Справа № 331/66/26
Провадження № 3/331/261/2026
22 січня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка тимчасово не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №682017, складеного 16.12.2025, громадянка ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неналежного нагляду та контролю за поведінкою дитини, не забезпечує формування у сина поваги до Закону, прав та майна інших осіб, а також не здійснює належного контролю за місцем перебування та дозвілля малолітнього у вечірній час. Внаслідок чого малолітній 29.11.2025 приблизно о 18:00 год., знаходячись на спортивному стадіоні, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Університетська, 70А, поблизу Запорізької гімназії №15, шахрайським шляхом під приводом підсвітити ліхтариком заволодів мобільним телефоном «Realme С55», що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого умисно приховав чуже майно, поклавши його до кишені та залишив місце події. Місцезнаходження малолітнього ОСОБА_2 разом із телефоном, яким він незаконно заволодів, було встановлено лише 16.12.2025 працівниками поліції, що свідчить про відсутність належної реакції, контролю та виховного впливу з боку матері і після вчинення дитиною протиправних дій. Таким чином, гр. ОСОБА_1 порушила вимоги п.1, 4 ст. 155, п.1, 2 ст. 150 СК України та ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що з сином була проведена профілактична бесіда щодо недопущення подібних випадків у майбутньому, проти накладення адміністративного стягнення не заперечувала.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей у вигляді попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обов'язки батьків щодо виховання дітей розкриваються у нормах спеціального законодавства, що регулює відносини у сім'ї та охорону дитинства.
Так, у ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.
Під час розгляду справи суддею було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, повністю підтверджується її поясненнями, наданими під час розгляду справи, а також долученими до матеріалів справи доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та неповнолітнього ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_3 та її законного представника, заявами ОСОБА_4 , які повністю узгоджуються з обставинами, вказаними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №682017 від 16.12.2025.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП кваліфіковані правильно, її вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена.
Обставиною, що пом'якшує адміністративну відповідальність, суддя визнає щире каяття ОСОБА_1 , а обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, суддею не встановлено.
Підстави для закриття справи, передбачені ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, відсутні.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Тому з урахуванням всіх цих обставин у сукупності, суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 має бути накладене стягнення у вигляді попередження. При цьому, на переконання судді, саме такий вид стягнення буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України та для запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Крім цього, суддею враховано, що відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 8 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
У зв'язку з цим суддя приходить до висновку про необхідність стягнення із ОСОБА_1 судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, Стягувач: Державна судова адміністрація України; Призначення платежу: Сплата судового збору у справі про адміністративне правопорушення №331/66/26, провадження № 3/331/261/2026.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Юлія КАРЕТНИК