ЄУН 219/4933/20
Провадження № 2/211/420/26
22 січня 2026 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в особі судді Рагозіної С.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Донецькоблгаз» Артемівського управління по газопостачанню та газифікації про захист права споживача щодо необґрунтованості нарахування оплати за розподіл (транспортування) природного газу та відмову укладення договору компенсації за транспортування газу автономною газовою мережею власника,
на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року №3707/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області» до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказана цивільна справа.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передано у провадження судді Рагозіній С.О.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст.6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; нормативно-правовий акт, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, дотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи є однією зі складових законності судового рішення.
Суд зауважує, що дотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи є однією зі складових законності судового рішення. Розгляд справ з порушенням правил підсудності є грубим порушенням процесуального закону і підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст. 378 ЦПК України).
Відповідно до ст.1 ЦПК України цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (ст.ст. 26-30 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Позивачка при зверненні до суду обрала підсудність за місцем свого мешкання.
Відповідно до інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери позивачка ОСОБА_1 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст. 5 цього Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Таким чином, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача є місце його реєстрації як внутрішньо переміщеної особи.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Донецькоблгаз» Артемівського управління по газопостачанню та газифікації про захист права споживача щодо необґрунтованості нарахування оплати за розподіл (транспортування) природного газу та відмову укладення договору компенсації за транспортування газу автономною газовою мережею власника не підсудна Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а підсудна Шевченківському районному суду міста Полтави.
Суд вважає неможливим розгляд цієї цивільної справи Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки в такому випадку будуть порушені правила підсудності, що суперечитиме ч. 2 ст. 31 ЦПК України.
У відповідності до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Окремо суд звертає увагу на неприпустимість спорів про підсудність між судами та обов'язковості прийняття справи до провадження судом, якому вона надіслана (передана) в порядку ст. 31 ЦПК України, що регламентовано ст. 32 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 258-261, 351-353 ЦПК України, суд,
цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Донецькоблгаз» Артемівського управління по газопостачанню та газифікації про захист права споживача щодо необґрунтованості нарахування оплати за розподіл (транспортування) природного газу та відмову укладення договору компенсації за транспортування газу автономною газовою мережею власника передати на розгляд за територіальною підсудністю Шевченківському районному суду міста Полтави (36002, Україна, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Навроцького, будинок 5).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 22 січня 2026 року.
Суддя: С. О. Рагозіна