вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2183/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроелітбуд», Київська обл., Бориспільський р-н., м. Бориспіль
про стягнення 8460052,10 грн.
секретар судового засідання: Самусь В.С.
За участю представників:
прокурор: Постемський А.В.;
від позивача: Кріль В.О. (довіреність № 07 від 01.10.2024 р.);
від відповідача: не з'явився.
Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроелітбуд» про стягнення 8460052,10 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що на виконання умов договору № 2-24 від 24.01.2024 р. будівельного підряду по об'єкту «Реконструкція поліклінічного відділення Комунального некомерційного підприємства Іванківської районної ради «Іванківська центральна районна лікарня» з прибудовою ліфтової шахти по вул. Поліська, 65, в смт Іванків Іванківського району Київської області», укладеного між позивачем та відповідачем, позивач перерахував відповідачу 8460052,10 грн авансу/попередньої оплати, що складає 30 % вартості робіт, передбачених договором, проте відповідач акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3 для звітності витрачених коштів попередньої оплати у порядку, передбаченому п.п. 4.2, 13.3-13.7, 13.12 договору не надав, авансовий платіж не повернув. Таким чином, прокурор зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання щодо реалізації авансу у 90 денний строк у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення авансового платежу у сумі 8460052,10 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача, посилаючись на п. 4.2 договору та абз. 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 07.08.2025 р.
06.08.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач посилається на те, що згідно з п. 5.1.1 договору об'єкт реконструкції не був переданий актом передачі майданчика, а доступ був наданий із затримкою; проектна документація не була надана в день підписання договору в повному обсязі з підписанням відповідного акта; вивчивши проектну документацію та фронт робіт були надані письмові зауваження. Відповідач зазначає, що оскільки вимоги про зупинення робіт від замовника не надходило, з метою придбання основних матеріалів і забезпечення цільового використання коштів, ТОВ «Євроелітбуд» уклав договори з постачальниками матеріалів для придбання основних матеріалів, за якими 12 та 13 березня були сплачені авансові платежі та що значною перешкодою виконання більшості обсягів робіт була потреба виконання додаткових робіт для припинення можливого руйнування будівлі, тому, за усним погодженням, невідкладно були виконані додаткові роботи з необхідністю внесення змін в проектні рішення. 01.11.2023 р. набув чинності новий ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», в зв'язку з чим виконання робіт, згідно проектним рішенням передбачених проектом 23-01 по влаштуванню протирадіаційного укриття, не відповідає чинному державному стандарту. Відповідач стверджує, що вищевказані та інші обставини вимагали коригування проектно-кошторисної документації, про що постійно зазначали на нарадах та було написано чергового листа від 13.05.2024 № 002. ТОВ «Євроелітбуд» протягом всього строку дії договору докладало максимальних зусиль для виконання робіт, які передбачені договором та які необхідні для досягнення проектних рішень, проте, враховуючи значні недоліки в проектній документації та її коригування, невідповідність обсягів робіт по проекту обсягам, визначеним в договірній ціні, яка є додатком до договору, здати роботи замовнику не було можливості до погодження договірної ціни в новій редакції. Відповідач повідомив, що на даний момент він оформлює акти виконаних робіт та виконавчу документацію, яка найближчим часом буде передана замовнику на погодження та підписання.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2025 р. відкладено підготовче засідання на 02.09.2025 р.
14.08.2025 р. до господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор зазначає, що затримка виконання робіт по договору з причин тривалого узгодження проектної документації, необхідності коригування проектної документації не звільняють підрядника від зобов'язань повернути невикористаний аванс, та наголошує, що станом на 05.08.2025 р. підрядником лише оформлялися акти виконаних робіт та виконавча документація, а, отже, зобов'язання відповідача щодо використання авансу у передбачений договором строк є порушеним, доказів його використання відповідачем не надано. Таким чином, прокурор зазначає, що невиконання підрядником зобов'язання щодо реалізації авансу у 90 денний строк доведено аргументами позовної заяви та долученими до неї доказами та відповідачем не спростовано.
27.08.2025 р. до господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від прокурора надійшли пояснення.
28.08.2025 р. до господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач заперечує проти обставин, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2025 р. відкладено підготовче засідання на 18.09.2025 р.
17.09.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він підтримує позовні вимоги.
18.09.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому він просить поновити строк надання доказів та долучити до матеріалів справи наступні докази: копію акта приймання виконаних робіт № 1 (Форма № КБ-2в) за серпень 2025 року на суму 4823467,76 грн. від 06.08.2025 р.; копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2025 р. (Форма № КБ-3) на суму 4823467,76 грн. від 06.08.2025 р. Вказане клопотання судом задоволено.
18.09.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для долучення доказів, в якому він просить відкласти розгляд справи, призначеної на 18.09.2025 р., для надання доказів виконання робіт на залишок суми невикористаного авансу. Вказане клопотання судом задоволено.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2025 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 14.10.2025 р.
Прокурор у підготовчому засіданні 14.10.2025 р. заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке судом задоволено.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2025 р. відкладено підготовче засідання на 23.10.2025 р.
23.10.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 4832467,76 грн., в якій він просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 4832467,76 грн. на підставі п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 231 ГПК України та повернути Київській обласній прокуратурі 72487,01 грн. судового збору.
23.10.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, в якому він просить відкласти розгляд справи, призначений на 23.10.2025 р., для надання доказів виконання робіт на залишок суми невикористаного авансу та продовжити строк проведення підготовчого провадження.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2025 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2025 р. відкладено судове засідання на 20.11.2025 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.11.2025 р. відкладено судове засідання на 02.12.2025 р.
02.12.2025 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він просить, зокрема розглядати справу в засіданні 02.12.2025 р. без участі представника Департаменту, посилаючись на перебування представника в Бориспільському міськрайонному суді Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2025 р. відкладено судове засідання на 16.12.2025 р.
Прокурор у підготовчих засіданнях та судових засіданнях позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про закриття провадження у справі.
Представник позивача у підготовчих засіданнях 02.09.2025 р., 18.09.2025 р. 23.10.2025 р. та судових засіданнях 30.10.2025 р., 20.11.2025 р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у підготовчих засіданнях 07.08.2025 р. та 18.09.2025 р. проти позову заперечував. Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився, про дату, місце та час засідань повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, а також неодноразово поданими до суду клопотаннями про відкладення судових засідань. Суд зазначає, що відповідач неодноразово подавав до суду клопотання про відкладення судових засідань у зв'язку з наміром подати акти, які підтверджують використання авансу, проте такі акти в подальшому до суду відповідачем подані не були.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абзаців першого, другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
В якості позивача прокурор визначив Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах затверджених бюджетів виступають розпорядниками коштів відповідних державних адміністрацій, використовуючи їх лише за цільовим призначенням.
Згідно з п. 1 Положення про Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 367 від 31.07.2020 Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації утворюється головою Київської обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Київської області забезпечує виконання покладених на цей структурний підрозділ завдань. Департамент є бюджетною, неприбутковою установою. Департамент виконує функції замовника будівництва об'єктів житлово-комунального і соціального призначення на території Київської області. Департамент виконує функції замовника робіт з експлуатаційного утримання, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення Київської області.
Пунктом 4 Положення про Департамент визначено, що основними завданнями Департаменту є: забезпечення реалізації державної політики: у галузі регіонального розвитку, будівництва, інвестиційного розвитку у будівництві, розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, інженерного захисту територій, будіндустрії та промисловості будівельних матеріалів, підвищення енергоефективності у будівництві на території Київської області; у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Виконання завдань з будівництва житлових будинків, об'єктів освіти, охорони здоров'я, зв'язку, транспорту, торгівлі, громадського харчування, комунального господарства, культурно-побутового й іншого призначення та ефективного використання капітальних вкладень, що спрямовуються на цю мету; сприяння впровадженню у будівництво прогресивних, проектних рішень, нових будівельних матеріалів, конструкцій та виробів; сприяння впровадженню інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку та здійснення супроводу у їх реалізації; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і обласних програм з питань регіонального розвитку, розвитку дорожнього господарства.
Відповідно до п. 5.9. Положення про Депаратмент Департамент забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів.
Отже, головним розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких на виконання умов договору № 2-24 від 24.01.2024 р. будівельного підряду Департаментом, як замовником будівництва, сплачено авансовий платіж у сумі 8460052,10 грн. відповідачу - є Депаратмент регіонального розвитку, який входить до складу Київської обласної державної адміністрації - місцевого органу виконавчої влади у Київській області.
За змістом листа № 2063/34/34.06.01/2024 від 21.05.2024 р. Департаменту, який адресований ТОВ «Євроелітбуд», Департамент повідомив товариство, що станом на 22.05.2024 між Департаментом та підрядником не підписані акти приймання виконаних будівельних робіт та не повернуто суму авансу, та просив на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 та пункту 4.2. договору поверунти перераховану суму авансу на розрахунковий рахунок Департаменту.
Як вбачається з листа № 3119/34/34.02/2024 від 05.08.2024 р. Департаменту, який адресований Вишгородській окружній прокуратурі, Департамент повідомив прокуратуру про те, що оскільки надіслання вимоги Департаментом не дало позитивного результату щодо повернення авансу, проте звернутись із позовом до господарського суду для захисту інтересів держави Департамент не має можливості у зв'язку з тим, що затвердженим на 2024 рік кошторисом витрат Департаменту не передбачені видатки на оплату судового збору в необхідному розмірі, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Депаратамент просив прокуратуру вжити заходи представництва в суді законних інтересів держави в особі Департаменту та стягнути з ТОВ «Євроелітбуд» на рахунок, зазначений в листі, невикористаний аванс в сумі 8460052,10 грн.
Відповідно до листа № 54-4935вих-24 від 03.09.2024 р. Вишгородської окружної прокуратури, який адресований Депаратменту, прокуратура, з метою встановлення наявності підстав для представництва в суді інтересів держави, просила у строк до 18.09.2024 р. надати до прокуратури інформацію, що стосується належності використання ТОВ «Євроелітбуд» бюджетних коштів та копії відповідних документів, згідно з переліком, викладеним у листі.
Відповідно до листа № 54-1914вх-25 від 24.04.2025 р. Вишгородської окружної прокуратури, який адресований Депаратаменту, прокуратура, з метою встановлення підстав для представництва в суді інтересів держави, просила у строк до 15.05.2025 р. надати інформацію згідно з переліком, викладеним у листі.
Як вбачається з листа № 54-2464вих-25 від 28.05.2025 р. Вишгородської окружної прокуратури, який адресований Депаратаменту, прокуратура, посилаючись на непідписання підрядником актів приймання виконаних будівельних робіт та неповернення невикористаного авансу, просила надати інформацію, чи звертався та чи планує звертатись Департамент з позовом до ТОВ «Євроелітбуд» про стягнення не використаного авансу в сумі 8460052,10 грн.
За твердженням позовної заяви прокурора, листом Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації повідомлено Вишгородську окружну прокуратуру про те, що Департамент не звертатиметься до суду з відповідною позовною заявою.
Прокурор зазначає, що невжиття Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації заходів цивільно-правового характеру щодо усунення виявлених порушень при використанні бюджетних коштів, свідчить про неналежне здійснення своїх повноважень щодо контролю за ефективним використанням фінансових ресурсів державного бюджету, що дає підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Суд враховує, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18:
« 76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.».
Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В контексті викладених положень Закону України «Про прокуратуру» та висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва ним інтересів держави і подав даний позов з дотриманням вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та повідомив позивача про звернення з позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача, суд
24.01.2024 р. між Департаментом регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроелітбуд» (підрядник) укладено договір № 2-24 будівельного підряду по об'єкту «Реконструкція поліклінічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Іванківської районної ради «Іванківська центральна районна лікарня» з прибудовою ліфтової шахти по вул. Поліська, 65 в смт. Іванків Іванківського району Київської області. (коригування. Облаштування протирадіаційного укриття)», відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язувався своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі III договору, виконати роботи з реконструкції поліклінічного відділення Комунального некомерційного підприємства Іванківської районної ради «Іванківська центральна районна лікарня» з прибудовою ліфтової шахти по вул. Поліська, 65 в смт. Іванків Іванківського району Київської області. (коригування. Облаштування протирадіаційного укриття) за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.2. договору роботи виконуються підрядником згідно проектно-кошторисної документації, тендерної документації в межах ціни цього договору.
Згідно з пунктом 2.1. договору строки виконання робіт - до 31.12.2024 р., якщо інше не встановлено календарним графіком виконання робіт (додаток № 2, який є невід'ємною частиною цього договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об'єкта будівництва в цілому, передбачених даним договором. Календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору. Календарне планування будівельних робіт виконується з максимально можливим їх суміщенням, з забезпеченням безперервної технологічної послідовності та врахування термінів завершення окремих етапів або будівництва в цілому, з дотриманням вимог законодавства, нормативних актів та документів. Розподіл робіт на етапи та комплекси виконання визначається з урахуванням прогнозних чинників ризику, індивідуальних властивостей об'єкту та умов будівництва (конструктивні рішення, заглибленість, висотність, геологія, погодні умови: низька/висока температура повітря, атмосферні опади, тощо). Комплекс робіт, передбачений графіком повинен відповідати сезонності будівельних робіт, в яких вплив чинників ризику можливо звести до мінімуму. До календарного графіка виконання робіт підрядник надає копію наказу про призначення та закріплення на об'єкті відповідальної особи (виконроба) або витяг з наказу, засвідчені в установленому порядку.
Відповідно до пункту 3.1 договору ціна цього договору становить 28200173,68 грн. у тому числі ПДВ 4700028,95 грн. (додаток № 1 до цього договору).
Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що відповідно до абзацу 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764 (із змінами), згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 (із змінами) замовник може перерахувати підряднику аванс/попередню оплату в розмірі до 30% вартості річного обсягу робіт, який спрямовується на небюджетні рахунки, відкриті на ім'я підрядника в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим договором. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс/попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів/роботи і послуги протягом 90 днів з дня одержання авансу, але не пізніше 24 грудня, у разі отримання авансу в останні місяці бюджетного року. Для звітності витрачених коштів авансу підрядник повинен надати замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3 за вказаний період, або повернути невикористану суму авансу/попередньої оплати на розрахунковий рахунок замовника. У разі не повернення/не відпрацювання суми авансу, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 25% від суми не поверненого/не відпрацьованого авансу.
Відповідно до п. 13.2. договору строк подання документації з виконаних робіт від підрядника до замовника - до 20 числа звітного місяця. Строк внесення виправлень, доповнень і уточнень, необхідність в яких може виникнути в процесі роботи, становить два робочі дні від дати надання документів. У випадку надання з актом приймання виконаних будівельних робіт неповного комплекту документів з виконаних робіт або не усунення виявлених помилок протягом 2-х днів, такий акт приймання виконаних будівельних робіт у поточному місяці до оплати не приймається.
Підрядник надає замовнику не пізніше 20 числа звітного місяця в друкованому та електронному вигляді (програмний комплекс АВК, тощо) наступну документацію з виконаних робіт: акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма КБ-3); підсумкові відомості ресурсів (сортування матеріалів якої виконано з найменуванням з посиланням у примітці на номер видаткової накладної, калькуляції, акту наданя послуг, договорів оренди, тощо); схему на перевезення матеріальних ресурсів, виробів та працівників (при наявності) для погодження з технічним наглядом; виконавчу документацію на виконаний обсяг робіт, паспорти на обладнання та ін. (п. 13.3. договору).
