечення учасникам справи права на справедливий суд, суддя вважає на необхідне направити матеріали цивільної справи №757/26720/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, до Черкаського апеляційного суду для визначення підсудності.
Керуючись статтями 1, 2, 26, 31, 32, 258 - 261 ЦПК України, суддя
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, направити до Черкаського апеляційного суду для визначення підсудності.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Альона ШКОЛЬНА