вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"13" січня 2026 р. Cправа № 902/1318/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
представника позивача - Хитрука І.С.,
у відсутності представника відповідача,
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (вул. Заводська, буд. 150, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700)
до: Погребищенської міської ради (вул. Хмельницького Б., буд. 110, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200)
про визнання укладеною додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції,
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" до Погребищенської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо поновлення Договору оренди землі від 11.07.2014, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" дотрималося процедури звернення про поновлення договору оренди на новий строк, однак Погребищенська міська рада не прийняла рішення про поновлення договору, як і не висловила заперечень щодо такого поновлення у встановлені законом строки.
Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі № 902/1318/25 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 28.10.2025 о 10:30 год.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 29.09.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
Під час підготовчого провадження у справі учасникам справи забезпечено можливість на реалізацію прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на подання заяв по суті спору. Однак учасники справи таким правом не скористалися.
Поряд з цим представнику позивача за його заявою (вх. №01-34/11492/25 від 23.10.2025) забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/1318/25 у суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 04.12.2025 о 10:00 год., про що 18.11.2025 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Поряд з цим ухвалою суду від 04.12.2025 за клопотанням представника позивача розгляд справи по суті відкладено на 13.01.2026 о 09:30 год.
На визначений час у судове засідання 13.01.2026 з'явився представник позивача, повідомлений належним чином відповідач (шляхом доставки ухвали від 04.12.2025 до Електронного кабінету ЄСІТС) правом участі у судовому засіданні не скористався.
Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.
Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №19572100 від 26.03.2014, Товариству з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" належить на праві власності комплекс по виробництву цукру загальною площею 28731,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Погребище, вул. Київська, буд. 48 (а.с. 27, т.1).
11.07.2014 між Погребищенською міською радою (орендодавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (орендар, позивач) укладено Договір оренди землі (Договір), відповідно до предмету якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер якої 0523410100:00:010:0569, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної машинобудівної та іншої промисловості, із земель комунальної власності, яка знаходиться на території Погребищенської міської ради Вінницької області, вул. Київська, 48.
В оренду передається ділянка загальною площею - 0,3409 га, в тому числі: землі промисловості - 0,3409 га (п. 2 Договору).
Згідно із п. 8 Договору останній укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 9 Договору сторони погодили внесення орендарем орендної плати в грошовому вигляді в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, в розмірі 6402,10 грн в рік. Термін внесення орендної плати: щомісячно рівними долями.
Фактична передача земельної ділянки за Договором підтверджується обопільно підписаним між сторонами Актом прийому-передачі об'єкту оренди від 17.07.2014.
Право оренди за Договором зі строком дії на 10 років зареєстровано за позивачем 17.07.2014 (номер запису про інше речове право 6365169), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 24370056 (а.с. 17-18, т.1), а також інформацією з Державного реєстру речових прав (а.с. 19-20, т.1).
Як стверджує позивач, він належно виконував свої обов'язки орендаря за вказаним Договором, зокрема щодо сплати орендної плати, та продовжує її сплату та декларування після закінчення зареєстрованого права оренди, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями та податковими деклараціями з плати за землю.
Маючи намір поновити Договір оренди на той самий строк (10 років), Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" звернулося до Погребищенської міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі вих. №54-2 від 12.01.2024, до якого додано проект відповідної додаткової угоди.
10.06.2024 позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічним клопотанням поновити Договір (лист вих. №1118 від 07.06.2024), до якого додано проект відповідної додаткової угоди.
Вказані клопотання отримано відповідачем 26.01.2024 та 10.06.2024 відповідно, що підтверджується відповідними відмітками на листах.
За відсутності реагування відповідача, та зважаючи, що з 25.01.2024 по 23.08.2024 було скликано 10 сесій (№53-№62) Погребищенської міської ради та на їх розгляд не виносилося питання щодо поновлення Договору оренди, представник позивача звернувся із адвокатським запитом від 16.09.2025 з проханням повідомити, чи приймалося сесією Погребищенської міської ради рішення про заперечення у поновленні Договору оренди за результатом розгляду листів-повідомлень ТОВ "ПК "Зоря Поділля" від 12.01.2024 вих. №54-2 та від 07.06.2024 вих. №1118 протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору.
У відповідь на адвокатський запит відповідач листом №02-36/3089 від 18.09.2025 повідомив представника позивача, що рішення про заперечення у поновленні Договору оренди Погребищенською міською радою не приймалося (а.с. 36, т.1).
Вважаючи, що Погребищенською міською радою порушено переважне право на поновлення Договору оренди, Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" звернулося із позовом до суду з вимогою визнати додаткову угоду, яка додавалася до клопотання про поновлення Договору оренди, укладеною у запропонованій позивачем редакції.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").
Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
В контексті спору, що розглядається Договір оренди землі від 11.07.2014 укладено під час дії Закону України "Про оренду землі" за № 161-XIV.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020 було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п'ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК.
При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно із частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Поряд з цим умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.
З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.
Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 (п. 6.25 постанови).
На час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк та звернення позивача з позовом до суду діє нова редакція Закону України "Про оренду землі" із внесеними змінами.
За частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев'ята цієї ж статті).
Як підтверджується матеріалами справи, вперше 26.01.2024 (завчасно, більше як за 5 місяців) до закінчення строку дії Договору оренди позивач подав до Погребищенської міської ради клопотання про поновлення Договору оренди землі з кадастровим номером 0523410100:00:010:0569 на новий строк (а.с. 30, т.1). До клопотання додано додаткову угоду, яка передбачала внесення змін до договору шляхом поновлення строку його дії на 10 років.
Доказів повідомлення Погребищенською міською радою позивача у встановлений Законом місячний термін про прийняте рішення за результатами розгляду такої заяви матеріали справи не містять.
Водночас позивач як орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, позаяк акт повернення земельної ділянки від Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" Погребищенській міській раді у матеріалах справи також відсутній.
Отже, із встановлених обставин справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" дотрималося процедури поновлення договору оренди на новий строк, завчасно повідомило орендодавця про намір продовжити орендні правовідносини з додаванням додаткової угоди, орендар продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою. Поряд з цим Погребищенська міська рада не прийняла рішення про поновлення договору оренди або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору у строки, встановлені Законом. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Поряд з цим Погребищенська міська рада за змістом листа вих. №02-36/3089 від 18.09.2025 повідомила, що за результатами листів-повідомлень ТОВ "ПК "Зоря Поділля" від 12.01.2024 року вих. №54-2, від 07.06.2024 року вих. №1118 рішення про заперечення у поновленні договору оренди землі від 11.07.2014 сесією Погребищенської міської ради не приймались (а.с. 36, т.1).
Оскільки позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, тобто позивач може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування", тому суд дійшов висновку про задоволення позову про визнання укладеною додаткової угоди до Договору у редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.
Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі №916/1423/18, відповідно до яких за наслідками розгляду вимоги позивача про зобов'язання укласти договір у певній редакції у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев'ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.
Як слідує із матеріалів справи, запропонована позивачем редакція Додаткової угоди до Договору узгоджується з алгоритмом застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" шляхом поновлення строку дії Договору на 10 років.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Поряд з цим у судовому засіданні 13.01.2026 представник позивача просив залишити судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" за вказаним Товариством.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи волевиявлення уповноваженого представника позивача, про що зафіксовано у протоколі судового засідання від 13.01.2026, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028 грн залишаються за вказаним Товариством.
Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати додаткову угоду до Договору оренди землі від 11 липня 2014 року, що укладений між Погребищенською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", укладеною в такій редакції:
Додаткова угода
про поновлення Договору оренди землі від 11.07.2014
Погребищенська міська рада " " ____________ 2025 року
Погребищенська міська рада, в особі міського голови Волинського С.О., іменована в подальшому "Орендодавець", з однієї сторони, та
товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля", в особі директора Максимчака Віктора Дмитровича, який діє на підставі статуту, іменований в подальшому "Орендар", з другого сторони, (в подальшому разом іменуються як "Сторони", а кожна окремо - "Сторона")" за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду про таке:
Предмет Угоди
1. Сторони дійшли згоди поновити на 10 (десять) років договір оренди землі від 11.07.2014, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 0,3409 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер 0523410100:00:010:0569, яка розташована на території Погребищенської міської ради за адресою 22200, Вінницька область, місто Погребище, вулиця Київська, 48 (далі - Договір).
Право оренди за Договором зареєстровано 17.07.2014, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 6365169.
У зв'язку із поновленням строку дії Договору на наступні 10 (десять) років сторони прийшли до згоди п. 8 Договору викласти в такій редакції:
"8. Договір укладено на 20 (двадцять) років до 11.07.2034 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.".
2. Всі інші умови вищевказаного Договору залишаються без змін.
3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та набирає чинності після підписання Сторонами та державної реєстрації речового права (внесення змін) в Державному реєстр речових прав на нерухоме майно.
4. Додаткова угода укладена у 3 (трьох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін та один примірник - для органу державної реєстрації прав.
Реквізити сторін:
Погребищенська міська рада ТОВ "ПК "Зоря Поділля"
22200, вул. Богдана Хмельницького, 77, 23700, Вінницька обл., м.Гайсин,
м. Погребище, Вінницька область вул. Заводська, 150,
Код ЄДРПОУ 03772654 Код ЄДРПОУ 34009446
Підписи сторін:
______________ Волинський С.О. ______________ В.Д.Максимчак
3. Витрати позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028 грн залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля".
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 22 січня 2026 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.