Справа № 606/1425/25
іменем України
21 січня 2026 року м. Теребовля
Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024240030003673 від 16 грудня 2024, стосовно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золотники, Теребовлянського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, стрільця-номера обслуги 10 аеромобільної роти 3 аеремобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , із середньою освітою, який зареєстрований в АДРЕСА_1 та проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Слідча СВ ВП № 3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тернопільської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , у межах кримінального провадження №62024240030003673 від 16 грудня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, звернулась до слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також існують ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів, наведених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою, вважала, що її підзахисний не скоював кримінального правопорушення. 15.08.2024 ОСОБА_4 з дозволу командира два дні перебував у місті, після чого повернувся до частини. Його товариші повідомили, що керівництво сказало не впускати його в частину, винесли йому особисті речі за межі частини. Він телефонував до командира, останній сказав, що його в частину не впустять. Того ж дня перебував в лікарні, а на наступний ОСОБА_4 повернувся додому. В подальшому добровільно звернувся у військову частину, продовжив проходити військову службу в іншій частині. За таких обставин в його діях не має складу кримінальноо правопорушенння. Захисник просила взяти до уваги, що ОСОБА_4 пройшов ВЛК, є обмежено придатним. У зв'язку з викладеним захисник просила суд відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_4 пояснив в судовому засіданні, що після того як 17.08.2024 його не впустили в частину, день перебував в медичному закладі у зв'язку з погіршенням здоров'я, після чого повернувся додому. Не звертався в ІНФОРМАЦІЯ_2 чи інший центр комплектування та соціальної підтримки. Через деякий час був затриманий в смт. Дружба Тернопільського району працівниками ВСП, його відправили в Рівненську область, де він перебував деякий час. Через деякий час йому пропонували продовжувати службу або в штурмових, або в танкових військах, однак за станом здоров'я він не міг проходити службу у вказаних підрозділах, а тому покинув військову частину. Після того перебував по місцю свого проживання в с. Нова Брикуля. Просив відмовити в задоволенні клопотання про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки постійно перебував по місцю свого проживання, не має наміру ухилятися від слідства чи покидати своє місце проживання.
Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У провадженні слідчого відділення відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240030003673 від 16 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Як слідує з клопотання та долучених матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що 02 березня 2022 року відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації.
01 грудня 2023 року солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 та призначено на посаду стрільця-номер обслуги 2 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 10 аеромобільної роти 3 аеромобільного батальйону вище зазначеної військової частини.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 26, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість солдат ОСОБА_4 діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
15 серпня 2024 року о 12 годині 00 хвилин під час перевірки особового складу заступником начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_1 , з дислокацією в населеному пункті АДРЕСА_4 було виявлено відсутність солдата ОСОБА_4 . У період з 12 години 00 хвилин 15 серпня 2024 року по 17 годину 00 хвилин 27 серпня 2025 року військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 та свої службові обов'язки не виконував, проводячи час на власний розсуд, о 17 годині 00 хвилин 27 серпня 2025 року добровільно прибув до слідчого відділення відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
Таким чином, солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 (крім строкової служби), всупереч вимог ст. ст. 11, 16, 26, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, близько 12 години 00 хвилин 15 серпня 2025 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , з дислокацією в населеному пункті АДРЕСА_4 та не з'являючись у військову частину, о 17 годині 00 хвилин 27 серпня 2025 року прибув до слідчого відділення відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, чим вчинив самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України - військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 194-VIII від 12.02.2015).
20 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати солдата ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення є: повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2024 про вчинення кримінального правопорушення за вих.№ 1634/ВП/1398, матеріали службового розслідування, проведеного для уточнення причин та умов, які сприяли самовільному залишенню військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 , показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , витягами з наказів від 22.11.2024 № 323, 01.12.2024 № 332.
Щодо тверджень захисника про те, що підозра є необґрунтованою. На даній стадії досудового розслідування, слідчим долучено докази на підтвердження обґрунтованості підозри, стороною захисту не додано доказів, які б підтверджували, що підозрюваний об'єктивно не міг повернутися у військову частину, через те, що його не впускали, перешкоджали перебувати в розташуванні військової частини. Крім того, у своїх поясненнях і сам підозрюваний не заперечував, що перебував вдома, нікуди не звертався з приводу перешкоджання йому у здійсненні військової служби.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику а ризикам, зазначеним у поданні.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.
Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК.
Зазначені ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним вказаних дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 статті 177 КПК України, у кримінальному провадженні №62024240030003673 щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у клопотанні та прокурор в судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Існування ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, може переховуватись від органів досудового розслідування. ОСОБА_4 є військовослужбовцем Збройних сил України, по службі характеризується незадовільно.
Існування ризику незаконного впливати на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, під час досудового розслідування матиме можливість використовуючи свій авторитет та здобутий бойовий досвід, щоб впливати на свідків у кримінальному провадженні, у тому числі на ще не встановлених на цій стадії досудового розслідування свідків з числа співслужбовців. Зокрема, підозрюваний, з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. У тому числі, на знайомих йому військовослужбовців. Крім того, в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що мав стосунки особистого характеру із свідком ОСОБА_11 . Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Слідчий суддя звертає увагу, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування ризику, визначеного п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином. У матеріалах клопотання відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про намагання підозрюваного створювати перешкоди досудовому розслідуванню чи судовому розгляду, у зв'язку з чим відповідні доводи слідчого суд визнає необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із пункту 4 частини другої цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається із вимог ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме, наявні дані про особу ОСОБА_4 : його вік, міцність соціальних зв'язків, солдат, а також тяжкість кримінального правопорушення, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним позбавлення волі на строк до 10 років.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що сторона обвинувачення в повному обсязі довела суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Таким чином, кримінально - процесуальний Закон питання призначення застави підозрюваному у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України відносить на розсуд суду.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків.
Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Також слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов'язки, що визначені ч. 5 ст.194 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_12 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв 20 березня 2026 року.
Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі № 606/1425/25, відповідно до ухвали слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21.01.2026.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цього запобіжного заходу.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год 59 хв 20 березня 2026 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22 січня 2026 року.
Слідчий суддя : ОСОБА_1