Справа № 2-5024/11
Провадження № 6/161/8/26
19 січня 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Корнійчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 , -
ТОВ «Фінанс Проперті Групп» звернулося в суд з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи - ПАТ КБ «Надра», ТОВ «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 .
Заяву мотивує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2011 року у справі № 2-5024/11, було ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра» кредитну заборгованість в розмірі 314625,99 грн. згідно кредитного договору № 6М/2007/840-МК/534 від 26.06.2007 року, понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1700 грн., та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.
Згідно договору відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_3 від 04.08.2020 року, укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», право вимоги за кредитним договором та всіма іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
Крім того, згідно договору відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102 від 20.08.2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» право вимоги за кредитним договором та всіма іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Групп».
На підставі наведеного, просить суд замінити стягувача з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Фінанс Проперті Групп», у справі №2-5024/11 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2025 року заяву прийнято до провадження.
Заявник до судового засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Вимоги заяви підтримує, просить їх задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялися судом про день, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв про розгляд справи у їхній відсутності на адресу суду не надходило.
Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності осіб, що не з'явилися по наявним матеріалам справи, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 442 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 15.09.2011 року позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , задоволено повністю, а саме, стягнуто ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «Надра» кредитну заборгованість в розмірі -314625 (триста чотирнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 99 коп. згідно кредитного договору №6М/2007/840-МК/534 від 26.06.2007 року та понесені витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі - 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., 120 (сто двадцять) грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Із матеріалів справи, що 04.08.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір № GL48N718070_А_3 за яким, право вимоги за кредитним договором та всіма іншими похідними договорами перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», в тому числі за договором кредиту №6М/2007/840-МК/534 від 26.06.2007 року.
20.08.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінанс Проперті Групп» було укладено договір №GL48N718070_А102 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відступило, а ТОВ «Фінанс Проперті Групп» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №6М/2007/840-МК/534 від 26.06.2007 року.
Разом з тим, в матеріалах поданої заяви про заміну сторони відсутня будь-яка інформація щодо виконавчого провадження про примусове виконання вищезазначеного рішення суду.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, заявник посилався на ту обставину, що відповідно про правових висновків Верховного Суду, заміна стягувача його правонаступником можлива на будь-якій стадії процесу, незалежно він наявності відкритого виконавчого провадження чи його відсутності.
Однак, суд не погоджується з такими доводами заявника, з огляду на наступне.
Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону «Про виконавче провадження», поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред'явлення виконавчого документа до виконання, пов'язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п'ятої статті 15 Закону про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, - в силу другої частини цієї статті.
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв'язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.
Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (пункти 6.9-6.12, 6.15).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року № 2-7763/10.
Як встановлено судом, ТОВ «Фінанс Проперті Групп» не надано будь-якої інформації щодо того, чи були видані Луцьким міськрайонним судом Волинської області виконавчі листи по справі №2-5024/11, чи перебували вони на виконанні в органах державної виконавчої служби, які підстави повернення їх стягувачу та строк їхнього повернення. Будь-яких доказів до матеріалів справи не додано.
Відтак, суд об'єктивно позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи для вирішення питання заміни стягувача у виконавчих листах.
Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ТОВ «Фінанс Проперті Групп» слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 442 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 19 січня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Пахолюк А.М.