Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/7067/24
22.01.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеного 09.07.2024р. до ЄРДР за №12024071080000419 по обвинуваченню-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, без освіти, не працює, раніше не судимий,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України;
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 , відносно якого 18.03.2022р. до Виноградівського районного суду скерований обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022071080000040 від 24.01.2022р. щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.185 КК України, однак останній на шлях виправлення не став, а повторно скоїв кримінальне правопорушення проти власності при наступних обставинах:
Так, в період дії правового режиму воєнного стану введеного у дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (із змінами якими, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб тобто до 12 серпня 2024 року) ОСОБА_4 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якого виділенні в окреме провадження, яка проявилась в усній домовленості між ними, 12 червня 2024 року, в невстановлений досудовим розслідуванням точний час, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність, карність, суспільну небезпечність їх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, керуючись спільним корисливим мотивом спрямованим на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, які б могли викрити їх дії, проникли через вхідні двері всередину будинку АДРЕСА_2 , звідки ОСОБА_4 спільно з особою, матеріали відносно якого виділенні в окреме провадження, з метою отримання ними бажаного результату таємно викрали, набір рушників для ванної кімнати у кількості 6 штук, вартістю 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) гривень, набір посуду «Interox», вартістю 1538 (одна тисяча п'ятсот тридцять вісім) гривень, колонки комп'ютерні сірого кольору, вартістю 500 (п'ятсот) гривень та мобільний телефон марки «Nokia», червоного кольору, вартістю 250 (двісті п'ятдесят) гривень, після чого вийшли з будинку де з території дворогосподарства викрали велосипед типу монтембайк, сірого з червоним кольорів, марки «Johnson», вартістю 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, що підтверджується висновком експерта про вартість об'єкта оцінки від 07.08.2024 року та належать потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і з викраденим зникли в невідомому напрямку.
Своїми протиправними умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , завдали потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди, на загальну суму 4317 (чотири тисячі триста сімнадцять) гривень.
Крім цього, 12 червня 2024 року, в невстановлений досудовим розслідуванням точний час, ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, впевнившись, що його дії не помітні для сторонніх осіб, діючи умисно, таємно, з метою заволодіння офіційним документом, викрав із жіночої сумки банківську картку імітовану AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілій ОСОБА_6 , яку заховав у кишеню штанів для подальшого використання та зник у невідомому напрямку.
Окрім цього, в період дії правового режиму воєнного стану введеного у дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (із змінами якими, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб тобто до 12 серпня 2024 року), ОСОБА_4 , маючи при собі попередньо викрадену банківську картку імітовану AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись корисливим умислом, направленим на таємне викрадення грошових коштів з неї, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, умисно, в період часу з 21:40 год. 12 червня 2024 року по 08:52 год. 26 червня 2024 року, з метою викрадення чужого майна, таємно, шляхом входу в інтернет - банкінг "Приват24" під особистими даними потерпілої ОСОБА_6 , неправомірно використовуючи відомий йому логін та пароль, без дозволу власниці, здійснив переказ грошових коштів між картками потерпілої, а саме з банківської карти AT КБ "Приватбанк" № НОМЕР_2 на рахунок банківської картки AT КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 , та в подальшому з викраденими грошовими коштами у сумі 33110,35 (тридцять три тисячі сто десять гривень тридцять п'ять копійок) розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 , матеріальних збитків на вищевказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, в умовах воєнного стану та ч.1 ст.357 КК України - викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
Такі висновки суду відповідно до вимог ч.3 ст.370 КПК України грунтуються на об'єктивно з'ясованих обставинах справи, які підтверджені доказами, безпосередньо сприйнятими, дослідженими, оціненими судом згідно зі статтею 94 КПК України.
Зокрема, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю, підтвердив, що дійсно він здійснив ряд крадіжок за обставин, вказаних прокурором в обвинувальному акті, дуже жалкує, що так сталося, просив суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, подала 17.02.2025р. до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, одночасно вказала, що претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявлятиме та просить суд винести вирок згідно чинного законодавства.
Учасники судового розгляду на участі потерпілого не наполягали, тому розгляд справи проведено у їх відсутності.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вирішив, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 мали місце, ці діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, в умовах воєнного стану та ч.1 ст.357 КК України - викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів, обвинувачений винуватий у вчиненні цих кримінальних правопорушень та підлягає покаранню за скоєні ним злочини.
Обвинувачений не вчинив кримінальні правопорушення у стані обмеженої осудності.
Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття та визнання вини; обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлено.
Вирішуючи питання про обрання міри та виду покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких були скоєний злочин і які пом'якшують або обтяжують їх відповідальність.
Призначаючи особі покарання, суд має дотриматися загальних засад, передбачених статтями 50,65 КК, та врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого (офіційно не працює, неодружений, раніше не судимий, на диспансерному обліку лікарів нарколога, фтизіатра та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання).
Отже, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: згідно із ст.12 КК України ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховує обставини вчиненого злочину (форму вини, корисливий мотив, стадію вчинення, кількість епізодів), характеризуючі дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, не працюючий. (а.п.39-47).
За сукупністю таких обставин, враховуючи необхідність відповідності характера і ступені суспільної небезпечності злочинів обставинам їх скоєння та особистості винного, керуючись принципом, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення підсудного, а також запобігання вчиненню нових злочинів як самим підсудним, так і іншими особами, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення підсудного (ст.ст.50 п.2, 65 п.2 КК України), суд, з урахуванням позиції державного обвинувача та потерпілого, приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого все-ж можливе в умовах без ізоляції його від суспільства, а відтак приходить до переконання про призначення йому покарання в межах санкцій ч.4 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України із застосуванням правил ч.1 ст.70 КК України та іспитового строку за правилами, передбаченими ст.ст.75-76.
Призначення саме такого покарання буде відповідати загальним вимогам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, щодо необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Цивільний позов не заявлявся.
Майно, на яке накладено арешт відсутнє.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду ОСОБА_8 у справі №299/5485/24 від 21.08.2024р. обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.91,94,370,374,394 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5-ти (п'яти) років позбавлення волі, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.
В порядку ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у вигляді п'яти років позбавлення волі.
В порядку ст.ст.75-76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_9 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід до обвинувачених, обраний ухвалами слідчого судді Виноградівського районного суду від 21.08.2024р. та 07.10.2024р. у вигляді особистого зобов'язання- залишити без змін.
Речові докази у кримінальному провадженні :
- велосипед сірого кольору з надписом та набір посуду, які повернуто потерпілій ОСОБА_6 на відповідальне зберігання- залишити їй як законному влолодільцю;
-цифровий диск з відеозаписом з камери відеоспостереження у торговому залі «Амбар» - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-мобільний телефон марки «Нокіа», червоного кольору, який поміщено до кімнати зберігання ВП №1 Берегівського РВП- передати потерпілій ОСОБА_6 ;
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.
Роз'яснити обвинуваченому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
ГоловуючийОСОБА_1