Справа № 308/11222/25
21.01.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/858/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2025 року скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора - залишено без задоволення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою, у якій просила задовольнити її заяву шляхом внесення відомостей до ЄРДР в межах кримінально процесуального законодавства ст. 214 КПК України до початку розгляду по суті кримінального провадження за №12017070110000059 від 09.02.2017 у судовій справі Міжгірського районного суду Закарпатської області №302/882/18; призначити судову почеркознавчу експертизу підписів на постановах про призначення групи прокурорів, клопотань слідчого СВ Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 вказані у даному клопотанні у кримінальному провадженні за №12017070110000059 від 09.02.2017 у судовій справі за №302/882/18, яку доручити виконати судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з поставленням відповідних запитань.
Залишаючи скаргу без задоволення, слідчим суддею зазначено, що вказане звернення за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить фактичного існування даних, які б вказували на наявність у діях конкретних посадових осіб органів державної влади чи інших осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, про яке йдеться у зверненні.
Крім того, щодо прохання заявниці призначити судову почеркознавчу експертизу підписів на постановах про призначення групи прокурорів, клопотань слідчого СВ Міжгірського ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 вказані у даному клопотанні у кримінальному провадженні за №12017070110000059 від 09.02.2017 у судовій справі за №302/882/18, яку доручити виконати судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з поставленням відповідних запитань, слідчий суддя зазначив, що заявлені вимоги переліком ст. 303 КПК України не визначені, таприйшов до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує на те, що судом першої інстанції проігноровано вимоги викладені частково у скарзі. Зазначає, що слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 зверталася із заявою від 30.07.2025 до Закарпатської обласної прокуратури про вчинення на її думку кримінального правопорушення, яке полягає у підробленні підписів на процесуальних документах у кримінальному провадженні № 12017070110000059 від 09.02.2017, яке перебуває на розгляді Міжгірського районного суду Закарпатської області. Щодо відсутності доказів викладених у її заяві від 30.07.2025 року, то зазначає, що слідчим суддею не перевірялося та не мотивувалося відповідні викладені нею додані частково скановані підписи посадових осіб аркуші сторінок 13, 14 - невідповідного підпису керівника Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , ст. 15.16 відповідно підпису на ст. 23 невідповідного підпису першого заступника керівника Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_8 . Невідповідність підписів прокурорів Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури за 2017-2025 роки, що може бути усунута лише шляхом проведення відповідної, повної, ретельної перевірки у межах досудового розслідування відповідним профільних органом ДБР для встановлення фактів як наявності так і відсутності у більше 80-ка десятках постанов, клопотань, доручень у кримінальному провадженні №12017070110000059 від 09.02.2017 року та яка міститься у судовій справі №302/882/18 Міжгірського районного суду Закарпатської області.
Просить суд, розглянути її скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської областівід 17 листопада 2025 року та скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора - задовольнити.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора, ОСОБА_5 , неявка яких з огляду на положення ст. 405 цього Кодексу, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги, що прокурор та апелянт належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, заяв про відкладення апеляційного розгляду не подавали.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 107 та ч. 1 ст. 406 КПК України апеляційний розгляд проведено в письмовому провадженні за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста участь учасника судового розгляду під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції. Крім того, учасник судового розгляду може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії).
Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 404 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши ухвалу слідчого судді та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що слідчий суддя належним чином дотримався вимог процесуального закону, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, з огляду на таке.
Можливість оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у визначений КПК України строк передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно вимог ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139).
Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Таким чином, системний аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Крім того, у висновку, зробленому у постанові Великої Палати Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, встановлено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 зверталася із заявою від 30.07.2025 до Закарпатської обласної прокуратури про вчинення на її думку кримінального правопорушення, яке полягає у підробленні підписів на процесуальних документах у кримінальному провадженні №12017070110000059 від 09.02.2017, яке перебуває на розгляді Міжгірського районного суду Закарпатської області.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, а саме з ухвали слідчого судді, що згідно наданих заперечень прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 слідує, що у ході судового розгляду кримінального провадження №12017070110000059 від 09.02.2017 в рамках судової справи №302/882/18 сторона захисту, до якої належить заявниця ОСОБА_5 , вочевидь з метою створення в суду сумніву у наявності повноважень у процесуальних керівників під час досудового розслідування, і як наслідок, досягнення процесуального результату у вигляді визнання доказів недопустимими, подала клопотання до суду про визнання ряду доказів очевидно недопустимими та про призначення почеркознавчої експертизи підписів від імені керівника Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_10 , заступника керівника Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , начальників Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та прокурора Міжгірського відділу Хустської місцевої прокуратури, а саме ОСОБА_13 на постановах про призначення групи прокурорів, клопотаннях. Ухвалою судді Міжгірського районного суду ОСОБА_14 від 20.06.2025 по справі №302/882/18 у задоволенні клопотання в частині призначення експертиз відмовлено (режим доступу https://reyestr.court.gov.ua/Review/128418899).
Також прокурор зауважив, що у даному випадку повноважним складом суду - суддею Міжгірського районного суду ОСОБА_14 у спосіб, передбачений процесуальним законом, надано оцінку доводам клопотання сторони захисту про можливу підробку підписів, визнано такі явно необґрунтованими та відмовлено у його задоволенні, та у випадку незгоди із ухвалою Міжгірського районного суду від 20.06.2025 по справі №302/882/18, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення експертизи у кримінальному провадженні № 12017070110000059 від 09.02.2017, скарга на таку може бути подана одночасно із апеляційною скаргою на вирок чи ухвалу суду за результатами розгляду кримінального провадження.
На переконання прокурора, подання даної заяви свідчить про спробу у позапроцесуальний спосіб шляхом реєстрації нового кримінального провадження домогтись результату, який ставився під час подання клопотання про визнання доказів недопустимими та про призначення експертизи, та піддати сумніву докази, які досліджуються у кримінальному провадженні № 12017070110000059 від 09.02.2017, у межах якого судом дане питання вже вирішено, а оцінка доказів буде надаватись у нарадчій кімнаті під час постановлення кінцевого рішення, що свідчить про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за вказаною заявою.
Дослідивши зміст скарги заявника ОСОБА_5 та додані до неї матеріали, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що у поданій заяві скаржника зазначається про вчинення кримінального правопорушення, вказане звернення за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить фактичного існування даних, які б вказували на наявність у діях посадових осіб прокуратури чи інших осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.
Тому, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що вказане звернення за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить фактичного існування даних, які б вказували на наявність у діях конкретних посадових осіб органів державної влади чи інших осіб ознак кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України, про яке ідеться у зверненні.
Доводи апеляційної ОСОБА_5 про те, що слідчим суддею не перевірялося та не мотивувалося відповідні викладені нею додані частково скановані підписи посадових осіб аркуші сторінок 13, 14 - невідповідного підпису керівника Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , ст. 15,16 відповідно підпису на ст. 23 невідповідного підпису першого заступника керівника Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , апеляційний суд із урахуванням наведеного вище відхиляє як такі, що не відноситься до компетенції слідчого судді, оскільки слідчий суддя здійснює нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.
Твердження в апеляційної скарги про не взяття до уваги про її майновий стан, а саме неможливість оплати проведення експертиз через зухвалу поведінку правоохоронців та прокуратури, які вже із 2018 року протиправно переслідують її на всіх місцях її тимчасового працевлаштування для отримання мінімальної оплати на існування та харчування, де останні відрито дають керівникам роботодавця погрози при продовженні мого працевлаштування, що є вкрай кричуще та жахливе у час воєнного стану війни, апеляційний суд приймає до уваги, про те жодним чином не спростовують та не впливають на висновки слідчого судді про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 , із якими погоджується і апеляційний суд.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається заявник, не впливають на правильність прийнятого місцевим судом рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Ураховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, вмотивованою й підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог немає.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2025 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді