вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"14" січня 2026 р. Cправа № 902/1417/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,
за участю представників
позивача Маркова В.Є. (поза межами приміщення суду),
відповідач1 - не з'явився,
відповідач2 - не з'явився,
відповідач3 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Латєст» (вул. Вишнева, буд. 2, с. Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126)
до: Приватного підприємства «ЛАДА-ВИТУР» (вул. Пивоварова, буд. 15, м. Сіверськодонецьк, Луганська обл.,93400)
до: гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про: стягнення 3 305 193,76 грн
Господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі №902/1417/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латєст», до Приватного підприємства «ЛАДА-ВИТУР», до гр. ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківської послуги - кредитної №МБ-КНА-ГЛ-13685/КЛ-3 від 18.07.2024, укладеного в межах Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-КНА-ГЛ-13685 від 27.07.2021 року, Договором поруки № МБ-КНА-П-13685/2 від 27.07.2021 р. і Договором поруки №МБ-КНА-П-138685/3 від 27.07.2021 р. в розмірі 3 305 193,76 грн, з яких 3 254 372,06 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 50 812,70 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.
Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі №902/1417/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.11.2025.
22.10.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (б/н від 23.10.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду 24.10.2025 забезпечено участь представника Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» Маркової В.Є. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі "ЄСІТС".
В судовому засіданні 08.12.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.01.2026.
Ухвалою суду від 08.12.2025 повідомлено відповідачів про дату наступного судового засідання.
В судовому засіданні 14.01.2026 прийняв участь представник позивача. Представники відповідачів правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Суд зазначає, що ухвалу суду від 08.12.2023 року надіслано відповідачу 1 засобами поштового зв'язку за наступною адресою: вул. Вишнева, буд. 2, с. Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126.
При цьому, на дату проведення судового засідання конверт з ухвалою суду від 08.12.2025 повернувся до суду.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси
Отже, відповідача 1 завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, повідомлено про наявність позовного провадження у справі.
Разом з тим, з метою належного повідомлення відповідачів 2, 3 (Приватного підприємства «ЛАДА-ВИТУР» та гр. ОСОБА_1 ) про дату, час і місце судового засідання у справі № 902/1417/25 судом здійснено оголошення на офіційному веб-сайті Господарського суду Вінницької області.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Перебіг строків судового розгляду починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (Рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами і документами за відсутності відповідачів.
Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задоволити позов, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість та покласти понесені судові витрати зі сплати судового збору на відповідачів в рівних частках.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У судовому засіданні 14.01.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
27.07.2021 між Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Латєст" (Позичальник) укладено Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-КНА-ГЛ-13685.
Відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику банківські послуги, а Позичальник зобов'язався прийняти банківські послуги та належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в Генеральному договорі, Правилах надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті Банку (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) (Правила) та Договорах про надання банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг.
У Розділі І "Умови кредитування" сторонами погоджено наступні умови надання кредиту, зокрема:
- генеральний ліміт - 25 000 000,00 грн (п. 1.1);
- дата закінчення строку дії - 25.06.2031 (п. 1.2);
- максимальна процентна ставка за договором - 40% річних (п. 1.3);
- максимальний розмір змінювальної процентної ставки за договором - 40% річних (п. 1.4);
- комісійна винагорода за оформлення змін - 1,0% (п. 1.5);
- комісійна винагорода за внесення змін - 1,0 (п. 1.6).
- початком дії зобов'язань є 01.10.2021, з розміром надходжень на рахунки у Банку: 1 квартал - 7 000 000,00 грн; 2 квартал - 7 000 000,00 грн; 3 квартал - 7 000 000,00 грн; 4 квартал - 7 000 000,00 грн. (п. 1.8).
Підписанням цього договору Клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну, безстрокову і безвідсоткову згоду з усіма умовами Правил (п. 3.1).
Також, до договору між сторонами підписано ряд Додаткових угод, зокрема: №1 від 13.09.2023, №2 від 26.09.2024, №3 від 26.11.2024, №4 від 16.12.2024, за змістом яких сторонами внесено зміни до пунктів Генерального договору про надання банківських послуг щодо умов кредитування та повернення коштів.
В подальшому, 18.07.2024 в рамках Генерального договору між Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Латєст" (Позичальник) укладено договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-КНА-ГЛ-13685/КЛ-3.
Зазначений договір укладено у вигляді електронного документа, підписаного сторонами у системі "Вчасно" (продовження) шляхом накладення (створення) кваліфікованих електронних підписів.
За умовами Розділу І договору сторонами погоджено наступні умови надання кредиту:
- вид банківської послуги - кредитна лінія;
- тип кредитної лінії - невідновлювальна кредитна лінія;
- цільове призначення - рефінансування та поповнення обігових коштів:
в першу чергу - рефінансування кредитної заборгованості за договором № МБ-КНА-ГЛ-13685/КЛ-1 від 27.07.2021.
в першу чергу - рефінансування кредитної заборгованості за договором № МБ-КНА-ГЛ-13685/КЛ-2 від 27.07.2021.
Кредит на рефінансування заборгованості надається в сумі, що не перевищує суму заборгованості за зазначеним/и договором/ами на дату фактичної видачі кредиту.
поповнення обігових коштів.
Кредит на поповнення обігових коштів видається після рефінансування заборгованості за зазначеним/и договором/ами та у сумі, що не перевищує суму здійсненого рефінансування в межах погашеного кредиту за цим договором.
- ліміт, валюта банківської послуги - 4 692 200,00 грн;
- дата припинення чинності ліміту банківської послуги - 27.06.2025 включно;
Також, сторонами погоджено Графік зміни ліміту заборгованості банківської послуги валюті банківської послуги.
- тип процентної ставки - фіксована;
- розмір процентної ставки - 15,00% річних;
- розмір процентної ставки на прострочену заборгованість - 15,00% річних;
- комісійна винагорода за встановлення/збільшення ліміту банківської послуги - 1,00.
До договору між сторонами підписано ряд Додаткових угод, зокрема: №1 від 26.09.2024, №2 від 26.11.2024, №3 від 29.11.2024, №4 від 11.02.2025, №5 від 04.04.2025, №6 від 27.05.2025, №7 від 28.05.2025, за змістом яких сторонами внесено зміни до пунктів договору про надання банківської послуги - кредитної лінії в частині ліміту банківської послуги, графіку змін ліміту заборгованості банківської послуги валюті банківської послуги, комісійної винагороди, дати припинення чинності ліміту банківської послуги, тощо.
В забезпечення виконання боржником зобов'язань за Генеральним договором укладено наступні договори поруки, а саме:
27.07.2021 між Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (Кредитор) та Приватним підприємством "ЛАДА-ВИТУР" (Поручитель) укладено договір поруки № МБ-КНА-П-13685/2.
Відповідно п. 1.1 Договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання наступних зобов'язань в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо, Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Латєст" за Основним зобов'язанням, до складу якого входить: Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-КНА-ГЛ-13685 від 27.07.2021, з генеральним лімітом - 25 000 000 грн, дата закінчення строку дії генерального ліміту - 25.06.2031, максимальна процентна ставка - 40% річних, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до нього.
У разі порушення Боржником Основного зобов'язання такий Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. 1.2 Договору поруки).
Датою виконання зобов'язань Поручителем за цим Договором є дата зарахування коштів на рахунок Кредитора, призначений для погашення основного зобов'язання (п. 2.3 Договору поруки).
27.07.2021 між Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) укладено договір поруки № МБ-КНА-П-13685/3.
Відповідно п. 1.1 Договору поруки Поручитель поручається перед Кредитором за виконання наступних зобов'язань в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо, Боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Латєст" за Основним зобов'язанням, до складу якого входить: Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-КНА-ГЛ-13685 від 27.07.2021, з генеральним лімітом - 25 000 000 грн, дата закінчення строку дії генерального ліміту - 25.06.2031, максимальна процентна ставка - 40% річних, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до нього.
У разі порушення Боржником Основного зобов'язання такий Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. 1.2 Договору поруки).
За твердженнями позивача, Банк належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за умовами укладених договорів, надавши відповідачу грошові кошти, кредитний ліміт, який згідно договору про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-КНА-ГЛ-13685/КЛ-3 від 18.07.2024 та додаткових угод зменшений до суми 3 522 000,00 грн.
Позичальник (відповідач 1) не виконував належним чином свої зобов'язання, а саме починаючи з 28.05.2025 не сплачував проценти за користування кредитом та мав прострочену заборгованість за кредитом, оскільки у встановлений строк припинення чинності ліміту банківської послуги (26.05.2025) кредит не повернув.
02.07.2025 позивачем на електронні адреси надіслано вимоги відповідачу 1 (вих. № КНО-61.1.3.2/91) та поручителям (вих. № КНО-61.1.3.2/91, вих. № КНО-61.1.3.2/93 та вих. № КНО-61.1.3.2/94) про погашення простроченої заборгованості.
01.09.2025 відповідачем 1 здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 267 627,94 грн.
Станом на 08.10.2025 заборгованість відповідача 1 перед позивачем становить 3 254 372,06 грн (3 522 000,00 грн - 267 627,94 грн), що підтверджується випискою по особовому рахунку.
У зв'язку з невиконанням відповідачами зобов'язань за зазначеними договорами, позивач звернувся із позовом до суду з вимогою про стягнення солідарно з відповідачів 3 254 372,06 грн заборгованості за кредитом та 50 821,70 грн заборгованості за процентами.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
З огляду на те, що відповідач 3 являється фізичною особою, без статусу суб'єкта господарювання, судом враховано, що у даній справі сторонами основного зобов'язання, тобто кредитором і боржником, є юридичні особи.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відтак, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що згідно ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст.4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України.
Таким чином, до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18.
У випадку об'єднання позовних вимог щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів поруки, укладених для забезпечення основного зобов'язання, спір має розглядатися за правилами господарського чи цивільного судочинства залежно від сторін основного зобов'язання (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 202/33292/13-ц).
