г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1847/14-ц
Номер провадження 6/213/11/26
21 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді Хмельової С.М., за участі секретаря судового засідання Шульги В.С., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Правекс банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення, -
До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява Акціонерного товариства «Правекс банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення у справі № 213/1847/14-ц.
В обґрунтування заяви зазначають, що у провадженні Інгулецького районного суду перебувала справа № 213/1847/14-ц за позовом Акціонерного товариства «Правекс Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості. Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської
області від 31.07.2014 у справі № 213/1847/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Правекс Банк» заборгованість по кредитному договору №3716-002/07Р від 20 квітня 2007 року в сумі 771 006 (сімсот сімдесят одна тисяча шість) гривень 37 копійок (в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 313 069 (триста тринадцять тисяч шістдесят дев'ять) гривень 82 копійки; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 56 790 (п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'яносто) гривень 27 копійок; відсотки за користування кредитом - 270 796 (двісті сімдесят тисяч сімсот дев'яносто шість) гривень 45 копійок; пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 130 349 (сто тридцять тисяч триста сорок дев'ять) гривень 84 копійки).
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Правекс Банк» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 гривень.
Заявнику відомо, що у Броварському міськрайонному відділі державної виконавчої служби перебували на розгляді виконавчі листи № 213/1847/14-ц, видані 08 грудня 2017 року
Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Правекс Банк» заборгованість за кредитним договором. Відомо з реєстрів АСВП про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо даних боржників Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби.
Станом на 07.01.2026 жоден з виконавчих документів фактично отримано (повернуто) не було, у зв'язку із втратою їх під час повернення поштовим зв'язком.
Заявник просить суд поновити строк пред'явлення виконавчих документів №213/1847/14-ц виданих 08.12.2017 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу.
Видати дублікат виконавчого листа у паперовій формі та надіслати на адресу позивача по справі № 213/1847/14-ц про солідарне стягнення задоволеної суми позову з ОСОБА_1 на користь АТ «Правекс Банк» заборгованість за кредитним договором №3716-002/07Р від 20 квітня 2007 року в сумі 771 006 (сімсот сімдесят одна тисяча шість) гривень 37 копійок (в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 313 069 (триста тринадцять тисяч шістдесят дев'ять) гривень 82 копійки; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 56 790 (п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'яносто) гривень 27 копійок; відсотки за користування кредитом - 270 796 (двісті сімдесят тисяч сімсот дев'яносто шість) гривень 45 копійок; пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 130 349 (сто тридцять тисяч триста сорок дев'ять) гривень 84 копійки).
Видати дублікат виконавчого листа у паперовій формі та надіслати на адресу позивача по справі № 213/1847/14-ц про солідарне стягнення задоволеної суми позову з ОСОБА_2 на користь АТ «Правекс Банк» заборгованість за кредитним договором №3716-002/07Р від 20 квітня 2007 року в сумі 771 006 (сімсот сімдесят одна тисяча шість) гривень 37 копійок (в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 313 069 (триста тринадцять тисяч шістдесят дев'ять) гривень 82 копійки; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 56 790 (п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'яносто) гривень 27 копійок; відсотки за користування кредитом - 270 796 (двісті сімдесят тисяч сімсот дев'яносто шість) гривень 45 копійок; пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 130 349 (сто тридцять
тисяч триста сорок дев'ять) гривень 84 копійки).
Видати дублікат виконавчого листа у паперовій формі та надіслати на адресу позивача по справі № 213/1847/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Правекс Банк» понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 гривень.
Видати дублікат виконавчого листа у паперовій формі та надіслати на адресу позивача по справі № 213/1847/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Правекс Банк» понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 гривень.
Ознайомившись з матеріалами заяви, суд дійшов таких висновків.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини перша, третя статті 431 ЦПК України).
Відповідно до п.п. 17.4 пункту 17 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 572/3591/19.
Таким чином, при розгляді заяви про видачу дубліката виконавчого документа необхідно встановити, які докази надані заявником на підтвердження втрати виконавчого листа.
Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Така правова позиція викладене у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 419/310/12 від 17 листопада 2021 року.
Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок про те, що «оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».
Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред'явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред'явлення його до виконання.
Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Видача дубліката виконавчого листа взаємопов'язана із визначеним Законом України «Про виконавче провадження» строком для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає зі строком для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заочним рішенням від 31.07.2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволені.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк" заборгованість по кредитному договору №3716-002/07Р від 20 квітня 2007 року в сумі 771 006 (сімсот сімдесят одна тисяча шість) гривень 37 копійок (в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 313 069 (триста тринадцять тисяч шістдесят дев'ять) гривень 82 копійки; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 56 790 (п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'яносто) гривень 27 копійок; відсотки за користування кредитом - 270 796 (двісті сімдесят тисяч сімсот дев'яносто шість) гривень 45 копійок; пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 130 349 (сто тридцять тисяч триста сорок дев'ять) гривень 84 копійки). Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-банк" понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 гривень.
Рішення суду набрало законної сили 12.08.2014 року.
В Інгулецькому районному суді міста Кривого Рогу матеріали справи № 213/1847/14-ц знищено у зв'язку із закінченням строку зберігання судової справи згідно «Переліку судових справи і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання», затвердженого наказом ДСА України 07.12.2017 року № 1087.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
На підтвердження факту втрати виконавчого листа заявник не надає жодного документу посилаючись тільки на те, що йому відомо про те, що у Броварському міськрайонному відділі державної виконавчої служби перебували на розгляді виконавчі листи № 213/1847/14-ц, видані 08 грудня 2017 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Правекс Банк» заборгованість за кредитним договором. Відомо з реєстрів АСВП про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо даних боржників Броварським міськрайонним відділом державної виконавчої служби.
Проте, чим саме підтверджується дана інформація, коли було відмовлено у відкритті провадження, з якої причини, чи поверталися виконавчі листи до суду або стягувачу, суду інформації заявником не надано.
Натомість, стягувач повинен надати беззаперечні докази, які б свідчили, що лист від ДВС не надходив на його адресу. Такими доказами можуть бути відповідна реєстрація вхідної документації за певний період, результати внутрішньої перевірки стану виконавчих проваджень тощо.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Як вбачається з матеріалів справи, відсутні належні та достатні докази на підтвердження факту втрати оригіналів виконавчих листів у даній справі, вказана інформація у самій заяві не може свідчити про його втрату, оскільки не підтверджує саме втрату виконавчого листа.
Таким чином суд встановив, що стягувачем не додано до заяви про видачу дубліката виконавчого листа доказів на підтвердження втрати виконавчого листа, а тому робить висновок про відмову у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Видача дубліката виконавчого листа взаємопов'язана із визначеним Законом України «Про виконавче провадження» строком для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає із спливом строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст. 120 ЦПК України.
Згідно ст. 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Відповідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі №2-162/12 (провадження №61-14111св20).
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази, а суд має перевірити, чи не було виконано судове рішення, чи не втратило рішення законної сили, чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин, чи пред'являв стягувач виконавчий лист до виконання, а також обставини втрати виконавчого документа (коли виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується).
Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заявником не надано суду жодного належного та достатнього доказу, який би свідчив про втрату отриманого оригіналу виконавчого документа.
В даному випадку стягувач пропустив строк пред'явлення виконавчих листів до виконання і не навів поважних причин пропуску такого строку, а також не долучив до справи належних та безспірних доказів втрати оригіналів виконавчих листів.
Суд також враховує тривалість невиконання судового рішення, що свідчить про відсутність контролю й невжиття своєчасних заходів щодо пошуку виконавчого листа та подання його до виконання, оскільки з час набрання рішенням суду законної сили 12.08.2014 року, Банк почав здійснювати дії направленні на пошук виконавчого листа лише напочатку 2026 року, тобто більше ніж через одинадцять років.
Суд приходить до висновку, що наведені в заяві обставини не можна вважати поважними причинами пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання протягом тривалого часу до моменту звернення до суду із вказаною заявою, оскільки вони не доводять існування обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.
Суд звертає увагу, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав.
Банк, який є юридичною особою, зобов'язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, як наслідок відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого листа, тому в задоволенні заяви стягувача слід відмовити.
Керуючись ст. 260, 433 п.п. 17.4 п. 17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Правекс банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складення та підписання ухвали суддею 21 січня 2026 року.
Суддя С.М. Хмельова