Справа №464/193/26
Провадження №2-о/466/114/26
про передачу справи за підсудністю
21 січня 2026 року Шевченківський районний суд міста Львова в особі судді Федорів О.П., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною та призначення опікуном,
01 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Сихівського районного суду м.Львова зі заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуном. Просить визнати недієздатним свого брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити опіку та призначити його, ОСОБА_1 , опікуном.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 12 грудня 2025 року передано справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Львова.
20 січня 2026 року справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Львова.
Згідно зі заявою та представленими документами фізична особа, яку просить заявник визнати недієздатним, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В ухвалі Сихівського районного суду м.Львова від 12 грудня 2025 року зазначено, що останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є адреса: АДРЕСА_2 , що було підтверджено відповіддю від 02 грудня 2025 року №2257589 з Єдиного державного демографічного реєстру.
Однак установлено, що станом на момент постановлення ухвали Сихівським районним судом м.Львова від 12 грудня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації - 8 грудня 2025 року. Про це свідчить відповідь від 21 січня 2026 року №2259674 з Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до частини першої статті 295 Цивільного процесуального кодексу України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Згідно зі статтею 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів, на момент звернення позивача до суду з позовом встановлювалися Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (далі - Правила).
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 7 Правил).
В абзаці 1 пункту 9 Правил встановлено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
У пункті 18 Правил наведений перелік документів, які подає особа або її представник для реєстрації місця проживання. Зокрема, документами, що підтверджують право на проживання в житлі, можуть бути: ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.
Зняття з реєстрації місяця проживання передбачено пунктом 26 Правил, яким, крім іншого, визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, й інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів) (абзац 8 пункту 26 Правил).
Аналогічні положення визначені і Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
У постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду чітко вказав на те, що в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Саме тому використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Пунктом першим частини першої ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Отже, Сихівський районний суд м.Львова, передаючи справу за підсудністю Шевченківському районному суду м.Львова за останнім відомим місцем реєстрації фізичної особи, щодо якої поданої заяву про визнання недієздатною, не врахував, що така особа до постановлення ухвали про передачу справи була вже зареєстрована та постійно проживала у Сихівському районі міста Львова, де є зареєстрованою та проживає досі.
Відповідно до статті 32 Цивільного процесуального кодексу України спори між судами про підсудність не допускаються . Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Установлено, що справа передана Шевченківському районному суду м.Львова помилково, без додержання порядку, встановленого статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України, адже на момент постановлення ухвали про передачу справи за підсудністю та до цього часу справа є підсудною Сихівському районному суду м.Львова.
З метою забезпечення правової визначеності, розгляду справи судом, установленим законом, суд висновує, що матеріали справи слід передати за підсудністю до Сихівського районного суду міста Львова (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2).
Керуючись статтями 31, 295 Цивільного процесуального кодексу України, суд
цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною та призначення опікуном, передати за підсудністю до Сихівського районного суду м. Львова (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою Цивільним процесуальним кодексом України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів із дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 21 січня 2026 року.
Суддя О.П. Федорів