21.01.2026 Справа №607/25779/25 Провадження №1-кп/607/668/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
під час проведення підготовчого судового засідання у залі суду в м. Тернополі у кримінальному провадженні №12025211040001696 від 14.10.2025 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Іванківці Тернопільського (колишнього Зборівського) району Тернопільської області, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, одружений, на утриманні нікого не має, раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
установив:
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 14.10.2025 приблизно о 09:00 він керував технічно справним автомобілем DAEWOO SENS, р.н. НОМЕР_1 , та рухався по вул. Паркова, м. Тернопіль, в напрямку вул. Зелена, зі швидкістю 30 км/год.
Під час руху водій ОСОБА_3 не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (надалі - ПДР, а також вимоги, які наведені у абз. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» №3353-ХII від 30.06.1993, які зобов'язували своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
В цей час проїзну частину дороги вул. Паркова, неподалік буд. №1, поза межами пішохідного переходу, зліва направо відносно руху автомобіля DAEWOO SENS, p.н. НОМЕР_1 , в темпі спокійної ходьби перетинала пішохід ОСОБА_5 .
Маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_5 , яка рухалась перед автомобілем DAEWOO SENS, р.н. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 , в порушення вимог п. 12.3 ПДР, не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до повної зупинки, щоб дати дорогу пішоходу, а вчинив наїзд на нього передньою правою частиною транспортного засобу.
Унаслідок дорожньо-транспортної пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому діафізу (тіла) правої ключиці в середній третині, закритого перелому першого правого ребра, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більш як 21 день) розладом здоров'я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості - п.п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 12.3 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив усне клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням із потерпілою.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає зокрема підготовче судове провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у кримінальній справі за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Тому суд невідкладно розглянувши клопотання обвинуваченого, заслухавши сторін та вивчивши матеріали провадження, прийшов до переконання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою та закриття кримінального провадження щодо нього, з огляду на таке:
обвинувачений підтвердив суду те, що йому зрозуміле обвинувачення, підстава та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності. Вину визнав. Згідний на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього, оскільки примирився із потерпілою та відшкодував завдані збитки.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила, що отримала відшкодування від обвинуваченого ОСОБА_3 , примирилися з ним, претензій до нього не має, не заперечила проти звільнення його від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечив проти закриття кримінального провадження відповідно до ст. 46 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 46 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до нетяжкого злочину та є таким, який вчинено з необережності.
Встановлено із поданих прокурором документів (обвинувального акту, довідки про судимість), що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і під час дій, які ставляться йому у вину, керував транспортним засобом, не будучи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та не перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обвинувачений примирився з потерпілою та відшкодував завдані ним збитки.
Також суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра КНП «Зборівська лікарня» ЗМР Тернопільської області не звертався, за медичною допомогою до лікаря психіатра поліклініки КНП «ТОКПЛ» ТОР не звертався, на динамічному диспансерному спостереженні в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР не перебуває, скарг за місцем проживання: вул. Київська, 1/146, м. Тернопіль, за період з 01.02.2020 по 23.10.2025 не поступало.
З наведених підстав клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, а кримінальне провадження - закриттю.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України (у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта), а також з врахуванням висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17, провадження 13-47кс20) про те, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Тому із обвинуваченого слід стягнути на користь держави витрати на залучення експертів згідно наданих прокурором довідок про витрати на проведення у цьому кримінальному провадженні експертиз в експертних установах МВС України.
Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.
Долю речового доказу слід вирішити згідно з ст. 100 КПК України.
Медична карта стаціонарного хворого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 9357 із КНП «ТМКЛШД», яку визнано документом у кримінальному провадженні, повернуто у КНП «ТМКЛШД», у зв'язку з чим прокурор у судовому засіданні просив не вирішувати це питання.
Цивільний позов в цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 285, 286, 314, 395 КПК України, ст.ст. 12, 46 КК України, суд
постановив:
клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою.
Кримінальне провадження №12025211040001696 від 14.10.2025 - закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати на залучення експертів:
- 2674,20 грн - вартість судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/120-25/12988-IT від 29.10.2025;
- 2674,20 грн - вартість судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/120-25/12983-IT від 27.10.2025;
- 3565,60 грн - вартість судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/120-25/14290-IT від 18.11.2025,
усього на суму 8 914 (вісім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.10.2025 у справі №607/21396/25 на автомобіль DAEWOO SENS, р.н. НОМЕР_1 , 2005 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова) НОМЕР_3 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - повністю скасувати.
Речовий доказ, а саме автомобіль DAEWOO SENS р.н. НОМЕР_1 , - залишити ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуюча суддя ОСОБА_1