Справа № 455/2637/25
Провадження № 2/455/65/2026
Іменем України
21 січня 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,
секретар судового засідання Сенета Г.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/2637/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
24.12.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Капітал» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовує тим, що 19.04.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №6588253, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн., на строк 101 днів та сплатою відсотків за користування кредитом.
Позивач вказує, що за договором факторингу набув права вимоги за кредитним договором.
Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином не виконує взяті на себе зобов'язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитом, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором у розмірі 59475,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - просторочена заборгованість за сумою кредиту, 42975,00 грн. -прострочена заборгованість за сумою відсотків та 1500,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
Ухвалою судді від 26.12.2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання на 10 годину 30 хвилин 21.01.2026 року.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В позовній заяві представник позивача - адвокат УсенкоМ.І. просить розгляд справи провести без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, заяву про розгляд справи у його відсутності не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. В матеріалах справи знаходяться докази того, що відповідач повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином (а.с.52).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Також в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про витребування доказів, а саме доказів зарахування відповідачу ОСОБА_1 коштів на рахунок АТ КБ «Приватбанк».
Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача стосовно факту видачі кредиту.
Дослідивши матеріали справи та подані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Судом встановлено, що 19.04.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №6588253, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15000,00 грн., на строк 101 днів та сплатою відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконало, надавши йому грошові кошти в сумі 15000,00 грн.
Однак, в порушення положень Кредитного договору та вимог ст. ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач користуючись коштами наданими йому банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання, не вносила платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим у неї утворилася заборгованість за вищезазначеним правочином.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема,ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із розрахунку - заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 59475,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - просторочена заборгованість за сумою кредиту, 42975,00 грн. -прострочена заборгованість за сумою відсотків та 1500,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.
За договором факторингу позивач набув право вимоги за кредитним договором.
Отже, всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносив платежів на повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання, що свідчить про порушення прав та законних інтересів нового стягувача у спірних правовідносинах, яким є ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 2422,40 грн.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Зі змісту позову слідує, що позивач просить суд стягнути з відповідача 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В детальному описі наданих адвокатом послуг зазначені наступні дії:
1) усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, 30 хв;
2) ознайомлення з матеріалами кредитної справи, 2 год;
3) погодження правової позиції клієнта у справі, 30 хв;
4) складання позовної заяви з врахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв.;
5) подання заяви до суду від імені клієнта, 1 шт.
Оцінюючи співмірність цих витрат суд зазначає, що в детальному описі наданих послуг не розкритий зміст такої послуги, як «усна консультація клієнта, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиці», адже будь-яких доказів фактичного надання таких послуг у формі відповідних довідок, протоколів переговорів тощо позивач суду не надав.
Крім того суд враховує, що позивач є фінансовою установою, а примусове стягнення заборгованості, яка була ним викуплена за договором факторингу, є основною його господарською діяльністю.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними є судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст. ст.4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247 ,258, 259, 263,265, 280-282 ЦПК України, ст. ст.526,549,1048,1050,1054 ЦК України, суд ,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, №1, корус №28, поштовий індекс 79018, ЄДРПОУ - 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, заборгованість за кредитним договором №6588253 від19.04.2023 року в розмірі 59475 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, №1, корус №28, поштовий індекс 79018, ЄДРПОУ - 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Пошивак Ю.П.