Відповідно до п. 19 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024 р. або до передачі об'єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов'язань, передбачених договором - діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
31.12.2024 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору, відповідно до пункту 1 якої сторони абзац перший пункту 2.1. договору виклали у такій редакції: « 2.1. Строки виконання робіт - до 31.01.2025 р., якщо інше не встановлено календарним графіком виконання робіт (додаток № 2, який є невід'ємною частиною цього договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об'єкта будівництва в цілому, передбачених даним договором. Календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору». Вказаною додатковою угодою № 2 додаток № 2 до договору - «Календарний графік виконання робіт» викладено у новій редакції. Вказаною додатковою угодою пункт 19.1. договору викладено у такій редакції: « 19.1. Цей договір набирає чиннності з моменту підписання і діє до 28.02.2025 року або до передачі об'єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов'язань, передбачених договором - діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.»
31.01.2025 р. між сторонами укладена додаткова угода № 3 до договору, відповідно до пункту 1 якої сторони абзац перший пункту 2.1. договору виклали у такій редакції: «2.1. Строки виконання робіт - до 30.09.2025 р., якщо інше не встановлено календарним графіком виконання робіт (додаток № 2, який є невід'ємною частиною цього договору), в якому зазначаються дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об'єкта будівництва в цілому, передбачених даним договором. Календарний графік виконання робіт складає підрядник та передає його замовнику для узгодження під час підписання договору». Вказаною додатковою угодою пункт 19.1. договору викладено у такій редакції: «19.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2025 року або до передачі об'єкта будівництва замовнику, а у випадку невиконання сторонами зобов'язань, передбачених договором діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань».
27.05.2025 р. між сторонами укладена додаткова угода № 4 до договору, відповідно до пункту 1 якої сторони пункт 1.1. договору виклали у такій редакції: « 1.1. Підрядник зобов'язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах договірної ціни, що наведена в розділі III договору, виконати роботи з реконструкції поліклінічного відділення Комунального некомерційного підприємства Іванківської районної ради «Іванківська центральна районна лікарня» з прибудовою ліфтової шахти по вул. Поліська, 65 в смт Іванків Іванківського району Київської області (коригування).» за завданням замовника та у встановлений строк здати виконання робіт замовнику, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх».
Вказаною додатковою угодою № 4 сторони виклали пункт 3.1. договору в наступній редакції: «Ціна цього договору становить - 27429938,55 грн., у тому числі ПДВ - 4571656,43 грн».
Позивач відповідно до пункту 4.2. договору перерахував відповідачу аванс в сумі 8460052,10 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 21.02.2024 р. на суму 8460052,10 грн., дата виконання якої - 22.02.2024 р. та випискою з рахунка ТОВ «Євроелітбуд» в Державній казначейській службі України за 22.02.2024 р.
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Отже, між сторонами за договором № 2-24 від 24.01.2024 р. виникли правовідносини щодо будівельного підряду.
Згідно зі статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
За приписами частин 1 та 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, від 16.09.2022 у справі № 913/703/20).
Як вже зазначалось, пунктом 4.2 договору сторони погодили, що відповідно до абзацу 2 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1764 (із змінами), згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1070 (із змінами) замовник може перерахувати підряднику аванс/попередню оплату в розмірі до 30% вартості річного обсягу робіт, який спрямовується на небюджетні рахунки, відкриті на ім'я підрядника в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з таких рахунків на цілі, визначені цим договором. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс/попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів/роботи і послуги протягом 90 днів з дня одержання авансу, але не пізніше 24 грудня, у разі отримання авансу в останні місяці бюджетного року. Для звітності витрачених коштів авансу підрядник повинен надати замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3, за вказаний період, або повернути невикористану суму авансу/попередньої оплати на розрахунковий рахунок замовника. У разі не повернення/не відпрацювання суми авансу, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 25% від суми не поверненого/не відпрацьованого авансу.
