465/9706/25
2/465/1090/26
Іменем України
(заочне)
20.01.2026 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді - Коліщук З.М.
з участю секретаря судових засідань - Беднара А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №9563240 від 12.12.2024 року в розмірі 7000 грн., за договором № 103079192 від 12.12.2024 року в розмірі 20 727,66 грн. судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та 2 422,40 грн., а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 100,00 грн.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
12.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №9563240, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.2.-1.4. Договору кредиту, сума (загальний розмір) кредиту становить 7 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 12.12.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 22.11.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 7 000,00 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору кредиту, що підтверджується відповідною Довідкою про укладення договору та Квитанцією про перерахування грошових коштів.
В свою чергу, Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав.
У зв'язку з неповерненням заборгованості та відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит №9563240 від 12.12.2024 року, станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 7000 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом -7 000,00 грн.; заборгованості по відсотках -0,00 грн.; заборгованості по комісії за видачу кредиту - 0,00 грн.
12.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №103079192, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.2.-1.4. Договору кредиту, сума (загальний розмір) кредиту становить 7 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 12.12.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 22.11.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п.2.1. Договору кредиту).
Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 7 000,00 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору кредиту, що підтверджується відповідною Довідкою про укладення договору та Квитанцією про перерахування грошових коштів.
В свою чергу, Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав. У зв'язку з неповерненням заборгованості та відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит № 103079192 від 12.12.2024 року (додається), станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 20 727,66 грн., яка складається з: - заборгованості за кредитом -9 800,00грн.; - заборгованості по відсотках -10 927,66 грн.; - заборгованості по комісії за видачу кредиту - 0,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали вищевказані Договори про споживчий кредит в електронній формі, відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» свідчить про укладення договору. Відповідач, на веб-сайті ТОВ «Мілоан» https://miloan.ua/ через особистий кабінет надав всі необхідні дані для встановлення особи та оформлення договору, зокрема: інформація щодо свого імені, номеру телефону, адреси доставки Об'єкта оренди, реквізитів документа, що посвідчує особу, електронної адреси.
ОСОБА_1 на мобільний телефонний номер НОМЕР_2 надійшли одноразові ідентифікатори відображені у: - договорі № 9563240: 545995; - договорі № 103079192: 977771, за допомогою яких відбулось укладення електронних договорів.
Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит). Згідно додатку 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Зазначає, що досудове врегулювання спору між ним та ОСОБА_1 відбувалось шляхом направлення на адресу відповідача досудової вимоги щодо дострокового стягнення заборгованості від 27.08.2025 року.
При подачі позову про стягнення заборгованості ТОВ «Мілоан» сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується доданою платіжною інструкцією. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які Позивач очікує понести до закінчення розгляду справи, становить 7 100,00 грн.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить задольнити позовні вимоги.
Позиція відповідача.
Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву у якій просив суд проводити розгляд справи без участі представника ТОВ «Мілоан» та не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджуєтеся довідкою про доставку повідомлення на електронну адресу, SMS-повідомлення та за допомогою системи «Електронний суд», проте про причини неявки суд не повідомив. Крім того, на його електронну пошту та систему«Електронний суд», було направлено копію позовної заяви з додатками, однак до сьогоднішнього дня відзиву на позовну заяву подано не було, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надходило.
При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимогст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
12.12.2024 між ТзОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 , укладено два договори про споживчий кредит №9563240 та №103079192.
За умовами договору про споживчий кредит №9563240 ОСОБА_1 надано суму (загальний розмір) кредиту становить 7 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 12.12.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 22.11.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
Згідно з п. 1.5.3 Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.
Пунктом 1.5.4. передбачено, що проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.
Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0.00 грн.
Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням
карти НОМЕР_1 (п.2.1. Договору кредиту).
