Справа № 211/68/26
Провадження № 1-кп/211/875/26
про продовження строку тримання під вартою
22 січня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025050000000662 від 25.10.2025, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України,
встановив:
в провадження суду надійшов вищезазначений обвинувальний акт. В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , з огляду на те, що наразі збережені ризики, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого саме такого запобіжного заходу, надавши пояснення згідно клопотання.
Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання. Захисник зазначив, що при розгляді вказаного клопотання необхідно врахувати те, що обвинуваченим добровільно сплачено судові витрати на проведення експертиз, щире каяття, так як повністю сприяв розкриттю злочину, скоїв злочин тверезим, раніше не судимий, працював. Тому за сукупністю зазначених обставин, цілодобовий домашній арешт повністю досягає мети. Також зазначив, що у випадку задоволення клопотання прокурора, необхідно визначити розмір застави.
Обвинувачений зазначив, що немає на меті переховуватись, бажає поїхати до дядька в Київ, адресу якого він не знає, де зможе працювати.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов таких висновків. Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Обвинувачений ОСОБА_4 є раніше не судимим, обвинувачується у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, у зв'язку з чим, може переховуватись від суду, з метою уникнення покарання. Крім того, залишаючись на волі він може впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, крім того, після вчинення кримінального правопорушення залишив місце ДТП, покинувши керований ним транспортний засіб, та певний час переховувався від правоохоронних органів до його затримання в порядку ст..208 КПК України. перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, як зазначив обвинувачений в судовому засіданні, він не збирається повертатися за місцем реєстрації та проживання, а бажає поїхати до дядька в м. Київ, де зможе працювати. Однак, суду не надано точної адреси, згоди власника житла на проживання обвинуваченого у його житловому приміщенні. Обвинуваченим зазначено, що має двох неповнолітніх дітей, однак жодного підтвердження не надано.
Таким чином, за вказаних обставин, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є не достатнім для запобігання наведеним у клопотанні ризикам для гарантування належної поведінки обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
На підставі вищезазначеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню, у задоволенні клопотань захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу та про визначення розміру застави необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178,183,314,315,331,369,395 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 22 березня 2026 року включно в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4», без визначення застави .
В задоволенні клопотань обвинуваченого та захисника відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити: в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1