Стосовно вирішення спору по суті, суд виходив з наступного.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 т. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В силу ст. ст. 610, 612 ЦК України, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на заявлення позову не тільки до Позичальника (відповідача 1) за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-КНА-ГЛ-13685/КЛ-3 від 18.07.2024 в межах Генерального договору, а і до Поручителів (відповідача 2, 3) за Договорами поруки №МБ-КНА-П-13685/2 від 27.07.2021 та №МБ-КНА-П-13685/3 від 27.07.2021, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.
Зокрема із ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України, згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
У частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до умов п. 1.2 Договорів поруки у разі порушення Боржником Основного зобов'язання такий Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
У разі порушення зобов'язання Боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання Боржником Основного зобов'язання у строки, визначені договором, з якого випливає Основне зобов'язання. Поручитель зобов'язаний в перший день порушення Боржником Основного зобов'язання (або певної його частини) виконати таке Основне зобов'язання (або певну його частину) («Термін виконання Поручителем зобов'язань за цим Договором»), незалежно від факту направлення йому Кредитором відповідної вимоги. При цьому Кредитор не зобов'язаний підтверджувати будь-яким чином факт порушення Основного зобов'язання Боржником (п. 2.1 Договорів поруки).
При настанні Терміну виконання Поручителем зобов'язань за цим Договором Поручитель безвідклично доручає Кредитору, а Кредитор має право здійснювати договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків Поручителя, відкритих у Кредитора, у сумі простроченого платежу за Основним зобов'язанням (щодо повернення Кредиту, сплати процентів, комісій, неустойки (пені, штрафів) та витрат, які можуть виникнути у зв'язку з Основним зобов'язанням) в день настання Терміну виконання Поручителем зобов'язань за цим Договором або в будь-який інший день після настання цього Терміну, при цьому право вибору дня здійснення договірного списання належить Кредитору. Правом на здійснення договірного списання грошових коштів з рахунків Поручителя Кредитор може скористатися на власний розсуд необмежену кількість разів протягом дії цього Договору (п. 2.2 Договорів поруки).
Датою виконання зобов'язань Поручителем за цим Договором є дата зарахування коштів на рахунок Кредитора, призначений для погашення Основного зобов'язання (п. 2.3 Договорів поруки).
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 отримав від позивача кредитні кошти, заборгованість останнього складає 3 254 372,06 грн.
На підтвердження надання кредитних коштів до матеріалів справи додано виписки щодо руху коштів по особовому рахунку.
Матеріали справи не містять доказів повного погашення кредитних зобов'язань.
Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд вважає заявлені вимоги позивача про солідарне стягнення боргу за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-КНА-ГЛ-13685/КЛ-3 від 18.07.2024 укладеного в межах Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-КНА-ГЛ-13685 від 27.07.2021 нормативно та документально доведеними, підтвердженими матеріалами справи.
Враховуючи викладене, заборгованість відповідачів перед позивачем в частині суми неповернутого кредиту становить 3 254 372,06 грн за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-КНА-ГЛ-13685/КЛ-3 від 18.07.2024 укладеного в межах Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-КНА-ГЛ-13685 від 27.07.2021 та підлягає солідарному стягненню з відповідачів.
Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення 50 821,70 грн заборгованості за процентами.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно Розділу 1 за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-КНА-ГЛ-13685/КЛ-3 від 18.07.2024 (в редакції Додаткової угоди №7 від 28.05.2025) проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою у розмірі 15% річних.
Розрахунок процентів обґрунтовано умовами Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по процентам, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, тому позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідачі не подали до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
Враховуючи викладене, заявлений Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" позов підлягає задоволенню судом у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено солідарного стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок прострочення оплат за кредитним договором зі сторони відповідачів, тобто виник через неправильні дії відповідачів, витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідачів в рівних частках.
Оскільки, при подачі позову сплачено 39 662,31 грн, то на кожного з відповідачів при розподілі витрат припадає сума 13 220,77 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 145, 232, 233, 236-238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Латєст» (вул. Вишнева, буд. 2, с. Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126, код - 24183749), Приватного підприємства «ЛАДА-ВИТУР» (вул. Пивоварова, буд. 15, м. Сіверськодонецьк, Луганська обл., 93400, код - 21786393) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код - 14282829) 3 254 372,06 грн - заборгованості за кредитом за Договором про надання банківської послуги - кредитної №МБ-КНА-ГЛ-13685/КЛ-3 від 18.07.2024, укладеного в межах Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-КНА-ГЛ-13685 від 27.07.2021 року та 50 812,70 грн - заборгованості за процентами.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Латєст» (вул. Вишнева, буд. 2, с. Северинівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23126, код - 24183749) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код - 14282829) 13 320,77 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Приватного підприємства «ЛАДА-ВИТУР» (вул. Пивоварова, буд. 15, м. Сіверськодонецьк, Луганська обл., 93400, код - 21786393) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код - 14282829) 13 320,77 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, код - 14282829) 13 320,77 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд..
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 22 січня 2026 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук.прим:
1 - до справи