справа № 691/1505/25
провадження №3/691/7/26
21 січня 2026 рокуСуддя Городищенського районного суду Черкаської області Подорога Л. В.
розглянувши матеріали, які надійшли від Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , зі слів -працюючого трактористом-машиністом у ТОВ «Вільшанка»,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 26.10.2025 о 17 год. 06 хв., керував автомобілем Opel Calibra д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Гайдамацька у смт. Вільшана Звенигородського району, повторно протягом року, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, будучи притягненим до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР.
У судовому засіданні 12.01.2026 ОСОБА_1 пояснив, що вчинив правопорушення у стані крайньої необхідності, оскільки коли повернувся додому, дружина йому повідомила, що захворіла менша дитина і вони поїхали до лікаря. Повертаючи додому, він був зупинений працівниками поліції. Автомобіль належить дружині та вона має посвідчення водія, але за кермо того дня не сіла, оскільки перебувала у стані після оперативного вручання - кесерів розтин. Також потрібно було тримати і заспокоювати малу дитину, чого він зробити не міг. У дитини була висока температура та була необхідність термінового огляду лікарем.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипенко Р.Б. пояснив, що його підзахисний діяв у стані крайньої необхідності, намагаючись терміново доставити меншого сина ОСОБА_2 , якому ще не виповнився рік, до лікаря, оскільки у нього була гостра рота вірусна інфекція. Мати дитини та дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 прооперована після кесеревого розтину у серпні 2025 року, самостійно керувати автомобілем не могла. ОСОБА_1 був вимушений сісти за кермо автомобіля і його дії були продиктовані виключно невідкладною потребою у лікуванні двомісячної дитини. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово звертався до ТСЦ МВС з метою складання іспиту на право керування транспортним засобом категорії «В», однак постійно отримував відмови у зв'язку з наявністю адмінматеріалу за ч. 2 ст. 126КУпАП.
Допитана судом свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_1 та у їхньої дитини, якій 2,5 місяці, була висока температура, тому вона повідомила чоловіка, що необхідно терміново поїхати до лікаря. Сісти за кермо автомобіля вона не могла, оскільки нещодавно перенесла операцію, тому навіть не могла пристебнути ремінь безпеки. Також дитина постійно вередувала, вона не могла її заспокоїти та кормила груддю, з дитиною вона сиділа у автомобілі на задньому сидінні.
12.01.2026 за клопотанням захисника у розгляді справи оголошено перерву з метою надання захиснику часу для ознайомлення з матеріалами справи та відеозаписом. При цьому суддею наголошено захиснику та особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що 26.10.2026 закінчуються строк, визначений ст. 38 КУпАП, а тому справа має бути розглянута до закінчення цього строку. Продовження розгляду справи призначено на 21.10.2026.
Однак у судове засідання 21.10.2026 захисник не з'явився, подавши заяву про його відкладення у зв'язку з участю в інших судових засіданнях. ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився з невідомих причин.
У відповідності до ст. 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в такій категорії справ, не є обов'язковою. При цьому суддя враховує, що останній вже надав свої пояснення в суді, йому була забезпечена можливість надати свої докази та заявити клопотання.
Неявку до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника суддя розцінює як намагання затягнути строки розгляду справи з метою уникнути накладення адміністративного стягнення.
Під час перегляду відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського було встановлено, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки поліцейський повідомив водієві, що на його автомобілі маються пошкодження, які свідчать про можливу причасність до ДТП. Також візуально вбачаються переобладнання автомобіля, що не передбачені його конструкцією. Під час перевірки документів, ОСОБА_1 повідомив, що посвідчення водія він не отримував, але зараз навчається, наразі повертається з магазину додому. На передньому пасажирському сидінні перебувала дружина ОСОБА_1 , на колінах якої сиділа малолітня дитина, віком близько 3 років. При цьому з розмови між поліцейським та водієм і його дружиною вбачається, що на задньому сидінні лежить мала дитина, яка не знаходиться в кріслі та не пристебнута. Перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення, працівник поліції роз'яснив водієві його права і обов'язки, що передбачені КУпАП.
Таким чином, відеозаписом спростовуються доводи ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 про те, що остання не могла сісти за кермо автомобіля та вимушена була сидіти з немовлям на задньому сидінні, кормити і заспокоювати його.
Доводи про те, що ОСОБА_3 не могла сісти за кермо після кесаревого розтину також на увагу не заслуговують, оскільки після операційного втручання минуло 2,5 місяці. Крім того, в автомобілі на колінах матері сиділа близько 3-річна дитина та це не заважало їй після операційного втручання. До цього ж ця дитина поводила себе жваво, тобто не було необхідності її тримати і заспокоювати.
Суддя також враховує те, що ОСОБА_1 і його захисником не надано доказів того, що вони не мали змогу викликати швидку медичну допомогу до дитини, скористатися послугами таксі чи іншого водія, що має водійське посвідчення, з урахуванням того, що подія відбувалася в денну пору доби.
Крім того, під час перегляду відеозапису було з'ясовано, що водій повідомив поліцейського, що їде з магазину додому, а не до лікаря.
Захисником заявлено клопотання про виклик і допит свідка ОСОБА_4 (лікаря-педіатра), поліцейського Олексієнка В.О. та витребування документів щодо обмеження у праві на отримання ОСОБА_1 посвідчення водія.
Суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про виклик лікаря-педіатра та поліцейського, оскільки клопотання про їх допит не є обґрунтованим, а також: 1. крайньої необхідності у діях ОСОБА_1 не вбачається, а тому допит лікаря на вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не впливає; 2. дії поліцейського зафіксовано на відеозаписі та доцільності в його допиті суддя не вбачає. Також не вбачається підстав для витребування доказів про навчання ОСОБА_1 , оскільки на прийняття рішення ці документи не впливають.
Відповідно до п. 2.1.а Правил Дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транс-портним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494759 від 26.10.2025, про те, що ОСОБА_1 26.10.2025 о 17 год. 06 хв., керував автомобілем Opel Calibra д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Гайдамацька у смт. Вільшана Звенигородського району, повторно протягом року, без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, будучи притягненим до відповідальносиі за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР; постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення серії ЕНА № 5711702 від 13.09.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відеозаписом події.
При цьому суддя враховує, що ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності за керування ТЗ без посвідчення водія, а тому наслідки вчинення ним таких дій були йому достеменно відомі.
На підставі викладеного вважаю, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Суддя не вбачає підстав для вилучення транспортного засобу, оскільки він не належить особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ч. 5 ст. 126, ст. 248, 252, 276, 280, 283, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без вилучення транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанову може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Городищенський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Суддя Л. В. Подорога