просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
15 січня 2026 року м.Харків Справа № 913/195/25
Провадження №19/913/195/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс-Трейдінг" (вул. Решетилівська, буд. 26/1, м. Полтава, Полтавська область, 36007)
до держави Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991)
про стягнення 75 309 944 грн 03 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.
Секретар судового засідання - Педаш В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Текс-Трейдінг" (далі - ТОВ "Текс-Трейдінг") 21.07.2025 (дата оформлення поштового відправлення) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до держави - Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення грошових коштів у сумі 1 802 733 доларів США 08 центів, з яких: 1 302 773 доларів США 08 центів - майнової шкоди та 500 000 доларів США - немайнової (моральної шкоди).
Також позивач просить стягнути витрати на правову допомогу, залучення спеціаліста та перекладача, розмір яких складає 115 000 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України адресою місцезнаходження та основним місцем здійснення діяльності товариства була: вул. Менделєєва, буд. 47/Б, м. Рубіжне, Луганської області. За вказаною адресою знаходились складські приміщення з основними засобами та товарно-матеріальними цінностями, офісні приміщення з документами бухгалтерського, податкового, митного, кадрового обліку.
В зв'язку із воєнними діями на території м. Рубіжне, з 25.02.2022 ТОВ "Текс-Трейдінг" на підставі наказу від 25.02.2022 №1-ВС вимушено було припинити роботу за вказаною адресою.
В період з 25.02.2022 по 13.05.2022 внаслідок обстрілу військовими Російської Федерації, було зруйновано офісні та складські приміщення ТОВ "Текс-Трейдінг", знищені, втрачені основні засоби, товарно-матеріальні цінності та документи ведення господарської діяльності (бухгалтерські документи, документи податкового та митного обліку, організаційно-розпорядчі документи, кадрові документи працівників, інші документи).
Станом на 13.05.2022 згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ "Текс-Трейдінг" на складах підприємства в місті Рубіжне зберігалось основних засобів та товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 35 221 313 грн 63 коп.
Разом з тим, 24.02.2022 почалася військова агресія Російської Федерації, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, з 24.02.2022 на території України проводяться воєнні дії, пов'язані з агресією Російської Федерації.
Станом на 30.06.2022 всі оцінювані об'єкти списані підприємством згідно актів списання.
За даним фактом слідчим управління Головного управління Національної поліції в Луганській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №1202213000000432 внесено відомості за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України.
З огляду на викладене, майнова шкода, завдана протиправними діяти Російської Федерації, складає 1 302 773 доларів США 08 центів. Крім того, підприємство вимушено змінило місце здійснення господарської діяльності у зв'язку з чим йому завдано немайнової шкоди у розмірі 500 000 доларів США.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.11.2025 позов ТОВ "Текс-Трейдінг" до держави Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача майнову шкоду в розмірі 1 302 773 доларів США 08 центів (еквівалент 54 392 596 грн 63 коп.), витрати з виконання оціночних робіт у розмірі 43 358 грн 97 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 765 863 грн 94 коп.
Пунктом 9 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 30 000 грн 00 коп. Також очікується понесення витрат на послуги перекладача орієнтовно в сумі 25 000 грн 00 коп.
У судовому засіданні 03.11.2025 представник позивача - адвокат Павлюк І.О. заявив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та послуги перекладача будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, питання щодо витрат ТОВ "Текс-Трейдінг" на професійну правничу допомогу та на послуги перекладача в указаному рішенні судом не розв'язувалось.
11.11.2025 через систему "Електронний суд" від ТОВ "Текс-Трейдінг" надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, у якому заявник просив поновити строк на подання клопотання та ухвалити додаткове судове рішення у справі №913/195/25 щодо розподілу судових витрат і стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн 00 коп., понесені витрати на оплату послуг перекладача в сумі 25 000 грн 00 коп. та надав відповідні докази їх понесення: копії платіжних інструкцій від 15.05.2025 №470, від 04.06.2025 №480, від 26.06.2025 №493, від 08.07.2025 №505, від 21.07.2025 №514, копію акту приймання-передачі послуг від 01.07.2025 №44-25, копію договору надання послуг від 03.06.2025 №04/06/25.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.11.2025 клопотання передано на розгляд судді Косенко Т.В.
