Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,
тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
21 січня 2026 рокум. Кропивницький Справа № 912/1597/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М.К., розглянувши клопотання арбітражного керуючого Хомича Р.В. про стягнення частини винагороди арбітражного керуючого з кредитора, подану у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання Рудченко І.О., арбітражного керуючого Хомича Р.В., представника АТ «ПУМБ» адвоката Панченко О.О.,
Процесуальні дії та рішення, аргументи учасників
20.11.2025 арбітражний керуючий Хомич Р.В. подав до суду клопотання про стягнення винагороди за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією боргів у сумі 59307,74 грн (т. 4, а.с. 1-42).
Ухвалою від 20.11.2025 Суд прийняв клопотання та призначив його розгляд у судовому засіданні 10.12.2025 (т. 4, а.с. 43). При розгляді клопотання Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 21.01.2026.
У якості обґрунтування клопотання арбітражний керуючий Хомич Р.В. зазначив, що:
- ухвалою суду від 14.12.2022 був призначений керуючим реструктуризацією боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та виконував відповідні обов'язки до дня їх припинення, а саме 26.07.2023;
- обов'язки виконував без недоліків, добросовісно, а тому за період з 14.12.2022 по 26.07.2023 включно нарахував до сплати винагороду арбітражного керуючого у загальній сумі 98307,74 грн;
- частина суми винагороди за період з 14.12.2022 по 13.03.2023 у розмірі 39000 грн виплачена йому за рахунок ОСОБА_1 , а інша сума у розмірі 59307,74 за період з 14.03.2023 по 26.07.2023 підлягає стягненню на підставі статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства з кредитора у справі - Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»;
- під час виконання повноважень керуючого реструктуризацією він подавав звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди до Зборів кредиторів, які питання про утворення фонду не вирішили.
У свою чергу, АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заявою від 26.11.2025 (т. 4, а.с. 54-56) висловилося із запереченнями стосовно поданого клопотання, та вказало, що:
- арбітражний керуючий Хомич Р.В. не надавав Зборам кредиторів звіт про грошову винагороду за період з 14.03.2023 по 26.07.2023, а тому підстави для виплати відсутні;
- перші збори кредиторів Керуючий реструктуризацією повинен був скликати і провести протягом 14 календарних днів, як про то зазначив суд в ухвалі від 29.03.2023, тобто до 12.04.2023, проте він їх скликав лише 18.05.2023, а саме з пропуском строку більше ніж на 1 місяць;
- перевірку декларацій боржника Керуючий реструктуризацією завершив 17.03.2023, проте які дії він виконував після цієї дати не відобразив у поданому звіті;
- під час розгляду справи суд в ухвалі від 31.05.2023 окреслив неякісне виконання Керуючим реструктуризацією обов'язків з перевірки декларації боржника, у зв'язку з чим відклав розгляд клопотання про затвердження плану реструктуризації, а тому збільшення строку виконання повноважень сталося з вини арбітражного керуючого Хомича Р.В., у зв'язку з чим Банк не є особою, яка б відповідала за неналежні дії Керуючого реструктуризацією;
- у справах про неплатоспроможність оплата винагороди арбітражного керуючого повинна покладатися на боржника, а не на кредиторів, що слідує з положень статей 115 та 116 КУзПБ, оскільки Кодекс взагалі не містить правових норм, які б покладали витрати арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність на кредиторів;
- посилання арбітражного керуючого Хомича Р.В. на постанову Верховного Суду у справах № 903/160/22 та 902/626/20 є необґрунтованими, оскільки у них розглядалися вимоги про стягнення оплати при виконанні арбітражним керуючим обов'язків керуючого реалізацією у процедурі погашення боргів, а не керуючого реструктуризацією.
Щодо наявних договірних відносин з оплати послуг арбітражного керуючого
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, а за абзацом 6 тієї ж частини сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень, з-поміж інших, керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 12 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Водночас, пунктом 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду; у такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом; господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Відтак, наведений пункт 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ урегульовує можливість укладення між боржником та арбітражним керуючим угоди стосовно виконання ним повноважень у справі про неплатоспроможність, а також розміру та порядку виплати винагороди на умовах, визначених такою угодою. Суд також підкреслює, що вказані правові положення не обмежують та не визначають періоду, за який боржник може узгодити з арбітражним керуючим зобов'язання стосовно оплати його послуг, тобто лише трьохмісячним періодом, а тому він може бути як меншим ніж три місяці, так і більшим.
