Справа № 947/20808/25
Провадження № 2-п/947/15/26
22.01.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Хроменкова Володимира Сергійовича про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -
27.12.2025 року до Київського районного суду м.Одеси звернувся представник заявника ОСОБА_1 адвокат Хроменков В.С. із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.09.2025 року по цивільній справі № 947/20808/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.09.2025 року, призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Вказану заяву мотивовано тим, що 19.09.2025 року Київським районним судом м.Одеси було постановлено заочне рішення по справі № 947/20808/25, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задоволено частково. Ухвалу про відкриття провадження по справі з позовною заявою та додатками до неї відповідач не отримувала, як не отримувала судових викликів до суду, копію судового рішення відповідач також не отримала. Про існування вказаної справи ОСОБА_1 дізналась лише у середині грудня 2025 року, тому не мала можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами, внаслідок чого звернулась за професійною правовою допомогою до адвоката.
Відповідно до ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Суд зазначає, що головуючий суддя Гниличенко М.В. не є складом суду, яким безпосередньо здійснювався розгляд справи № 947/20808/25 та ухвалено заочне рішення суду від 19.09.2025 року, під головуванням судді Огренич І.В., однак у зв'язку з знаходженням судді Огренич І.В. у відпустці терміном до 13 днів згідно табелю, внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026 року, заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення було передано судді Гниличенко М.В.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026 року зазначену справу розподілено судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.01.2026 року прийнято заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Хроменкова В.С. про перегляд заочного рішення по цивільній справі №947/20808/25, та призначено судове засідання на 22.01.2026 року.
Учасники судового процесу до судового засідання не з'явились, належним чином повідомлялись через Електронний суд, про що в матеріалах справи є довідки про доставку електронного документу 08.01.2026 року.
21.01.2026 року через Електронний суд від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Хроменкова В.С. надійшла заява про розгляд справи без участі заявника та її представника, вимоги заяви підтримують та просять скасувати заочне рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України - заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи № 947/20808/25 та матеріали даної справи про перегляд заочного рішення, приходить до наступного.
В провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа №947/20808/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 03.07.2025 року провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику/ сторін./а.с.25/
В ухвалі зазначено, що підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі згідно зі ст. 185-186 ЦПК України, відсутні, а тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст.274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи у порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі; необхідність призначення експертизи, виклик свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи має розгляд справи значний суспільний інтерес. На підставі наведеного вище, з огляду на те, що предмет позовних вимог не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачу було визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У вказаний строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, а також письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копії відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження невідкладно надіслати особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, вказана ухвала є мотивованою, оскільки предметом позову є стягнення кредитної заборгованості в сумі 39450,00 грн., вказана справа за ціною позову є малозначною, тому судом визначено відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оскільки для справ незначної складності пріоритетом є швидке вирішення справи, клопотання відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін, від відповідача до суду не надходило.
19.09.2025 року Київським районним судом м.Одеси було винесено заочне рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задоволено частково. /а.с.29/
Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №13.12.2024-100000188 від 13.12.2024 у розмірі 36950 (тридцять шість дев'ятсот п'ятдесят) гривень, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833) судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривень 40 коп.
27.12.2025 року до Київського районного суду м.Одеси через систему Електронний суд звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Хроменков В.С. з заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.09.2025 року у цивільній справі № 947/20808/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд поновити відповідачу пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.09.2025 року, призначити справу до розгляду в загальному порядку. Оскільки відповідач ОСОБА_1 копію заочного рішення не отримувала, належним чином про розгляд справи не сповіщалась, у середині грудня 2025 року її стало відомо про існування заочного рішення суду та вона відразу звернулась до адвоката.
Судом з'ясовано наступне.
Відповідно відповіді відділу адресної довідкової роботи головного управління державної міграційної служби України в Одеській області від 19.06.2025 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 / а.с.24/.
Вказану адресу зареєстрованого місця проживання відповідач також зазначає у своєї заяві про перегляд заочного рішення - АДРЕСА_1 .
