Справа № 308/16873/25
22 січня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник- адвокат Дубровська Олена Миколаївна, до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Дубровська Олена Миколаївна, звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів. Вказує, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15 листопада 2012 р. у справі № 712/19481/2012 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 800 грн. до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з 23 жовтня 2012 р. Старша дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 два роки, з 2021 по 2023 р. аліменти на меншу дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачував нерегулярно, у незначних сумах. Станом на день звернення до суду ОСОБА_2 періодично сплачує аліменти на утримання ОСОБА_4 одну тисячу гривень, що явно недостатнім розміром для забезпечення потреб дитини. З часу призначення аліментів на утримання дітей суттєво збільшились потреби дітей у навчанні, харчуванні істотно, в рази, збільшились споживчі ціна на речі першої необхідності та продукти харчування, значно змінився прожитковий мінімум для дітей і розмір аліментів, визначений рішеннями суду, фактично 400 грн. на дитину забезпечує її належний рівень життя та навчання ОСОБА_1 не працює, та не в змозі самостійно забезпечити дитину всім необхідним. На житло, харчування, навчання та інші необхідні потреби вона витрачає значні кошти. Вважає, що відповідач, який є військовослужбовцем, може сплачувати аліменти в розмірі 1/3 заробітку, оскільки отримує достойне грошове забезпечення і, на думку ОСОБА_1 , має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його доходу.
На підставі наведеного просить, суд ухвалити рішення, яким змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15 листопада 2012 р у справі №712/19481/2012. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.
14.01.2026 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, згідно з яким посилання представника позивача на те, що в період з 2021 по 2023 рік аліменти сплачувалися нерегулярно та у незначних сумах не відповідає дійсності, а також ніякими доказами не підтверджено. Щодо сплати однієї тисячі гривень на утримання ОСОБА_4 , то дана обставина також не відповідає дійсності, оскільки у зв'язку з тим, що мобілізований та не має змоги перераховувати самостійно кошти ОСОБА_4 , тому теперішня дружина - ОСОБА_5 , систематично скидає кошти на картковий рахунок ОСОБА_4 в сумі 1500-1600 (одна тисяча п'ятсот одна тисяча шістсот) гривень щомісячно, а в вересні 2025 року було перераховано 3 200 (три тисячі двісті) гривень. Навіть після досягнення старшою дочкою ОСОБА_3 повноліття у 2021 році, продовжував сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_4 , які перевищували суму, яка була визначена в рішенні суду. Просить суд врахувати ту обставину, що починаючи з 17.03.2017 року перебуває в новому шлюбі з ОСОБА_5 , в якому народилася дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З урахуванням того, що вже є нова сім'я, яка потребує того, щоб зміг її забезпечувати, а також той факт, що сплачувалися аліменти систематично, та в більшому розмір,і ніж це визначено рішенням суду, не заперечую щодо зміни розміру та способу стягнення аліментів, однак я погоджується сплачувати в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) до досягнення нею повноліття.
16.01.2026 від представника позивача ОСОБА_7 надійшли заперечення на відзив відповідача ОСОБА_2 , згідно яких, заперечуючи обгрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 не надала доказів нерегулярної сплати розмірі аліментів за період з 2021 по 2023 р., відповідач не спростував наведене твердження ОСОБА_1 і не надав суду доказів належного виконання свого батьківського обов'язку не тільки за 2021 -2023 р., а і за 2024 р. також. Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум на дітей від 6 до 18 років у розмірі 3196 грн. З огляду на положення ч. 2 ст. 182 СК України, якою встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, мінімальний розмір аліментів на дитину від 6 до 18 років становить 1 598 грн. З огляду на зазначене, аліменти в розмірі 1500 грн., які сплачувались у 2025 році, є меншими навіть мінімального розміру, визначеного законом і є явно недостатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відповідач перебуває на службі в Збройних Силах України і має постійне фінансове та грошове забезпечення, мінімальний розмір якого становить 20130, 05 грн. (без врахування надбавок і різних додаткових виплат). Що стосується посилання на наявність у ОСОБА_2 іншої дитини, доньки ОСОБА_8 , 2017 р.н., то ця обставина не є самодостатньою для визначення аліментів в розмірі 1/6 частки від усіх доходів відповідача, оскільки доказів погіршення стану його здоров'я, погіршення матеріального стану, необхідності утримувати дружину або існування інших обставин, за яких аліменти в розмірі частки його доходу суттєво погіршать його фінансовий стан, суду не надано. Діти, в тому числі від різних шлюбів, мають рівні права і обов'язки відносно свого батька або матері, в тому числі мають рівні права на утримання, а аліменти належне матеріальне не погіршить в розмірі частки з усіх видів доходу становище іншої дитини, оскільки окрім аліментів дитина ОСОБА_4 , не отримує від батька іншої допомоги. Посилання відповідача ОСОБА_2 на необхідність утримання сім'ї не заслуговує на увагу, оскільки дружина відповідача є працездатною особою і не потребує утримання.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.11.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, до суду представник подала заяву, згідно з якою просить розглянути справу без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, такий був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що в книзі реєстрації актів зроблено відповідний актовий запис №796 розірвати. Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити проживати разом з матір'ю. Стягнути з ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 800 (вісімсот) грн. щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з 23 жовтня 2012 року.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.02.2010 року, виданого відділом державно реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міського управління юстиції у Закарпатській області у позивачки та відповідача народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає частку заробітку (доходу) матері чи батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину.
Відповідно до частин першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Станом на момент пред'явлення позову, у відповідності Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на один місяць становить: дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривні.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
До матеріалів справи також додана довідка про доходи №237 від 30.05.2025 року, відповідно до якої військовослужбовець рядовий ОСОБА_2 з 22.05.2025 року по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 . Позивачка вказує про зростання витрат на виховання доньки та зростання рівня доходу відповідача враховуючи ті обставини, що він зараз перебуває на військовій службі.
Відповідач також долучив актовий запис про шлюб №142 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 від 17.03.2017 та актовий запис про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , №867 у програмі Дія, батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану.
У даній справі позивачем доведено поданими доказами наявність підстави для зміни розміру аліментів: зміна матеріального стану - збільшення офіційних доходів відповідача, що таким не заперечується. Позивачем у позовній заяві обґрунтовуються підстави, які впливають на необхідність збільшення/зміни розміру аліментів, а саме: збільшення розміру цін на речі першої необхідності та продукти харчування, оскільки змінився прожитковий мінімум для дітей і розмір аліментів. Та обставина, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та дозвілля дитини є загальновідомими.
Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Стосовно наявності дитини від іншого шлюбу слід відмімтити наступне. У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 зазначається, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу.
Дитина від попереднього шлюбу не повинна бути звужена у своїх правах через наявність у платника на утриманні іншої дитини. Батьки не мають компенсувати зменшення виплат на дитину за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають зміні, суд вважає обґрунтованим розмір аліментів на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: в розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки із зміною матеріального становища відповідача аліменти у попередньо визначеному рішенням суду твердій грошовій сумі не буде спрямовано на належне забезпечення доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та суперечитиме її інтересам та яка також має право на належні умови для всебічного розвитку, освіти, виховання, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Зазначений розмір аліментів, на думку суду, є достатнім для забезпечення належних умов для життя, що буде об'єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів.
Відповідач позовні вимоги про зміну розміру та способу стягнення аліментів визнав частково у частці 1/6.
Позовні вимоги слід задовольнити повністю, враховуючи доводи позивача, які не спростовані відповідачем, частково визнані таким, недоведення неможливості сплати аліментів у заявленому розмірі.
Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом; а також положення ст.185 СК України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо).
Також, суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 134, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2012 по справі №712/19481/2012 у розмірі 800 (вісімсот) грн. щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття на 1/4 частину всіх доходів відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 22.01.2026.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда