Справа № 301/134/26
1-кс/301/18/26
"21" січня 2026 р. м. Іршава
Слідчий суддя Іршавського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області клопотання слідчої СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026071100000011 від 07 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.307 КК України,
Слідчий СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернулася до слідчої судді з клопотанням про арешт майна, погодженим прокурором Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідча зазначила, що 18 січня 2026 року близько 13 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись на території АЗС в селі Вільхівка Хустського району Закарпатської області, де за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 та з метою продажу наркотичних засобів від останнього отримав грошові кошти у сумі 1000 гривень за продаж наркотичного засобу - канабісу, а для безпосередньої передачі наркотичного засобу поїхали у місто Хуст Хустського району Закарпатської області.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 перебуваючи на території автостанції в місті Хуст Хустського району Закарпатської області, 18 січня 2026 року близько о 14 годині, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, маючи при собі наркотичний засіб - канабіс, який незаконно зберігав при собі з метою збуту та у ході проведення оперативної закупки наркотичного засобу, незаконно збув канабіс загальною масою 2,6582 г громадянину ОСОБА_6 за отриману вище суму грошових коштів.
Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/107-26/470-НЗПРАП від 19.01.2026 придбана у ОСОБА_5 речовина є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, загальна маса (у перерахунку на суху речовину) становить: 2,6582 г.
Канабіс, згідно Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, (таблиця II, список №1), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №770 (редакція від 24.05.2024), віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Крім того, 20 січня 2026 року о 16 години 49 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись в місті Іршава по вулиці Шевченка, 49 Хустського району Закарпатської області, діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів, маючи при собі наркотичний засіб - канабіс, який незаконно зберігав при собі з метою збуту та у ході проведення оперативної закупки наркотичного засобу, незаконно збув громадянину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за грошові кошти у сумі 1000 гривень наркотичний засіб, обіг якої обмежено - канабіс.
20.01.2026 року о 16.50 годині в порядку ст. 208 КПК України за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, було затримано гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , не одруженого, раніше не судимого, громадянина України.
В ході обшуку затриманої особи ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: грошові кошти номіналом по 200 гривень у кількості 5 штук на загальну суму 1000 гривень купюрами з серійними номерами АТ 1283622, БМ6560713, ВД8400608, ЄБ5418112, ВЗ0826825 які вилучено та упаковано до спецпакету НПУ №ICR0172486; мобільний телефон SAMSUNG А16 IMEI 2: НОМЕР_1 з номером мобільного телефону НОМЕР_2 без чохла який вилучено та упаковано до паперового конверту коричневого кольору НПУ з відповідними написами та підписами; речовину зеленого кольору зовні схожу на шишку коноплі яку поміщено до згортку паперу білого кольору, який вилучено та упаковано до паперового конверту коричневого кольору НПУ з відповідними написами та підписами під №2.
Зазначає, що вилучені в ході проведення обшуку затриманої особи грошові кошти номіналом 200 грн на загальну суму 1000 грн, мобільний телефон SAMSUNG А16 IMEI 2: НОМЕР_1 з номером мобільного телефону НОМЕР_2 без чохла та речовина зеленого кольору зовні схожу на шишку коноплі, яку поміщено до згортку паперу білого кольору підпадають під ознаки тимчасово вилученого майна, яке являється речовими доказами, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та є предметом кримінального правопорушення.
Вказує, що метою арешту майна є забезпечення збереження речового доказу, для забезпечення проведення відповідних судових експертиз.
Враховуючи вищенаведене, з метою збереження речових доказів, унеможливлення розпоряджання користувачам вищевказаним майном, а також недопущення його знищення до проведення всіх необхідних слідчих дій та судових експертиз, з метою забезпечення кримінального провадження, просила клопотання задовольнити.
Слідча СВ ВП № 1 Хустського РУП ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд клопотання без її участі, таке підтримала та просила задовольнити.
Розгляд клопотання проведено у відсутності власника майна.
Ознайомившись з клопотанням про накладення арешту та доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення даного клопотання з наступних підстав.
За вказаним фактом, відомості, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071100000011 від 07 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.307 КК України.
Відповідно до постанови про визнання речовим доказом та приєднання до справи речових доказів від 20.01.2026 вилучене майно визнано речовим доказом по вказаному кримінальному провадженню.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом частини 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом чітко визначені підстави накладення арешту майна.
Зазначена слідчим мета застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження вказана як збереження речовових доказів по кримінальному провадженні, а також для проведення експертиз.
Слід відмітити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (тобто збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності, та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, доведено наявність достатніх підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому є необхідність у накладені арешту на таке з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження такого, не накладення арешту на вказане майно може призвести до його знищення, що в свою чергу суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 -173, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026071100000011 від 07 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.307 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:грошові кошти номіналом 200 грн на загальну суму 1000 грн, мобільний телефон SAMSUNG А16 IMEI 2: НОМЕР_1 з номером мобільного телефону НОМЕР_2 без чохла та речовину зеленого кольору зовні схожу на шишку коноплі, яку поміщено до згортку паперу білого кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Іршавського
районного суду: ОСОБА_1