У цьому контексті Суд установив, що ухвалою від 01.12.2022 прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (т. 2, а.с. 16). При прийнятті заяви до розгляду Суд урахував наявність угоди між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Хомичем Р.В. про врегулювання правовідносин з оплати винагороди за виконання обов'язків керуючого реструктуризацією.
Зокрема, за змістом договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладеного 24.10.2022 між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Хомичем Р.В. (т. 1, а.с. 86):
- арбітражний керуючий Хомич Р.В. зобов'язався надати послуги і виконати повноваження керуючого реструктуризацією, визначені КУзПБ, а ОСОБА_1 зобов'язалася оплатити вартість послуг та відшкодувати витрати, пов'язані із веденням судової процедури (пункти 1.2);
- оплата послуг складає 39000 грн за весь строк виконання повноважень починаючи з дати призначення керуючим реструктуризацією та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією (пункт 3.1.);
- ОСОБА_1 перераховує оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 3900 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність (пункт 3.3.).
Таким чином за укладеною угодою ОСОБА_1 зобов'язалася оплатити вартість послуг за виконання арбітражним керуючим Хомичем Р.В. повноважень керуючого реструктуризацією, яка складає 39000 грн, за увесь строк виконання таких повноважень та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією. При цьому умовами договору період виконання повноважень та оплати відповідних послуг ними не установлювався.
У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, а зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Суд акцентує, що за наведеною умовою договору його сторони визначили закінчення перебігу строку оплати певною подією, а саме «моментом прийняття комітетом кредиторів рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією», а тому, з урахуванням положень частини 1 статті 530 ЦК України ОСОБА_1 зобов'язалася оплачувати вартість послуг за виконання арбітражним керуючим Хомичем Р.В. повноважень керуючого реструктуризацією з моменту його призначення та до «моменту прийняття комітетом кредиторів рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією», і така вартість послуги складає 39000 грн.
Ухвалою від 14.12.2022 Суд відкрив провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 та призначив керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Хомича Р.В. (т. 2, а.с. 19-21).
Таким чином, з 15.12.2022 арбітражний керуючий Хомич Р.В. розпочав виконувати обов'язки керуючого реструктуризацією, оскільки у відповідності до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У межах справи із заявою кредитора звернулося лише Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (у сумі 105014,99 грн кредитної заборгованості та 5368 грн судового збору (т. 2, а.с. 58-60). Ухвалою від 29.03.2023 Суд розглянув заяву АТ «Перший Український міжнародний банк» та визнав вимоги у сумі 110382,99 грн, у тому числі: 105014,99 грн заборгованості за кредитами та 5368 грн судових витрат (т. 2, а.с. 172-173).
Цією ж ухвалою Суд зобов'язав Керуючого реструктуризацією протягом 14 днів провести збори кредиторів та призначив проведення засідання суду по розгляду плану реструктуризації боргів на 24.05.2023.
Як слідує з повідомлення про проведення перших зборів кредиторів за вих. № 02-01/13/1134.3 від 05.04.2023 (т. 3, а.с. 54-55) збори кредиторів Керуючий реструктуризацією скликав на 10.05.2023, з порядком денним:
- розгляд та схвалення звіту про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника;
- розгляд плану реструктуризації боргів боржника;
- розгляд звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 14.12.2022 по 24.05.2023 у сумі 70169,03 грн.
Відповідно до протоколу № 2 засідання перших зборів кредиторів від 18.05.2023 Збори розглянули питання порядку денного, а саме, з-поміж іншого, відхилили звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 14.12.2022 по 24.05.2023 (т. 3, а.с. 57-62).
Таким чином, Збори кредиторів у межах справи не прийняли рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією.
24.05.2023 Керуючий реструктуризацією боргів арбітражний керуючий Хомич Р.В. подав до суду клопотання про затвердження звіту про нарахування, виплату та стягнення грошової винагороди керуючого реструктуризацією боргів (т. 3, а.с. 74-78, 79-80).
Суд розглянув це клопотання та у його задоволенні ухвалою від 31.05.2023 (т 3, а.с. 140) відмовив з тих підстав, що за абзацами 2 та 3 частини 6 статті 30 КУзПБ у редакції, яка діяла на час подання та розгляд клопотання, не передбачено розгляд безпосередньо судом та прийняття відповідної ухвали про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризацією боргів, оскільки вона у новій редакції стосується лише звітів, які подаються за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації та погашення боргів; відповідний звіт розглядається лише зборами кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Наведені правові положення вказують на відсутність у суду процесуальних повноважень на розгляд та затвердження (або незатвердження) відповідного звіту, оскільки такі повноваження належать лише зборам кредиторів. Суд також вказав, що відсутність повноважень суду унеможливлює розгляд самого звіту, оскільки у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у суду відсутнє право та обов'язок за діючими положеннями КУзПБ на розгляд звіту керуючого реструктуризацією боргів про затвердження звіту про нарахування, виплату та стягнення грошової винагороди.
Таким чином, у зобов'язаннях, які виникли між боржником ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Хомичем Р.В. стосовно оплати послуг за виконання повноважень керуючого реструктуризацією, закінчення строку нарахування винагороди за надані послуги, яке пов'язане із «моментом прийняття комітетом кредиторів рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією», не відбулося через відсутність належного рішення зборів кредиторів.
З урахуванням наведених обставин та правових положень Суд приходить до загального висновку, що за наявними між арбітражним керуючим Хомичем Р.В. та ОСОБА_1 правовідносинами стосовно оплати вартості послуг з виконання повноважень керуючого реструктуризацією обов'язок зі сплати таких послуг у повній мірі покладений на ОСОБА_1 , у зв'язку з чим не стосується кредитора у справі - АТ «Перший Український Міжнародний Банк».
Суд також зауважує, що ухвалами від 09.03.2023 (т. 2, а.с. 160-161), від 16.05.2023 (т. 3, а.с. 46) та від 28.06.2023 (т. 3, а.с. 159) задовольнив заяви Керуючого реструктуризацією та здійснив зарахування на його рахунок грошової винагороди, яка була авансована ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду, у загальній сумі 27300 грн.
У пунктах 7.11. та 7.12. постанови у справі № 5002-17/1718-2011 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що:
- якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не може бути позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на оплату його грошової винагороди за період виконання повноважень та відшкодування його витрат у справі; беручи до уваги принцип пропорційності задоволення вимог кредиторів, суд покладає витрати на оплату послуг ліквідатора та його витрати на кредиторів у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних кредиторських вимог за наявності на те правових підстав (близький за змістом висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 15 липня 2020 року у справі № Б14/040-07/15-08, від 03 березня 2020 року у справі № 916/3600/15, від 26 лютого 2020 року у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14 серпня 2019 року у справі № 5/80-10, від 09 липня 2019 року у справі № 15/55/2011/5003, від 18 квітня 2019 року у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16 квітня 2019 року у справі № 914/2458/16, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/22696/15, від 30 січня 2019 року у справі № 910/32824/15, від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16, від 19 квітня 2018 року у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21 березня 2018 року у справі № 3/67-Б);
- така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.
Також у постанові від 22.08.2023 у справі № 903/160/22 Верховний Суд при вирішенні питання про стягнення винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого реалізацією виснував у пункті 59, що відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України. При цьому у пунктах 57.1 - 57.6 виходив із того, що:
- за частиною 1 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду;
- згідно абзаців 6, 7 частини 2 статті 30 КУзПБ сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі;
- частиною 5 статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого;
- згідно частин 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Отже, висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, хоча і стосуються покладення на кредиторів додаткового тягаря з оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним відповідних повноважень у процедурах банкрутства та неплатоспроможності поза межами авансованих сум боржником, але вони зроблені при відсутності тієї обставини, коли існує договір між арбітражним керуючим та боржником стосовно покладання обов'язків з оплати вартості послуг за виконання відповідних повноважень на боржника за увесь, або певний період, а тому вони не стосуються спірних правовідносин у цій справі, тому Суд їх не застосовує при вирішенні клопотання.
Щодо недоліків при виконанні повноважень керуючого реструктуризацією, які вплинули на строк процедури реструктуризації
Згідно з частиною 3 статті 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
У цьому контексті Суд установив, що Керуючий реструктуризацією фактично розпочав вчиняти дії, які пов'язані з виконанням повноважень 28.12.2022. Зокрема, у цей день він надіслав запити до Державної авіаційної служби України (т. 2, а.с. 185), Державного космічного агентства України (т. 2, а.с. 185 на зв.), Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (т. 2, а.с. 186), Державної служби геології та надр України (т. 2, а.с. 186 на зв.), Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (т. 2, а.с. 187), Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (т. 2, а.с. 187 на зв.), головного управління Держпродспоживслужби у Кіровоградській області (т. 2, а.с. 188), Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (т. 2, а.с. 188 на зв.), Кропивницької митниці Державної митної служби (т. 2, а.с. 190), Міністерства економіки України (т. 2, а.с. 190 на зв.), Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (т. 2, а.с. 191), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (т. 2, а.с. 191 на зв.), Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Кіровоградській області (т. 2, а.с. 192), філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Українська залізниця» (т. 2, а.с. 192 на зв.), Державної інспекції архітектури та містобудування України (т. 2, а.с. 193), Головного управління ДПС у Кіровоградській області (т. 2, а.с. 193 на зв.). Стосовно виконання інших дій у період з 15.12.2022 по 27.12.2022 Керуючий реструктуризацією не надав.
