Справа № 314/213/26
Провадження № 1-кс/314/96/2026
22.01.2026 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , заявник ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 розглянувши заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_5 , за матеріалами розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність працівників Відділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області та прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
у судовому засіданні 20.01.2026 ОСОБА_3 заявлено клопотання про відвід слідчому судді ОСОБА_5 . У заяві ОСОБА_3 посилається на упередженість судді ОСОБА_5 під час розгляду іншої справи (яка розглянута), стверджує, що суддя ігнорує його доводи.
Суддя, розглянувши заявлений відвід, вислухав учасників та дослідив матеріали провадження в частині необхідній для вирішення цього питання щодо відводу, дійшов такого висновку.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_3 заявляє відвід слідчому судді Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_5 з підстав що, під час розгляду іншої справи (яка розглянута), суддя проігнорувала його доводи та прийняла рішення з якім він не погоджується. Апеляційну скаргу на рішення яке прийняла суддя ОСОБА_5 заявник не подавав, так як втомився їздити до апеляційного суду.
Статтею 75 КПК України встановлено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Відповідно до п.4 ч.1 вказаної статті суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч.5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Законом чітко не визначено конкретного переліку «інших обставин», які можуть викликати у учасників судового провадження сумніви у неупередженості суду, що дає змогу тлумачити цю обставину по-різному. Разом з тим, при тлумаченні цієї норми закону необхідно дотримуватися балансу між виправданою необхідністю застосуванню широкого тлумачення цієї категорії та недопустимістю зловживання наявністю такого права.
Поняття «неупередженості» суду, викладене в Кримінально-процесуальному законодавстві України співвідноситься з поняттям «безсторонності» суду, закріпленим в міжнародних правових документах, зокрема у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої 04.11.1950 р. державами-членами Ради Європи та ратифікованої Україною 17.07.1997р.
Дослідивши відомості, викладені в заяві, вислухавши учасників, суддя дійшла висновку, що відвід судді ОСОБА_5 є необґрунтованим, а аргументи заявника не мають зв'язку з підставами для відводу. Так, зі змісту заяви ОСОБА_3 про відвід не вбачається належне обґрунтування заявником правових підстав для відводу та їх доведення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява N4785/02, рішення від 10 грудня 2009року, п.66, 67)
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Для висновку про наявність у конкретній справі правомірної підстави сумніватися у безсторонності судді думка обвинуваченої може враховуватися, але вона не має вирішального значення. Вирішальним є те, чи можна вважати такі сумніви об'єктивно виправданими (рішення у справі: «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24 травня 1989року, п.48).
В заяві про відвід заявник зазначає про наявність суб'єктивного критерію, не згода з процесуальним рішенням яке виніс суддя. Проте, суб'єктивний критерій не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки базується виключно на особистому сприйнятті заявником особистості судді.
Стосовно об'єктивного критерію, суд зауважує, що особа, яка вважає, що діями судді порушуються вимоги процесуального закону, має право на оскарження таких дій в порядку передбаченому законодавством.
Також, вказана заявником підстава для відводу судді, як «незгода з раніше прийнятим рішенням, яке ні ким не оскаржувалось», як підстава для відводу не передбачена; розцінювати зазначені заявником обставини, які носять характер припущень, як такі, що відповідають положенням п.4 ч.1 ст.75 КПК України як інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості, на думку суду, підстав немає.
Таким чином, доводи заявника щодо наявності ознак упередженості у діях судді ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження, а тому заява про відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.75-76, 81 КПК України, суддя -
у задоволенні заяви ОСОБА_3 , про відвід слідчому судді ОСОБА_5 , за матеріалами розгляду скарги щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
22.01.2026