Справа № 308/17226/25
Закарпатський апеляційний суд
21.01.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/896/25 за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2025.
Цією ухвалою залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 23.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12025071030001241 від 05.06.2025, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України..
Як вбачається з поданої до суду скарги, заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2021 у справі № 308/4890/20 з ОСОБА_7 стягнуто на користь ОСОБА_5 суму грошових коштів в розмірі 679905 доларів США, з яких 628500 доларів США сума боргу, 51405 доларів США - 3% річних за період з 22.05.2017 по 22.05.2020 та сплачену суму судового збору в розмірі 10964 грн. Зазначене рішення залишено в силі постановою Верховного Суду від 21.06.2023.
Представник вказує на те, що 04.09.2023 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було видано виконавчі листи № 308/4890/23 про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 679905 доларів США та № 308/4890/20 про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 судового збору у розмірі 21020 грн.
16.10.2023 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_8 , на підставі зазначених виконавчих листів, було відкриті виконавчі провадження, які постановою від 16.10.2023 були об'єднані у зведене виконавче провадження № 73055270. 24.10.2023 достовірно знаючи про примусове виконання зазначеного рішення суду, ОСОБА_7 звертається до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із скаргою на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_8 з вимогою визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження та арешту майна боржника.
01.02.2024 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва ОСОБА_8 було повернуто зазначені виконавчі листи ОСОБА_5 20.08.2024, постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_9 , на підставі вищезазначених виконавчих листів, було відкрито виконавче провадження № 75863379 про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 679905 доларів США.
В рамках виконавчого провадження № 75863379 було отримано відповідь з Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, отриманих ОСОБА_7 за 2023 - 2024 роки, відповідно до якої останній за період часу з 01.07.2023 по 01.08.2024 отримав дохід на суму понад 6534304 грн.
-2-
В той же час, за вказаний період часу, з ОСОБА_7 було примусово стягнуто на користь ОСОБА_5 лише суму близько 140000 грн. З викладеного вбачається, що з дати вступу в законну силу судового рішення - 21.06.2023, ОСОБА_7 отримував дохід у розмірі, що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який станом на 01.01.2024 складає 3028 грн.
Тобто, з 24.10.2023 ОСОБА_7 , достовірно знаючи про набрання рішенням законної сили та отримавши дохід з 01.07.2023 по 01.08.2024 на суму понад 6534304 грн, рішення суду не виконав, жодних заходів щодо виконання рішення суду не вжив, навпаки вживав заходів щодо його невиконання.
У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_5 даних щодо ходу досудового розслідування кримінального провадження № 12025071030001241 за ч. 1 ст. 382 КК України, 05.11.2025 ним було подано запит до Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області.
10.11.2025 ним на електронну пошту отримано відповідь від слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_10 про те, що кримінальне провадження № 12025071030001241 закрито та було додано копію постанови про закриття від 23.09.2025, до цього часу повідомлення про закриття та копію постанови він не отримував.
Вважає, що постанова слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження № 12025071030001241 за ч. 1 ст. 382 КК України за заявою представника ОСОБА_5 винесена незаконно, передчасно, без повного та всебічного з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу постанови про закриття кримінального провадження № 12025071030001241 від 23.09.2025 вбачається, що остання лише містить виписки з курсу теорії кримінального права щодо складу кримінального правопорушення, в постанові повністю відсутній аналіз зібраних матеріалів та не має жодного обґрунтування як слідчий дійшов до висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.
Посилання слідчого на те, що на даний час відкрито виконавче провадження і приватним виконавцем вживаються заходи спрямовані на примусове стягнення боргу, що на думку слідчого виключає склад кримінального правопорушення в діях ОСОБА_7 , взагалі не витримує критики.
Заявник стверджує, що слідчим ніяким чином не надано оцінку тому факту, що з дати вступу в законну силу судового рішення - 21.06.2023, ОСОБА_7 отримував дохід у розмірі, що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який станом на 01.01.2024 складає 3028 грн.
