Справа № 308/15036/25
22.01.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/831/25 за апеляційною скаргою прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року, задоволено клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025070000000404, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.08.2025, відносно ОСОБА_7 .
Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваному ОСОБА_7 з 14 год. 00 хв. 04 листопада 2025 року по 02 січня 2026 року включно.
Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України в розмірі двісті прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 605 600 грн. (шістсот п'ять тисяч шістсот гривень 00 копійок).
В ухвалі слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025070000000404, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 29.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 9 років.
Слідчим суддею встановлено ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому слідчий суддя вважає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_7 необхідно встановити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрати запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності учасників судового процесу, неявка яких з огляду на положення ст. 405 цього Кодексу, не перешкоджає її розгляду.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені в ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження та слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000404 від 29.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_7 04.11.2025 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.
Висновок слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Як встановив слідчий суддя, і це підтверджується матеріалами судового провадження, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: рапортом начальника УМП ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_8 від 29.08.2025, рапортом начальника відділення внутрішньої безпеки (з місцем дислокації н.р. Дякове) відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_1 прикордонному загону Головного відділу забезпечення внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ДПС України майора ОСОБА_9 від 02.10.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.10.2025, протоколом допиут свідка ОСОБА_11 від 07.10.2025, протоколом за результатами проведення НСРД від 08.10.2025, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2025, протоколами пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 07.10.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 04.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 04.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 04.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 04.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 04.11.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 04.11.2025, протоколом обшуку від 03.11.2025, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.11.2025, протоколом затримання ОСОБА_7 від 04.11.2025 та іншими матеріалами справи.
Також встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 322 КК України, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, доведена прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Що стосується питання визначення розміру застави, з яким не погоджується сторона обвинувачення, то слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, тому визначив заставу у межах 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 605600,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку колегії суддів, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Так при визначенні розміру застави стосовно підозрюваного, слідчим суддею було враховано обставини кримінального правопорушення, те що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого, корисливого злочину, характер даного кримінального правопорушення, сучасні реалії в Україні (умови збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини території України), які зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до злочинів у сфері недоторканості державних кордонів, спосіб вчиненого злочину: небезпечним для життя та здоров'я осіб, яких незаконно переправляли через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, також враховано ступінь встановлених процесуальних ризиків, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, та його процесуальну поведінку під час розгляду вищезазначеного клопотання про застосування запобіжного заходу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та правильно визначив розмір застави, який з урахуванням наведених ризиків і особи підозрюваного, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При прийнятті рішення колегія суддів враховує, що наведені в апеляційній скарзі прокурором доводи, в тому числі тяжкість та особлива суспільна небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею, викладені прокурором в апеляційній скарзі доводи щодо необхідності визначення підозрюваному ОСОБА_7 застави у розмірі 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визнаються безпідставними та необґрунтованими.
Даних про будь-яке інше майно підозрюваного, щодо майнових збережень чи інших доходів, які б забезпечили виконання застави в розмірі заявленому прокурором не надано.
Крім того, апеляційним судом не встановлено також виключних випадків, які б давали підстави визначити останній заставу в більшому розмірі, ніж передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. На наявність таких обставин не вказується як в апеляційній скарзі, так і не вказував прокурор під час її розгляду.
З урахуванням зазначеного, враховуючи дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що застава в розмірі, заявленому стороною обвинувачення, тобто 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є завідомо непомірною для підозрюваної.
Більш того, що прокурором не надано жодних доказів, які б свідчили, що підозрюваний з моменту застосування щодо нього запобіжного заходу та визначення йому застави будь-яким чином порушував покладені на нього обов'язки.
На інші дані, які б могли вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення, та які б могли слугувати безумовною підставою для його скасування, в апеляційній скарзі не вказується, і такі в матеріалах судового провадження відсутні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 листопада 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді