Справа № 466/1894/24
Провадження № 2/466/187/26
21 січня 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Якубів І. О.
з участю: представника позивача Кирик Н. І.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,-
19 лютого 2024 року адвокат Кирик Наталія Іванівна, яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, у якій просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування внаслідок залиття квартири в розмірі 288 822 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч гривень), з яких: 268 822,00 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять дві гривень) майнова шкода завдана внаслідок залиття квартири; 20 000 грн. (двадцять тисяч тисяч гривень) моральна шкода; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір за позовом майнового характеру в розмірі 3909 грн. 42 коп. (три тисячі дев'ятсот дев'ять гривень 42 копійки).
Стислий виклад позицій сторін.
Обґрунтування позивача.
Позивач ОСОБА_2 є власником квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію право власності на нерухоме майно від 18 липня 2006 року.
09 серпня 2023 року було виявлено, що квартира позивача за адресою АДРЕСА_1 , була залита водою від вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач ОСОБА_3
09 серпня 2023 року працівниками ЖБК №241 було проведено обстеження квартири з метою виявлення причин і розміру заподіяної шкоди. Згідно Акту огляду залиття відбулося внаслідок несправності сантехнічного обладнання встановленого у кв. АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище. Власником цієї квартири є Відповідач.
Згідно Акту огляду квартири АДРЕСА_3 в результаті комісійного обстеження за вищевказаною адресою виявлено наступні пошкодження:
1. Коридор - залита стеля, стіни, пошкоджені світильники та паркет, частково
пошкоджена шафа-купе.
2. ОСОБА_5 - залита стеля, стіни, частково пошкоджений паркет на підлозі.
3. Дитяча кімната - залита стеля, стіни, пошкоджений світильник, частково пошкоджений паркет на підлозі.
4.Ванна кімната - залита стеля, стіни, пошкоджена плитка на стінах, пошкоджена плитка на підлозі, пошкоджена ванна через падіння плитки.
5. Санвузол (туалет) - залита стеля, стіни, пошкоджена плитка на стінах, пошкоджена плитка на підлозі.
В результаті обстеження вище розташованої квартири АДРЕСА_2 виявлено несправне сантехнічне обладнання, а саме прорваний гнучкий шланг від гарячої води у ванній кімнаті, що і спричинило залиття квартири АДРЕСА_3 на 4-му поверсі будинку.
Для встановлення вартості відновлювального ремонту квартири позивач звернулася з заявою до ФОП « ОСОБА_6 » (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності 508/21 від 05.07.2021 року, виданий ФДМУ) з проханням провести експертне будівельно-технічне дослідження. На основі чого, було укладено Договір про проведення експертного дослідження №NR231011-002 від 11.10.2023 року.
Відповідно до висновку експертного дослідження розмір матеріальної шкоди завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 становить: 268 822,00 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять дві гривень).
Крім того, позивач зазначає, що внаслідок залиття квартири було завдано моральну шкоду, яка виразилась у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири, через що остання стала непридатною для використання без проведення ремонту. Також через залиття було порушено звичний та розмірений спосіб життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання свого власного дорогоцінного часу для вирішення проблем пов'язаних з усуненням наслідків залиття.
Позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 20 000 тисяч гривень
Відповідач добровільно завдану шкоду відшкодовувати не бажає.
Для захисту та відновлення своїх порушених прав позивач змушена звернутись до суду.
Обґрунтування заперечень відповідача.