Тобто, з 24.10.2023 ОСОБА_7 , достовірно знаючи про набрання рішенням законної сили та отримавши дохід, з 01.07. 2023 по 01.08.2024 на суму понад 6534304 грн, рішення суду не виконав, жодних заходів щодо виконання рішення суду не вжив, навпаки вживав заходів щодо його невиконання.
Вказаний факт взагалі не досліджувався та не аналізувався слідчим, хоча склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 382 КК України, як раз і передбачає дослідження факту умисного невиконання, тобто при наявності реальної можливості здійснити заходи по сплаті боргу, ОСОБА_7 навпаки були здійснені заходи спрямованні на ухилення від виконання рішення суду.
За таких обставин, заявник просить скасувати постанову слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_12 від 23.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12025071030001241 від 05.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України
-3-
Слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що обов'язок виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в цивільній справі № 308/4890/20, відповідно до способу виконання, визначеному в ньому, та згідно із Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Закону України «Про виконавче провадження» покладено на спеціально створені в Україні органи державної виконавчої служби (приватних виконавців), тому притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за умисне невиконання цього рішення за ч. 1 ст. 382 КК України, і відповідно за невиконання обов'язку, покладеного на інших спеціально уповноважених осіб, є безпідставним. Крім того, чинний КПК України не встановлює вичерпного переліку дій, які є обов'язковими до вчинення слідчим при здійсненні досудового розслідування за повідомленням про кримінальне правопорушення. При проведені досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатніх за їх переконанням для прийняття вмотивованого рішення. Отже, прокурор та слідчий при здійсненні досудового розслідування за повідомленням про кримінальне правопорушення визначають об'єм перевірочних дій, достатніх за їх переконанням для прийняття вмотивованого рішення.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_5 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги та скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Вважає прийняте слідчим суддею рішення незаконним та необґрунтованим і таким, що прийняте без належного з'ясування всіх обставин справи. В обґрунтування вимог зазначає, що при розгляді скарги слідчим суддею не звернуто увагу на доводи заявника, а саме на те, що 24.10.2023, достовірно знаючи про примусове виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13.09.2021 у справ № 308/4890/20, ОСОБА_7 звертається до суду із скаргою на рішення приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_8 з вимогою визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження та арешту майна боржника. 01.02.2024 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва ОСОБА_8 було повернуто зазначені виконавчі листи ОСОБА_5 20.08.2024, постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_9 , на підставі вищезазначених виконавчих листів, було відкрито виконавче провадження № 75863379 про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 679905 дол. США. В рамках цього виконавчого провадження було отримано відповідь з Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів, отриманих ОСОБА_7 за 2023-2024 роки, відповідно до якої останній за період часу з 01.07.2023 по 01.08.2024 отримав дохід на суму понад 6534304 грн. В той же час, за вказаний період часу, з ОСОБА_7 було примусово стягнуто на користь ОСОБА_5 лише суму близько 140000 грн. Отже, з дати вступу в законну силу судового рішення, а саме з 01.06.2023, ОСОБА_7 отримував дохід у розмірі, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який станом на 01.01.2024 складає 3028 грн. Тобто, з 24.10.2023 ОСОБА_7 , достовірно знаючи про набрання рішенням законної сили та отримавши дохід з 01.07.2023 по 01.08.2024 на суму понад 6534304 грн, рішення суду не виконав, жодних заходів щодо виконання рішення суду не вжив, навпаки вживав процесуальні заходи щодо закриття виконавчого провадження та в період, коли провадження було закрито, зняв грошові кошти з рахунків і не вжив жодного заходу щодо виконання рішення суду. Тобто, умисно створив умови за якими стало неможливо виконати рішення суду. Крім того, в апеляційній скарзі адвокат порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання вказує на те,
-4-
що судовий розгляд відбувся за відсутності скаржника, копію ухвали ним отримано 10.12.2025 на електронну пошту, іншими засобами ухвала не направлялася. У зв'язку з наведеним просив причини пропуску визнати поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, заявника та його представника, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Також приймається до уваги заява адвоката ОСОБА_6 про можливість розгляду апеляційної скарги без його та ОСОБА_5 участі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а його апеляційна скарга задоволенню частково, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
15.12.2025 адвокат ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2025 та одночасно заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на те, що йому не було відомо про мотиви постановленого слідчим суддею рішення, а тому у визначений процесуальним законом п'ятиденний строк не міг навести обґрунтованих доводів щодо незаконності оскаржуваної ухвали.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ухвала слідчого судді постановлена зі відсутності учасників судового провадження, при цьому жодних відомостей про направлення копії оскаржуваної ухвали ОСОБА_5 матеріали судового провадження не містять, а адвокату ОСОБА_6 така надійшла на електронну пошту тільки 10.12.2025.
