Справа № 466/11098/25
Провадження № 3/466/107/26
14 січня 2026 року, суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у Львівській області м. Львові про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працездатного, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, -
20.11.2025 року, о 07:20 год., в м. Львові по вул. Стрийська, 246, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався в безпеці маневру, внаслідок чого відбулось зіткнення з т/ з «Citroen C5», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1. ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Окрім того, згідно протоколу ЕПР1 № 522109 від 24.11.2025, о 07:20 год., в м. Львові по вул. Стрийська, 246, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху, та будучи причетним до ДТП не залишився на місці пригоди та не повідомив орган чи підрозділ поліції, чим порушив п. 2.10.а ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
При розгляді адміністративної справи в суді особа, що притягається до адміністративної відповідальності , ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав, просив суворо не карати. Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП зазначив, що жодного удару чи візуального пошкодження не відчув і не побачив, тому об'єктивно не міг знати про факт ДТП. Наголосив, що якби відчув факт зіткнення, обов'язково зупинився та залишився на місці події. Просив суд закрити провадження за ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що в момент ДТП перебував у автомобілі, відчув удар та вийшов з машини щоб подивитись ушкодження. Зазначив, що пошкодження були незначні, тому не заперечує той факт, що ОСОБА_1 міг не відчути удару, тому й не зупинився.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у скоєному адміністративному правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП стверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, зокрема: протоколом серії ЕПР1 №522103 від 24.11.2025 року, схемою місця ДТП, рапортом працівника поліції, письмовими поясненнями учасників ДТП, та іншими матеріалами адміністративної справи.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст. 124 КУпАП, оскільки він порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, суд приходить до висновку, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з п.п. г, ґ п. 2.10. Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» (далі - Постанова), у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров'я.
У разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.
Згідно з абз. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до абз. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з абз. 1, 2 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи не можливо зробити висновок про те, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги п. 2.10.а, Правил дорожнього руху України.
Згідно з ст. 122-4 КУпАП, об'єктивною стороною правопорушення є умисел на залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди і в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами, з поданих особою, що притягається до адміністративної відповідальності доказів встановлено, що керуючи транспортним засобом, він не мав фізичної можливості відчути зіткнення з іншим автомобілем, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП . Відтак, в цій частині провадження по справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
У відповідності ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, з врахуванням положень ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП вважаю, що в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, провадження в даній справі слід закрити.
Керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити в зв'язку з відсутністю у діях останнього події і складу адміністративного правопорушення.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів ГУК у Львівській області 21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, Банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській області, Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA268999980313040149000013001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача-Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя І. Є. Зима