Відповідно п.2.4.1. позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведеному 4 у додатку №1 до Договору, що є невід'ємною частиною Договору. Позичальник має сплачувати поточний загальний платіж за розрахунковий період в день закінчення розрахункового періоду (дату платежу), згідно графіку платежів. Сплата заборгованості до настання дати платежу не звільняє Позичальника від необхідності сплати заборгованості в дату платежу, проте може зменшувати її розмір. Сплата заборгованості після спливу дати платежу призводить до прострочення і є підставою виникнення у Позичальника додаткових обов'язків щодо сплати штрафів та/або процентів, згідно розділу 4 Договору.
Відповідно до п.5.1. Договору кредиту, Позичальник підтверджує, що: до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, з інформацією передбаченою ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення Договору отримав Правила за посиланням https://miloan.ua/s/documents, проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма їх умовами (у т.ч. викладеними у п.6.3).
За умовами договору про споживчий кредит №103079192 ОСОБА_1 надано суму (загальний розмір) кредиту становить 7 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 12.12.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 22.11.2025 (дата остаточного погашення заборгованості).
Пунктом 1.5.3. передбачено, що проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 66.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Згідно з п. 1.5.4. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.
Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 15984.60 грн.
Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням
карти НОМЕР_1 (п.2.1. Договору кредиту).
Відповідно п.2.4.1. позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведеному 4 у додатку №1 до Договору, що є невід'ємною частиною Договору. Позичальник має сплачувати поточний загальний платіж за розрахунковий період в день закінчення розрахункового періоду (дату платежу), згідно графіку платежів. Сплата заборгованості до настання дати платежу не звільняє Позичальника від необхідності сплати заборгованості в дату платежу, проте може зменшувати її розмір. Сплата заборгованості після спливу дати платежу призводить до прострочення і є підставою виникнення у Позичальника додаткових обов'язків щодо сплати штрафів та/або процентів, згідно розділу 4 Договору. Відповідно до п.5.1. Договору кредиту, Позичальник підтверджує, що: до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, з інформацією передбаченою ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення Договору отримав Правила за посиланням https://miloan.ua/s/documents, проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма їх умовами (у т.ч. викладеними у п.6.3).
Вказані кредитні договори відповідач уклавна веб-сайті ТОВ «Мілоан» https://miloan.ua/ через особистий кабінет надав всі необхідні дані для встановлення особи та оформлення договору, зокрема: інформація щодо свого імені, номеру телефону, адреси доставки Об'єкта оренди, реквізитів документа, що посвідчує особу, електронної адреси.
Як вбачається, з довідки про укладення договору ОСОБА_1 на мобільний телефонний номер НОМЕР_2 надійшли одноразові ідентифікатори відображені у договорі № 9563240: 545995 та у договорі № 103079192: 977771, за допомогою яких відбулось укладення електронних договорів.
Кредитні кошти у сумі 10000 грн. були відправлені відповідачу 12.12.2024 о 1:26 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про проведення переказу.
Кредитні кошти у сумі 7000 грн. були відправлені відповідачу 12.12.2024 о 9:53 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про проведення переказу.
ТзОВ «Мілоан» свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Договорів про споживчий кредит №9563240 та №103079192. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладених Договорів про споживчий кредит, шляхом прийняття виконання зобов'язання ТзОВ «Мілоан», а саме, отримавши кредитні кошти, Відповідач не скористався своїм правом протягом 30 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.
У зв'язку з неповерненням заборгованості та відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит №9563240 від 12.12.2024 року, станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 7000,00 грн., та за Договором про споживчий кредит №103079192 від 12.12.2024 року станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 20 727,66 грн., яка складається з заборгованості за кредитом -9 800,00 грн.; заборгованості по відсотках -10 927,66 грн.
З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд, ухвалюючи заочне рішення у справі, приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Як визначено у ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до умов Правил відповідач акцептував оферту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення, в тому числі і реквізити банківської карти.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Однак в порушення зазначених вище норм закону та умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив заборгованість.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне) виконання.
На день розгляду справи зазначена вище заборгованість відповідачем не погашена.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами(стаття 629 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення, невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання»(статті 530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти позову відповідач не надав, надані позивачем розрахунки заборгованості за договорами, відповідачем жодним чином спростовано не було.
