Справа № 598/46/26
провадження № 1-кс/598/15/2026
іменем України
"19" січня 2026 р. м.Збараж.
Слідчий суддя Збаразького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Збаразького відділу Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Збаразького відділу Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР № 12025211090000119 від 10 липня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Плесківці, Зборівського району, Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не депутата, не адвоката, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,
за ч.2 ст.307 КК України,
Згідно клопотання,в провадженні СВ відділення поліції №4 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211090000119 від 10 липня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , вчинив кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів за наступних обставин.
Так, при невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, але не пізніше 03.09.2025р., у ОСОБА_4 , який керуючись корисливим мотивом, виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів в групі із своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою, в групі із своєю співмешканкою ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, всупереч вимог ст.ст.7,12,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995р., ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995р. та Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, у тому числі конопель для медичних цілей, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 року №589, при невстановлених слідством обставинах, місці та часі, але не пізніше 03.09.2025 року, незаконно придбав речовину рослинного походження зеленого кольору - канабіс, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, та почав зберігати їх у домогосподарстві за місцем проживання по АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту в групі із ОСОБА_6 .
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 03.09.2025 року приблизно о 13:59 год., ОСОБА_4 діючи в групі із ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу належного їм домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_1 , маючи в наявності незаконно придбану речовину рослинного походження зеленого кольору, що є канабісом та відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) - 2,883 грама, з метою збагачення, під час заздалегідь обумовленої зустрічі передав її особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_7 , та таким чином збув вище вказаний наркотичний засіб, за що отримав від нього грошові кошти в сумі 500 (п'ятсот) гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, але не пізніше 17.09.2025 року, у ОСОБА_4 , який керуючись корисливим мотивом, повторно виник злочинний умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів в групі із своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою, в групі із своєю співмешканкою ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, всупереч вимог ст.ст.7,12,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, ст.1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року та Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, у тому числі конопель для медичних цілей, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 року №589, при невстановлених слідством обставинах, місці та часі, але не пізніше 17.09.2025 року, повторно незаконно придбав речовину рослинного походження зеленого кольору - канабіс, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено та почав зберігати у домогосподарстві за місцем проживання по АДРЕСА_1 , з метою подальшого збуту в групі із ОСОБА_6 .
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 17.09.2025 року приблизно о 12:24 год., ОСОБА_6 діючи в групі із ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання в домогосподарстві, що за адресою: АДРЕСА_1 , маючи в наявності незаконно придбану речовину рослинного походження зеленого кольору, що є «канабісом», та відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) - 3,31529 грама, з метою збагачення, під час заздалегідь обумовленої зустрічі, передала її особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_7 , таким чином збула вище вказаний наркотичний засіб, за що отримала від нього грошові кошти в сумі 500 (п'ятсот) гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб.
30 жовтня 2025 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та на підставі п.3 ч.1 ст.276, та ч.1 ст.278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
30 грудня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 30.10.2025 року та повідомлено про те, що він підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду від 31.10.2025 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29 грудня 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом за результатами зняття інформації з електронної комунікаційної мережі від 11 липня 2025 року, постановою про проведення контролю за вчиненням злочину від 03 вересня 2025 року, протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 03 вересня 2025 року, протоколом вилучення від 03 вересня 2025 року, висновком експерта від 10 вересня 2025 року № СЕ-19/120-25/11096-НЗПРАП за результатами експертизи матеріалів речовин та виробів, протоколом додаткового допиту свідка (зі зміненими анкетними даними) ОСОБА_7 від 03 вересня 2025 року, протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 26 вересня 2025 року, протоколом про результати проведення НСРД - спостереження за особою від 21 жовтня 2025 року, протоколом про результати проведення НСРД - аудіо, -відео контроль особи, проведеним обшуком за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , під час якого вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, котра згідно проведеної експертизи матеріалів речовин та виробів є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 07 листопада 2025 року, показаннями свідка ОСОБА_8 , а також іншими матеріалами в їх сукупності.
Постановою виконувача обов'язків керівника Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_9 від 22.12.2025 року продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12025211090000119 до трьох місяців, тобто до 30.01.2026 року.
Ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду від 23.12.2025 року продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30.01.2026 року.
14 січня 2026 року досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершене, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України.