За п. 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, (у редакції, чинній на момент укладення договору) розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.
Згідно з п. 19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Порядок є обов'язковим для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень (п. 3 Порядку).
Відповідно до пункту 3.1 договору в первісній його редакції, ціна цього договору становить 28200173,68 грн. у тому числі ПДВ 4700028,95 грн. (додаток № 1 до цього договору).
Отже, враховуючи ціну договору, аванс/попередня оплата в розмірі 30 % вартості річного обсягу робіт становить 8460052,10 грн. (28200173,68 x 30%).
Як встановлено судом, вказаний аванс був перерахований замовником (позивачем) підряднику (відповідачу), що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 21.02.2024 р. на суму 8460052,10 грн., дата виконання якої - 22.02.2024 р., та випискою з рахунка ТОВ «Євроелітбуд» в Державній казначейській службі України за 22.02.2024 р.
Таким чином, відповідно до пункту 4.2. договору відповідач зобов'язаний був використати аванс в сумі 8460052,10 грн., що був сплачений позивачем 21.02.2024 р., протягом 90 днів з дня одержання авансу (фактично датою одержання є 22.02.2024 р. - дата, коли було проведено оплату та кошти надійшли на рахунок відповідача), тобто до 22.05.2024 р. включно, а після спливу цього строку, в разі невиконання робіт, у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення позивачу авансу.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, а також Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 у справі № 922/1119/18, від 07.12.2018 у справі № 910/23196/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18 дійшов висновку, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".
Для звітності витрачених коштів авансу підрядник повинен надати замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, КБ-3 за вказаний період, або повернути суму авансу/попередньої оплати, в повному обсязі, на розрахунковий рахунок замовник (п. 4.2. договору).
Тобто у даній справі сторони у п. 4.2. договору чітко визначили вимоги щодо документів, які підтверджують факт використання суми авансу, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка форми КБ-3.
З урахуванням цього, підрядник був зобов'язаний використати одержаний аванс на виконання робіт протягом 90 днів після його одержання, підтвердженням чого були б підписані сторонами акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2 та довідка форми КБ-3. У випадку невикористання авансу - він мав бути повернутий замовнику.
При цьому, враховуючи, що сторони укладали договір відповідно до вимог законодавства про закупівлі, така вимога щодо повернення авансу є імперативною, від якої сторони не могли відступити.
Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2025 р. у справі № 904/1500/24.
Відтак, суд погоджується з твердженням прокурора, що враховуючи дату отримання авансового платежу (22.02.2024 р.) та положення пункту 4.2. договору, підрядник (ТОВ «Євроелітбуд») повинен був використати або повернути на користь замовника (Департаменту) аванс на суму 8460052,10 грн. протягом 90 днів з моменту його отримання.
Користування авансом після спливу встановленого договором 90-денного терміну на його використання та погашення є порушенням умов договору, а отже, є підставою для настання передбачених договором наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 90 днів після одержання авансу відповідач не виконав своїх зобов'язань та не надав замовнику на підтвердження використання попередньої оплати належним чином оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма -КБ3), виходячи з чого у підрядника з 23.05.2024 р. виникли зобов'язання щодо повернення невикористаної суми попередньої оплати замовнику у розмірі 8460052,10 грн.
Судом встановлено, що 06.08.2025 р. (після звернення прокурора з даним позовом до суду) між позивачем та відповідачем підписані акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 року (форми № КБ-2в) на суму 4823467,76 грн. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2025 року (Форма № КБ-3) на суму 4823467,76 грн. за договором № 2-24 від 24.01.2024 р. будівельного підряду.
