"21" січня 2026 р. Справа № 596/60/26
Провадження № 1-кп/596/160/2026
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Гусятинського районного суду Тернопільської області в селищі Гусятин у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026216110000018 від 08 січня 2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Майдан, Гусятинського району, Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,-
Судом визнано доведеним, що 28 листопада 2025 року приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в ході словесної суперечки із ОСОБА_4 , яка виникла на ґрунті особистих непорозумінь, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи і передбачаючи наслання суспільно-небезпечних наслідків, з метою застосування фізичного насильства до потерпілого, долонею лівої руки нанесла один удар в область грудей посередині, ОСОБА_4 ..
В результаті своїх умисних протиправних дій ОСОБА_3 завдала потерпілому ОСОБА_4 фізичного болю та не спричинила при цьому тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною 1 статті 126 Кримінального кодексу України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України, тобто, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12026216110000018 від 08 січня 2026 року стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду із клопотанням прокурора ОСОБА_5 про розгляд у спрощеному порядку відповідно до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, оскільки ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, не оспорювала встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з судовим розглядом обвинувального акта за її відсутності та відсутності її захисника - адвоката ОСОБА_6 відповідно до ст.ст.381,382 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Обвинувачена ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_7 , надала письмову заяву, у якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлено в повному обсязі та не оспорює їх. Крім цього, у вказаній заяві зазначила, що її згода на судовий розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без її участі та участі її захисника є добровільною, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, приймаючи до уваги заяву останньої, заяву потерпілого ОСОБА_4 , відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, суд доходить до висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381,382 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та кримінального провадження №12026216110000018 від 08 січня 2026 року, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом та правильно кваліфіковано дії обвинуваченої за ч.1 ст.126 КК України, як умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд визнає її щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, наявність обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона за місцем проживання характеризується посередньо. За медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря психіатра КНП «Копичинецька КЛ» не зверталася.
Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.
За таких обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання в виді штрафу у межах, встановленої санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою вона обвинувачується, і яка передбачає відповідальність за вчинений проступок.
Таку міру суд вважає достатньою не тільки для покарання ОСОБА_3 за вчинене протиправне діяння, а й для її виправлення.
Речові докази по справі відсутні.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_3 не застосовувався.
Керуючись ст. 368, 370, 371, 373-376, 381,382, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень у дохід Держави.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Вирок суду, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1