22.01.2026 р. Справа № 914/177/26
Суддя Господарського суду Львівської області Долінська О.З.,
розглянувши матеріали позовної заяви: Фермерського господарства «Рисовський», с. Зубра Пустомитівського району Львівської області
до відповідача: Солонківської сільської ради, с. Солонка Львівського району Львівської області
про: визнання недійсною, незаконною повторну приватизацію
На адресу Господарського суду Львівської області в систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Фермерського господарства «Рисовський» до відповідача: Солонківської сільської ради про визнання недійсною, незаконною повторну приватизацію Розпорядженням райдержадміністрації № 304 від 2005 в межах земельної ділянки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026, справу № 914/177/26 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, судом встановлено наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Позивачем не долучено до позовних матеріалів доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви до суду у встановлених порядку і розмірі.
Долучена до позовних матеріалів платіжна інструкція № 0.0.4320428281.1 від 18.04.2025 на суму 4 844,80 грн., в якій отримувачем коштів зазначено - ГУК у м. Києві/Печерський р-н/22030102 не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В силу приписів п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» із позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становитиме 3 328,00 грн.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У резолютивній частині позовної заяви позивач просить суд визнати недійсною, незаконною повторну приватизацію Розпорядженням райдержадміністрацією №304 від 2005 в межах земельної ділянки ДА 060378 Б та в межах присудженої земельної ділянки наказом Господарського суду №5/79 від 13.10.1994.
З огляду на положення Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач звернувся до суду з позовом в електронній формі через систему "Електронний суд", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду Львівської області вказаної позовної заяви має визначатись з урахуванням наведених приписів та становить 2 662,40 грн. і належні докази такої сплати (оригінал платіжного доручення/квитанції про сплату судового збору) позивач повинен долучити суду.
Відтак, позивач не дотримався зазначених вище вимог Закону і до позовної заяви не додав доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З позовної заяви суду вбачається, що позивачем не зазначено повну назву відповідача, адже згідно поданої позовної заяви позивач звертається до Солонківської сільської ради, у той час як у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи 04369699 зареєстрована Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області. Враховуючи наведене, позивачу необхідно вірно зазначити найменування юридичної особи відповідача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Звертаючись до суду з позовом позивач зобов'язаний визначити предмет та підставу позову.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Суд наголошує на тому, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Згідно з пунктами 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Враховуючи вище викладене, зі змісту поданої позовної заяви не вбачається, що позивач належним чином обґрунтував заявлену позовну вимогу щодо визнання недійсною, незаконною повторну приватизацію Розпорядженням райдержадміністрацією №304 від 2005 в межах земельної ділянки ДА 060378 Б та в межах присудженої земельної ділянки наказом Господарського суду №5/79 від 13.10.1994.
А відтак, позивачу при зверненні до Господарського суду Львівської області з даним позовом, необхідно визначити предмет позову із врахуванням приписів ст. 20 ГПК України.
Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд звертає увагу, що подана позовна заява не відповідає вимогам пункту 8 частини 3 статті 162 та частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
У тексті позовної заяви позивачем наведено один перелік доданих документів, зокрема: Ухвала райРади від 11.05.1992р. 2. Додат- кова ухвала від 11.05.1992р 3. Довідка райРади №308. 4.Наказ суду №5/79 від 13.10.1993р. 5.Кадастрова карта. 6.Проект відводу. 7. ДА 060378 Б. 8.Проект відводу 17 га.
Водночас фактично до позовної заяви долучено додатки, які не відповідають зазначеному переліку. Зокрема, позивачем долучено додатки у виді окремих електронних файлів із технічними назвами, сформованими як набори цифр (наприклад, 1768744207313.jpg), без зазначення назви документа, його змісту, дати складання та органу, який його видав. Такий спосіб подання матеріалів унеможливлює ідентифікацію кожного документа як належного доказу.
Окрім того, подані позивачем матеріали не впорядковані належним чином: окремі сторінки документів подані без дотримання послідовності та без їх об'єднання у цілісні документи, у зв'язку з чим неможливо встановити, які саме сторінки належать до одного й того ж документа. Крім того, частина документів подана в неповному вигляді (фрагментами), без початку або завершення документа, без реквізитів, що унеможливлює встановлення їх змісту та правової природи. Більше того, окремі додатки подані в нечитабельному вигляді.
Суд також зазначає, що частина документів, зазначених позивачем у переліку додатків, фактично не долучена до позовної заяви.
Отже, позивач зобов'язаний привести позовну заяву та додані до неї матеріали у відповідність до вимог пункту 8 частини 3 статті 162 та частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, зокрема надати впорядкований перелік додатків до позовної заяви та докази, на які посилається позивач як на обґрунтування своїх позовних вимог, у належному, читабельному вигляді, в повному обсязі та з можливістю ідентифікації кожного документа, а також долучити відсутні або належним чином оформлені документи.
До того ж, суд відзначає, що згідно п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вказаної вимоги, позивачем не зазначено у позовній заяві про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Згідно з п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Подана позовна заява за вх. № 182 від 19.01.2026 не містить відомостей про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин 1-4, 8 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Беручи до уваги наведене, позовну заяву Фермерського господарства «Рисовський» до відповідача: Солонківської сільської ради про визнання недійсною, незаконною повторну приватизацію Розпорядженням райдержадміністрації № 304 від 2005 в межах земельної ділянки необхідно залишити без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
1. Позовну заяву Фермерського господарства «Рисовський» до відповідача: Солонківської сільської ради про визнання недійсною, незаконною повторну приватизацію Розпорядженням райдержадміністрації № 304 від 2005 в межах земельної ділянки - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Звернути увагу на приписи п.1 ч.1 ст.164, ч.1 ст.172 ГПК України, ч.9 ст.80 ГПК України щодо надсилання іншим учасникам справи копій документів і доказів, що подаються до суду, та надання суду підтвердження такого надсилання (окрім випадків, зазначених в ч.9 ст.80 ГПК України).
4. Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Долінська О.З.