На даний час сторонами кримінального провадження здійснюється ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
В процесі розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 , вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.307 КК України, що за ступенем тяжкості злочинів є тяжкими, та караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Наявність обґрунтованої підозри та ризиків, котрі стали підставою для обрання ОСОБА_4 вищевказаного запобіжного заходу продовжують мати місце.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, що свідчить про протиправну діяльність останнього та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що він народився в селі Плесківці, Зборівського району, Тернопільської області, проживав по АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України не судимий, безробітний, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зав'язків в останнього.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за котрі передбачено позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, ніде не працює, є особою без постійного джерела доходів, а тому в разі відсутності продовження обраного запобіжного заходу та покладених відповідних обов'язків, він буде мати змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжувати вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також, у разі відсутності продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу та покладених відповідних обов'язків він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, в тому числі залякувати їх, схиляючи до дачі неправдивих показань, намагатиметься встановити справжні дані особи зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_7 , та місце його знаходження, щоб незаконно впливати на нього.
При вирішенні клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно врахувати, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги наявність підстав для розумної підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень у сукупності з даними, що характеризують його особу, а саме: слабкі соціальні зв'язки за місцем постійного проживання; відсутність роботи (постійного джерела доходу); схильність до вживання наркотичних засобів та обставин, за котрих були вчинені кримінальні правопорушення, в яких підозрюється ОСОБА_4 , з огляду на ступінь тяжкості правопорушень та виду і розміру покарання, що може загрожувати в разі визнання його винуватим, є підстави для висновку, що наведені обставини збільшують ризик втечі та впливу на свідків, інших підозрюваних настільки, що його неможливо відвернути, не продовживши щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження існує необхідність та наявні усі правові підстави продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інший більш м'який запобіжний захід належної поведінки останнього забезпечити не зможе.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 на час досудового розслідування на строк 60 діб, з метою виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих, що буде перешкоджати кримінальному провадженню. Підставою для продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним умисного тяжкого кримінального правопорушення, а також те, що він ніде не працює, відсутність міцних соціальних зв'язків, схильність до протиправних дій, що підтверджує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що давали б підстави для застосування стосовно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та просив застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, пославшись при цьому, як на підставу застосування до нього такого запобіжного заходу, на поганий стан здоров'я.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та підтримав позицію свого підзахисного щодо застосування до останнього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При цьому слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Дослідивши докази по даному клопотанню, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання прокурора про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає до задоволення.
При цьому враховую те, що ОСОБА_4 об'єктивно підозрюється у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушеннях, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років, наявність вагомих доказів підозри в його вчиненні, що він ніде не працює, відсутність міцних соціальних зв'язків, схильність до протиправних дій, характеризується як особа, яка схильна до вчинення кримінальних правопорушень, відповідно до ст.89 КК України не судимий, на шлях виправлення не став, та знову підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, а тому приходжу до висновку про існування ризиків його неявки до органів досудового слідства, можливості впливати на свідків і інших підозрюваних, продовження ним злочинної діяльності та переховування від органів слідства та суду, що буде перешкоджати кримінальному провадженню, а обрання більш м'якого запобіжного заходу не дасть змоги запобігти цим ризикам.
Крім того, в судовому засіданні не встановлено будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд відповідно до вимог статей 177, 178, 183 КПК України зобов'язаний повторно оцінити наявність ризиків, а також можливість застосування альтернативного запобіжного заходу. З урахуванням характеру інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, тяжкості можливого покарання, даних про особу підозрюваного та встановлених ризиків, суд доходить висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу без ізоляції від суспільства не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас суд враховує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, не належить до категорії злочинів, щодо яких законом заборонено застосування застави, а тому вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, що у сукупності може забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу.
Враховуючи положення ст.183 КПК України, вважаю за доцільне визначити ОСОБА_4 , відповідно до ст.182 КПК України, заставу в розмірі 121120 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Плесківці, Зборівського району, Тернопільської області, мешканцю АДРЕСА_1 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 19 березня 2026 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень, для внесення на депозитний рахунок ДСА України: банк ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача UA738201720355269001500003454, код отримувача 26198838, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу «Застава від кого, згідно ухвали слідчого судді Збаразького районного суду від 19 січня 2026 р. по кримінальному провадженні №12025211090000119».
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10