Також, у заявці на укладення кредитного договору №13.12.2024-100000188 від 13.12.2024 року в електронному вигляді та відповіді позичальника про прийняття пропозиції/акцепт/, адреса позичальника ОСОБА_1 зазначено - АДРЕСА_1 .
Будь-якої іншої адреси місця проживання відповідача суду невідомо, тому виклик відповідача до суду здійснювався відповідно до процесуального законодавства за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно ст.128 ЦПК України - судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями завчасно. Із матеріалів справи вбачається, що провадження по справі було відкрито 05.06.2025 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною 4 вказаної статті зазначено, що судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Частиною 6 вказаної статті зазначено, що судова повістка разом з копіями відповідних документів надсилається на електронну адресу, або разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Судом встановлено, що відповідачу за зареєстрованим місцем проживання було направлено ухвалу суду про відкриття провадження по справі, проте відповідно рекомендованого поштового повідомлення від 21.07.2025 року значиться відмітка «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто поштової кореспонденції не отримував.
Крім того, відповідно до ст.272 ЦПК України судом було направлено на зареєстровану адресу місця проживання відповідача копію заочного рішення суду від 19.09.2025 року, проте відповідно рекомендованого поштового повідомлення від 08.11.2025 року значиться відмітка «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто поштової кореспонденції не отримував.
Суд зауважує про те, що відповідно п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд зазначає про те, що будь-які особи, в даному випадку відповідач повинні контролювати поштову кореспонденцію, навіть якщо фактично проживає за іншою адресою. Це пов'язано з тим, що місце реєстрації є офіційним місцем проживання, яке використовується для надсилання кореспонденції, в даному випадку судових документів. Якщо відповідач не отримує кореспонденцію через невиконання обов'язку контролювати пошту за місцем реєстрації, це може призвести до негативних наслідків, таких як пропуск судових засідань та прийняття рішення без участі відповідача.
Статтею 131 ЦПК України передбачено обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачу належним чином рекомендованим поштовим повідомлення за зареєстрованим місце проживання було направлено судові документи - ухвала суду про відкриття провадження по справі та повне заочне рішення суду, проте відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 43,49,191 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України - кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення суду вказує на той факт, що відповідач не укладала із позивачем кредитного договору та кошти не утримувала, мали місце шахрайські дії з боку невідомих осіб, внаслідок чого вона зверталась до правоохоронних органів, однак у відкритті кримінального провадження було відмовлено. Проте, з приводу даного факту до заяви не було надано доказів офіційного звернення відповідача до правоохоронних органів, проведення досудового розслідування, витягу з реєстру, або письмової відмови, тому суд вказані пояснення не може вважати суттєвими обставинами по справі, підтвердженими належними доказами.
Крім того, представник відповідача у заяві зазначає, що відповідач не згодна з позовними вимогами, має намір надати свої заперечення та висловити свою думку у судовому засіданні.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на докази та обставини, в розумінні вимог ч.1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Суд звертає увагу на те, що несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.
Крім того, представник відповідача просить поновити пропущений строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, зазначивши, що відповідач ОСОБА_1 дізналася у середині грудня 2025 року про розгляд справи про стягнення з неї боргу, однак суду не надано жодних доказів в обґрунтування вказаних обставин, також ні відповідач, ні її представник з матеріалами справи не знайомився, при цьому судом належним чином було направлено ухвала суду про відкриття провадження та заочне рішення суду, тому судом не встановлено поважності причин неявки до суду.
Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Аналіз судом вищевикладених обставин, а насамперед процесуальної поведінки відповідача та строків, протягом яких справа знаходилась у провадженні суду, дають підстави вважати, що сторона відповідача не проявляла інтересу до позову, а тому справу було розглянуто у заочному порядку.
У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та його обґрунтуванням.
Суд роз'яснює заявнику, що ч.4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 258, 260, 284-289 ЦПК України, суд -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Хроменкова Володимира Сергійовича про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.01.2026 року.
Суддя Гниличенко М. В.