Справа № 686/35830/25
Провадження № 3/686/200/26
22 січня 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , прибиральниці ТОВ «Торговий дім на Проскурівській»,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 органом, який ініціював процедуру притягнення її до адміністративної відповідальності ставиться їй у вину те, що ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 01.12.2025 о 15 год. 30 хв. за місцем проживання в АДРЕСА_1 було створено неналежні умови для проживання дитини, а саме: відсутнє місце для сну, в кімнатах брудно, всюди розкидані речі, на кухні брудний посуд. Також ОСОБА_1 періодично залишає дитину, вживає алкогольні напої, не з'являється вдома декілька днів, що могло призвести до загрози життя та здоров'я дитини.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила. Зазначила, що відповідно до можливостей забезпечує дитину усім необхідним та створює належні умови для його життя, навчання та виховання. Сина ОСОБА_3 виховує самотужки, з колишнім чоловіком розлучилася, звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів. Указане місце проживання належить її прийомним батькам та через конфлікт із матір'ю остання викликала представників соціальної служби, після обстеження побутових умов був безпідставно складений протокол про адміністративне правопорушення.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх або неповнолітніх дітей.
Вказана норма КУпАП є бланкетною та лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП, встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії, що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб'єктом даного правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Обов'язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, а відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Отже, ухилення від виконання батьківських обов'язків є не будь-яке діяння, а саме невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого, ч.1 ст.184 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 неналежності виконання нею батьківських обов'язків немає.
Відповідно до наданої особою, яка притягується до адміністративної відповідальності довідки від 06.01.2026 №01-42/4 Комунального закладу середньої освіти «Гімназія №20 імені Сергія Єфремова Хмельницької міської ради» за підписом директора ОСОБА_4 , ОСОБА_2 07.07.2017 навчається у 2-Б класі цього навчального закладу та його мати ОСОБА_1 за час навчання дитини приходить в освітній заклад, спілкується із класним керівником з приводу навчання сина, постійно цікавиться життям дитини в школі , відвідує батьківські збори.
За наданими відомостями, ОСОБА_1 є заступником голови батьківського комітету 2-Б класу, є відповідальною та проявляє ініціативу. Син ОСОБА_5 завжди охайний, життєрадісний та добре навчається.
Згідно із характеристикою ТОВ «Торговий дім на Проскурівській», ОСОБА_1 за час роботи у товаристві зарекомендувала себе як відповідальний та дисциплінований працівник , не має стягнень, може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення, підтримує працівників у складний період, дотримується корпоративних правил і норм.
Посилання у протоколі на те, що у дитини відсутнє місце для сну, в кімнатах брудно, всюди розкидані речі, на кухні брудний посуд у житлі, яке не є власністю ОСОБА_1 та побут у якому створює у тому числі її мати, а ОСОБА_1 займає окрему кімнату, не є підставою для притягнення її до відповідальності за неналежне виховання дитини.
Відомості про те, що ОСОБА_1 періодично залишає дитину, вживає алкогольні напої, не з'являється вдома декілька днів, що могло призвести до загрози життя та здоров'я дитини не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Водночас суд зауважує, що складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положеньст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Саме по собі зазначення адміністративного правопорушення в протоколі не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП не доведена, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Олександр ДЗЮБАК