Ухвалою від 13.11.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс-Трейдінг" від 11.11.2025 в частині поновлення строку на його подання відмовлено. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс-Трейдінг" від 11.11.2025 року в частині ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс-Трейдінг" задоволено; ухвалу Господарського суду Луганської області від 13.11.2025 у справі №913/195/25 скасовано; справу №913/195/25 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.01.2026 поновлено строк на подання клопотання від 11.11.2025 про ухвалення додаткового рішення; призначено судове засідання для вирішення питання щодо розподілу витрат ТОВ "Текс-Трейдінг" на професійну правничу допомогу адвоката та витрат на оплату послуг перекладача на 15.01.2026.
У судове засідання 15.01.2026 представники сторін не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.
Задля належного повідомлення відповідача про розгляд даної заяви судом було розміщено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.
Крім того, ухвала суду від 08.01.2026 про призначення судового засідання для вирішення питання щодо розподілу витрат ТОВ "Текс-Трейдінг" на професійну правничу допомогу адвоката та витрат на оплату послуг перекладач офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходиться у вільному доступі, а також електронний примірник ухвали суду направлений на офіційні адреси електронної пошти Міністерства юстиції Російської Федерації: pr@minjust.gov.ru, info@minjust.gov.ru, pst@minjust.ru.
Також суд зобов'язував позивача направити перекладену на російську мову ухвалу суду від 08.01.2026 засобами поштового зв'язку на офіційну поштову адресу Посольства Російської Федерації в Республіці Польща.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про належне повідомлення останнього про розгляд даної заяви.
13.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про виконання вимог ухвали суду з додатками від 13.01.2026, яке судом долучено до матеріалів справи.
14.01.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання, яке зареєстроване відділом документального забезпечення роботи суду 15.01.2025, про розгляд справи без участі представника.
Суд уважає можливим задовольнити вказане клопотання.
Розв'язуючи питання щодо витрат ТОВ "Текс-Трейдінг" на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з наступного.
Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як уже вказувалось судом, у позовній заяві від 22.07.2025 позивач навів орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн 00 коп. та надав копію договору №692-ПІО про надання правової допомоги від 15.04.2025, копію додаткової угоди від 15.04.2025 №1 до договору №692-ПІО про надання правової допомоги від 15.04.2025, копію рахунку-фактури від 25.04.2025 №25042025, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 15.05.2025 №470.
Також, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивачем подано суду 11.11.2025 через систему "Електронний суд" клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якому позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн 00 коп., понесені витрати на оплату послуг перекладача в сумі 25 000 грн 00 коп., до якого зокрема долучено копії платіжних інструкцій від 15.05.2025 №470, від 26.06.2025 №493, від 21.07.2025 №514.
Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд наголошує, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 цього Кодексу).
Суд бере до уваги, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 30.09.2020 у справі №379/1418/18, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 цього Кодексу).
Як свідчать матеріали справи, з метою надання правової допомоги, пов'язаної із захистом своїх прав та інтересів, 15.04.2025 між ТОВ "Текс-Трейдінг" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Ігоря Павлюка" (далі - адвокатське бюро) укладено договір №692- ПІО про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає до виконання доручення, яке полягає у:
- наданні правової допомоги у формі проведення претензійно-позовної роботи по питанню сплати/стягнення збитків завданих російською федерацією в результаті знищення, пошкодження, втрати майна належного ТОВ "Текс-Трейдінг" в загальній сумі 1 302 773, 08 доларів США та представництво інтересів в судах всіх інстанцій по відповідній справі;
- надавати інші види правової допомоги передбаченої в тому числі, але не виключно Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п.1.1 договору про надання правової допомог).
