Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/417/26
Номер провадження 1-кс/711/172/26
17 січня 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження №12025250000000701, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лебедівка, Черкаського району, Черкаської області, громадянки України, українки за національністю, з середньо-спеціальною освітою, одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, не працюючої, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій, не являється, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу вимог ст.89 КК України, раніше не судимої, -
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332КК України, -
Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження №12025250000000701, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СУ ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250000000701 від 17.10.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно (Зарічним районним судом м. Суми розглядається кримінальне провадження №42025200000000008, справа №591/4771/25 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України), за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, здійснила організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом організації доставлення останнього до державного кордону України - Республіки Молдова (невизнана Придністровська Молдавська Республіка), наданням порад та вказівок, що стосуються незаконного переправлення через державний кордон України, за наступних обставин.
Так, на початку жовтня 2025 року, ОСОБА_5 спільно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , підшукали особу призовного віку для незаконного переправлення через державний кордон України, за грошові кошти в сумі 6500 доларів США, а саме ОСОБА_10 , якого ОСОБА_11 мав доставити до державного кордону України - Республіки Молдова (невизнана Придністровська Молдавська Республіка) та організувати незаконний перетин ним державного кордону України.
В подальшому, 26 листопада 2025 року, ОСОБА_11 , спільно з ОСОБА_5 , перебуваючи біля магазину «Файно Маркет» по вул. Перемога, 15а в м. Кам'янка Черкаського району, Черкаської області, отримали від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 500 доларів США в якості завдатку, для бронювання місця в автомобілі, яким ОСОБА_11 мав намір доставити ОСОБА_10 до державного кордону України, з метою незаконного переправлення останнього за межі кордону України.
Продовжуючи свій злочинний умисел, 15 січня 2026 року, близько 12 години 17 хвилин, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_5 зустріла ОСОБА_10 поблизу залізничного вокзалу станції імені Т.Г. Шевченка у м. Сміла Черкаської області, провела його до автомобіля «Hyundai SanFe», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якому перебував ОСОБА_11 і який знаходився біля аптеки «Копійка», за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Т.Г. Шевченка, 14а, та у салоні вказаного автомобіля, отримали від ОСОБА_10 обговорену ними раніше суму неправомірної вигоди, а саме 6000 доларів США за організацію незаконного переправлення останнього через державний кордон України.
15.01.2026 ОСОБА_5 була затримана в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
16.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме, в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.332 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Слідчий та прокурор в клопотанні зазначають, що з огляду на кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , її особу та інші обставини кримінального провадження, існують ризики, що вона може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Необхідність застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрювана буде залишатись на волі.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_5 згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий та прокурор звертають увагу, що на сьогоднішній день наша країна переживає один з найскладніших періодів в історії, коли питання незалежності та суверенітету перебуває на вустах у кожного свідомого громадянина та патріота, коли військовослужбовці приймають участь в стримані збройного агресії збройних сил російської федерації, захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від збройної агресії ворога, дії ОСОБА_5 є аморальними та викликають реальний суспільний резонанс. Такі дії свідчать про відсутність стимулюючих засобів запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, оскільки впродовж останнього часу на території України в засобах масової інформації щомісячно затримуються особи, які намагаються уникнути від свого конституційного обов'язку.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, існує ризик незаконного впливу на інших осіб, в тому числі свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на:
- свідка (заявника) ОСОБА_10 у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що остання перебуваючи на волі може на нього незаконно впливати шляхом підкупу, вмовляння та/або застосування погроз, оскільки їй відома адреса місця проживання ОСОБА_10 , що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження;
- свідків-понятих, які були присутні під час проведення обшуків автомобіля, у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що остання перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовляння та/або застосування погроз.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Також в ході проведення обшуку «Hyundai Santa FE», н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а пасажиром ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 6000 доларів США, здобуті злочинним шляхом.
Зазначене вказує на те, що ОСОБА_5 в такий спосіб сприяє в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_12 .
Крім того, Зарічним районним судом м. Суми розглядається кримінальне провадження №42025200000000008, справа №591/4771/25, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що ОСОБА_5 проживає в с. Лебедівка Черкаського району, Черкаської області та фактично матиме можливість безконтрольно спілкуватися зі свідком (заявником) у цьому кримінальному провадженні, що також в свою чергу унеможливить здійснення належного контролю за її поведінкою, також остання фактично весь свій час матиме можливість безконтрольно спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв'язку, з іншими особами, щодо інших епізодів злочинної діяльності, що об'єктивно може зашкодити завданням кримінального провадження.
Таким чином, інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, у даному випадку не спроможні забезпечити належну поведінку підозрюваної, оскільки, така особа завжди матиме змогу ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі та продовжувати займатися злочинною діяльністю, з урахування вище викладених обставин.
У зв'язку з вище викладеним та недопущення повторення вчинення кримінального правопорушення, сторона обвинувачення приходить до висновку, про неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, слідчий та прокурор вважають за необхідне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення належне виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання в повному обсязі та просили застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , заперечення підозрюваної ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що 15.01.2026 ОСОБА_5 , була затримана в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
16.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме, в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Надаючи оцінку обґрунтованості підозри, слідчий суддя звертає увагу, що «обґрунтована підозра» у вчинені кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)
Таким чином, на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення у справі «Ердагоз проти Туреччини», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»).
У даному кримінальному провадженні зв'язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на думку слідчого судді, існує, та з урахуванням сукупності наданих доказів, слідчий суддя вбачає причетність ОСОБА_5 до подій розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та обґрунтованість врученої підозри на даній стадії кримінального провадження, що є однією з складових підстав для застосування запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваної, а також убезпечить існуючі ризики.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігав ризикам, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно з вимогами п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією ч.3 ст.332 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Вирішуючи клопотання слідчого/прокурора, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
В п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року констатовано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Разом з цим, в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» зазначено, що національні судові органи повинні брати до уваги всі обставини, які мають значення для з'ясування, чи наявний суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинності, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.
Тобто рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв'язок, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження №12025250000000701 наявна необхідність та доцільність у застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність.
За таких обставин, враховуючи наявність обгрунтованої підозри, тяжкість та обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків у даному кримінальному проваджені, а також даних про особу підозрюваної ОСОБА_5 , наявність даних про те, що відносно останньої застосовано запобіжний захід у вигляді застави по іншому кримінальному провадження за аналогічною кваліфікацією,по якому обвинувальний акт перебуває на розгляді у Зарічному районному суді м. Суми, дають достатні підстави для застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останньої та завдань кримінального провадження.
Будь-яких даних, що за станом здоров'я підозрювана ОСОБА_5 не може утримуватися під вартою в умовах слідчого ізолятора, слідчому судді не надано.
Враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов'язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У своєму рішенні у справі «Гафа проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5 § 3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, а також даних про особу підозрюваної, її соціального та майнового стану, задля досягнення дієвості кримінального провадження та недопущення негативного впливу підозрюваної на хід досудового розслідування, слідчий суддя вбачає за доцільне та необхідне застосовувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 256 720 (двісті п'ятдесят шість тисяч сімсот двадцять) гривень, з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, які, на переконання слідчого судді, будуть здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків на даній стадії досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 15.03.2026 року включно.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 256 720 (двісті п'ятдесят шість тисяч сімсот двадцять) гривень.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що вона або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.
У разі внесення застави, звільнити підозрювану ОСОБА_5 , з-під варти.
У випадку внесення застави підозрюваною або заставодавцем, покласти на підозрювану ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- вчасно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі Черкаського району, Черкаської області без дозволу слідчого чи прокурора, слідчого судді, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо вона як підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 21.01.2026 року о 09:00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1