Крім цього, доказів на підтвердження чи спростування обставини щодо не укладення договорів матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладення зазначених договорів, останні у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належними підставами для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов'язків сторін.
Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Відповідачем розрахунки надані позивачем не заперечено, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано. Із огляду на зазначене, у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Оскільки матеріали справи не міститься доказів повернення відповідачем позивачу отриманої за договором №9563240 від 12.12.2024 року в розмірі 7000 грн. та договором № 103079192 від 12.12.2024 року в розмірі 20 727,66 грн., яка складається з заборгованості за кредитом -9 800,00грн., заборгованості по відсотках -10 927,66 грн., а відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7 100,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з приписів ст. 137 ЦПК України.
Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Між позивачем ТОВ «Мілоан» та адвокатським об'єднанням «Правовий курс» укладено договір про надання правової допомоги №16012025 від 16.01.2025, що підтверджується світлокопією договору.
Відповідно до п.п. 1.1. Договору Об'єднання бере на себе зобов'язання по наданню Клієнту за його дорученням (-и) правничу допомогу у відповідності з умовами цього Договору (далі - послуги з правничої та/або правнича допомога), а Клієнт зобов'язується прийняти надану йому правничу допомогу та здійснити її оплату на умовах, передбачених цим Договором.
23 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та АО «Правовий курс» було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги №16012025 від 16.01.2025 року, за умовами якої сторони дійшли взаємної згоди внести зміни в п.4.1. Договору та викласти п.4.1. Договору в наступній редакції: «4.1 За надання правничої допомоги у відповідності до положень даного Договору Клієнт оплачує Об'єднанню винагороду у нижченаведеному розміру: витрати на надання правничої (правової) допомоги у судовому порядку (в тому числі підготовка та направлення/подача позовних заяв та/або апеляційних скарг та/або касаційних скарг та/або заяв про видачу судового наказу) та на етапі виконавчого провадження у розмірі 7 100,00 грн.
На підтвердження розміру таких витрат, представник позивача надав договір про надання правової допомоги №16012025 від 16.01.2025 року, копію Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги №16012025 від 16.01.2025 року, копію Акту прийому-передачі наданої правової допомоги від 15.09.2025 р.; копію Додаткової угоди №3 від 20.06.2025 р. до Договору про надання правової допомоги №16012025 від 16.01.2025 року, копію наказу (розпорядження) №02-К від 28.06.2024 р. про прийняття на роботу, копію довіреності представника, копію свідоцтва на зайняття адвокатською діяльністю.
Верховний Суд часто підкреслював на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).
Для включення всієї суми витрат на правову допомогу у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статей 137, 141 ЦПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
Взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу позивача не відповідає принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З огляду на викладене вище, суд вважає наявними підстави для відмови у відшкодуванні за рахунок відповідача повністю всієї суми заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на невідповідність таких витрат вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.
Суд констатує, що справи за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не є складними, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження, чинне законодавство України та судова практика з такого предмету спору тривалий час є незмінною та стабільною.
Таким чином, суд, зважаючи на положення статей 89 133, 134, 137, 141 ЦПК України, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат, приймаючи до уваги принципи пропорційності, реальності та розумності судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду та враховуючи складністю справи,доказів у справі, їх необхідність, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також заявленими позовними вимогами, то суд вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень, оскільки за даних обставин справи таке стягнення буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат позивачу саме в зазначеному розмірі.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) в національній валюті №27 від 11.07.2025.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 289, 354 ЦПК України,
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за кредитним договором №9563240 від 12 грудня 2024 року у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за кредитним договором № 103079192 від 12 грудня 2024 року у розмірі 20 727 (двадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 66 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Мілоан» понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Мілоан»», адреса: 04107, м. Київ, вул. Загорівська (Багговутівська), 17-21, код ЄДРПОУ: 40484607;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 20 січня 2026 року.
Суддя Коліщук З.М.