Зазначене, на переконання апеляційного суду перешкодило адвокату ОСОБА_6 належним чином реалізувати право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді в строк, встановлений кримінальним процесуальним кодексом України, а тому подане адвокатом ОСОБА_6 в інтересах заявника ОСОБА_5 клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2025 підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження - поновленню.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
-5-
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно ч. 2 ст. 309 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про: відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України, не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру {Положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р (ІІ)/2020 від 17.06.2020}.
Колегія суддів уважає, що при розгляді скарги адвоката ОСОБА_6 слідчим суддею не були дотримані вказані вище вимоги кримінального процесуального закону, внаслідок чого допущена неповнота та поверховість при її розгляді, що призвело до постановлення передчасного й невмотивованого судового рішення.
Дослідивши доводи скарги та додані до неї матеріали, зокрема оскаржувану постанову слідчого, а також викладені в оскаржуваній ухвалі висновки, колегія суддів уважає, що слідчим суддею не дана належна оцінка як доводам поданої адвокатом ОСОБА_6 скарги, так і матеріалам кримінального провадження.
Апеляційний суд зазначає, що розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий (дізнавач) всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин, зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, так і обставин, встановлених ним у кримінальному провадженні, і чи існують передбачені ст. 284 КПК України підстави для його закриття.
З матеріалів судового провадження вбачається, що відкриваючи провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 , слідчий суддя не вказував про необхідність витребування матеріалів кримінального провадження № 12025071030001241 від 05.06.2025.
Крім того, матеріали судового провадження не містять відомостей про те, що слідчим було надано слідчому судді матеріали кримінального провадження № 12025071030001241 від 05.06.2025, і що слідчим суддею такі досліджувались, що в свою чергу дає обґрунтовані підстави стверджувати, що слідчим суддею належним чином не перевірено законність винесеної слідчим постанови про закриття кримінального провадження від 23.09.2025.
-6-
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 стосовно того, що слідчий суддя не здійснив перевірку матеріалів кримінального провадження, а тому не міг оцінити достатність доказів для задоволення скарги та переконатися в існуванні підстав для скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження апеляційний суд визнає слушними, оскільки такий алгоритм розгляду скарги свідчить про неповноту судового розгляду.
На переконання апеляційного суду, ключове місце в системі оскарження скарг на рішення слідчого (дізнавача), зокрема про закриття кримінального провадження, належить предмету дослідження, зокрема обставин, які повинні слугувати підставою для задоволення скарги та відповідно скасування рішення слідчого.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду скарги на рішення про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, окрім забезпечення участі слідчого/прокурора в судовому засіданні, які мають доводити перед судом наявність обґрунтованості прийнятого рішення, зобов'язаний витребувати від органу досудового розслідування/прокурора матеріали кримінального провадження та дослідити їх, з метою перевірки доводів скарги.