Відповідно до п.1.3 договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги або з фактичного виконання адвокатським бюро доручення.
Розмір гонорару, порядок його сплати та інші умови погоджуються сторонами шляхом підписання додаткової угоди до даного договору (п.4.1 договору про надання правової допомог).
Згідно п.4.3 договору про надання правової допомоги вартість наданих юридичних послуг визначається згідно п.4.1 договору та сплачується на підставі виставленого клієнту відповідного органу.
Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку від адвокатського бюро (п.4.3 договору про надання правової допомог).
У п.1 додаткової угоди від 15.04.2025 №1 до договору про надання правової допомоги від 15.04.2025 №692-ПІО сторони погодили, що розмір гонорару Адвокатського бюро за надання правової у відповідності до пункту 1.1 договору становить: 30 000 грн 00 коп.
Відповідно пп.2.1, 2.2 п.2 додаткової угоди від 15.04.2025 №1 до договору про надання правової допомоги від 15.04.2025 №692-ПІО сторони погодили наступний порядок оплати гонорару: 15 000 грн 00 коп. у формі попередньої оплати, протягом трьох банківських днів з моменту отримання клієнтом відповідного рахунку на оплату; 15 000 у формі після сплати, після набрання кінцевим рішенням суду законної сили, протягом трьох банківських днів з моменту отримання клієнтом відповідного рахунку на оплату.
Адвокатським бюро виставлено ТОВ "Текс-Трейдінг" рахунок-фактуру від 25.04.2025 №25042025 на суму 15 000 грн 00 коп.
На виконання умов п.2 додаткової угоди від 15.04.2025 №1 до договору про надання правової допомоги від 15.04.2025 №692-ПІО клієнтом перераховано адвокатському бюро гонорар у сумі 15 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 15.05.2025 №470 на суму 5 000 грн 00 коп., платіжними інструкціями від 26.06.2025 №493 на суму 5 000 грн 00 коп., від 21.07.2025 №514 на суму 5 000 грн 00 коп.
За змістом ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 зазначеного Закону).
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Суд зазначає, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 15.04.2025 №692-ПІО, додаткової угоди від 15.04.2025 №1 до договору про надання правової допомоги від 15.04.2025 №692-ПІО та виставленого рахунку від 25.04.2025 №25042025 на суму 15 000 грн 00 коп. у ТОВ "Текс-Трейдінг" виник обов'язок сплатити Адвокатському бюро витрати на надану професійну правничу допомогу адвоката в сумі 30 000 грн 00 коп.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування сплачених судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд бере до уваги, що предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 75 309 944 грн 03 коп.
За змістом абз.2 ч.3 ст.12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою від 28.07.2025 визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Урахувавши предмет і підстави заявленого позову, характер спірних правовідносин учасників справи, ретроспективно оцінивши перебіг судового процесу, суд приходить до висновку, що дана справа належить до складних, у тому сенсі, що її вирішення потребувало значних зусиль і затрат процесуальних ресурсів як з боку суду, так із боку ТОВ "Текс-Трейдінг", як позивача.
На переконання суду, розмір витрат ТОВ "Текс-Трейдінг" на оплату вартості послуг адвоката за надану професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн 00 коп. є пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни заявленого позову в розмірі 75 309 944 грн 03 коп. та відповідає критерію розумності.
Підсумовуючи вищенаведене, за оцінкою суду визначений сторонами у договорі про надання правової допомоги розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у справі №913/195/25 у сумі 30 000 грн 00 коп., з огляду на вжиті ним заходи для захисту прав та інтересів позивача (зокрема з підготовки та подання до суду позовної заяви, подання письмових пояснень, участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції) відповідає складності даної справи та виконаній адвокатом роботі; часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенню справи для позивача.
Ураховуючи викладене, суд не знаходить підстав для зменшення розміру понесених позивачем у справі витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з держави Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь ТОВ "Текс-Трейдінг" підлягають стягненню понесені позивачем витрати на надання професійної правничої допомоги адвоката в сумі 21 669 грн 00 коп., що визначено судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.129 ГПК України.
Щодо витрат позивача на перекладача у сумі 25 000 грн 00 коп., суд зазначає наступне.
Згідно з п.2 та 4 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.127 ГПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків.
Згідно з ч.ч.5-7 статті 127 ГПК розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, на підтвердження понесених витрат, позивачем надано суду:
- копію договору надання послуг від 03.06.2025 №04/06/25;
- копію акту приймання-передачі послуг від 01.07.2025 №44-25.
- копії платіжних інструкцій кредитового переказу коштів від 04.06.2025 №480 від 08.07.2025 на суму 5 000 грн 00 коп., №505 на суму 20 000 грн 00 коп.
03.06.2025 між ТОВ "Текс-Трейдінг" (далі замовник) та Фізичною особою-підприємцем Ільченко Анною Петрівною (далі виконавець) укладений договір про надання послуг №04/06/25, у п.1.1 якого зазначено, що замовник доручає, а виконавець надає послуги перекладу з іноземних мов (переклад з української мови на російську мову) в повному обсязі, згідно акту надання послуг.
Обсяг послуг та вартість перекладу вказуються в рахунках до даного договору (п.1.2 договору).
Відповідно до п.4.1 договору вартість послуг за договором складає загальну суму 25 000 грн 00 коп. (без ПДВ), визначається за актом надання послуг виконавця і вказується в рахунках до даного договору.
Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця: 20% від суми замовлення до початку виконання робіт; 80% від суми замовлення протягом 5 робочих днів з факту повного виконання робіт та підписання акту приймання-передачі послуг (п.4.1 договору).
Згідно з п.5.1 договору термін виконання замовлення становить 21 робочий день з дати отримання передплати у розмірі 20 % від суми замовлення.
В п.п.5.1, 5.2 договору сторони погодили, що термін виконання замовлення становить 21 робочий день з дати отримання передплати у розмірі 20% від суми замовлення.
Здача послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі послуг, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печаткою. Акт прийому-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками.
Акт прийому-передачі наданих послуг підписаний сторонами свідчить про належне виконання зобов'язань виконавцем за цим договором (п. 5.3 договору).
У акті приймання-передачі послуг від 03.06.2025 №04/06/25 зазначено, що згідно договору про надання послуг від 03.06.2025 №04/06/25 виконавцем були надані послуги з перекладу з української мови на російську мову, у кількості 1 документу, загальна вартість робіт (послуг) склала 25 000 грн 00 коп., замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Платіжною інструкцією від 15.05.2025 №470 на суму 5 000 грн 00 коп., платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 08.07.2025 №505 на суму 20 000 грн 00 коп. підтверджується оплата позивачем витрат на оплату послуг перекладача.
Оцінивши надані докази та фактичні правовідносини між позивачем та суб'єктом, що надає послуги з перекладу Фізичною особою-підприємцем Ільченко Анною Петрівною, суд дійшов висновку про доведеність факту понесення позивачем витрат на оплату послуг перекладача у заявленому розмірі.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню витрати на оплату послуг перекладача в сумі 18 057 грн 50 коп., що визначено судом пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.126, 129, 221, 232, 233, 236 - 238, 244 ГПК України, господарський суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс-Трейдінг" від 11.11.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №913/195/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з держави Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м. Москва, 119991, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс-Трейдінг", вул. Решетилівська, буд. 26/1, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 42906231, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 21 669 грн 00 коп., витрати на оплату послуг перекладача в сумі 18 057 грн 50 коп., про що видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
3. У решті клопотання відмовити.
4. Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Текс-Трейдінг" (вул. Решетилівська, буд. 26/1, м. Полтава, Полтавська область, 36007, ідентифікаційний код 42906231).
Відповідач: держава Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, буд. 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991).
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України
Повне додаткове рішення складено 22.01.2026.
Суддя Тетяна КОСЕНКО