20 січня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 683/2256/25
Провадження № 22-ц/820/396/26
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.
з участю: прокурора та представника відповідача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 683/2256/25 за апеляційною скаргою заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Староостропільської сільської ради на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року у складі судді Бондарчук Л.В. у цивільній справі за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольга-2017», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки у комунальну власність.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
В липні 2025 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Ольга-2017» про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки у комунальну власність витребування земельної ділянки.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 14 жовтня 2025 року провадження у даній справі в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга-2017» про повернення на користь територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області земельної ділянки з кадастровим номером 6824288000:05:010:0007 закрито, у зв'язку із тим, що розгляд зазначених вимог віднесений до юрисдикції господарського суду.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 14 жовтня 2025 року від 18 листопада 2025 року позов залишено без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року позовну заяву заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_1 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки у комунальну власність, залишено без розгляду.
Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури подав апеляційну скаргу, посилається на її незаконність та необґрунтованість, оскільки судом порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права, тому просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Прокурор посилається, що в поданому позові заявлено позовну вимоги про усунення перешкоди власнику у користуванні розпорядженні землею шляхом скасування реєстрації права власності та зобов'язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку, тому вимоги встановлені ч 5 ст. 390 ЦК України щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки не підлягають застосуванню, також зазначає, що в ході розгляду справи заявлені позовні вимоги прокурором не змінювалися, а тому у суду були відсутні підстави для застосування ч 5 ст 390 ЦК України. Не внесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача. Однак, питання добросовісності чи недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, при цьому прокурором не подавався позов про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України. Таким чином, у випадку встановлення обставин недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України, а у разі встановлення обставин добросовісності - відмовляє у задоволенні позову, застосовуючи ч. 5 ст. 390 ЦК України, з огляду на невнесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду. Отже, залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 257 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України є необґрунтованими та таким, що суперечить вимогам закону.
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Керницька О.В. подала відзив на апеляційну скаргу, посилається, що у спірних правовідносинах, прокурор звернувся до суду саме з негаторним позовом до відповідача, тому мають застосовуються норми Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача». Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Окрім того, відповідно до п. 4 ст. 177 ЦПК України (в новій редакції) зазначено, що у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Однак, прокурором не була внесена відповідна сума на депозитний рахунок суду, яка відповідає вартості майна, щодо якого заявлена вимога про повернення. При цьому в разі незастосування даних норм ЦПК буде неможливо застосувати та виконати при вирішенні даного спору вимоги ст. 390 ЦК України в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Заслухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судом встановлено, що у липні 2021 року Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: Староостропільської сільської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «ОЛЬГА-2017», третя особа. яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , про скасування у Державному реєстрі речових прав та реєстрі прав власності на нерухоме майно державної реєстрації приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, з кадастровим номером 6824288000:05:010:0007, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6824288000:05:010:0007, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ОЛЬГА-2017», зобов'язати ОСОБА_1 та ТОВ «ОЛЬГА-2017» повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, з кадастровим номером 6824288000:05:010:0007, в комунальну власність Староостропільської об'єднаної територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради.
Позовна заява мотивована тим, що 07.06.2021 року державним реєстратором виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельнциькій області № 22-2544-СГ від 26.05.2021 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, з кадастровим номером 6824288000:05:010:0007, що знаходиться за межами населених пунктів Сербінівської сільської ради Старокостянтинівськго району Хмельницької області.
В послідуючому 22 жовтня 2022 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу відчужив цю земельну ділянку ОСОБА_1 , яка зареєструвала своє право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та передала дану земельну ділянку в оренду ТОВ «ОЛЬГА-2017».
Однак на думку прокурора право власності на вищевказану земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 незаконно в порушення вимог чинного законодавства, так як наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-2544-СГ від 26.05.2021 року про затвердження проекту про відведення земельної ділянки та передачу ОСОБА_2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2 га, з кадастровим номером 6824288000:05:010:0007 не видавався і таким чином всупереч ст. 116 ЗК України право власності за ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку було зареєстровано за відсутності рішення уповноваженого органу.
В позові прокурор послався на норми ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, 152 ЗК України.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03 вересня 2025 року.
В подальшому ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2025 року позовну заяву прокурора залишено без руху з тих підстав, що позивачем не виконано вимоги ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Зокрема, не подання прокурором доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6824288000:05:010:0007, експертно-грошова оцінка якої має бути здійснена в порядку визначеному законом та чинна на дату подання позову.
Надано десятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення ухвали.
Оскаржуваною ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року позовну заяву прокурора залишено без розгляду у зв'язку із невиконанням вимог ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2025 року про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до положень ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Як вбачається з матеріалів конкретної справи, прокурором подано до суду позовну заяву про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6824288000:05:010:0007, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ОЛЬГА-2017», зобов'язання ОСОБА_1 та ТОВ «ОЛЬГА-2017» повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, з кадастровим номером 6824288000:05:010:0007, в комунальну власність Староостропільської об'єднаної територіальної громади в особі Староостропільської сільської ради, яка на думку прокурора неправомірно вибула з комунальної власності, тобто прокурором подано негаторний позов з посиланням на недобросовісність набувача земельної ділянки.
Верховний Суд в постанові від 01 грудня 2025 року в справі № 354/419/25 вказав: «Обов'язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини п'ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п'ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню; у випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини п'ятої статті 390 ЦК України не застосовуються; питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини п'ятої статті 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини п'ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду».
Отже обов'язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду встановлений у нормах матеріального права, зокрема у частині п'ятій статті 390 ЦК України; положення частини п'ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача; при цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п'ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню; а в позовній заяві прокурор посилався на недобросовісність набувачів спірних земельних ділянок та норми ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, 152 ЗК України.
Отже, оскільки прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувачів та вказував про наявність підстав для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, то положення частини п'ятої статті 390 ЦК України до спірних відносин без з'ясування добросовісністі/недобросовісністі набувача не застосовуються. Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.
Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2025 року справа № 127/8274/24 за аналогічних правовідносин.
Таким чином суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що вимога ч. 4 ст. 177 ЦПК України про обов'язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України) за встановлення даної обставини.
Отже при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції застосував положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, які на даний час без встановлення добросовісності чи недобросовісності набуття відповідачем у власність спірної земельної ділянки, не підлягають застосуванню, у зв'язку з чим передчасно постановив помилкову ухвалу, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В зв'язку з вищевикладеним слід дійти висновку, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню в справі, постановлена з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, підлягає скасуванню з направленням даної цивільної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Староостропільської сільської ради задовольнити.
Ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року скасувати та направити дану цивільну справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 січня 2026 року.
Суддя А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.В. Спірідонова