Справа № 212/664/26
1-кс/212/77/26
22 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу: в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_3 , при розгляді скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
встановив:
21 січня 2026 року слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_3 заявив самовідвід по справі за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування самовідводу слідчий суддя ОСОБА_3 зазначив, що захисником заявника ОСОБА_4 є адвокат ОСОБА_5 , який є захисником судді ОСОБА_3 в іншому судовому процесі, у справі, яка перебуває на розгляді іншого суду.
Учасники судового розгляду до судового засідання не з'явились, заяв або клопотань до суду не подавали.
Вивчивши матеріали справи та заяву слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід, суд прийшов до такого висновку.
Стаття 80 КПК України, передбачає, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За змістом ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3ст. 35 цього Кодексу.
За змістом ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка згідно ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року застосовується судами при розгляді справ як джерело права, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі Кіпріану проти Кіпру).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства ). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється. Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Де Куббер проти Бельгії).
ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах Делкурт проти Бельгії, Пєрсак проти Бельгії і Де Куббер проти Бельгії, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід або задовольнити відвід з боку учасників справи.
Згідно пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Так, за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень адвокат ОСОБА_5 здійснює захист у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040230000060, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.358 КК України.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 задовольнити, а справу вказаною за скаргою, передати для визначення іншого складу суду, в порядку, передбаченому ч. 3ст. 35 КПК України.
Керуючись ст. ст.75,80,81 КПК України, суд,
постановив:
Заяву про самовідвід слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_3 , при розгляді скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Матеріали справи №212/664/26 №1-кс/212/77/26 за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань передати до канцелярії Покровського районного суду міста Кривого Рогу з розгляду кримінальних справ, для визнання слідчого судді, у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1