Справа №766/8019/23
н/п 1-кп/766/2967/26
15.01.2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області колегіально судом в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря: ОСОБА_4
прокурора: ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника: ОСОБА_7 ,
під час відкритого судового засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 11.08.2023 року за №12023231040001745 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 11.08.2023 року за №12023231040001745 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, який обвинувачується в тому, що він в ніч з 09.08.2023 на 10.08.2023 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який стався під час спільного вживання спиртних напоїв, маючи прямий умисел, направлений на умисне вбивство потерпілого усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті іншій людині, наніс не менше 15 ударів колото-ріжучим предметом в області правої сідниці та правого стегна ОСОБА_8 , тим самим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-різаних поранень правої сідниці з пошкодженням сідничних кровоносних судин, множинних колото-різаних поранень грудної клітки, живота, кінцівок, які призвели до гострої крововтрати, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, від яких настала смерть ОСОБА_8 .
В судовому засіданні захисником заявлено клопотання про призначення додаткової судово-психіатричної експертизи для визначення психічного та емоційного стану обвинуваченого ОСОБА_6 з тих підстав, що під час досудового розслідування при проведенні судово-психіатричної експертизи встановлено, що останній в момент вчинення інкримінованого йому злочину за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, проте, при проведенні експертизи не в повному обсязі з'ясовано психічний стан обвинуваченого, в якому він перебував безпосередньо перед нанесенням тілесних ушкоджень потерпілому, і який міг вплинути на вчинення ним кримінального правопорушення. Ці обставини впливають на пом'якшення покарання, тому їх додаткове вивчення може мати вирішальне значення при призначенні покарання. Також захисником заявлено клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження лист КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР від 04.12.2025 року.
Обвинувачений в судовому засіданні клопотання захисника підтримав, просив їх задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання в частині призначення додаткової судово-психіатричної експертизи, як безпідставного.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та дослідивши клопотання та матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
11.09.2023 року за кримінальним провадженням проведена судово-психіатрична експертиза.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №80 від 11.09.2023 року, ОСОБА_6 , згідно наявної меддокументації, з 2005 року страждав психічним захворюванням в формі біполярного афективного розладу. ОСОБА_6 на теперішній час також страждає психічним захворюванням в формі біполярного афективного розладу; виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, на теперішній час утримання, але в умовах, що виключають вживання. У період часу, що цікавить слідство і на теперішній час ОСОБА_6 виявляє стан ремісії біполярного афективного розладу. За своїм психічним станом він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_6 також може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує. ОСОБА_6 рекомендовано спостереження лікаря-психіатра за місцем перебування.
В ході розгляду справи суд неодноразово запитував інформацію щодо стану здоров'я обвинуваченого.
Згідно медичної довідки Філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях від 24.01.2025 року, ОСОБА_6 знаходиться на обліку у лікаря-психіатра з 19.08.2024 року з діагнозом біполярний афективний розлад, ст. субкомпенсації. На момент видачі довідки підтверджений діагноз: біполярний афективний розлад, ст. субкомпенсації. Стан здоров'я відповідає встановленому діагнозу.
Згідно інформації Філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях від 25.10.2025 року, ОСОБА_6 знаходиться під постійним медичним наглядом фахівців Миколаївської міської медичної частини філії ЦОЗ ДКВС України в Миколаївській та Одеській областях з 12.08.2023 року. Знаходиться на «Д» обліку у лікаря-психіатра. Підтверджені діагнози: хронічний вірусний гепатит С В 18.2 Хронічний вірусний гепатит В В 16.2 Токсична гепатопатія К 70.9 F 31.1 10.3. На теперішній час загальний стан компенсований. Ургентної допомоги за межами СІЗО не потребує. До листа додана медична довідка начальника медичної частини, згідно якої ОСОБА_6 знаходиться на обліку у лікаря-психіатра з 19.08.2024 року з діагнозом біполярний афективний розлад, ст. субкомпенсації. Стан здоров'я відповідає встановленому діагнозу.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (ч. 1 ст. 101 КПК України).
У висновку експерта повинно бути зазначено докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка (п. 6ст. 102 КПК України).
Ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам (ч. 1 ст. 332 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи.
До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених ч. 1 цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі (ч. 3 ст. 332 КПК України).
Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» № 8 від 30.05.1997, судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі, а так само при укладенні цивільно-правової угоди. Судово-психіатрична експертиза обов'язково призначається для визначення психічного стану обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності. Коли під час дослідження в судовому засіданні висновку судово-психіатричної експертизи з'ясується, що для визначення психічного стану підсудного є необхідним тривале спостереження за ним в умовах стаціонару, суд за мотивованою пропозицією експерта може вирішити питання про поміщення підсудного у відповідний медичний заклад.
Заявляючи клопотання, захисник обвинуваченого просить провести саме додаткову судово-психіатричну експертизу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» №8 від 30.05.1997 у пунктах 10 та 11 надано роз'яснення про те, що судам слід мати на увазі, що первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові)про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Стороною захисту не доведено, що експерт, проводячи судово-психіатричну експертизу, дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, або ж, що висновок експерта є неясним. Так само захисник обвинуваченого не вказує на те, що є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також на те, що при проведенні судово-психіатричної експертизи було істотно порушено процесуальні норми, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
При дослідженні висновку судово-психіатричної експертизи №80 від 11.09.2023 року не було встановлено порушень процесуальних норм, які б призвели до обмеження прав обвинуваченого. Також стороною захисту не доведено, що висновок не дає вичерпних відповідей на порушені питання або ж що висновок експерта є неясним, чи недостатньо обґрунтованим, чи він суперечить іншим матеріалам кримінального провадження.
Оскільки в даному кримінальному провадженні уже було проведено судово-психіатричну експертизу, підстав для призначення додаткової експертизи, про яку заявлено стороною захисту, судом не виявлено.
Щодо клопотання захисника клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до довідки КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР від 04.12.2025 року, ОСОБА_6 неодноразово (37 раз) з 2005 року знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР. Останній раз лікувався з 10.08.2023 року по 11.08.2023 року. Діагноз: біполярний афективний розлад, стан ремісії.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 91 КПК України установлено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
За змістом положень ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, клопотання захисника про долучення доказів підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 84, 94, 242, 332, 369 - 372, 376 КПК України, суд
Задовольнити клопотання захисника про долучення до матеріалів кримінального провадження №12023231040001745 від 11.08.2023 року лист КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР від 04.12.2025 року.
В задоволенні клопотання захисника про призначення додаткової судово-психіатричної експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено у приміщенні суду 15.01.2026 р. о 13:15 годині.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3