ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.01.2026Справа № 910/516/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство «Спецтехноекспорт» (проспект Степана Бандери, 7, м. Київ, 04073)
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (вул. Автозаводська, 2, м. Київ, 04074)
про визнання укладеною додаткової угоди до договору,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство «Спецтехноекспорт» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про визнання укладеною додаткової угоди до державного контракту № 22/2-15-EDK-23 від 27.10.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затвердженими постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режимі воєнного стану» відмовляється від внесення змін до державного контракту № 22/2-15-EDK-23 від 27.10.2023 шляхом збільшення ціни товару, у зв'язку зі збільшенням курсу євро до гривні порівняно з датою укладення договору.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.
Враховуючи предмет та підстави позову, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб, справа підлягає одноособовому розгляду в порядку загального позовного провадження.
Водночас, позивач просить здійснювати розгляд даного позову в закритому судовому засіданні, посилаючись на те, що під час розгляду цієї справи підлягатимуть встановленню відомості, що становлять державну таємницю.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Віднесення інформації до державної таємниці - процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей.
Гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації.
Засекречування матеріальних носіїв інформації - введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної інформації шляхом надання відповідного грифу секретності документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну таємницю» гриф секретності кожного матеріального носія секретної інформації повинен відповідати ступеню секретності інформації, яка у ньому міститься, згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, - «особливої важливості», «цілком таємно» або «таємно». Реквізити кожного матеріального носія секретної інформації складаються із: грифа секретності; номера примірника; статті Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, на підставі якої здійснюється засекречення; найменування посади та підпису особи, яка надала гриф секретності.
Таким чином, носіям, які містять інформацію з обмеженим доступом у встановленому законом порядку присвоюється гриф секретності із зазначенням реквізитів, як вказано вище.
Водночас, судом із долучених до позовної заяви матеріалів не виявлено документів, які б містили відповідний ступінь секретності згідно із Законом України «Про державну таємницю».
З огляду на зазначене, суд з метою належного розгляду даної справи, вважає за необхідне зобов'язати позивача надати через режимно-секретний відділ Господарського суду міста Києва документи, що містять відомості, які становлять державну таємницю (у разі їх наявності), про які зазначається у позовній заяві.
Водночас, з огляду на характер спірних правовідносин та подані в матеріали справи докази, суд вважає, що відкритий судовий розгляд цієї справи може мати наслідком завдання шкоди інтересам національної безпеки та оборони України, у зв'язку з чим постановляє здійснювати розгляд справи у закритому судовому засіданні.
Відповідно до частин 8-12 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні. Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
Водночас, суд зазначає, що інші клопотання позивача, які викладені у позовній заяві, будуть розглянуті у підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 8, 162 - 164, 176, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Розгляд справи здійснювати у закритому судовому засіданні.
3. Призначити підготовче засідання у справі на 18.02.26 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 8 .
4. Викликати у підготовче засідання представників сторін, повноваження яких оформити відповідно до вимог ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.
5. Зобов'язати позивача у строк до 09.02.2026 (включно) подати через режимно-секретний відділ Господарського суду міста Києва документи, що містять відомості, які становлять державну таємницю, про які зазначається ним у позові (у разі наявності таких документів).
6. Встановити відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
7. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.
8. Встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України - п'ять днів з дня отримання ним відзиву на позовну заяву.
9. Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог ст. 167 Господарського процесуального кодексу України - п'ять днів з дня отримання ним відповіді на відзив.
10. Повідомити сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, мають бути подані у підготовчому провадженні з дотриманням вимог до форми та змісту, встановлених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
11. Попередити сторін про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи відбувається в закритому судовому засіданні.
12. Звернути увагу сторін на положення ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування доказів.
13. Повідомити сторін, що згідно з ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
14. Попередити учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
15. Нагадати, що сторони відповідно до ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
16. Звернути увагу сторін, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Трофименко