В даному судовому провадженні, поза увагою слідчого судді залишилися положення процесуального закону, відповідно до яких слідчий суддя уповноважений здійснювати судовий контроль, перевіряти законність обмеження невід'ємних природних прав особи на свободу, особисту недоторканність і недоторканність права власності, які можуть зазнавати обмежень лише в передбачених законом випадках. Тобто, по суті, слідчий суддя має стати бар'єром від незаконного державного примусу. При цьому, забезпечення дотримання засад змагальності, верховенства права та законності у процесі проведення досудового розслідування є головним орієнтиром слідчого судді.
Такий висновок апеляційного суду кореспондується з вимогами ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, відповідно до яких кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Також, слідчим суддею застосовано формальний підхід до розгляду скарги такої категорії, зокрема не витребувано та не досліджено матеріали кримінального провадження, а тому рішення слідчого судді не можна вважати законним, обґрунтованим та вмотивованим.
При цьому, обґрунтоване рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті та лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Гурвісаарі проти Фінляндії» № 49684/99, п.30 від 27.09.2001).
Застосований підхід слідчого судді до розгляду скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, на переконання апеляційного суду, свідчить про фактичне незабезпечення слідчим суддею процесуальної реалізації положень КПК України щодо застосування належної правової процедури в частині порядку та обсягу перевірки законності прийнятого слідчим рішення.
Таким чином, обставини даного провадження свідчать про невиконання слідчим суддею вимог процесуального закону щодо повного та об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження та перевірки доказів, що не давало слідчому судді в необхідній та достатній мірі встановити такі обставини для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчим суддею постановлено ухвалу без з'ясування усіх дійсних обставин кримінального провадження, а тому висновок про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 визнається передчасним.
-7-
Також колегія суддів зазначає, що неухильне дотримання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. При цьому, конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано апеляційною інстанцією істотним чи неістотним залежно від обставин кримінального провадження.
Підставами для скасування чи зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є такі порушення чи не врахування слідчим суддею, судом першої інстанції норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства чи іншим шляхом вплинули чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.
Крім того, як зазначено вище, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів судового провадження, розгляд скарги було здійснено без участі ОСОБА_5 та всупереч його заяві про бажання прийняти участь у розгляді скарги в режимі відеоконференції.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що, відмовляючи у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 з наведених в ухвалі підстав, слідчий суддя також порушив передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема, верховенство права та законність, зміст яких розкрито у ст. 8, 9 цього Кодексу, що у свою чергу перешкодило слідчому судді повно та всебічно розглянути подану адвокатом ОСОБА_6 скаргу, перевірити зазначені в ній доводи, а також вплинуло на постановлення законного та обґрунтованого судового рішення.
Наведені вище порушення слідчим суддею вимог КПК України при розгляді скарги адвоката ОСОБА_6 апеляційний суд визнає істотними, такими, що зумовлюють скасування постановленого слідчим суддею судового рішення з направленням матеріалів за скаргою адвоката ОСОБА_6 до того ж суду на новий розгляд в іншому складі.
При новому розгляді скарги слідчому судді необхідно врахувати наведені вище обставини, ретельно перевірити доводи скарги, дослідити матеріали кримінального провадження, у залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі не заявляє апеляційному суду клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження чи будь-яких інших доказів, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам скаржника, оскільки слідчим суддею суду першої інстанції вони не були ретельно перевірені шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження.
Тому, вимоги апеляційної скарги про скасування апеляційним судом постанови слідчого від 23.09.2025 та постановлення апеляційним судом нової ухвали, задоволенню не підлягають, що зумовлює прийняття рішення про часткове задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 .
Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги і вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників судового провадження апеляційний
-8-
суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з'ясування фактичних обставин справи; що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею з порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Клопотання адвоката ОСОБА_6 задовольнити, поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2025.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2025 про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області від 23.09.2025 про закриття кримінального провадження № 12025071030001241 від 05.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, - скасувати, а матеріали судового провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді