вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
20.01.2026м. ДніпроСправа № 904/5231/25
за заявою Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" (04082, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ЄДРПОУ 21133352)
до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання грошових вимог
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
Арбітражний керуючий Белінська Наталія Олександрівна (поза межами приміщення суду)
Заявник АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: не з'явився (в залі суду)
Боржник ОСОБА_1 : не з'явився (в залі суду)
Суддя Примак С.А.
18.11.2025 ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів. Призначено попереднє засідання суду на 20.01.2026 на 12:10.
19.11.2025 на Веб-сайті Верховного суду оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 для заявлення кредиторами грошових вимог до боржника.
18.12.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до боржника ОСОБА_1 про визнання грошових вимог у розмірі 38 343,13 грн та 4 844,80 грн судового збору.
22.12.2025 ухвалою господарського суду прийнято заяву Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до розгляду у попередньому засіданні, яке відбудеться 20.01.2026 о 12:10.
16.01.2026 до господарського суду надійшло повідомлення арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни про розгляд грошових вимог.
В судовому засіданні 20.01.2026 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Розглянувши в судовому засіданні 20.01.2026 заяву Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до боржника ОСОБА_1 про визнання грошових вимог, господарським судом встановлено наступне.
03.08.2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (надалі - Анкета -заява).
Відповідно до першого абзацу Анкети-заяви Клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
Згідно із п. 2 Анкети-Заяви, Клієнт підтвердив що він погоджується з тим, що ця Анкета-Заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір), укладання якого клієнт підтвердив та зобов'язувався виконувати його умови.
Згідно із п. 3 Анкети-Заяви підписанням цього Договору клієнт підтвердив, що ознайомлений
з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, клієнт беззастережно погодився, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, погодився з тим, що про зміну розміру доступного ліміту Банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Відповідно до другого абзацу п. 10 Анкети-Заяви Клієнт надав право та доручив АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк», без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язань Клієнта перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між Клієнтом та Банком.
Після чого, Клієнт отримав платіжну картку за Договором про надання банківських послуг «Моnоbank».
Відповідно до розділу І Умов і правил, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг «Моnоbank» - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.
Відповідно до п. 2.3. Умов і правил, своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.
Відповідно до п. 2.4. Умов і правил, Укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.
Як зазначає кредитор, заборгованість Клієнта перед Банком за Договором про надання банківських послуг «Моnоbank» згідно розрахунку станом на 18.11.2025 року становить 38 343,13 грн, яка складається з:
Заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 0,00 грн.
Заборгованості за відсотками - 0,00 грн.
Заборгованості за пенею - 31 587,42 грн.
Заборгованість за судовим збором - 0,00 грн.
Заборгованості за порушення грошового зобов'язання - 6 755,71 грн.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.
За змістом ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 527 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виконання сторонами зобов'язання - це здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також: урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду 05.04.2023 року розглянула справу №910/4518/16, передану їй КГС ВС для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Окрім того, 11.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року N 211 впроваджено дію карантину на території України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину(п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).
24.02.2022 Законом України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).
У цей же строк позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 УК України, а також від сплати неустойки (штрафи, пені) нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, які підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
1 липня 2023 завершено дію карантину (Постанова КМУ №651 від 27.06.2023). Однак строки стягнення заборгованості по кредитах, які настали в період з 11.03.2020 продовжуються до закінчення дії воєнного стану в Україні та тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Відповідно до п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи наведене вище, господарський суд вважає за необхідне визнати частково грошові вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до боржника ОСОБА_3 в розмірі 6 755,71 грн (заборгованість за порушення грошового зобов'язання) - 2 черга задоволення вимог кредиторів та в розмірі 4 844,80 грн (судовий збір) - позачергово. У визнанні грошових вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк" у розмірі 31 587,42 грн (пеня) - відмовити.
Керуючись статтями 45, 46, 122, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Визнати частково грошові вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до боржника ОСОБА_3 в розмірі 6 755,71 грн (заборгованість за порушення грошового зобов'язання) - 2 черга задоволення вимог кредиторів та в розмірі 4 844,80 грн (судовий збір) - позачергово.
В решті грошових вимог Акціонерного товариства "Універсал Банк" відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 20.01.2026 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.А. Примак