11 квітня 2024 на адресу суду поступив відзив на позовну заяву представника відповідача адвоката Стрепка В. Л., у якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви. У відзиві зазначає, що ОСОБА_3 в даній справі не є належним відповідачем. ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 . Як власнику, йому належить право володіння, користування та розпорядження квартирою на власний розсуд. 01 лютого 2023 року ОСОБА_3 уклав із ОСОБА_4 договір оренди квартири у приватної особи. За цим договором орендодавець - ОСОБА_3 , передав в оренду 3 - х кімнатну квартиру за адресом - АДРЕСА_5 . Такими чином на день затоплення квартири позивачки, а саме 09 серпня 2023 року, ОСОБА_3 не володів і не розпоряджався приміщенням за адресом АДРЕСА_5 . Представник відповідача зазначає, що договір оренди, укладений 01 лютого 2023 року діяв до 01 лютого 2024 року, коли був укладений та набув чинності новий договір оренди між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Новий договір оренди квартири у приватної особи від 01 лютого 2024 року також доданий до цього відзиву на позовну заяву. Таким чином, з укладенням договору оренди квартири у приватної особи, а саме до ОСОБА_4 перейшли обов'язки щодо володіння та користування квартирою за адресом АДРЕСА_5 . При цьому важливо вказати, що з огляду на 09 серпня 2023 року ОСОБА_4 був зобов'язаний дотримуватись правил проживання у будинку, в якому знаходиться орендована ним квартира (п. 6.1.5 договору), утримувати квартиру у відповідному стані та чистоті (п. 6.1.7 договору), усувати пошкодження квартири та майна, наслідки аварій, які настали з вини орендаря (п. 6.1.8 договору). Однак, такого у діях чи бездіяльності ОСОБА_3 не було. Адже з огляду на договір оренди квартири у приватної особи, він не користувався квартирою, натомість обов'язки щодо її утримання у відповідному стані та чистоті, усунення пошкоджень, у тому числі й пошкоджень майна у квартирі, наслідки аварій, які настали з вини орендаря перейшли до орендаря, тобто ОСОБА_4 .
Представник відповідача зазначає, що притягнення ОСОБА_3 як відповідача до цієї справи суперечить засадами цивільного законодавства, закріпленим, зокрема у п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, які по своїй суті є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного та цивільного процесуального законодавства.
19 квітня 2024 на електронну адресу суду поступила відповідь на відзив представника позивача адвоката Кирик Н. І., у якій просила позовні вимоги задоволити повністю, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відшкодування внаслідок залиття квартири в розмірі 288 822 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч гривень), з яких: 268 822,00 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять дві гривень) майнова шкода завдана внаслідок залиття квартири; 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) моральна шкода, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір за позовом майнового характеру в розмірі 3909 грн. 42 коп. (три тисячі дев'ятсот дев'ять гривень 42 копійки). Представник позивача зазначає, що відповідач ОСОБА_3 являється належним відповідачем, оскільки такий являється власником квартири, а відтак повинен нести відповідальність за технічну справність свого майна. Позивач не вважає за необхідне звертатись з вимогою до орендарів власника квартири, які можуть змінюватись, тому згідно вимог законодавства обрала спосіб захисту порушеного права, та покласти відповідальність за відшкодування шкоди у зв'язку з залиттям квартири саме до власника майна. Власник квартири чи нежитлового приміщення несе відповідальність за технічне обслуговування водопровідної системи всередині своїх об'єктів і завдану шкоду при витоку води з будь-якого місця такої системи.
Позивач вважає, що залиття її квартири відбулось з вини відповідача який неналежним чином (недбало) виконував свої обов'язки щодо своєчасного проведення ремонту (заміни) сантехнічного обладнання в квартирі, що перебуває у його власності.
26 квітня 2024 на адресу суду поступили заперечення представника відповідача адвоката Стрепка В. Л., у яких просив відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 288 822 гривень відшкодування шкоди унаслідок залиття квартири, з яких 268 822 гривні - шкода завдана залиттям квартири, а 20 тисяч гривень - моральна шкода, а також судового збору у розмірі 3 909 гривень 42 копійок.
06 листопада 2025 представник позивача адвокат Кирик Н. І. заявила клопотання у якому просить залучити до участі у справі співвідповідача ОСОБА_4 .
04 грудня 2024 на адресу суду поступила заява представника позивача адвоката Кирик Н. І. про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 відшкодування внаслідок залиття квартири в розмірі 288 822 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч гривень), з яких:
- 268 822,00 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять дві гривень) майнова шкода завдана внаслідок залиття квартири;
- 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) моральна шкода;
стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір за позовом майнового характеру в розмірі 3909 грн. 42 коп. (три тисячі дев'ятсот дев'ять гривень 42 копійки).
Відповідачем ОСОБА_4 письмовий відзив у встановлені судом строки подано не було.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 20 лютого 2024 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10 травня 2024 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 - адвоката Стрепка Володимира Любомировича про призначення будівельно-технічної експертизи. Призначено у даній цивільній справі, судову будівельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено судовому експерту ФОП Заяць Ігор Григорійович. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 25 жовтня 2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 06 листопада 2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Кирик Н. І. про залучення співвідповідача у даній цивільній справі. Залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_4 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 26 грудня 2024 року задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 - адвоката Стрепка Володимира Любомировича про призначення будівельно-технічної експертизи по даній цивільній справі. Призначено у даній цивільній справі, судову будівельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено судовому експерту Лібичу Андрію Михайловичу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 травня 2025 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Кирик Н. І. підтримала уточненні позовні вимоги, надавши пояснення, аналогічні викладеній заяві, просила такі задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача адвокат Стрепко В. Л. заперечив позовні вимоги, зазначив, що відповідач ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 , а також підтримав поданий відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позов визнав частково, пояснив, що дійсно через його вину відбулося залиття квартири позивача. Зазначив, що суму стягнення відшкодування внаслідок залиття квартири заперечує, як завищену, однак погоджується на ремонт квартири, його коштами. У призначене судове засідання 12.01.2026 року відповідач ОСОБА_4 не з'явився, 12.01.2026 на адресу суду подав заяву, у якій зазначив, що немає можливості бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку із зайнятістю на роботі, вважає, що має нести особисту відповідальність за відшкодування заподіяної шкоди щодо рішення у справі поклався на розгляд суду, не заперечує щодо закінчення справи за його відсутності.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, показання свідка та експерта в судовому засіданні, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Спір виник з делікатних правовідносин внаслідок заподіяння шкоди.
Відповідно до ч.6 ст. 28 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Даний позов стосується заподіяння шкоди майну позивача за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції та підлягає розгляду Шевченківським районним судом м. Львова.
Предметом вказаного спору є вимога про відшкодування шкоди, що заподіяна власнику квартири внаслідок її залиття.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207 (п.2.3.6), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт, затверджений додатком №4 до даних Правил. Даним Актом передбачено складання його комісією, опис і що трапилось, причини, висновок комісії про те, що потрібно зробити і хто заподіяв шкоду, з таким Актом ознайомлюється відповідних мешканців квартир і затверджується керівником ЖЕО.
Також, згідно цих Правил, власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване в установленому законом порядку.
Заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Не усунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку (п.2.3.6).
Причинами, що погіршують роботу системи, є в т.ч. порушення правил експлуатації жилих приміщень і водопровідно-каналізаційних систем, несправність запірно регулювальної арматури, несвоєчасне усунення протікання, тощо.
Під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців (п.5.3.4.).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується Витягом про реєстрацію право власності на нерухоме майно №11260458 від 18 липня 2006 року.
09 серпня 2023 року позивачем виявлено, що її квартира за адресою АДРЕСА_1 , була залита водою від вище розташованої квартири АДРЕСА_2 .
Власником квартири АДРЕСА_6 є відповідач ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом із відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №5004200580418.
09 серпня 2023 року працівниками ЖБК №241 було проведено обстеження квартири АДРЕСА_4 з метою виявлення причин і розміру заподіяної шкоди. Згідно Акту огляду залиття відбулося внаслідок несправності сантехнічного обладнання встановленого у кв. АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище. Власником цієї квартири є ОСОБА_3 .
Згідно Акту огляду квартири АДРЕСА_4 в результаті комісійного обстеження за вищевказаною адресою виявлено наступні пошкодження:
1. Коридор - залита стеля, стіни, пошкоджені світильники та паркет, частково
пошкоджена шафа-купе.
2. ОСОБА_5 - залита стеля, стіни, частково пошкоджений паркет на підлозі.
3. Дитяча кімната - залита стеля, стіни, пошкоджений світильник, частково пошкоджений паркет на підлозі.
4.Ванна кімната - залита стеля, стіни, пошкоджена плитка на стінах, пошкоджена плитка на підлозі, пошкоджена ванна через падіння плитки.
5. Санвузол (туалет) - залита стеля, стіни, пошкоджена плитка на стінах, пошкоджена плитка на підлозі.
В результаті обстеження вище розташованої квартири АДРЕСА_2 виявлено несправне сантехнічне обладнання, а саме прорваний гнучкий шланг від гарячої води у ванній кімнаті, що і спричинило залиття квартири АДРЕСА_3 на 4-му поверсі будинку.
Судом встановлено, що 01 лютого 2023 року між ОСОБА_3 із ОСОБА_4 укладено договір оренди квартири у приватної особи.
Згідно договору оренди квартири орендодавець - ОСОБА_3 , передав орендарю ОСОБА_4 в оренду 3 - х кімнатну квартиру за адресом - АДРЕСА_5 строком до 01 лютого 2024 року.
01 лютого 2024 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено новий договір оренди цієї ж квартири, який діяв до 01 лютого 2025 року.
Для встановлення вартості відновлювального ремонту квартири ОСОБА_2 звернулася з заявою до ФОП « ОСОБА_6 » (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності 508/21 від 05.07.2021 року, виданий ФДМУ) з проханням провести експертне будівельно-технічне дослідження. На основі чого, було укладено Договір про проведення експертного дослідження №NR231011-002 від 11.10.2023 року.
Відповідно до висновку експертного дослідження розмір матеріальної шкоди завдано внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 становить: 268 822,00 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять дві гривень).
Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №02/25 від 14.04.2025 р. ОСОБА_7 призначеної за ухвалою суду від 26.12.2024 року, встановлено, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття приміщення за адресою: АДРЕСА_1 становить 233 810,00 грн. (двісті тридцять три тисячі вісімсот десять гривень 00 коп) з урахуванням ПДВ (в тому числі, ПДВ становить 40 930,00 грн. (сорок тисяч дев'ятсот тридцять гривень 00 коп.). Причиною пошкодження приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , являється проникнення рідини через міжповерхове перекриття з приміщень квартири АДРЕСА_6 .
Вказаний висновок підтверджено в судовому засіданні допитом експерта ОСОБА_7 , який підтримав наданий висновок, роз'яснив якою методикою керувався при наданні такого висновку та пояснив, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття вказано квартири становить 233 810,00 грн. з урахуванням ПДВ, в тому числі, ПДВ становить 40 930,00 грн.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що квартира АДРЕСА_4 належить її матері ОСОБА_2 . Вказала, що зі сторони ОСОБА_3 неодноразово відбувалося залиття їхньої квартири, на їхні зауваження та претензії відповідач не реагує, відшкодовування не здійснювалось. Зазначила, що залиття квартири негативно впливає на звичний спосіб життя, створює дискомфорт та необхідності докладання додаткових зусиль та витрачання часу для вирішення проблем пов'язаних з усунення наслідків залиття, тому це і є підставою для звернення з позовною заявою до суду про відшкодування шкоди, в тому числі моральної.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно із ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Обсяг знищеного або пошкодженого майна та опорядження квартири визначається актом про залиття, складання якого спеціальною комісією врегульоване нормативно. Розмір витрат на відновлення квартири та майна визначається експертом.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Обсяг знищеного або пошкодженого майна та опорядження квартири визначається актом про залиття, складання якого спеціальною комісією врегульоване нормативно. Розмір витрат на відновлення квартири та майна визначається експертом.
За ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати винуватця відшкодувати у повному обсязі завдані збитки, розмір яких визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої залиттям квартири.
Належним відповідачем у справі є особа, з вини та неправомірних дій чи бездіяльності якої заподіяно шкоду. На неї покладається обов'язок з її відшкодування.
За частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував, що цивільне законодавство в делікатних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, тож якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Також у постанові від 03.12.2014 року № 6-183цс 14 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що в цивільному процесі законом не покладається обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, позивач лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
При цьому, слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність за нанесені збитки настає як при вчиненні активних дій, так і бездіяльності, адже власність зобов'язує.
Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. N 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Згідно договору оренди квартири у приватної особи від 01 лютого 2023 року укладеного між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ОСОБА_4 судом встановлено, що станом на дату заподіяння шкоди квартири позивача 09 серпня 2026 року володільцем квартири АДРЕСА_6 , як орендар був ОСОБА_4 .
Згідно п. 6.1.5 договору оренди орендар зобов'язаний дотримуватись правил проживання у будинку, в якому знаходиться орендована ним квартира.
Згідно п. 6.1.7 договору оренди орендар зобов'язаний утримувати квартиру у відповідному стані та чистоті.
Згідно п. 6.1.8 договору оренди орендар зобов'язаний усувати пошкодження квартири та майна, наслідки аварій, які настали з вини орендаря.
Так, для вирішення питання про відшкодування шкоди суду необхідно встановити доведеність наявної шкоди, протиправність поведінки у діях чи бездіяльності заподіювача шкоди та причинно наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою.
Оскільки, судом не встановлено протиправної поведінки відповідача ОСОБА_3 так, як квартира, що перебуває у його власності і з якої відбулося залиття передана в оренду відповідачу ОСОБА_4 і відповідно до умов договору, про які суд зазначав вище, на переконання суду, деліктні зобов'язання щодо відшкодування заподіяної шкоди покладаються на відповідача ОСОБА_4 , як володільця майна, тому як шкода позивачу через залиття її квартири відбулося через неналежне користування сантехнічним обладнанням квартири АДРЕСА_6 , яким користувався ОСОБА_4 .
Отже, вимоги про солідарне стягнення завданої позивачу шкоди з власника квартири відповідача ОСОБА_3 та орендаря відповідача ОСОБА_4 , суд вважає таким, що не відповідає вимогам закону.
Таким чином, суд дійшов висновку, що шкода заподіяна позивачу внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 , і згідно висновку експерта становить 233 810,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 40 930,00 грн., підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 , як заподіювача шкоди.
Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до роз'яснень, які містяться у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 травня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Вивчивши зібрані у справі письмові докази та встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачу завдано моральної шкоди у зв'язку із пошкодженням належного їй майна, що в свою чергу призводить до моральних страждань, які вимагають додаткових зусиль для організації життя, негативних емоціях та емоційному стресі.
Отже, оскільки суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_3 не повинен нести відповідальність за спричинення матеріальної шкоди, суд розглядає вимогу щодо можливого стягнення моральної шкоди виключно з відповідача ОСОБА_4 .
Враховуючи, що судом здобуто докази того, що саме діями відповідача ОСОБА_4 , через халатне відношення до експлуатації сантехнічного обладнання, здійснено залиття квартири та пошкодження її приміщень, внаслідок чого позивач зазнала майнових збитків, які становлять матеріальну шкоду, однак беручи до уваги той факт, що характер та обсяг емоційно-вольових переживань позивача, котрими мотивується моральна шкода, є недостатнім, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, щоб задовольнити її в заявленому позивачем розмірі, тому суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, завданих пошкодженням її майна, а також керується принципами співмірності, розумності та справедливості, і приходить до висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди з 20000,00 грн. до 10000,00 грн., саме така сума на думку суду, буде співмірною для компенсації позивачеві порушеного внормованого ритму життя та спричинених клопотів внаслідок пошкодженого майна, тому вимоги в цій частині також підлягають до задоволення частково.
Розподіл судових витрат.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З відповідача ОСОБА_4 на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 3909,42 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відшкодування внаслідок залиття квартири в розмірі 233 810,00 грн. (двісті тридцять три тисячі вісімсот десять гривень 00 коп.) з урахуванням ПДВ у розмірі 40 930,00 грн. (сорок тисяч дев'ятсот тридцять гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 3909,42 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'ять гривень 42 копійки).
У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зарежстрований за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 .
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 21.01.2026 року.
Суддя П. Т. Едер