154/225/26
1-кп/154/345/26
20.01.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030000000866 від 23.12.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Чернухіно, Луганської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , майстра 7-го екіпажу 3-го взводу безпілотних авіаційних комплексів, НОМЕР_2 батальйону НОМЕР_3 бригади «Ахилес», у військовому званні «солдат», не одруженого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.409 КК України, -
ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді водія-електрика 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 4 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_4 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, керуючись злочинним умислом, шляхом обману, направленим на заволодіння бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України для нарахувань та виплат грошового забезпечення військовослужбовцям та додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, відповідно до встановленого порядку та обсягах визначеним діючим законодавством, у липні 2024 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено (але не раніше 09.07.2024) вибув з місця дислокації підрозділу батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_4 у Куп'янському районі Харківської області (більш точне місце не підлягає розголошенню) до м. Київ для виконання завдань, не пов'язаних з проходженням військової служби та непередбачених його функціональними обов'язками, достовірно знаючи, що йому, ОСОБА_6 продовжується виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, ввів в оману своє безпосереднє командування щодо поважності причин відсутності його на військовій службі з липня 2024 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено (але не раніше 09.07.2024) по 31.10.2024, в результаті чого 07.08.2024, 21.08.2024, 10.09.2024, 28.09.2024, 09.10.2024, 24.10.2024, 09.11.2024, 23.11.2024 безпідставно отримав на особистий банківський рахунок (картка НОМЕР_5 ) відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», з бюджетного рахунку військової частини НОМЕР_4 , неправомірну вигоду - грошові кошти за період з 09.07.2024 по 31.10.2024, у вигляді нарахованої заробітної плати та додаткової грошової винагороди в розмірі 470 125,61 грн. (чотириста сімдесят тисяч сто двадцять п'ять гривень 61 копійок), які були виплачені ОСОБА_6 на підставі наказів т.в.о. командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_7 про виплату додаткової винагороди, а саме: № 1237 від 03.08.2024, № 1406 від 03.09.2024, № 1569 від 02.10.2024, № 1743 від 02.11.2024, № 1893 від 02.12.2024, чим завдав матеріальних збитків державному бюджету України на в особі військової частини НОМЕР_4 на вказану суму.
Крім того, він же, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді водія-електрика 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 4 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_4 , діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, керуючись злочинним умислом, шляхом обману, направленим на заволодіння бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України для нарахувань та виплат грошового забезпечення військовослужбовцям та додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, відповідно до встановленого порядку та обсягах визначеним діючим законодавством, в листопаді 2024 року вибув з місця дислокації підрозділу батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_4 у Куп'янському районі Харківської області (більш точне місце не підлягає розголошенню) до м. Київ для виконання завдань, не пов'язаних з проходженням військової служби та непередбачених його функціональними обов'язками, достовірно знаючи, що йому, ОСОБА_6 продовжується виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, ввів в оману своє безпосереднє командування щодо поважності причин відсутності його на військовій службі з листопада 2024 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, по 30.04.2025, в результаті чого 06.12.2024, 23.12.2024, 10.01.2025, 24.01.2025, 07.02.2025, 21.02.2025, 07.03.2025, 21.03.2025, 10.04.2025, 24.04.2025, 12.05.2025 безпідставно отримав на особистий банківський рахунок (картки НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ) відкритий у АТ КБ «ПриватБанк», з бюджетного рахунку військової частини НОМЕР_4 , неправомірну вигоду - грошові кошти за період з 01.11.2024 по 30.04.2025, у вигляді нарахованої заробітної плати та додаткової грошової винагороди в розмірі 623 877, 42 грн. (шістсот двадцять три тисячі вісімсот сімдесят сім гривень 42 копійок), які були виплачені ОСОБА_6 на підставі т.в.о. командира військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_7 про виплату додаткової винагороди, а саме: № 10 від 03.01.2025, № 204 від 03.02.2025, № 345 від 03.03.2025, № 507 від 03.04.2025, чим завдав матеріальних збитків державному бюджету України на в особі військової частини НОМЕР_4 на вказану суму.
Крім того, він же, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді водія-електрика 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 4 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_4 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, всупереч інтересам служби, в умовах воєнного стану, за відома командирів батальйону безпілотних систем майора ОСОБА_8 та капітана ОСОБА_9 , які сприяли у вчиненні вказаного кримінального правопорушення шляхом створення уяви у безпосередніх командирів солдата ОСОБА_6 про залучення останнього до несення обов'язків служби та безпосередньої участі у бойових діях, у липні 2024 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено (але не раніше 09.07.2024) вибув з місця дислокації підрозділу батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_4 у АДРЕСА_3 (більш точне місце не підлягає розголошенню) до м. Київ, де з цього часу без поважних причин обов'язки не виконував, а проводив час на власний розсуд поза межами військової частини НОМЕР_4 , до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_4 у АДРЕСА_4 не прибув, та здійснював виконання завдань, не пов'язаних з проходженням військової служби та не передбачених його функціональними обов'язками, тим самим фактично ухилявся від несення обов'язків військової служби шляхом обману до 30 квітня 2025 року.
Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах, а також за ч.4 ст.409, як ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, вчиненого в умовах воєнного стану.
15 січня 2026 року між прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025030000000866 від 23 грудня 2025 року, та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.4 ст.190, ч.4 ст.190, ч.4 ст.409 КК України. Обвинувачений ОСОБА_6 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість, не заперечував обставин інкримінованих йому злочинів, що викладені у повідомленні про підозру та обвинувальному акті, а також зобов'язався під час судового розгляду беззастережно визнати свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, добровільно відшкодував завдані збитки в загальному розмірі 1 094 003,03 грн. Крім того, обвинувачений зобов'язався виконати у разі затвердження угоди вирок суду, а також сплатити усі процесуальні витрати.
Також ОСОБА_6 зобов'язався співпрацювати зі стороною обвинувачення у кримінальному провадженні № 42025032220000004 від 20.01.2025, у кримінальному провадженні №12025030000000591 від 10.07.2025, у кримінальному провадженні №12025030000000872 від 31.12.2025, у кримінальному провадженні №12025030000000870 від 31.12.2025, давати правдиві, достовірні та повні показання, у тому числі і під час судового розгляду.
Сторони угоди про визнання винуватості підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Сторони угоди визначили наявні обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , а це щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, визнання ним вини, добровільне відшкодування завданого збитку, обставина, що обтяжує покарання, а саме вчинення особою злочину повторно, а також врахували особу винного.
При укладанні угоди, враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який вперше притягається до кримінальної відповідальності, активно сприяв розкриттю злочину, його щире каяття, беззастережне визнання своєї винуватості, а також добровільне відшкодування завданих збитків в загальному розмірі 1 094 003,03 грн., у зв'язку з чим представник потерпілого претензій до обвинуваченого не має, а також беручи до уваги інтереси суспільства, враховуючи характеристику за місцем служби, його стан здоров'я та інші обставини, що його характеризують.
Так, враховуючи наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та проходження військової служби, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, враховуючи положення статі 65 КК України, сторони узгодили про можливість застосування положень ст. 69 КК України, та призначення ОСОБА_6 , основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 409 КК України:
- за ч. 4 ст. 190 КК України сторони погоджуються на призначення покарання, застосувавши положення ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 190 КК України, у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 190 КК України сторони погоджуються на призначення покарання, застосувавши положення ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 190 КК України, у виді 1 (одного) року 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 409 КК України сторони погоджуються на призначення покарання, застосувавши положення ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 409 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Сторони погодили, що з урахуванням всіх обставин кримінального провадження на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.58 КК України, враховуючи обставини справи та особу ОСОБА_6 , сторони узгодили за можливе замість позбавлення волі у виді 2 років призначити службове обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення.
Сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_6 остаточного покарання за вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 190, ч.4 ст.190, ч.4 ст.409 КК України, із застосуванням ст.ст.58, 69 КК України у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення.
Також отримана згода обвинуваченого на призначення такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Представник потерпілого ОСОБА_4 підтвердив факт добровільного відшкодування обвинуваченим спричиненої ВЧ НОМЕР_4 шкоди у повному обсязі, не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим та призначення останньому узгодженого покарання, вважаючи, що воно не суперечить вимогам закону.
Обвинувачений в судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.409 КК України в обсязі обвинувального акту, підтвердив викладені в ньому обставини та не оспорював кваліфікацію інкримінованих правопорушень, зобов'язався співпрацювати зі стороною обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник ОСОБА_5 , також просив затвердити угоду, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 , вважаючи, що вона не суперечить вимогам КПК України та укладена без порушень законодавства.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом з'ясовано, що ОСОБА_6 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, і наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Судом встановлено, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , майстра 7-го екіпажу 3-го взводу безпілотних авіаційних комплексів, 3-го батальйону НОМЕР_3 бригади «Ахилес», за попереднім місцем проходження військової служби характеризується позитивно, наявне постійне місце реєстрації та проживання, в спеціалізованих установах на обліку не перебуває. Вину у вчинених злочинах визнавав протягом всього розгляду справи, засуджує себе за вчинене діяння, добровільно відшкодував спричинену шкоду у повному обсязі.
Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку
Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає вчинення злочину особою повторно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 15.01.2026 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_5 , а також призначення винному узгодженої сторонами міри покарання.
При цьому суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання, з урахуванням пом'якшуючих обставин, та застосування вимог ст.ст.58,69 КК України є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Враховуючи встановлені обставини, особу винного, наявні обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого та таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину особою повторно, беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання: за ч.4 ст.190 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі; за ч. 4 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 (одного) року 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі; за ч. 4 ст. 409 КК України із застосуванням ст.69 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.58 КК України замість позбавлення волі у виді 2 років призначити службове обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення. Під час відбування цього покарання ОСОБА_6 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Цивільний позов по справі відсутній.
Речові докази по справі повинні бути вирішені в порядку ст.100 КПК України.
Арешт накладений на майно ухвалою слідчого судді від 20.05.2025, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 січня 2026 між Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025030000000866 від 23 грудня 2025 року, та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
-за ч.4 ст.190 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;
-за ч. 4 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 (одного) року 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі;
-за ч.4 ст.409 КК України із застосуванням ст.69 КК України, у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_6 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням із суми грошового забезпечення у розмірі 10 (десяти) відсотків в дохід держави строком на 2 (два) роки.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не застосовувався.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 20.05.2025 на тимчасово вилучене у ході обшуку майно скасувати.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази: майно, вилучене у ОСОБА_6 13.05.2025 під час обшуку за місцем фактичного проживання, та яке зберігається в матеріалах кримінального провадження, зокрема:
- договір від 07.05.2019 на 1 арк.; заява від 07.05.2019 на 1 арк.; індивідуальний договір від 26.06.2017 на 2 арк.; заява від 31.07.2017 на 2 арк.; заява від 27.06.2017 на 2 арк.; заява від 03.06.2019 на 2 арк.; відпускний квиток із зазначенням року 2025 з відтиском печатки на 9 арк.; виписки з карткових рахунків клієнта «Укрсіббанк» на 28 арк.; квитанція до платіжної інструкції №24 від 17.04.2025 на 1 арк.; довідка АТ «Укрсиббанк» від 18.04.2025 на 1 арк.; заява про закриття поточного рахунку від 17.04.2025 на 1 арк.; флеш носій без надпису; флеш носій з надписом «twister»; флеш носій з надписами: «SanDisk» 8 GB»; «SDCZ50-008G»; «Bi130424139N»; «TAD-SDCZ50 (B)»; SIM-карта з позначкою оператора ПрАТ «Водафон» та надписом «136040075680 5»; посвідчення до нагрудного знаку від 26.09.2024 №Р-188101530-24; банківська картка «ПриватБанк»; банківська картка «ПриватБанк»; банківська картка «ПриватБанк»; банківська картка «ПриватБанк»; банківська картка «ПриватБанк»; картка «Кредобанк»; картка «Кредобанк»; картка «Кредобанк»; банківська картка «Revolut»; рецепт від 10.01.2025 на 1 арк.; рецепт від 02.04.2025 на 1 арк.; довідка про реєстрацію проведення щеплення від 07.04.2025 на 3 арк.; довідка про реєстрацію проведення щеплення від 05.05.2025 на 1 арк.; консультація гастроентеролога від 11.12.2024 на 2 арк.; консультація гастроентеролога від 10.01.2025 на 1 арк.; консультація гастроентеролога від 02.04.2025 на 2 арк.; консультативний висновок сімейного лікаря від 29.01.2025 на 1 арк.; консультативний висновок сімейного лікаря від 05.04.2025 - повернути власнику ОСОБА_6
-конверт з надписом «11.03.25; $5000» в якому знаходяться грошові кошти (готівка) загальною сумою 5000 доларів США, серед яких дві купюри по 50 доларів США, решта номіналом по 100 доларів США; конверт з надписом «11.03.25; €4020; 17.03.25; €5000» в якому знаходяться грошові кошти (готівка) загальною сумою 5000 євро, серед котрих купюри номіналом: 2 по 20 євро; 1 10 євро; 13 по 50 євро та решта номіналом по 100 євро, передані на відповідальне зберігання в камеру схову відділення АТ КБ «Приват Банк» (м.Луцьк, пр.Молоді, 4Е) повернути власнику ОСОБА_6
-конверт «Укрпошта» з надписом «$9000 ОСОБА_9 » в якому знаходяться грошові кошти (готівка) долари США, номіналом по 100, загальна сума 6700 доларів США, та конверт без надписів, в якому знаходяться грошові кошти загальною сумою 2300 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, - вважати повернутими власнику ОСОБА_6
-паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім,я ОСОБА_6 № НОМЕР_7 та паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_6 № НОМЕР_8 - вважати повернутими власнику ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_10