21.01.2026
Справа № 331/533/26
Провадження № 2-о/331/69/2026
21 січня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Клименко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з заявою про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Перевіривши матеріали заяви, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за поданою заявою з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.
Так, згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, як це закріплено положеннями ч. 7 ст. 19 ЦПК України.
Правилами п. 5 ч. 2 ст. 293ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним.
За змістом положень п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
При цьому положеннями ст. 317 ЦПК України передбачений порядок розгляду справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України; 4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Аналіз положень статті 317 ЦПК України дає підстави стверджувати, що факт смерті встановлюється судом на території України, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Із наведеного слідує, що заява може бути прийнята судом тільки у разі, коли смерть настала на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
За правилами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
При цьому, заявник просить встановити факт смерті громадянина України на території іншої держави, що суперечить положенням п. 2 ч. 1ст. 317 ЦПК України.
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , остання просить встановити факт смерті її дідуся, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації, м. москва, тобто на території Російської Федерації, а не на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан.
Поряд з цим суд наголошує, що Реєстрація смерті громадян України, померлих за кордоном, провадиться консулом за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення тіла померлого або за місцем поховання.
Реєстрація смерті провадиться за письмовою заявою родичів померлого, компетентних органів країни перебування, адміністрації медичного закладу, у якому настала смерть, та інших осіб на підставі: медичного документа про смерть, виданого медичним закладом (документ, виданий компетентним органом має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку); довідки про смерть, виданої компетентними органами держави перебування (документ має бути перекладений та легалізований у встановленому порядку).
Таким чином, подана ОСОБА_1 заява про встановлення факту смерті не може бути розглянута в порядку ст. 317 ЦПК України, оскільки смерть фізичної особи сталася не на тимчасово окупованій території України, а на території іншої держави.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що заявник звернулась до суду із заявою, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження за вказаною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 186, 260, 261, 293, 294, 315, 317, 353, 354 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.В. Клименко