За таких обставин, є невиправданим початок виконання Керуючим реструктуризацією повноважень не з дня призначення 15.12.2022, а лише з 28.12.2022.
Під час розгляду справи Суд ухвалою від 29.03.2023 (т. 2, а.с. 172-173) зобов'язав Керуючого реструктуризацією протягом 14 днів провести збори кредиторів та призначив проведення засідання суду по розгляду плану реструктуризації боргів на 24.05.2023.
Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 4 статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання зазначається обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали.
Як слідує з повідомлення про проведення перших зборів кредиторів за вих. № 02-01/13/1134.3 від 05.04.2023 (т. 3, а.с. 54-55) збори кредиторів Керуючий реструктуризацією скликав на 10.05.2023.
Згідно з протоколом № 1 засідання перших зборів кредиторів від 10.05.2023 у роботі Зборів була оголошена перерва до 18.05. 2023 (т. 3, а.с. 56).
Відповідно до протоколу № 2 засідання перших зборів кредиторів від 18.05.2023 Збори розглянули питання порядку денного, а саме, з-поміж іншого, схвалили звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника та план реструктуризації боргів боржника, (т. 3, а.с. 57-62).
24.05.2023 керуючий реструктуризацією боргів арбітражний керуючий Хомич Р.В. подав до суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів (т. 3, а.с. 49-50). Ухвалою від 25.05.2023 (т. 3, а.с. 93) Суд прийняв до розгляду клопотання та призначив його у судовому засіданні 31.05.2023.
Під час розгляду клопотання та Плану реструктуризації Суд установив, що План був розроблений на підставі Звіту про результати проведеної інвентаризації майна боржника, Звіту про результати перевірки декларації про майновий стан боржника за 2019-2021 роки та безпосередньо самих Декларацій.
Зокрема, в ухвалі від 31.05.2023 (т. 3, а.с. 141) Суд вказав, що з поданих Боржником уточнюючих декларацій за 2019, 2020 та 2021 роки вбачається, що до її членів сім'ї належать: чоловік, два сини, мати та батько. При цьому у відповідних розділах декларацій щодо відомостей про майно та грошові активи цих осіб Боржник зазначила, що відповідну інформацію вони не надали. Проте, відповідно до пункту 9 Приміток до форми декларації, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність», боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри); якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається «Член сім'ї не надав інформацію». Відповідно до пункту 10 Приміток у разі відсутності майна та/або коштів у боржника або членів його сім'ї у відповідному рядку декларації проставляється прочерк «-».
У зв'язку з цим, Суд зробив висновок, що внесення до декларації інформації про те, що «член сім'ї не надав інформацію» можливе лише за умови, коли таку інформацію член сім'ї не надав та одночасно вона не може бути отримана Боржником із офіційних джерел. І напроти, у випадку отримання інформації із офіційних джерел про відсутність майна, активів, у відповідному розділі декларації боржник вказує прочерк «-».
Суд також зазначив, що з матеріалів справи не вбачається, що безпосередньо Боржник отримав відомості із офіційних джерел про відсутність у членів сім'ї Боржника майна, яке підлягає відображенню у деклараціях. Більш того, Керуючий реструктуризацією також не надав відомостей про отримання необхідної інформації щодо членів сім'ї Боржника із офіційних джерел, хоча згідно з положеннями пункту 5 частини 1, пункту 5 частини 2 статті 12 та частини 3 статті 122 КУзПБ арбітражний керуючий, як керуючий реструктуризацією, повинен вжити заходів з перевірки декларації боржника та подати звіт про це до суду.
На підставі наведеного Суд виснував, що у поданих деклараціях Боржника інформація щодо майна членів її сім'ї не є повною та достовірною, а безпосередньо Керуючий реструктуризацією не вжив усіх необхідних заходів стосовно їх перевірки.