Як вбачається з довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2025 року від 06.08.2025 р. (форма КБ-3) та акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 року від 06.08.2025 (форма КБ-2в) відповідач виконав, а позивач прийняв роботи відповідно до умов договору на загальну суму 4823467,76 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується витрата частини авансу на суму 4823467,76 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Як вже зазначалось, 23.10.2025 р. від прокурора до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 4832467,76 грн., в якій він просить закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 4832467,76 грн. на підставі п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 231 ГПК України.
Проте враховуючи, що предмет спору припинив своє існування в частині стягнення з відповідача 4823467,76 грн., суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 911/2183/25 в частині позовних вимог про стягнення невикористаних коштів авансового платежу у сумі 4823467,76 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв'язку з відсутністю предмета спору).
Відтак, оскільки відповідачем частково підтверджено витрату авансу на суму 4823467,76 грн., то неповернутим позивачу залишився невикористаний відповідачем аванс в сумі 3636584,34 грн. (8460052,10 грн. - 4823467,76 грн.)
Станом на момент прийняття судом рішення у даній справі матеріали справи не містять доказів використання відповідачем авансу на залишок перерахованого авансу - 3636584,34 грн.
Як вже зазначалось, після 22.05.2024 р. у відповідача виникло зобов'язання відповідно до п. 4.2 договору та п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764, повернути позивачу невикористану суму авансу.
Отже оскільки відповідачем не повернено позивачу решту невикористаного авансу в сумі 3636584,34 грн. станом на час прийняття рішення, розмір вказаної суми авансу відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога прокурора про стягнення з відповідача невикористаного авансу у сумі 3636584,34 грн. підлягає задоволенню.
Аргументи відповідача щодо непередачі об'єкта актом та затримки доступу, ненадання проектної документації в повному обсязі при підписанні договору, надання письмових зауважень після вивчення документації та фронту робіт, укладення договорів з постачальниками та здійснення авансових платежів без вимоги зупинення робіт, потреби у додаткових роботах за усним погодженням для запобігання руйнуванню будівлі, набрання чинності новим ДБН В.2.2-5:2023 та невідповідності проектних рішень, потреби коригування проектно-кошторисної документації з посиланням на нотатки нарад та лист від 13.05.2024 № 002, максимальних зусиль для виконання робіт, а також недоліків документації, невідповідності обсягів та неможливості здачі робіт до погодження нової ціни - не спростовують зобов'язання відповідача використати отриманий аванс протягом імперативного 90-денного строку або повернути його невикористану частину відповідно до п. 4.2 договору, п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 р., ст. 526 ЦК України; зазначені обставини не зупиняють перебіг вказаного строку, та не звільняють відповідача від зобов'язання підтвердити використання суми авансу відповідними документами.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За таких обставин, суд дійшов висновку повернути прокуратурі сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 72352,02 грн. - щодо тих позовних вимог, провадження в частині яких закрито.
Судовий збір в іншій частині позовних вимог відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроелітбуд» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, місто Бориспіль, вул.Бежівка, будинок 14, офіс 212, код 39298026) на користь Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації (04119, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 40, код 21467647) 3636584,34 грн. (три мільйони шістсот тридцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 34 коп.) авансового платежу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроелітбуд»(08301, Київська обл., Бориспільський р-н, місто Бориспіль, вул.Бежівка, будинок 14, офіс 212, код 39298026) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код 02909996) 54548,77 грн. (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сорок вісім гривень 77 коп.) судового збору.
2. В іншій частині позову, а саме в частині позовних вимог про стягнення 4823467,76 грн. (чотири мільйони вісімсот двадцять три гривні чотириста шістдесят сім гривень 76 коп.) авансового платежу провадження у справі закрити.
3. Повернути Київській обласній прокуратурі (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код 02909996) з Державного бюджету України 72352,02 грн (сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят дві гривні 02 коп.) судового збору за подачу позову.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 22.01.2026 р.
Суддя О.О. Рябцева