Справа № 156/48/26
Провадження № 1-кп/156/53/26
Іменем України
22 січня 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у відсутності учасників судового провадження в залі суду в сел. Іваничі кримінальне провадження № 12026035520000001 від 03 січня 2026 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нововолинськ Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
02 січня 2026 року близько 15 години ОСОБА_3 , перебуваючи у будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив дії, що згідно п.17 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 являються фізичним насильством - формою домашнього насильства, а саме під час конфлікту із батьком - ОСОБА_4 , з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс удари кулаками обох рук в район обличчя та тулуба потерпілому, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді синців на нижній та верхній повіках лівого ока, в ділянці проекції кута нижньої щелепи зліва та на шиї зліва, множинні зливного характеру та на обличчя справа чисельні, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (пункт 2.3.5 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми діями, які виразились в умисному легкому тілесному ушкодженні, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
Частиною 2 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
В обвинувальному акті прокурор просить про розгляд цього обвинувального акту в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також, у даній заяві обвинувачений ОСОБА_3 просив суд призначити йому мінімальне покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України, а саме у вигляді штрафу.
До обвинувального акту також додано письмову заяву потерпілого у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , в якій він зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, без його участі та участі обвинуваченого ОСОБА_3 , претензій матеріального характеру не має, при визначенні міри покарання покладається на розсуд суду, також ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України.
Ураховуючи зазначене, суд розглядає обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом, та які не оспорюються учасниками судового провадження.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування такі встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 своїми діями, потерпілому ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах або близьких відносинах.
При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, не одружений, військовослужбовець, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Процесуальні витрати, відсутні.
Долю речових доказів належить вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 369, 370, 373, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок в дохід держави.
Речові докази:
- чемодан чорного кольору із алюмінієвими вставками на яких є напис «VIP», в якому знаходяться наступні документи, а саме: ордер № 20972 на ім'я ОСОБА_4 ; рішення Нововолинського міського суду від 25.04.2001 р.н.; договір купівлі-продажу квартири серії АВН № 721057; договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 22.07.2010 року; будинкова книга будинок АДРЕСА_3 ; договір купівлі продажу квартири; інструкція до електробритви; дві фотографії на одному аркуші; медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_4 ; свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 ; свідоцтво про народження ОСОБА_4 ; свідоцтво № 6287 на ім'я ОСОБА_4 ; свідоцтво про укладання шлюбу на ім'я ОСОБА_4 ; санатарно-курортна книжка на ім'я ОСОБА_4 ; рахунок № Д-020; атестат про середню освіту на ім'я ОСОБА_4 ; посвідчення № 8658 на ім'я ОСОБА_4 ; воєнний білет серії № 2724857 на ім'я ОСОБА_4 , та які в подальшому поміщено до чемодану та закрито, вилучено та поміщено до сейф-пакету НПУ NPU 6411004 - повернути законному володільцеві ОСОБА_4 .
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1