Справа № 703/7674/25
2/703/378/26
21 січня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Криви Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 116419в розмірі 10326 грн. 25 коп., з яких: 5556 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4369 грн. 25 коп. - сума заборгованості за відсотками, 401,00 грн сума заборгованості за комісією, а також понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 25 серпня 2023 року між ТОВ « Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 116419.
Згідно п.п. 1.1 Договору, він складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит (далі - індивідуальна частина), графіку платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (далі- публічна частина), що розміщена на сайті кредитодавця.
Відповідно до п.п. 5.1 Кредитного договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний через веб-сайт кредитодавця. Відповідь про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цієї індивідуальної частини/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепту) в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину.
Відповідно до п.п. 2. Кредитного договору, Кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6 Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 Договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі-плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6 Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Порядок обчислення (нарахування) процентів, пролонгація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов'язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі.
Підписанням цього договору позики відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавця, а також іншою інформацією, необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту у т.ч. передбаченою ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інформацією та документами розміщеними на сайті кредитодавця.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст..ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
22.02.2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 220220241, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.
Згідно п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників від 22.02.2024 до Договору факторингу №22022024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 10326 грн. 25 коп., з яких: 5556 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4369 грн. 25 коп. - сума заборгованості за відсотками, 401,00 грн сума заборгованості за комісією.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за вказаним договором позики у розмірі 10326 грн. 25 коп.
Посилаючись на вказані обставини та те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за вищевказаним кредитним договором, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЄАПБ», який набув права вимоги за ними, позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію наведеної ухвали було направлено сторонам, в тому числі відповідачу.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву, зважаючи на те, що позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, постановив розглянути справу заочно, згідно із статтями 223 та 280 ЦПК України.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.
За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов'язань.
Так, 25 серпня 2023 року між ТОВ « Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 116419.
Згідно п.п. 1.1 Договору, він складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит (далі - індивідуальна частина), графіку платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (далі- публічна частина), що розміщена на сайті кредитодавця.
Відповідно до п.п. 5.1 Кредитного договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний через веб-сайт кредитодавця. Відповідь про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цієї індивідуальної частини/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепту) в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину.
Відповідно до п.п. 2. Кредитного договору, Кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 2.6 Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 Договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі-плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6 Договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Порядок обчислення (нарахування) процентів, пролонгація, порядок повернення кредиту та сплата процентів, права та обов'язки сторін обумовлені в підписаному сторонами Кредитному договорі.
Так, договором передбачено, що кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит. Сума кредиту становить 5556,00 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення договору; проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 600,00 % річних та нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та /або графіком платежів; комісія за надання кредиту складає 1555,68 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 28,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту. Загальний строк кредитування за цим договором складає 70 днів з 25.08.2023 по 03.11.2023.
Підписанням цього договору позики відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавця, а також іншою інформацією, необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту у т.ч. передбаченою ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інформацією та документами розміщеними на сайті кредитодавця.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст..ст. 641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
22.02.2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 220220241, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.
Згідно п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру прав боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до реєстру боржників від 22.02.2024 до Договору факторингу №22022024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 10326 грн. 25 коп., з яких: 5556 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4369 грн. 25 коп. - сума заборгованості за відсотками, 401,00 грн сума заборгованості за комісією.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за вищевказаним договором як позивачу, так і первісному кредитору, матеріали справи не містять.
Правовою підставою заявлених Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов'язальні правовідношення.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до укладених між первісними кредиторами та сторонами договорів та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до статті 611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.
Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Всупереч положень частини 1 статті 81 ЦПК України, відповідачем не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитних договорів, у передбачені ними строки кредит не погашений.
Отже зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошові зобов'язання за кредитним договором, відтак порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення боргу в сумі 9925,25 грн, що складається з: 5556,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 4369,25 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення заборгованості по комісії в розмірі 401,00 грн, то суд виходить з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).
Враховуючи те, що відповідачу встановлено комісію, пов'язану з наданням кредиту в сумі 401,00 грн, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що положення договору в цій частині є нікчемними.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 141501 від 24 жовтня 2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3028 грн.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір пропорційно до суми задоволених вимог у сумі 2910 грн 41 коп.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 546, 548, 549, 610, 626, 628, 629, 638, 1050, 1054-1056 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 206, 264, 265, 280-284, 289 ЦПК України, статті 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 116419 в сумі 9925 грн. 25 коп. та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2910 грн 41 коп., а всього 12835 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн 66 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 21 січня 2026 року.
Сторони по справі:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032,м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Ю. В. Крива