У зв'язку з наявними недоліками Суд цією ж ухвалою відклав розгляд заяви Керуючого реструктуризацією боргів про затвердження плану реструктуризації боргів боржника до моменту завершення додаткової перевірки декларацій, зобов'язав Керуючого реструктуризацією протягом 30 днів з дня прийняття ухвали вжити заходи з отримання інформації про майно членів сім'ї Боржника з офіційних джерел та правильності відомостей, які наявні у деклараціях щодо цього.
12.07.2023 Керуючий реструктуризацією подав до Суду Звіт про результати додаткової перевірки відомостей, відображених у деклараціях про майновий стан Боржника (т. 3, а.с. 170-172).
Ухвалою від 26.07.2023 Суд завершив розгляд Плану реструктуризації, з урахуванням додаткового Звіту про результати перевірки відомостей, відображених у деклараціях про майновий стан Боржника, та затвердив його (т 3, а.с. 225-227).
Цією ж ухвалою Суд припинив повноваження керуючого реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Хомича Р.В.
Отож, арбітражний керуючий Хомич Р.В. виконував повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника у період з 15.12.2022 по 26.07.2023 (включно), тобто більше ніж 7 місяців.
Водночас, при виконанні повноважень ним були допущені недоліки, які пов'язані з:
- несвоєчасним початком їх виконання (не з дня призначення 15.12.2022, а лише з 28.12.2022),
- несвоєчасним проведенням перших зборів кредиторів (повинен був провести їх у строк не пізніше 12.04.2023, а призначив проведення на 10.05.2023, тобто з простроченням біля одного місяця),
- невжиттям усіх необхідних заходів стосовно перевірки декларацій Боржника, у зв'язку з чим розгляд Плану реструктуризації був відтермінований з 31.05.2023 до 26.07.2023 (біля двох місяців).
За таких обставин, Суд наголошує, що тривалість виконання арбітражним керуючим Хомичем Р.В. повноважень керуючого реструктуризацією у період з 15.12.2022 по 27.12.2022, з 12.04.2023 по 10.05.2023 та у період з 31.05.2023 по 26.07.2023 пов'язана із допущеними ним недоліками, а тому заперечення АТ «Перший Український Міжнародний Банк» стосовно покладення вини у тривалості процедури реструктуризації на нього є обґрунтованими.
Поряд з цим, у постанові від 14.12.2021 у справі № 902/626/20 Верховний Суд дійшов висновку, що:
- кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника;
- при цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
У цьому контексті Суд враховує, що АТ «Перший Український Міжнародний Банк», при наявності вказаних недоліків, не подавав у межах справи скарг на дії або бездіяльність Керуючого реструктуризацією, а тому ця обставина унеможливлює здійснення подальшого аналізу впливу недоліків у роботі на можливість віднесення грошової винагороди за його рахунок, у зв'язку з чим і не знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку між недоліками та оплатою.
Висновки
За результатами розгляду поданого клопотання Суд уважає, що воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки:
- за наявними між арбітражним керуючим Хомичем Р.В. та боржником ОСОБА_1 правовідносинами по договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 24.10.2022, обов'язок з оплати вартості послуг за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у повній мірі покладений на ОСОБА_1 , оскільки обумовлена ним подія щодо закінчення строку нарахування винагороди, яка пов'язана із «моментом прийняття комітетом кредиторів рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією», не відбулася;
- у межах укладеного договору арбітражний керуючий Хомич Р.В. та ОСОБА_1 визначили загальну вартість послуг з виконання повноважень керуючого реструктуризацією у сумі 39000 грн за увесь час їх виконання та при цьому не установлювали строк їх здійснення у межах цієї суми;
- існування договірних відносин із боржником, визначення суми загальної вартості послуг та не обмеження періодом виконання повноважень у контексті їх вартості вказує на відсутність правової підстави для покладання витрат арбітражного керуючого Хомича Р.В. на кредитора у справі - АТ «Перший Український Міжнародний Банк».
На підставі викладеного та керуючись статтею 30 КУзПБ,
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Скорочену ухвалу Суд проголосив 21.01.2026
Повну ухвалу Суд склав 22.01.2026
Суддя М.К. Закурін
Копії ухвали надіслати арбітражному керуючому Хомичу Р.В. та АТ «Перший Український міжнародний банк» в електронній формі до Електронних кабінетів.